-
61 слава
сла́ваво \слава ву кого́-чего́ — на сла́ву кому́-чому́
на \слава ву — ( очень хорошо) на сла́ву
петь \слава ву кому́-чему́ — співа́ти хвалу́ кому́-чому́, сла́вити, -влю, -виш, прославля́ти кого́-що; славосло́вити кого́
плоха́я (дурна́я, худа́я) \слава ва — пога́на (недо́бра) сла́ва, сла́ва, несла́ва; ( пересуды) погові́р, погово́ри
\слава ва Бо́гу — см. Бог
то́лько [одна́] \слава ва, что — ті́льки й сла́ви, що
-
62 славный
1) ( прославившийся) сла́вний; ( знаменитый) славе́тний, славнозві́сний\славныйый во́ин — славе́тний (славнозві́сний, сла́вний) во́їн
\славныйые побе́ды — сла́вні перемо́ги
2) ( хороший) га́рний, сла́вний; ( хорошего качества) до́брий; диал. фа́йний\славныйая пого́да — га́рна (до́бра) пого́да
\славныйое вино́ — до́бре вино́
\славныйый ма́лый — до́брий хло́пець
\славный ны бу́бны за гора́ми — погов. до́бре там, де нас нема́
-
63 славушка
1) фольк. ласк. сла́вонька2) ( дурная слава) пога́на (недо́бра) сла́ва, сла́ва, несла́ва; ( пересуды) погові́р, -во́ру, погово́ри, -рів -
64 сламывать
несов.; сов. - слом`итьзла́мувати, -мую, -муєш, зломи́ти, -млю́, -миш и мног. позла́мувати и позло́млювати, сов. полама́ти; (сов.: преим. перен.) злама́ти\сламыватьми́ть [себе́] ше́ю (го́лову) — см. сломать
сломя́ го́лову — стрімголо́в
\сламыватьми́ть сопротивле́ние — зломи́ти (злама́ти) о́пір
[сам] чёрт но́гу сло́мит — погов. [сам] чорт но́гу зло́мить, [сам] чорт спіткне́ться (спотикне́ться)
-
65 служба
1) слу́жба; ( служение) служі́ння; (прислуживание, пребывание слугой) слугува́ннявое́нная \служба ба — військо́ва слу́жба
по дела́м \служба бы — в службо́вих спра́вах
поста́вить что на \служба бу чему́ — поста́вити що на слу́жбу чому́
\служба ба движе́ния — ж.-д. слу́жба ру́ху
\служба ба свя́зи — слу́жба зв'язку́
\служба ба нау́ке — служі́ння нау́ці
не в \служба бу, а в дру́жбу — погов. не з нево́лі, а з при́язні
2) церк. відпра́ва, слу́жба, служі́ння3)\служба бы — (мн.: подсобные помещения) надві́рні буді́влі (-вель), надві́рні будо́ви (-до́в), слу́жби, род. п. служб
4) ( служивый) слу́жба, служи́вий, -ого -
66 смелость
сміли́вість, -вості и смі́ливість, смі́лість, -лості\смелостьть города́ берёт — погов. чия́ відва́га, того́ й перемо́га (звитя́га)
-
67 сменять
I несов.; сов. - смен`ить1) ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, -нюю, -нюєш, переміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. попереміня́ти и поперемі́нювати; ( заменять) заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти и мног: позаміня́ти и позамі́нювати; ( отстранять) усува́ти, усу́нути\сменять ни́ть бельё, кварти́ру — переміни́ти біли́зну, кварти́ру
\сменять ни́ть руково́дство — переміни́ти керівни́цтво
2) (являться на смену, заступать) заступа́ти, заступи́ти, -туплю́, -ту́пиш, заміни́ти и замі́нювати, заміни́ти3) ( заменять одно другим) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти и мног. позмі́нювати и позміня́ти\сменять ни́ть гнев на ми́лость — см. гнев
II\сменять ни́ть ве́хи — полит., ист. зміни́ти (переміни́ти) ві́хи
2) (променять на кого-что-л.) проміня́ти; заміня́ти\сменять ня́л куку́шку на я́стреба — погов. поміня́в ши́ло на ми́ло; проміня́в ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло)
-
68 собака
соба́ка (м., ж.); ( пёс) пес, род. п. псавот где \собака ка зары́та — от (ось) у чім суть
ка́ждая (вся́кая, люба́я) \собака ка — (каждый, все) ко́жний (вся́кий) соба́ка
как \собака ка — як соба́ка
как \собака к [нере́заных] — як соба́к
ни одна́ \собака ка — (никто) ні оди́н (жо́ден) соба́ка
[как] \собака ка на се́не — перен. [як] соба́ка на сі́ні; погов. і сам не гам, і лю́дям не дам
\собака ку съесть в чём (на чём) — з'ї́сти зу́би на чо́му
с \собака ка́ми не сы́щешь кого́ — зі сві́чкою не зна́йдеш кого́
-
69 сокол
Iсо́кіл, -колаII строит.гол как соко́л — погов. го́лий як бу́бон (як туре́цький святи́й, як руда́ ми́ша, як доло́ня)
со́кіл, -кола -
70 сопелочка
