Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

перед+кем+v+для+кого

Толкование Перевод

1 вид

1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.

2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;

3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];

4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;

5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];

6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];

7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);

8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];

9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.

* * *
I
1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у

2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у

3)

ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

4) ( паспорт) вид; по́свідка

\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

на виду́ — на видноті́

на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
II биол., лингв.
и пр. вид, -у

\вид расте́ний — вид росли́н

ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

Русско-украинский словарь > вид
2 нос

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

ніс, род. п. носа

ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

на \нос су́ — на но́сі

наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

\нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

с \нос са, с \нос су — з но́са

сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

Русско-украинский словарь > нос
3 место

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

Русско-украинский словарь > место
4 ломаться

1) ламатися, ломитися, (на мелкие куски, в дребезги) трощитися; (страд. з.) бути ламаним, ломленим, трощеним; срв. Ломиться. [Погані голки - не ламаються, а гнуться (Київщ.). Щастя на коліні не ломиться (Номис)]. Камень -мается (крошится) - камінь кришиться. Здесь -мается наилучший камень для мельничных жерновов - тут б'ють (лупають) найкраще млинове каміння. Этот дом будет -ться - цей будинок розбиратимуть;

2) виламуватися, викривлятися, вивертатися, викручуватися; срв. Кривляться. [Нап'ється п'яний, виламується, чорт батька зна що язиком плеще (Козелеч.)];

3) (чиниться, церемониться) маніритися, пишатися. [Не люблю я таких гостей: як почнуть маніритися, як почнуть пишатися, то аж упрієш, поки до чого припросиш (М. Грінч.)];

4) (упрямиться) кобенитися, комизитися, коцюбитися, опинатися, огурятися;

5) (важничать перед кем) величатися, чванитися, приндитися, бундючитися, пиндючитися, (г)индичитися перед ким. [Ото величається перед людьми, наче справді не знати яке цабе (Київщ.)];

6) (издеваться над кем) знущатися з кого;

7) (бороться) боротися, борюкатися з ким;

8) (о коровах в течке) полювати, бігати.

* * *

1) лама́тися, ломи́тися

2) перен. лама́тися; ( паясничать) кривля́тися; ( жеманничать) мані́ритися

Русско-украинский словарь > ломаться
5 за

предл. с вин. и с твор. пп.

1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];

2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;

3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!

* * *

предл.

1) с вин. п.

за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

2) с твор. п.

за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

3) в знач. нареч. за

выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

Русско-украинский словарь > за
6 идти

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

идёт — ( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

\идти ти́ на что — іти́ на що

идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

Русско-украинский словарь > идти
7 признавать

признать

1) что, кого (брать за истину) - визнавати, визнати, признавати, признати, узнавати, узнати що, кого. [Вони не визнавали римських богів і всього старого ладу (М. Лев.). Я визнаю свою помилку. Він не визнає ніяких обов'язків. Я признаю єдиного лиш бога (Крим.). Хто признає мене перед людьми, і я признаю його перед отцем моїм (Єванг.). Ти сама признала свою провину (Л. Укр.). Загальна маса великий за ним (Коцюбинським) узнавала талант (Єфр.)]. -вать за кем что - признавати кому що и визнавати, узнавати за ким що. [Всякому народові признають його право, а українцям - зась (Стебн.). Хоч не маєм театру, йому признаємо славу першого комедіянта (Франко). А чи визнають вони за нами які-небудь непорушні права? (Крим.)]. -вать, -нать кого, что (признаваться, к кому, к чему) - признаватися, признатися до кого, до чого. [Ми на ярмарку стрілися, то він і признавсь до мене (Липов.). Василь признався до того ножа. Надто вже багато людей призналося до тієї думки (О. Пчілка). Це його обов'язок, коли він тільки признається до якихсь обов'язків (Н. Рада). Образа була-б для бога, якби хто признався до нього для хвилевої користи (Л. Укр.). Вони до мене не признаються, бо дуже багаті, а я вбогий];

2) -вать, -знать кого, что кем, каким, чем (считать) - визнавати, визнати, вважати, вважити, узнавати, узнати кого за кого, за якого, що за що (и редко ким, чим); см. Считать. [Сучасники не визнавали його за генія. Міклошич завсігди визнавав українську мову за самостійну (Грінч.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -знаю это полезным - визнаю це за корисне. -нать что-л. нужным, необходимым - визнати щось за потрібне, за необхідне. -наю за благо - при[ви]знаю за добре;

3) кого, что (узнать, распознать) - пізнавати, пізнати, угадувати, угадати кого, що; см. Узнавать. [В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? (Франко). Чи зостріне, що пізнає Катерину, привітає сина? (Шевч.)]. Признанный -

1) визнаний, признаний, узнаний;

2) визнаний, вважений, узнаний за кого, за що;

3) пізнаний, угаданий.

