Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

погов.

  • 61 слава

    сла́ва

    во \слава ву кого́-чего́ — на сла́ву кому́-чому́

    на \слава ву — ( очень хорошо) на сла́ву

    петь \слава ву кому́-чему́ — співа́ти хвалу́ кому́-чому́, сла́вити, -влю, -виш, прославля́ти кого́-що; славосло́вити кого́

    плоха́я (дурна́я, худа́я) \слава ва — пога́на (недо́бра) сла́ва, сла́ва, несла́ва; ( пересуды) погові́р, погово́ри

    \слава ва Бо́гу — см. Бог

    то́лько [одна́] \слава ва, что — ті́льки й сла́ви, що

    Русско-украинский словарь > слава

  • 62 славный

    1) ( прославившийся) сла́вний; ( знаменитый) славе́тний, славнозві́сний

    \славныйый во́ин — славе́тний (славнозві́сний, сла́вний) во́їн

    \славныйые побе́ды — сла́вні перемо́ги

    2) ( хороший) га́рний, сла́вний; ( хорошего качества) до́брий; диал. фа́йний

    \славныйая пого́да — га́рна (до́бра) пого́да

    \славныйое вино́ — до́бре вино́

    \славныйый ма́лый — до́брий хло́пець

    \славный ны бу́бны за гора́ми — погов. до́бре там, де нас нема́

    Русско-украинский словарь > славный

  • 63 славушка

    1) фольк. ласк. сла́вонька
    2) ( дурная слава) пога́на (недо́бра) сла́ва, сла́ва, несла́ва; ( пересуды) погові́р, -во́ру, погово́ри, -рів

    Русско-украинский словарь > славушка

  • 64 сламывать

    несов.; сов. - слом`ить
    зла́мувати, -мую, -муєш, зломи́ти, -млю́, -миш и мног. позла́мувати и позло́млювати, сов. полама́ти; (сов.: преим. перен.) злама́ти

    \сламыватьми́ть [себе́] ше́ю (го́лову) — см. сломать

    сломя́ го́лову — стрімголо́в

    \сламыватьми́ть сопротивле́ние — зломи́ти (злама́ти) о́пір

    [сам] чёрт но́гу сло́мит — погов. [сам] чорт но́гу зло́мить, [сам] чорт спіткне́ться (спотикне́ться)

    Русско-украинский словарь > сламывать

  • 65 служба

    1) слу́жба; ( служение) служі́ння; (прислуживание, пребывание слугой) слугува́ння

    вое́нная \служба ба — військо́ва слу́жба

    по дела́м \служба бы — в службо́вих спра́вах

    поста́вить что на \служба бу чему́ — поста́вити що на слу́жбу чому́

    \служба ба движе́ния — ж.-д. слу́жба ру́ху

    \служба ба свя́зи — слу́жба зв'язку́

    \служба ба нау́ке — служі́ння нау́ці

    не в \служба бу, а в дру́жбу — погов. не з нево́лі, а з при́язні

    2) церк. відпра́ва, слу́жба, служі́ння
    3)

    \служба бы — (мн.: подсобные помещения) надві́рні буді́влі (-вель), надві́рні будо́ви (-до́в), слу́жби, род. п. служб

    4) ( служивый) слу́жба, служи́вий, -ого

    Русско-украинский словарь > служба

  • 66 смелость

    сміли́вість, -вості и смі́ливість, смі́лість, -лості

    \смелостьть города́ берёт — погов. чия́ відва́га, того́ й перемо́га (звитя́га)

    Русско-украинский словарь > смелость

  • 67 сменять

    I несов.; сов. - смен`ить
    1) ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, -нюю, -нюєш, переміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. попереміня́ти и поперемі́нювати; ( заменять) заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти и мног: позаміня́ти и позамі́нювати; ( отстранять) усува́ти, усу́нути

    \сменять ни́ть бельё, кварти́ру — переміни́ти біли́зну, кварти́ру

    \сменять ни́ть руково́дство — переміни́ти керівни́цтво

    2) (являться на смену, заступать) заступа́ти, заступи́ти, -туплю́, -ту́пиш, заміни́ти и замі́нювати, заміни́ти
    3) ( заменять одно другим) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти и мног. позмі́нювати и позміня́ти