уменьш.-ласк.сопі́лочкани в ду́дочку, ни в \сопелочка ку — погов. ні швець, ні краве́ць, ні на дуду́ грець; ні грач, ні помага́ч; не вмі́є кото́ві хвоста́ зав'яза́ти; ані до ра́ди, ані до зва́ди
-
71 сор
смі́ття и сміття́; ( хлам) мо́тлох, -увыноси́ть \сор р из избы́ — погов. носи́ти сміття́ під чужу́ ха́ту
-
72 сошка
1) уменьш. сі́шка, со́шкаоди́н с \сошкакой, се́меро с ло́жкой — погов. оди́н до робо́ти, се́меро до ро́та; до гото́вого хлі́ба знайде́ться губа́; ме́льник до гото́вої муки́; гото́веньке і кі́шка з'їсть
2) ( подставка для ружья) сі́шка, со́шка -
73 сплетня
плі́тка, сплі́тка; ( пересуды) погові́р, -во́ру -
74 спрашиваться
несов.; сов. - спрос`иться1) пита́тися, спита́тисякому́ мно́го дано́, с того́ мно́го — и
\спрашиваться сится — погов. кому́ бага́то дано́, від то́го бага́то й вимага́тимуть (з того́ бага́то й спита́ють)
не \спрашиваться ся́сь бро́ду, не су́йся в во́ду — см. брод
2)\спрашиваться шивается — в знач. вводн. сл. жарг. поста́є (виника́є) пита́ння; ( в математических задачах) пита́ння
3) страд. (несов. передаётся формами действ.) пита́ти, пита́тися, запи́тувати, -тую, -туєш; пита́ти; вимага́ти; замовля́ти -
75 ссплывать
несов.; сов. - сплытьсплива́ти, спливти́ (спливу́, спливе́ш) и сплисти́ и спли́нути и мног. посплива́тибы́ло да сплы́ло — погов. було́ та загуло́, було́ та спливло́ (сплило́), було́, та за водо́ю (за ві́тром) пішло; було́ коли́сь - мину́лося; ди́мом догори́ пішло́
-
76 статься
ста́тися (ста́неться)что с ним \статься лось? — що з ним ста́лося?
от сло́ва не ста́нется — погов. від сло́ва нічо́го не ста́неться
мо́жет \статься ться — (вводн. сл.) мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во
с (от) него́ ста́нется — він мо́же
-
77 страх
I1) страх, -у и -у; ( боязнь) о́страх, -у, по́страх, остра́шкавнуша́ть \страх х — см. внушать
в \страх хе перед кем-чем — (из-за опасения, боязни) із страху́ (із-за о́страху) перед ким-чим
держа́ть в \страх хе — трима́ти (держа́ти) в стра́ху́
его́ охвати́л \страх х — його́ взяв (охопи́в, обгорну́в) страх (о́страх), його́ пойня́в страх
нагна́ть \страх ху — нагна́ти стра́ху́ (по́страху, тру́су)
на свой \страх х [и риск], за свой \страх х [и риск] — на свій страх і риск
натерпе́ться \страх ху — набра́тися стра́ху́
под \страх хом сме́рти — під стра́хом (під загро́зою) сме́рті
со \страх хом — з о́страхом
у \страх ха глаза́ велики́ — погов. страх ма́є вели́кі о́чі, у стра́ху́ о́чі по я́блуку (вели́кі о́чі)
2)II\страххи — (мн.: то, что вызывает боязнь) страхи́, -хі́в, страхі́ття, страхі́в'я, страхота́
1) (нареч.: очень, чрезвычайно) страх, страше́нно\страх х как — страх як, страше́нно
\страх х како́й — страх яки́й, страше́нно
\страх х ско́лько — страх скі́льки, страше́нно
2) в знач. сказ. страх -
78 счёт
1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нкубез \счёт та (\счёт ту) — без лі́ку, без числа́; ( несчётно) незлі́ченно, бе́зліч; як за гріш ма́ку
брать (принима́ть) в \счётт — бра́ти до ува́ги (на ува́гу)
быть (име́ть) на \счёт ту́ — бу́ти (ма́ти) на раху́нку
в \счётт чего́ — в раху́нок чого́
де́ньги \счётт лю́бят — погов. гро́ші лік лю́блять
знать \счётт де́ньга́м — зна́ти лік гро́шам
ка́ждая мину́та на \счёт ту́ — не мо́жна га́яти ні хвили́ни (жо́дної хвили́ни)
не [и́дти] в \счётт — не [йти́] в раху́нок, не рахува́тися
пе́рвый по \счёт ту — пе́рший число́м
потеря́ть (забы́ть) \счётт кому чему́ — загуби́ти (забу́ти) лік кому́-чому́, ма́ти бага́то (бе́зліч) кого́-чого́
сбро́сить (ски́нуть) со \счёт та — перен. ски́нути з раху́нку
\счёт та (\счёт ту) нет чему́ — нема́ лі́ку (числа́) чому́, без лі́ку чого́
\счётт игры́ — -2
3 — спорт. раху́нок гри - 2:3
\счётт по па́льцам — лічба́ (рахува́ння) на па́льцях
\счёт том — в знач. нареч. ( по счёту) по раху́нку, за раху́нком; полічи́вши, порахува́вши; лічма́; ( согласно счёту) згі́дно з раху́нком; ( общим числом) всього́; лічма́