* * *

несов.; сов. - призн`ать

1) визнава́ти, ви́знати, признава́ти, призна́ти; (несов.: считать) вважа́ти

2) (узнавать, опознавать) пізнава́ти, пізна́ти, признава́ти, призна́ти

Русско-украинский словарь > признавать
8 представляться

представиться

1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;

2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;

3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;

4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;

5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;

6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;

7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];

8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;

9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;

10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;

11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];

12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.

* * *

несов.; сов. - предст`авиться

1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися

2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися

3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися

4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися

Русско-украинский словарь > представляться
9 take

I

n

1) захоплення, взяття; здобуття, одержання

2) виручка; бариші; збір (театральний)

3) розм. получка

4) улов (риби)

5) здобич (на полюванні)

6) оренда (землі)

7) орендована ділянка

8) мед. вдале щеплення

9) друк. урок складача

10) кін. кінокадр, дубль

11) популярна пісенька (п'єса)

12) шах. взяття (фігури)

give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

II

v (past took; p.p. taken)

1) брати; хапати

to take smb. by the hand — узяти когось за руку

to take smb. to one's arms — обнімати когось

2) захоплювати, оволодівати, завойовувати

to take prisoners — захоплювати (брати) в полон

3) ловити

to take fish — ловити рибу

to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

to take smb. at his word — спіймати когось на слові

4) привласнювати; брати без дозволу

5) відбирати, забирати (у когось — from)

they took his dog from him — у нього забрали собаку

6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

to take lessons — брати уроки

to take a taxi — брати (користуватися) таксі

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

7) вибирати

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися з дороги

8) купувати

to take tickets — купувати (брати) квитки

I take bread here — я купую (беру) хліб тут

9) вигравати

10) юр. успадковувати

11) видобувати; збирати

to take coal — видобувати вугілля

to take the crop — збирати урожай

12) сприймати; реагувати

to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

13) розуміти, тлумачити

to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

14) гадати, вважати

15) охоплювати, оволодівати

an intense despair took her — її охопив відчай

to be taken ill (bad) — захворіти

16) захоплювати; приваблювати

this author takes his readers with him — цей автор захоплює читачів

17) мати успіх, ставати популярним

the play didn't take — п'єса не мала успіху

18) записувати, реєструвати; протоколювати

to take notes — занотовувати

to take minutes — вести протокол

19) фотографувати, знімати

20) виходити на фотографії

she does not take well — вона погано виходить на фотографії

21) використовувати як приклад

22) уміщати

23) чіплятися, застрявати; заплутуватися

24) одружуватися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається одружитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити заміж за нього

25):
с.г. the cow took the bull — корова злучена

26) мед., с.г. прийматися; діяти

the vaccination did not take — віспа не прийнялася

27) споживати, приймати (їжу тощо)

to take supper — вечеряти

not to be taken — зовнішнє (напис на ліках)

28) тех. тужавіти, тверднути

29) їздити (на таксі тощо)

to take a taxi (a tram) — поїхати на таксі (на трамваї)

we usually take the lift — ми звичайно користуємося ліфтом

30) орендувати; наймати

31) запрошувати, наймати на роботу

32) передплачувати (газету тощо)

which newspapers do you take? — які газети ви передплачуєте?

33) брати (керівництво); нести (відповідальність)

to take the blame upon oneself — брати вину на себе

34) вступати (на посаду)

to take the crown — вступати на престол

35) займати (місце)

take a seat! — сідайте!

take your seats! — займайте місця!

36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)

37) триматися (якогось напряму), рухатися (в певному напрямі)

38) набувати (вигляду, форми)

39) переборювати, долати (перешкоди)

40) відкривати (комусь таємницю)

41) вивчати (ремесло тощо)

I shall take French — я вивчатиму французьку мову

42) вести (заняття тощо)

to take the evening service — церк. правити вечерню

43) визначати (розмір тощо); знімати (показання приладу)

to take temperature — вимірювати температуру

to take measurements — знімати мірку

44) носити, мати розмір (ноги тощо)

what size do you take in shoes? — який розмір взуття ви носите?

she takes sevens in gloves — вона носить рукавички сьомого розміру

45) зазнавати (покарання, втрат тощо)

46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)