    \сменять ни́ть гнев на ми́лость — см. гнев

    \сменять ни́ть ве́хи — полит., ист. зміни́ти (переміни́ти) ві́хи

    II
    1) зміня́ти; ( обменять) обміня́ти; ( поменять) поміня́ти
    2) (променять на кого-что-л.) проміня́ти; заміня́ти

    \сменять ня́л куку́шку на я́стреба — погов. поміня́в ши́ло на ми́ло; проміня́в ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло)

    Русско-украинский словарь > сменять

  • 68 собака

    соба́ка (м., ж.); ( пёс) пес, род. п. пса

    вот где \собака ка зары́та — от (ось) у чім суть

    ка́ждая (вся́кая, люба́я) \собака ка — (каждый, все) ко́жний (вся́кий) соба́ка

    как \собака ка — як соба́ка

    как \собака к [нере́заных] — як соба́к

    ни одна́ \собака ка — (никто) ні оди́н (жо́ден) соба́ка

    [как] \собака ка на се́не — перен. [як] соба́ка на сі́ні; погов. і сам не гам, і лю́дям не дам

    \собака ку съесть в чём (на чём) — з'ї́сти зу́би на чо́му

    с \собака ка́ми не сы́щешь кого́ — зі сві́чкою не зна́йдеш кого́

    Русско-украинский словарь > собака

  • 69 сокол

    I
    со́кіл, -кола

    гол как соко́л — погов. го́лий як бу́бон (як туре́цький святи́й, як руда́ ми́ша, як доло́ня)

    II строит.
    со́кіл, -кола

    Русско-украинский словарь > сокол

  • 70 сопелочка

    уменьш.-ласк.
    сопі́лочка

    ни в ду́дочку, ни в \сопелочка ку — погов. ні швець, ні краве́ць, ні на дуду́ грець; ні грач, ні помага́ч; не вмі́є кото́ві хвоста́ зав'яза́ти; ані до ра́ди, ані до зва́ди

    Русско-украинский словарь > сопелочка

  • 71 сор

    смі́ття и сміття́; ( хлам) мо́тлох, -у

    выноси́ть \сор р из избы́ — погов. носи́ти сміття́ під чужу́ ха́ту

    Русско-украинский словарь > сор

  • 72 сошка

    1) уменьш. сі́шка, со́шка

    оди́н с \сошкакой, се́меро с ло́жкой — погов. оди́н до робо́ти, се́меро до ро́та; до гото́вого хлі́ба знайде́ться губа́; ме́льник до гото́вої муки́; гото́веньке і кі́шка з'їсть

    2) ( подставка для ружья) сі́шка, со́шка

    Русско-украинский словарь > сошка

  • 73 сплетня

    плі́тка, сплі́тка; ( пересуды) погові́р, -во́ру

    Русско-украинский словарь > сплетня

  • 74 спрашиваться

    несов.; сов. - спрос`иться
    1) пита́тися, спита́тися

    кому́ мно́го дано́, с того́ мно́го — и

    \спрашиваться сится — погов. кому́ бага́то дано́, від то́го бага́то й вимага́тимуть (з того́ бага́то й спита́ють)

    не \спрашиваться ся́сь бро́ду, не су́йся в во́ду — см. брод

    2)

    \спрашиваться шивается — в знач. вводн. сл. жарг. поста́є (виника́є) пита́ння; ( в математических задачах) пита́ння

    3) страд. (несов. передаётся формами действ.) пита́ти, пита́тися, запи́тувати, -тую, -туєш; пита́ти; вимага́ти; замовля́ти

    Русско-украинский словарь > спрашиваться

  • 75 ссплывать

    несов.; сов. - сплыть
    сплива́ти, спливти́ (спливу́, спливе́ш) и сплисти́ и спли́нути и мног. посплива́ти

    бы́ло да сплы́ло — погов. було́ та загуло́, було́ та спливло́ (сплило́), було́, та за водо́ю (за ві́тром) пішло; було́ коли́сь - мину́лося; ди́мом догори́ пішло́

    Русско-украинский словарь > ссплывать

  • 76 статься

    ста́тися (ста́неться)

    что с ним \статься лось? — що з ним ста́лося?

