Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

выпивать

  • 1 выпивать

    выпить
    1) випивати, випити; (с жадностью) видудлювати, видудлити, вижлу[о]ктати, спивати, спити (іспити). [Запале насіння, коріння пускає і силу чужую без жалю спиває]; (часть) надпивати, надпити;
    2) (о хмельном) випивати, випити, чаркати, чаркуватися, чарчину вкинути, хилити, вихиляти, хильнути, вихилити, кубрячити, торкати, торкнути, клюкати, смикати, смикнути, хлебеснути, укутати; (сразу, очень быстро) черкнути, дмухнути, видмухнути, хильцем ковтнути. Выпивать много (шутливо) - палю забивати. Выпить следует - по чарці треба. Выпить по случаю чего - покропити що, запити могоричі. Выпить в заключение - на потуху; (на дорогу) випити на коні, гладити дорогу; (за чьё здоровье, счастье) пити до кого, перепивати кого. Выпить лишнее - перебрати через край, добре перехилити. Есть постоянные случаи выпить - (шутл.) нашим усе чарчина ворочається. Любить выпить - (шутл.) не проливати, частенько до скляного бога прикладатися;
    3) выпивать (иметь привычку) - запиватися, у горілку вкидатися, заживати чарку, не розминатися з чаркою, закидати, хилити чарку, куликати. Быть выпивши - бути на підпитку, на підпитках, бути підпилим, підпитим, під чаркою, підчарченим, підп'яним; у голові було, у голові джмелі гули.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпить
    1) випива́ти, ви́пити и мног. повипива́ти
    2) (несов.: иметь склонность к спиртным напиткам) випива́ти; чаркува́ти

    Русско-украинский словарь > выпивать

  • 2 выпить

    см. Выпивать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > выпить

  • 3 испивать

    испить
    1) спивати, спити, випивати, випити. [Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати (Чуб.)]. -пей водицы - напийся водички! -пей, касатик! - напийся, голубе!;
    2) (напиваться) випивати, випити, напиватися, напитися. -пей винца! - випий вина! -пей за моё здоровье (со мной)! - випий за моє здоров'я! (зап.) напийся до мене! Изопью я за ваше здоровье - вип'ю-но за вас, за ваше здоров'я, (зап.) най-но я до вас нап'юся. Частенько -вает - випиває таки часто (не раз); чарочки не забуває; частенько торкає. -ться -
    1) спиватися, спитися, випиватися, випитися, бути спитим, випитим;
    2) спиватися, спитися, запиватися, запитися. [Спився козак, спився, з доріженьки збився (Пісня)]. Испитый -
    1) випитий;
    2) см. Испитой.
    * * *
    несов.; сов. - исп`ить
    1) (выпивать, пить) випива́ти, ви́пити, -п'ю, -п'єш и мног. повипива́ти; ( отпивать немного) спива́ти, спи́ти (зіп'ю́, зіп'є́ш)
    2) (выпивать всё, до конца), торж. випива́ти, ви́пити

    Русско-украинский словарь > испивать

  • 4 выдувать

    выдуть видувати (видимати), видути, видмухувати, видмухати. [Із скла видимають бульбашку].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдуть
    1) видува́ти и видима́ти, ви́дути; видму́хувати, ви́дмухати и ви́дмухнути
    2) ( выпивать) видува́ти, ви́дути, виду́длювати, ви́дудлити, висмо́ктувати, ви́смоктати, жлу́ктити, ви́жлуктити, жлукта́ти, ви́жлуктати

    Русско-украинский словарь > выдувать

  • 5 выхлёстывать

    выхлестать и выхлестнуть
    1) вистьобувати, вистьобати, вихвиснути. [Їхав верхи лісом, так йому вихвиснуло гілкою одно око];
    2) вихлюпувати, вихлюпати, вихлюпнути, вихлюснути (напр. воду из чашки).
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыхлестать
    1) (хлеща чём-л., выбивать) вихльо́стувати, ви́хльостати и ви́хльоснути
    2) (сов.: отхлестать) вихльостати, відшмага́ти, відпа́рити, ви́парити, ви́шпарити
    3) ( выпивать) виду́длювати, ви́дудлити, вихли́стувати, ви́хлистати, вижлу́ктувати, ви́жлуктити и ви́жлуктати
    II несов.; сов. - в`ыхлестнуть
    1) см. выхлёстывать I 1)
    2) ( выплёскивать) випліскувати, ви́плескати и ви́плеснути, вихлю́пувати, ви́хлюпати и ви́хлюпнути и мног. повихлю́пувати