47) заразитися; захворіти

48) піддаватися (обробці тощо)

wool takes the dye well — вовна гарно фарбується

49) убирати, поглинати, усмоктувати

take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

take after — бути схожим (на когось)

take apart — розбирати на частини

away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

take for — приймати (вважати) за когось

to take for granted — вважати само собою зрозумілим

take from — знижувати, ослабляти

take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

to take out a driver's licence — одержати права водія

take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

take through — примусити зробити (уроки тощо)

take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)

to take to flight — утікати

take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

to take a drop — випити, підпити

to take advantage — скористатися з переваги

to take aim (sight) — прицілюватися

to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

to take at a disadvantage — застукати зненацька

to take (a) breath — перевести дух

to take care — бути обережним

to take care of — піклуватися про когось

to take comfort — утішатися

to take counsel — радитися

to take courage — кріпитися, мужатися

to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

to take effect — починати діяти

to take exception to smth. — протестувати проти чогось

to take fire — спалахувати, займатися

to take fright — злякатися

to take heart — мужатися; не занепадати духом

to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати

to take ill — захворіти

to take interest — цікавитися (чимсь — in)

to take in the act — застати на місці злочину

to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)

to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

I take it that... — я гадаю, що...

to take one's life in one's hands — розпочинати небезпечну справу

to take — по приймати відмову

to take notes — занотовувати

to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

to take oath — присягати, давати клятву

to take offence — ображатися

to take the nonsense out of smb. — вибивати дурість з когось

to take pains — старатися щосили

to take part in smth. — брати участь у чомусь

to take pity — зглянутися (на когось — on)

to take place — траплятися, відбуватися

to take pleasure in smth. — знаходити задоволення в чомусь

to take possession of smth. — оволодіти чимсь

to take rise from smth. — виникати з чогось

to take root — пускати коріння, укорінюватися

to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

to take smb. at his word — піймати когось на слові

to take stock of smb. — критично оглядати когось

to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх

to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати

to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

to take one's time — діяти не поспішаючи

to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

to take to heart — брати близько до серця

to take trouble — докладати зусиль

* * *
I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
10 take

I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
11 между

предл.

1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -

1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;

2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;

2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];

3) (в сложных словах) см. Меж 2.

* * *

предл. с твор., род. п.

між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

Русско-украинский словарь > между
12 ни

1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;

2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].

* * *
I
1) част. ні, усилит., ані; ніже́

ни души́ — ні (ані́) душі́

ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

как ни на е́сть — хоч би там я́к

како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

3) союз ні

ни..., ни... — ні..., ні

ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
II
( отделяемая часть местоимения) ні

ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

Русско-украинский словарь > ни
13 носить

1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;

2) см. Нести 2;

3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;

4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;

5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;

6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];

7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -

1) ношений;

2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -

1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;

2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;

3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;

4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.

* * *

1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

\носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

\носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

\носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

\носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

Русско-украинский словарь > носить
14 играть

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

\игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

\игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

\игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

\игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

\игратьть коме́дию — см. комедия

\игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

\игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

\игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

\игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

\игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

\игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

\игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

\игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

\игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

\игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

\игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

\игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

6) ( петь) диал. співа́ти

\игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

Русско-украинский словарь > играть
15 что

I мест.
1) що, род. п. чого́

а что? — а [хіба́] що?; або що́?

во что бы то ни ста́ло — хоч би там що [було́], будь-що́, будь-що-бу́дь, за вся́ку ціну́

за что? — за що?, за ві́що?

не́ за что — нема́ за що́ (за ві́що), ні́ за що

не́ к чему — в знач. сказ. ні́ до чого; ( нечего) нема́ (нема́є) чого́, нічо́го

ни во что не ста́вить кого́, ни во что ста́вить (цени́ть, счита́ть) кого́, ни за что счита́ть кого́ — ма́ти (вважа́ти) кого́ за ніщо́ (ні за що́); за неві́що ма́ти кого́; не ма́ти кого́ за бо́же пошиття́

ни за что [на све́те] — (нареч.: никоим образом) ніза́що [в сві́ті]

ни за что, ни за что ни про что, ни про что, ни за что ни про что — ( напрасно) ні за що; ні за́ що ні про́ що

ни к чему́ — ні до чо́го

ни при чём [быть] — ні при чо́му [бу́ти]

ни с чем [уйти́, верну́ться] — ні з чим [піти́, поверну́тися]

[ну] что ж (же)?, что [ж, же] де́лать? — ( ничего не поделаешь) [ну] що ж?, що [ж] зро́биш (поро́биш)?