    от сло́ва не ста́нется — погов. від сло́ва нічо́го не ста́неться

    мо́жет \статься ться — (вводн. сл.) мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во

    с (от) него́ ста́нется — він мо́же

    Русско-украинский словарь > статься

  • 77 страх

    I
    1) страх, -у и -у; ( боязнь) о́страх, -у, по́страх, остра́шка

    внуша́ть \страх х — см. внушать

    в \страх хе перед кем-чем — (из-за опасения, боязни) із страху́ (із-за о́страху) перед ким-чим

    держа́ть в \страх хе — трима́ти (держа́ти) в стра́ху́

    его́ охвати́л \страх х — його́ взяв (охопи́в, обгорну́в) страх (о́страх), його́ пойня́в страх

    нагна́ть \страх ху — нагна́ти стра́ху́ (по́страху, тру́су)

    на свой \страх х [и риск], за свой \страх х [и риск] — на свій страх і риск

    натерпе́ться \страх ху — набра́тися стра́ху́

    под \страх хом сме́рти — під стра́хом (під загро́зою) сме́рті

    со \страх хом — з о́страхом

    у \страх ха глаза́ велики́ — погов. страх ма́є вели́кі о́чі, у стра́ху́ о́чі по я́блуку (вели́кі о́чі)

    2)

    \страххи — (мн.: то, что вызывает боязнь) страхи́, -хі́в, страхі́ття, страхі́в'я, страхота́

    II
    1) (нареч.: очень, чрезвычайно) страх, страше́нно

    \страх х как — страх як, страше́нно

    \страх х како́й — страх яки́й, страше́нно

    \страх х ско́лько — страх скі́льки, страше́нно

    2) в знач. сказ. страх

    Русско-украинский словарь > страх

  • 78 счёт

    1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нку

    без \счёт та (\счёт ту) — без лі́ку, без числа́; ( несчётно) незлі́ченно, бе́зліч; як за гріш ма́ку

    брать (принима́ть) в \счётт — бра́ти до ува́ги (на ува́гу)

    быть (име́ть) на \счёт ту́ — бу́ти (ма́ти) на раху́нку

    в \счётт чего́ — в раху́нок чого́

    де́ньги \счётт лю́бят — погов. гро́ші лік лю́блять

    знать \счётт де́ньга́м — зна́ти лік гро́шам

    ка́ждая мину́та на \счёт ту́ — не мо́жна га́яти ні хвили́ни (жо́дної хвили́ни)

    не [и́дти] в \счётт — не [йти́] в раху́нок, не рахува́тися

    пе́рвый по \счёт ту — пе́рший число́м

    потеря́ть (забы́ть) \счётт кому чему́ — загуби́ти (забу́ти) лік кому́-чому́, ма́ти бага́то (бе́зліч) кого́-чого́

    сбро́сить (ски́нуть) со \счёт та — перен. ски́нути з раху́нку

    \счёт та (\счёт ту) нет чему́ — нема́ лі́ку (числа́) чому́, без лі́ку чого́

    \счётт игры́ — -2

    3 — спорт. раху́нок гри - 2:3

    \счётт по па́льцам — лічба́ (рахува́ння) на па́льцях

    \счёт том — в знач. нареч. ( по счёту) по раху́нку, за раху́нком; полічи́вши, порахува́вши; лічма́; ( согласно счёту) згі́дно з раху́нком; ( общим числом) всього́; лічма́

    2) ( документ) раху́нок, -нка

    заплати́ть по \счёт ту — заплати́ти по раху́нку, оплати́ти раху́нок

    относи́ть за (на) \счётт кого́-чего́ — перен. відно́сити за раху́нок кого́-чого́

    получа́ть по \счёт ту — оде́ржувати по раху́нку

    предъяви́ть \счётт кому́-чему́ — пода́ти (книжн. пред'явити) раху́нок кому́-чому́

    принима́ть на сво́й \счётт — бра́ти (прийма́ти) на свій раху́нок; (перен.) відно́сити до се́бе

