напиток

напій (-пою), напиток (-тку), (питьё) пиття (-ття), питво, (диал.) питок (-тка), (пойло) пійло, (хмельной ещё) трунок (-нку). [Я п'ю тебе сонце, твій теплий сцілющий напій (Коцюб.). То Хмельницький теє зачував, ще луччих напитків подавав (Ант.-Драг.). Той наркотичний напиток більше дає йому сили, ніж їжа (Крим.). Дав отруту панові підкоморію в питві (Ор. Левиц.). Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого (Куліш)]. -ток десертный - десертовий (десертний) напій (трунок). -ток заговорный, волшебный - замовний (чарівний) напій (трунок), дання (-ння), чарівне питво, еліксир (-ру). [Дання гірше від трутизни (Номис)]. -ток игристый - іскристий (шипучий) напій (трунок). - тки крепкие, спиртные - трунки (напої) спиртові (міцні, сильні); спиртуози (-зів). [Напій був сильний - за хвильку я заснув, мов камінь (Франко)]. -ток любовный - любовне дання, любощі (-щів), кохан-зілля (-лля). -ток опьяняющий - п'янкий напій (трунок), п'янюче питво. -тки и яства - напитки (напої) й наїдки, пиття (питення) й їдення, питиме й їдиме. [Наїдки найдобірні та напитки (Франко). Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких (Номис). Пішли собі, покидавши усе: питиме і їдиме (Рудч.)]. Торговать -тками - торгувати напоями (трунками), (шинкарить) шинкувати чим и що. Нет -тка лучше воды - нема(є) напою над воду, нема(є) пиття (питва) за воду.

* * *

1) пиття. [Охоту мав він до пиття, і пив зовсім не воду (Самійл.)]. -тьё с жадностью - жлу[о]ктання, дудління, смоктання, дудліж;

2) (напиток, пойло) пиття, питво, напій (- пою), напиток (-тку), питення, трунок (-нку). -тьё заговорное - дання, давання. [Дання гірше від трутизни]. -тьё волшебное - чаровина, чари. Годный для -тья - питний. Годная для -тья вода - гожа вода. Негодный для -тья - непитний, до пиття негодящий, негожий.

* * *

1) ( действие) пиття́

2) ( напиток) питво́, пиття́, напі́й, -по́ю

1) (действие) - см. Наливание 1 и 2; оконч. - а) налиття (-ття), налив (-ву); насипання, всипання; наточе[і]ння, вточе[і]ння чого; б) вилиття;

2) (напиток) наливка. [Вийняв пляшку горілки, другу - наливки (Рудч.)]. -ка первого, второго настоя - первак, (ум.-ласк. первачок (-чку)), другак (-ку). [Дулівочка-первак така смачна була (Глібів)]. -ка абрикосовая - абрикосівка, (диал.) жерделівка; (из айвы) айвівка; (вишнёвая) вишнівка, вишняк (-ку); (грушевая) грушівка, (на грушах-дулях) дулівка; (ежевичная) ожинівка; (земляничная) суницівка; (кизилевая) деренівка, дереняк, кизилівка; (клубничная) полуницівка, полуничник (-ку); (крыжовниковая) аґрусівка; (малиновая) малинівка, малиняк; (сливовая) слив'янка, сливняк, (род вина) сливовиця; (смородиновая) порічківка; (терновая) тернівка, терняк; (черничная) чорницівка.

* * *

1) налива́ння; ( вливание) улива́ння

2) ( напиток) нали́вка

- ножевой джин

- ножевой джин

буза.

* * *

чарівний, чарівливий, чародійний. -бное зелье - чар-зілля. -бный цветок - чароцвіт. -бный напиток - дання. Как по мановению -бного жезла - мов чарами, мов з-під чарівничої палічки. -бный фонарь - чародійний ліхтар (р. -ря). -бный заговор - примова. -бная сказка - казка-дивниця, чарівна казка. Волшебная крапива - біла кропива, глуха кропива, окладник, червона кропива, шандра.

* * *

вылить

1) виливати, вилити, вилляти; (опрокидывая) вивертати, вивернути. [Виверни воду з діжки. Глечики повивертала];

2) висипати, висипати. [Висип у миску всенький борщ. Висип окріп із баняка в ночви = вылей кипяток из котла в корыто]. -ать, - ить напиток в рот - хилити, вихиляти, вихилити. [Вихилив дві чарки];

3) (колокол, статую и т. п.) лити, виливати, вилити. Вылитый -

1) вилитий, виллятий, висипаний, вихилений. [Де-ж тая барилочка, що виллята горілочка?]