2) ( документ) раху́нок, -нказаплати́ть по \счёт ту — заплати́ти по раху́нку, оплати́ти раху́нок
относи́ть за (на) \счётт кого́-чего́ — перен. відно́сити за раху́нок кого́-чого́
получа́ть по \счёт ту — оде́ржувати по раху́нку
предъяви́ть \счётт кому́-чему́ — пода́ти (книжн. пред'явити) раху́нок кому́-чому́
принима́ть на сво́й \счётт — бра́ти (прийма́ти) на свій раху́нок; (перен.) відно́сити до се́бе
т за электри́чество — раху́нок за еле́ктрику
сказа́ть на чей \счётт — сказа́ти на чию́ адре́су (про ко́го)
3)\счёт та — (мн.: денежные расчёты, дела) раху́нки, -ків
\счётт — ед. раху́нок, -нку
свести́ \счёт та (\счёт т) — звести́ раху́нки (раху́нок)
4)\счёт ты — (мн.: взаимные расчёты) раху́нки
поко́нчить [все] \счёт ты — ( оборвать связи) покінчи́ти (порва́ти) з усі́м
свести́ \счёт ты с кем — звести́ раху́нки з ким, розрахува́тися з ким
что за \счёт ты! — які́ мо́жуть бу́ти раху́нки (порахунки)!, що за раху́нки!
5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нокжить на чужо́й \счётт — жи́ти на чужі́ ко́шти (на чужи́й кошт, чужи́м ко́штом)
за \счётт чего́ — за раху́нок чого́
обогаща́ться за \счётт други́х — збага́чуватися за раху́нок (ко́штом) і́нших
содержа́ть на (за) свой \счётт — утри́мувати на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, вла́сним ко́штом)
быть на хоро́шем \счёт ту́ — см. быть 1)
в коне́чном (в после́днем) \счёт те — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
на э́тот \счётт — щодо цьо́го
поста́вить в \счётт (на \счёт т) кому́ — поста́вити (узя́ти) на карб кому́, закарбува́ти кому́
э́то не в \счётт — це не бере́ться до ува́ги, це не раху́ється
-
79 таскать
\таскать ку́ли — тяга́ти (таска́ти; носи́ти; пиря́ти) мішки́ (лантухи́)
\таскать по суда́м — тяга́ти по суда́х
\таскать кашта́ны из огня́ для кого́ — перен. тяга́ти кашта́ни з вогню́ для ко́го
таска́л волк - потащи́ли и во́лка — погов. носи́в вовк козу́, аж і во́вка понесли́; носи́в вовк ове́ць - понесли́ вже й во́вка
2) (платье, обувь) носи́ти, тяга́ти; таска́ти3) ( дёргать до боли) тяга́ти; (за волосы, уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти, таска́ти; ( без прямого дополнения) ску́бтися, ску́ба́тися; ( за волосы) чу́бити\таскать за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ (тяга́ти) за ву́ха кого́, скубти́ся за ву́ха
4) ( красть) тягти́, тягну́ти, цу́пити -
80 тварь
1) твари́на; твар, -і; (преим. о человеке) створі́ннявся́кой тва́ри по па́ре — погов. уся́кої тва́рі по парі
2) (собир.: совокупность живых существ) [всі] твари́ни, -ри́н, [всі] істо́ти, -то́т, твари́на3) бран. тварю́ка, твар
См. также в других словарях:
поговѣти — ПОГОВѢ|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Проявить благоговение: сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. (εὐλαβηϑῆναι) ГБ к. XIV, 33в. 2. Остеречься, проявить осмотрительность: но сих же понеже ни сердца къ б҃у приложисте истинна. пороптасте и не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погов. — погов. (abbreviation) поговорка Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
поговір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
поговіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погов. — погов. поговорка Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
поговірка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
поговірка — и, ж., розм. 1) Те саме, що поговір. 2) Об єкт осуду, розмов, пересудів. 3) Ходячий образний вислів; приказка … Український тлумачний словник
погов. — поговорка … Русский орфографический словарь
поговір — во/ру, ч. Свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого , що небудь; плітка. || Поширення таких чуток, звісток; пересуди. || Недобра слава; поголоска … Український тлумачний словник
поговіти — і/ю, і/єш, док. Говіти якийсь час … Український тлумачний словник
поговір — [погоув’і/р] гово/ру, м. (на) гово/р і, мн. гово/рие, гово/р іў … Орфоепічний словник української мови