    т за электри́чество — раху́нок за еле́ктрику

    сказа́ть на чей \счётт — сказа́ти на чию́ адре́су (про ко́го)

    3)

    \счёт та — (мн.: денежные расчёты, дела) раху́нки, -ків

    \счётт — ед. раху́нок, -нку

    свести́ \счёт та (\счёт т) — звести́ раху́нки (раху́нок)

    4)

    \счёт ты — (мн.: взаимные расчёты) раху́нки

    поко́нчить [все] \счёт ты — ( оборвать связи) покінчи́ти (порва́ти) з усі́м

    свести́ \счёт ты с кем — звести́ раху́нки з ким, розрахува́тися з ким

    что за \счёт ты! — які́ мо́жуть бу́ти раху́нки (порахунки)!, що за раху́нки!

    5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нок

    жить на чужо́й \счётт — жи́ти на чужі́ ко́шти (на чужи́й кошт, чужи́м ко́штом)

    за \счётт чего́ — за раху́нок чого́

    обогаща́ться за \счётт други́х — збага́чуватися за раху́нок (ко́штом) і́нших

    содержа́ть на (за) свой \счётт — утри́мувати на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, вла́сним ко́штом)

    быть на хоро́шем \счёт ту́ — см. быть 1)

    в коне́чном (в после́днем) \счёт те — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    на э́тот \счётт — щодо цьо́го

    поста́вить в \счётт (на \счёт т) кому́ — поста́вити (узя́ти) на карб кому́, закарбува́ти кому́

    э́то не в \счётт — це не бере́ться до ува́ги, це не раху́ється

    Русско-украинский словарь > счёт

  • 79 таскать

    1) тяга́ти; таска́ти; ( носить) носи́ти; ( тяжести) пиря́ти

    \таскать ку́ли — тяга́ти (таска́ти; носи́ти; пиря́ти) мішки́ (лантухи́)

    \таскать по суда́м — тяга́ти по суда́х

    \таскать кашта́ны из огня́ для кого́ — перен. тяга́ти кашта́ни з вогню́ для ко́го

    таска́л волк - потащи́ли и во́лка — погов. носи́в вовк козу́, аж і во́вка понесли́; носи́в вовк ове́ць - понесли́ вже й во́вка

    2) (платье, обувь) носи́ти, тяга́ти; таска́ти
    3) ( дёргать до боли) тяга́ти; (за волосы, уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти, таска́ти; ( без прямого дополнения) ску́бтися, ску́ба́тися; ( за волосы) чу́бити

    \таскать за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ (тяга́ти) за ву́ха кого́, скубти́ся за ву́ха

    4) ( красть) тягти́, тягну́ти, цу́пити

    Русско-украинский словарь > таскать

  • 80 тварь

    1) твари́на; твар, -і; (преим. о человеке) створі́ння

    вся́кой тва́ри по па́ре — погов. уся́кої тва́рі по парі

    2) (собир.: совокупность живых существ) [всі] твари́ни, -ри́н, [всі] істо́ти, -то́т, твари́на
    3) бран. тварю́ка, твар

    Русско-украинский словарь > тварь

См. также в других словарях:

  • поговѣти — ПОГОВѢ|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Проявить благоговение: сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. (εὐλαβηϑῆναι) ГБ к. XIV, 33в. 2. Остеречься, проявить осмотрительность: но сих же понеже ни сердца къ б҃у приложисте истинна. пороптасте и не… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • погов. — погов. (abbreviation) поговорка Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • поговір — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • поговіти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • погов. — погов. поговорка Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • поговірка — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • поговірка — и, ж., розм. 1) Те саме, що поговір. 2) Об єкт осуду, розмов, пересудів. 3) Ходячий образний вислів; приказка …   Український тлумачний словник

  • погов. — поговорка …   Русский орфографический словарь

  • поговір — во/ру, ч. Свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого , що небудь; плітка. || Поширення таких чуток, звісток; пересуди. || Недобра слава; поголоска …   Український тлумачний словник

  • поговіти — і/ю, і/єш, док. Говіти якийсь час …   Український тлумачний словник

  • поговір — [погоув’і/р] гово/ру, м. (на) гово/р і, мн. гово/рие, гово/р іў …   Орфоепічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»