    Русско-украинский словарь > выхлёстывать

  • 6 заливать

    залить
    1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];
    2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];
    3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];
    4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];
    5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];
    6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];
    7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];
    8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);
    9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.
    * * *
    несов.; сов. - зал`ить
    1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути
    2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)
    3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш)

    Русско-украинский словарь > заливать

  • 7 запускать

    запущать) запустить
    1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];
    2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);
    3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;
    4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;
    5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;
    6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);
    7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;
    8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;
    9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.
    * * *
    I несов.; сов. - запуст`ить
    ( приводить в движение) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ( бросать чем в кого-что) ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; ( когти) упина́ти, уп'ясти́ (упне́)

    \запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)

    II несов.; сов. - запуст`ить
    ( доводить до запустения) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; ( болезнь) зада́внювати, зада́внити; ( отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти

    \запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)

    Русско-украинский словарь > запускать

  • 8 зашибить

    1) (ушибать, убивать) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти
    2) (добывать, приобретать) загріба́ти, загребти́ и мног. позагріба́ти, колупа́ти, колупну́ти; ( деньги) виганя́ти, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш)
    3) (несов.: пьянствовать) пи́ти (п'ю, п'єш); ( выпивать) випива́ти

    Русско-украинский словарь > зашибить

  • 9 клюкать

    клюкнуть
    1) цюкати, цюкнути. [Цюкнув сокирою (Рудч.)];
    2) (выпивать) хилити, хильнути, хилити чарку, куликати, куликнути, колупати, колупнути, (иносказат.) до скляного бога прикладатися, до скляного бога голінним бути. [Учора наш старшина та писар та й колупнули дзвінко (Яворн.)].
    * * *
    несов.; сов. - кл`юкнуть
    хили́ти, хильну́ти

    Русско-украинский словарь > клюкать

  • 10 нагружать

    нагрузить
    1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];
    2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -
    1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];
    2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -
    1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);
    2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);
    3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагруз`ить
    наванта́жувати, -жую, -жуєш и ванта́жити, навантажити

    Русско-украинский словарь > нагружать

  • 11 осушать

    несов.; сов. - осуш`ить
    осу́шувати, осуши́ти и поосу́шувати; ( высушивать) вису́шувати, ви́сушити и повису́шувати; ( выпивать) вихиля́ти, ви́хилити, несов. дмухну́ти

    Русско-украинский словарь > осушать

  • 12 пить

    1) пити, (уменьш.-ласкат.) питки, питоньки, питочки, (детск.) питусі, питусеньки. Пьёт не напьётся (не оторвётся от воды) - п'є - у не відіп'ється. Ничего не ел и не пил - і ріски в роті не було. Пей на здоровье! - (будь) здоров пивши. Как пить дать - саме, як-раз, як стій, як стань; (пьянствовать, употр. спиртное) пити, запивати, спивати, кружати, (вульг.) смалити, чарку хилити и т. п. -ть с жадностью - дудлити, жлу[о]кта[и]ти, тягти, цмулити, смоктати, лигати. -ть глотками - ковтати, ґольґати. -ть рюмками - чаркувати. -ть, наклоняя сосуду без рюмок - пити нахилки, навхильки, нахильці, нахильцем. -ть круговую - кружати, круж[г]ляти, пити ручкової. [Могоричі кружає. Кружав сивуху. Кругляє горілку]. - ть за что - пити на що; на чиє щастя, на чиє здоров'я. -ть за кого (обращаясь к нему), за чьё здоровье - пити до кого, припивати до кого. -ть здравицу - здоровкатися. [Бере чарку горілки та й здоровкається: «дай, боже, здоров'я!»]. -ть (горькую) чашу - бідувати, пити гірку. -ть сильно - запивати. -ть горькую, мертвецки, без просыпу - пити без просипу. Начинать -ть - запивати, запиватися. Пьёт за счёт будущих благ - п'є на те, що буде, п'є на вовчу шкуру. Пей, да дело разумей - пий, та розуму не пропивай. Пьющий - питущий, срв. Питух, Пьяница;
    3) (всасывать влагу) пити, брати, тягнути воду.
    * * *
    пи́ти; дет. пи́тки, пи́тоньки; ( выпивать) спива́ти; ( спиртные напитки) хили́ти, кружля́ти, черка́ти, ( употреблять) ужива́ти [спиртне́, горі́лку]