2) вилитий, злитий, виливаний. [Кремезний, як з криці злитий (Коц.). Виливаних богів не будеш робити];

3) похож, как вылитый - як викапаний. [Син - викапаний батько. Ми всі, як викапані, скидаємся один на одного (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - в`ылить

1) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти и мног. повилива́ти; ( пищу) висипа́ти, ви́сипати

2) ( изготовлять литьём) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти

джин, ялівцева горілка.

* * *

1) раст. Hierochloa odorata - чаполоч[ть] (-ч[т]и);

2) (настойка) зубрівка.

* * *

1) бот. ча́полоч, -і, зубрі́вка

2) ( напиток) зубрі́вка

Квасок

1) (кислота, кисловатость) квас (-су), квасок (-ску). [Оце яблука солодкі, а оті з кваском (Київщ.)];

2) (напиток) квас (-су), квасок. [Квас хлібний, цитриновий (Київ). Знайте нас: ми кислиці, із нас квас (Номис). От би кваску випилось та ще й грушевого (Харківщ.)]. Квас первого настоя - квас первак. Спитый, жидкий квас - квасило. [Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило (Номис)]. Квас из ржаной муки - сиро[і]вець (-вцю). Квас из свёклы - квас буряковий, борщ (-щу), (ласк.) борщик (- ку). [Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику змивала (Пісня)]. Квас для выделки кож - чинбарський, шевський квас.

* * *

журавинний, журавлинний. -ный квас, напиток - журавинний квас, -ний напій (-пою).

* * *

растение плод, напиток) кава. [Професор загадав Хведорові подати їм гарячої чорної кави (Крим.)]. -фе настоящий, жолудевый. ячменный, ржаной, морковный - кава справжня (правдива), жолудева, ячна, житня, морквяна. -фе-мокка - кава-мок[х]а, мок[х]ська кава. -фе крепкий, жидкий, черный, со сливками, по венски, по варшавски - кава міцна, рідка (тонка), чорна, вершкова, по-віденському, по-варшавському. Кушать -фе - пити каву. Пить, распивать -фе - пити каву, кавувати; срвн. Кофейничать. Людям со слабым сердцем -фе вреден - людям слабим на серце кава вадить. Чашка -фе - чашка (зап. філіжанка) кави. [Коли-б-мені зранку кави філіжанку (Пісня)].

* * *

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *

1) (относящ. к любви) любовний, любосний, коханий, закоханий, ласк. любенький, любесенький. [Любовні закляття (Франко). Пісні любовні грала (Грінч.). Любосний напиток (Куліш). Від жалю коханого (М. Вовч.)]. -ные ласки, радости, утехи - любовні ласки (втіхи), любощі, милощі, милування, любування, ласк. милуваннячко. [Все проминуло: милощі, любощі, ласки ясні (Черн.). Минулося милуваннячко (М. Грінч.)]. -ные взгляды - закохані погляди. -ные сети - любовні сіті, любовні тенета. -ное письмо, послание - любовний лист, любовна цидулка. -ное свидание - любовне побачення, любовні сходини (Крим.), любовна зустріч. -ные похождения, приключения - любовні авантури, пригоди. -ные отношения, -ная связь - любовні стосунки, звязок кохання. Вступить в -ную связь - зав'язати любовні стосунки з ким, злюбитися, полюбитися, покохатися з ким; срв. Слюбиться 2. Осыпать -ными ласками - любувати, милувати, голубити кого; срв. Ласкать. [Він її цілує, він її любує (Чуб. V). Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб. V)]. -ные песни - любовні пісні, пісні кохання. -ное зелье - дання, давання, любощі, кохан-зілля. [Дання гірше під трутизни (Номис). Чи ти мені любощів дала? (Чуб. V). Дала дівчина козакові кохан-зілля спити (Пісня)];

2) (ласковый, дружеский) любовний, прихильний, ласкавий, люб'язний, приятельський. Встретить -ное отношение - зустріти ласкаве (прихильне, приятельське) ставлення.