смотря́ что к чему́ — зважаючи на те, що до чо́го

хоть бы что кому́ — в знач. сказ. хоч би що кому́

хоть ты что — хоч ти що

что говори́ть — в знач. вводн. сл. що [й] каза́ти

что до ко́го-чего́ — щодо ко́го-чо́го

что [ни] попа́ло — що [не] попа́ло; ( всё) будь-що

что придётся — що доведе́ться, що прийде́ться

что уго́дно — що завго́дно, будь-що́, аби́що

что [вам] уго́дно? — чого́ [ви] хо́чете?

2) ( в относительном употреблении) що; ( который) яки́й

что с во́зу упа́ло, то пропа́ло — посл. що з во́за впа́ло, те пропа́ло

3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що

4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що

5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що

6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

[уж] на что — вже ж яки́й (перед сущ. или прил.) вже ж як (перед нареч. или глаг.)

что-что, а... — що-що, а

чего́-чего́, а... — чого́-чого, а

чему́-чему́ а... — чому́-чому́, а

что ну́жды? — яка потре́ба?; ( к чему) наві́що?, на́що?

что по́льзы? — яка́ ко́ри́сть?

что то́лку? — яка́ ра́ція?, яки́й сенс?

7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

с чего́, из чего́ — зві́дки (на основании чего, откуда); чого́ ( почему)

к чему́? — ( зачем) наві́що?, на́що?

к чему́? что? — наві́що (на́що, до чо́го) це?

чего́ ра́ди?, ра́ди чего́?, для чего́? — чого́?; что так? чого́ [ж] це [так]?, чому́ [ж] це [так]?

что так по́здно? — чого́ так пі́зно?

8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що

9) в знач. вопросит. част. що

10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там
II союз
1) що

2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов

3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи

4) ( если) якщо́, коли́, як

5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́

6) в знач. част. фольк. як

что го́род, то но́ров — посл. що край, то й звича́й; що крини́ця, то й води́ця; що сторона́, то і́нша новина́; що ха́тка, то і́нша га́дка

Русско-украинский словарь > что
16 нож

ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.

* * *

ніж, род. п. ножа

быть на \нож жах с кем — перен. бу́ти на ножа́х з ким, ворогува́ти з ким

как (сло́вно) \нож жо́м по се́рдцу — як (мов, наче) ноже́м у се́рце (по се́рцю)

лечь под \нож ж — лягти́ під ніж

\нож ж в се́рдце — перен. ніж у се́рце

\нож ж о́стрый кому́ — перен. ніж у го́рло (у се́рце) кому́, ніж го́стрий кому́

под \нож жо́м умере́ть — під ноже́м поме́рти (уме́рти)

Русско-украинский словарь > нож
17 проводить

I. см. Провожать.

II. Проводить, провести или провесть -

1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;

2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;

3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];

4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];

5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -

1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;

2) проведений, прокладений; переведений;

3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];

4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.

* * *
I несов.; сов. - пров`ести
1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити

2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти

3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
II см. провожать

Русско-украинский словарь > проводить
18 мир

I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);

2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;

3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].

II. Мир -

1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];

2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];

3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];

4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;

5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);

6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;

7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;

8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;

9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.

* * *
I
1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у

2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
II
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю

2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

Русско-украинский словарь > мир
19 прощаться

проститься

1) страд. - прощатися, проститися, бути прощеним, даруватися, подаруватися, бути подарованим, (о грехах) відпускатися, відпуститися, бути відпущеним. [Не простились їм гріхи (Єв.). Коли-б же що було проти звичаю, дарується те нам, бо прикрий час (Грінч.). Такий чоловік, хочби мав гріхів як в морі піску, як листя на дереві, то всі йому відпустяться (Рудан.)]. Первая вина -щается - на перший раз (для першого разу) прощається;

2) взаим.: с кем - прощатися, попрощатися, проститися, попроститися, розпрощуватися, розпроститися з ким, опрощення брати (приймати), взяти (прийняти) з ким, прощати, попрощати кого, що; срв. Распрощаться. [І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною (Метл.). Попрощайся просто та й їдь собі (Куліш). Гості попрощались, порозходились (Коцюб.). Він розпрощується з усіма (Н.-Лев.). От попростивсь він і пішов собі (Манж.). То він з своєю матір'ю опрощення приймає, у чужу сторону од'їжджає (Чуб.). Ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали (Макс.). Серед ночи дім свій попрощала, геть із Відня рушила в дорогу (Франко)]. Уйти не -стившись - піти не попрощавшися;

3) (просить прощения у всех перед исповедью и т. п.) прощатися, попрощатися и попроститися з ким. [Кожного року йде в Київ говіти, то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: простіть Христа ради, в чому я винна (Н.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прост`иться