    Русско-украинский словарь > пить

  • 13 поздравляться

    несов.; сов. - поздр`авиться
    відсвяткува́ти (несов.), відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти; ( выпивать) вихиля́ти, ви́хилити

    Русско-украинский словарь > поздравляться

  • 14 попивать

    попивати, запиватися (часом, иноді), у горілку вкидатися. Срв. Выпивать 3.
    * * *
    попива́ти; ( спиртное) підпива́ти, похли́стувати

    Русско-украинский словарь > попивать

  • 15 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 16 усиживать

    несов.; сов. - усид`еть
    ( съедать) прост. умина́ти, ум'я́ти, трощи́ти, строщи́ти; ( выпивать) прост. ду́длити, ви́дудлити, жлу́ктити, ви́жлуктити, жлукта́ти, ви́жлуктати

    Русско-украинский словарь > усиживать

  • 17 Напивать

    напить
    1) (выпивать что-л., сколько в изв. срок) випивати, випити, напивати, напити, (о мног.) повипивати, понапивати що, скільки за який час. [Випили дві четвертини за ніч (Луб.). За один день на п'ять карбованців напив (Богодух.)]. -пили, наели, и след простыл - напили, наїли, та й згадуй як звали;
    2) (приобретать питьём что) напивати, напити собі що, допиватися, допитися до чого. Пил, пил, да и -пил водянку - пив, пив, та й допився до водянки (та й напив собі водянку).

    Русско-украинский словарь > Напивать

См. также в других словарях:

  • выпивать — пить Словарь русских синонимов. выпивать 1. / жадно, много: вытягивать, выцеживать (разг.); выдувать, выхлёстывать (груб. прост.) // стакан и т. п.: осушать 2. пропускать рюмочку, попивать, прикладываться (к …   Словарь синонимов

  • ВЫПИВАТЬ — ВЫПИВАТЬ, выпить что, пить без остатка, пить все, что есть. Он выпивает, испивает, пьет, любит пить, пьянствует; он выпил, он подпил, подвыпил, хмелен. Что нальешь, то и выпьешь. Выпьешь много вина, так и убавится ума. Что выпито, что вылито,… …   Толковый словарь Даля

  • ВЫПИВАТЬ — ВЫПИВАТЬ, выпиваю, выпиваешь, несовер. 1. (совер. выпить) что и чего. Пить какое нибудь количество. Он выпивает не более двух стаканов чаю. 2. (совер. нет) без доп. Иметь пристрастие к спиртным напиткам, быть склонным к выпивке (разг.). Он не… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЫПИВАТЬ — ВЫПИВАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. что. Пить (в каком н. количестве). В. по два стакана чаю. 2. Любить пить (в 3 знач.), иметь пристрастие к спиртному (разг.). Муж выпивает. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • выпивать — ▲ пить ↑ вино выпивать. пить. бражничать. выпивать. прикладываться [приложиться] . заглядывать в бутылку [рюмку. рюмочку]. закладывать [заливать] . пьющий …   Идеографический словарь русского языка

  • выпивать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я выпиваю, ты выпиваешь, он/она/оно выпивает, мы выпиваем, вы выпиваете, они выпивают, выпивай, выпивайте, выпивал, выпивала, выпивало, выпивали, выпивающий, выпиваемый, выпивавший, выпивая; св.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • выпивать — • крепко выпивать …   Словарь русской идиоматики

  • выпивать лишнее — наливать глаза, набираться, надуваться, напиваться пьяным, заливать шары, нажираться, нализываться, нагружаться, напиваться, перебирать, наклюкиваться, перебирать градус, упиваться, назюзюкиваться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Выпивать — I несов. перех. 1. Проглатывая, принимать внутрь какую либо жидкость; пить. отт. Принимая внутрь жидкость, осушать сосуд. 2. перен. Жадно воспринимать, вбирать в себя что либо. отт. Испытывать какие либо чувства, проникаться ими. II несов.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • выпивать — выпивать, выпиваю, выпиваем, выпиваешь, выпиваете, выпивает, выпивают, выпивая, выпивал, выпивала, выпивало, выпивали, выпивай, выпивайте, выпивающий, выпивающая, выпивающее, выпивающие, выпивающего, выпивающей, выпивающего, выпивающих,… …   Формы слов

  • Выпивать — …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»