* * *

1) (наливка) малинівка, малиняк (-ку). [Піди вточи малиняку з сулії (Липовеч.)];

2) зоол. Erithacus rubecula L. - вільшанка;

3) зоол. Sylvia hortensis - кропив'янка садова;

4) -ка лесная, зоол. Hyppolais icterina - берестянка, вівчарик (садовий).

* * *

1) орн. вільша́нка; ( лесная) берестя́нка

2) ( напиток) мали́нівка

1) бот. Ilex mate (paraguajensis Lamb.) - мате (нескл.), парагвайський падуб (-ба);

2) (парагв. чай, исп. yerba mate) мате, парагвайський чай.

* * *

( напиток) мате́ (нескл., м.); парагва́йський чай (род. п. ча́ю)

1) мед (-ду), (зап.) мід (р. меду), (в детск. языке) медя (-ді, ж. р.). [Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (М. Вовч.). Чорна мушка, що в густий мід залізла (Стефаник)]. Мёд вываренный из сладкого сока плодов - бекмез (-зу). Арбузный мёд - кавуновий мед, кавуновий бекмез (-зу). Банный мёд - відтоплюваний (витоплюваний) мед. Брушёный, запечатанный, печатанный мёд - шитий (зашитий, склеплений, засклеплений, забрушований, забрушений) мед. Красный мёд - гречаний мед. Крупичатый, засахарившийся мёд - скрупнілий (покруплий, зцукрілий, зцукруватілий) мед, покрупини (- пин) (Верхр.). Липовый, казанский мёд - липовий мед, липець (-пцю), липник, липняк (-ку и -ка). Падевой мёд - медова падь (-ди). Подрезной мёд - підсік (-ку), підріз (-зу). Сотовый, цельный мёд - щільниковий мед. Центробежный, выпущенный, жидкий мёд - центрофуговий (спускний) мед, патока. Обильный -дом - см. Медистый. Отсутствие, недостаток -ду - брак меду, безмеддя (-ддя). На языке мёд, под языком лёд - на язиці мід (медок), а під язиком лід (льодок) (Приказка). Коли мёд, так и ложку - як мед, то й ложку (так і ложкою);

2) (напиток) мед, (зап. мід), медок (-дку). [Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала (Шевч.). Та й ми в батька були, мід-горівочку пили (Пісня)]. Питейный, варёный, брожёный мёд - питний, граний мед. [Грає, як старий питний мед (Н.-Лев.). Пили пиво й граний мед (Хорольщ.)]. Ягодный мёд - ягідний мед; (настоянный на ягодах, с кот. слита наливка) мусулес (-су), мусулець (-льцю), муселець (-льцю). Малиновый мёд - малиновий мед, малинник. Твоими б устами мёд пить - твоїми-б устами та мед пити.

* * *

1) зоол. Ursus - ведмідь (-медя), (диал. ведмідь, -медя). [Швидкий, як ведмідь за перепелицями (Номис). Тягнеться, як ведмідь (Звин.)]. -ведь белый, полярный (U. maritimus) - ведмідь білий, полярний. -ведь обыкновенный, бурый (U. arctos L.) - ведмідь звичайний, бурий; бортняк, бур'янник (-ка); (народн.: мишка, потапыч, топтыгин) вуйко, старий (- рого), великий (-кого), бурмило, бортневий біс (-са). -ведь серый, гризли (U. horribilis) - ведмідь сірий, ґрізлі (нескл.). -ведь ворчит - ведмідь бурчить. -ведь всю зиму лапу сосёт - ведмідь усю зиму лапу смокче. Не убив -дя, шкуры не продавай - з невбитого ведмедя шкуру не продавай. -ведь губастый, зоол. Melursus labiatus Blainw. - ведмідь губатий, губач (-ча). -ведь сумчатый, зоол. Phascolarctus cinereus Goldf. - коала, торбун- (торбач-) ведмідь;

2) перен. - а) (ворчун) бурмило, бурмак (-ка), бурмій (-ія); б) (неотёса, грубиян) мурмило, мурло, (вахлак) ґевал (-ла); в) (косолапый) бамбула, незграба, вайло, мамула, тюхтій (-тія), кнюх (-ха);

3) (напиток) - а) ведмідь, кава з ромом; б) пунш (-шу) з вершками или з яйцями;

4) (товар) залежаний крам (-му).

* * *

1) ведмі́дь, -ме́дя

2) перен. ведмі́дь, вайло́, бурми́ло