1) ( при расставании) проща́тися, попроща́тися и прости́тися

2) ( оказываться простительным) проща́тися, прости́тися, пробача́тися, проба́читися, дарува́тися, подарува́тися

3) страд. (несов.) проща́тися; вибача́тися, пробача́тися, дарува́тися

Русско-украинский словарь > прощаться

См. также в других словарях:

ПЕРЕД — предл. с род., вин. и твер. пред, впереди, напереди чего по месту или наперед, прежде чего по времени; с пред. означает покой, с вин. движенье. Стою перед тобою; стану перед тебя. Говорю, как перед Богом; скоро предстану перед Бога. Дело было… … Толковый словарь Даля
ПЕРЕД — 1. ПЕРЕД1 и ПЕРЁД, переда, мн. переда, передов, муж. 1. Передняя, лицевая сторона чего нибудь; ант. зад (разг.). Перёд платья испачкан. Перёд дома. С переду дом хорош. «Танцовал… кек уок, заворачивал задом и передом.» Маяковский. 2. только мн. То … Толковый словарь Ушакова
ПЕРЕД — 1. ПЕРЕД1 и ПЕРЁД, переда, мн. переда, передов, муж. 1. Передняя, лицевая сторона чего нибудь; ант. зад (разг.). Перёд платья испачкан. Перёд дома. С переду дом хорош. «Танцовал… кек уок, заворачивал задом и передом.» Маяковский. 2. только мн. То … Толковый словарь Ушакова
перед — 1. ПЕРЕД1 и ПЕРЁД, переда, мн. переда, передов, муж. 1. Передняя, лицевая сторона чего нибудь; ант. зад (разг.). Перёд платья испачкан. Перёд дома. С переду дом хорош. «Танцовал… кек уок, заворачивал задом и передом.» Маяковский. 2. только мн. То … Толковый словарь Ушакова
ПЕРЕД — 1. ПЕРЕД1 и ПЕРЁД, переда, мн. переда, передов, муж. 1. Передняя, лицевая сторона чего нибудь; ант. зад (разг.). Перёд платья испачкан. Перёд дома. С переду дом хорош. «Танцовал… кек уок, заворачивал задом и передом.» Маяковский. 2. только мн. То … Толковый словарь Ушакова
ПЕРЕД — 1. ПЕРЕД1 и ПЕРЁД, переда, мн. переда, передов, муж. 1. Передняя, лицевая сторона чего нибудь; ант. зад (разг.). Перёд платья испачкан. Перёд дома. С переду дом хорош. «Танцовал… кек уок, заворачивал задом и передом.» Маяковский. 2. только мн. То … Толковый словарь Ушакова
перед — 1. ПЕРЕД1 и ПЕРЁД, переда, мн. переда, передов, муж. 1. Передняя, лицевая сторона чего нибудь; ант. зад (разг.). Перёд платья испачкан. Перёд дома. С переду дом хорош. «Танцовал… кек уок, заворачивал задом и передом.» Маяковский. 2. только мн. То … Толковый словарь Ушакова
ПЕРЕД — 1. ПЕРЕД1 и ПЕРЁД, переда, мн. переда, передов, муж. 1. Передняя, лицевая сторона чего нибудь; ант. зад (разг.). Перёд платья испачкан. Перёд дома. С переду дом хорош. «Танцовал… кек уок, заворачивал задом и передом.» Маяковский. 2. только мн. То … Толковый словарь Ушакова
ПЕРЕД — 1. ПЕРЕД1 и ПЕРЁД, переда, мн. переда, передов, муж. 1. Передняя, лицевая сторона чего нибудь; ант. зад (разг.). Перёд платья испачкан. Перёд дома. С переду дом хорош. «Танцовал… кек уок, заворачивал задом и передом.» Маяковский. 2. только мн. То … Толковый словарь Ушакова
ПЕРЕД — кем (чем), предл. с твор. 1. На нек ром расстоянии от лицевой стороны чего н., напротив кого чего н. Сад п. домом. Остановиться п. входом. 2. За нек рое время до чего н. Встретиться п. обедом. Прогулка п. сном. 3. Служит для указания лица или… … Толковый словарь Ожегова
ДЛЯ ОЧИСТКИ СОВЕСТИ — делать что л. Для порядка; на всякий случай; ради собственного спокойствия. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) совершает дополнительные действия, чтобы не допустить формальных нарушений и избежать возможных упрёков, обвинений в дальнейшем.… … Фразеологический словарь русского языка

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

перед+кем+v+для+кого

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

перед+кем+v+для+кого

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: