-
81 пропадать
пропасть1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].* * *I несов.; сов. - проп`астьпропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тисяIIпа́дати [ці́лий день] -
82 зной
спека, спекота (пекота), (жара) жара, жарота, гарячінь (-чіні), пал (-лу), вар, звар (- ру), варота, ш[с]квара, сквар (-ру). [Тихо й нудно і спека пекельна (Васильч.). Сонце томить спекотою військо її мужа (Руданськ.). Такий звар, що дихати не дає (Франко). Літній пал (Франко)]. Солнечный зной - сонячна спека, сонячний пал. Летний зной - літня спека, літній пал. Полуденный зной - опівденна спека. Влажный зной - парнота, припарок (-рку).* * *1) спе́ка, спеко́та и спекота́; ( изнуряющий) вар, -у2) (жар, пыл) жар, -у -
83 переплёт
1) см. Переплетание;2) (плетёная вещь) переплітка, переплітання; плетінка. Оконный -лёт - ра[я]ма, ра[я]мина, рамено, слупик;3) (книги) оправа, палі[я]турки (мн.). [Книжка в дорогій оправі. Книжка в палятурках]. Кожаный -лёт - шкуратяна оправа, шкуратяні палятурки.* * *1) ( действие) опра́влення, перепле́тення, паліту́рення, опра́вляння, перепліта́ння2) (обложка книги, тетради) опра́ва, паліту́рка, обкла́динка, паліту́ра; паляту́рка; диал. шабату́рка3) (что-л. переплетённое) перепле́тення, плеті́ння; спле́тення, сплеті́ння; ( в оконной раме) хрестови́наоко́нный \переплёт — віко́нна ра́ма
\переплёт теле́ги — драби́на во́за, драбки́, -кі́в
4) (перен.: затруднительное положение) хале́па и ха́лепа, кло́піт, -поту -
84 переплётный
оправний, палі[я]турний. -ная бумага - швалера.* * *паліту́рний, опра́внийпереплётная мастерска́я — паліту́рна майсте́рня, паліту́рня
-
85 поджигательский
1) палія́ (род. п., ед.), палії́в (род. п., мн.), палі́йський2) підбу́рювальний, палі́йський -
86 пыл
1) полум'я, поломінь (-мени);2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].* * *1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття -
87 падать
пасть1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.* * *несов.; сов. - п`асть1) па́дати, упа́сти2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути -
88 пали
палийский палі, палійський. [Палійська мова].* * *лингв.па́лі (нескл., м.) -
89 палисандровый
бот. палісандровий. -ое дерево - палісандрове дерево.* * *паліса́ндровий -
90 поджигатель
-ница1) палій (-ія), палійка, підпаляч, підпалячка;2) підбурювач, -вачка. Срв. Подговорщик, Подстрекатель.* * *палі́й, -лія́, підпа́лювач; ( подстрекатель) підбу́рювач, підбу́рник -
91 оксидационный обжиг
= окисли́тельный о́бжиг оксидаці́йний ви́пал, окисни́й ви́палРусско-украинский политехнический словарь > оксидационный обжиг
-
92 переплетаемый
техн., физ.1) прич. паліту́рений2) прил. палітурни́й -
93 сульфатирующий обжиг
сульфатува́льний ви́пал; хлорува́льний ви́палРусско-украинский политехнический словарь > сульфатирующий обжиг
-
94 оксидационный обжиг
= окисли́тельный о́бжиг оксидаці́йний ви́пал, окисни́й ви́палРусско-украинский политехнический словарь > оксидационный обжиг
-
95 переплетаемый
техн., физ.1) прич. паліту́рений2) прил. палітурни́й -
96 сульфатирующий обжиг
сульфатува́льний ви́пал; хлорува́льний ви́палРусско-украинский политехнический словарь > сульфатирующий обжиг
-
97 горячность
гарячість, гарячий дух, запал, опал, пал, палкість (р. -кости), завзяття. [Не може споритися без гарячости. Говорив з запалом. З великим опалом, щось комусь доводила (М. В.)]. Горячность в работе - загарливе працювання, загара, (усердие) запопадливість (р. -вости).* * *гаря́чність, -ності, о́пал, -у; ( пылкость) па́лкість, -кості, завзя́ття; ( вспыльчивость) запа́льність -
98 доска
дошка (ум. дощечка), (изредка) дертиця, дерниця. [Ой, і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодій Бондарівні домовину збити (Чуб.)]. Доска небольшая или одиночка - дощина. Самая толстая доска - форшта, хворшт. [Дубові форшти для склепу наготували]. Д. двухдюймовая - двіцалівка, двохпальцівка. Д. трёхдюймовая - трицалівка, трьохпальцівка. Д. наиболее употребительная для обшивки - шалівка. Д. толщиною меньше вершка, но толще шалёвки - безименка. Д., составляющая восьмую часть распиленного древесного ствола - гитина, восьмерня. Д.-горбыль - обапол, обаполок (р. -лку), опилок (р. -лку). Д. для пола - мостина, мостовина, (реже) місниця. Д. в потолке - стелина. Д. в заборе - ділина; (в воротах) ворітниця. В заборе доска, прикрывающая забор или частокол - гловень (р. -вня). Доска с уступами, на которые кладутся полки - шимбалок (р. -лка). Дубовые доски для лодок - боти. Д., положенные на лодках для устройства парома - мостинці (р. -нців). Доски, по которым скатывают тяжести для нагрузки и т. п. - кітвиці. Д., переброшенная через ручей, речку - кладка. Д. кухонная для теста, для котлет и т. п. - стільниця. [Візьми меншу стільничку на зілля: на великій ми тісто пораємо]. Д., употребляемая вместо колокола в монастырях (било) - брязкало, било, калатало. [Говорили, як у било били, а йому й не в догадки. Піп у дзвін, а чорт у калатало]. Д. кроильная - кравальня, кравниця, крійниця. Д. для глаженья - прасувальна дошка. Д., которую сапожник кладёт себе на колени и разбивает на ней молотком кожу - клепак (Вас.). Д. деревянная, для писания на ней масляными красками - блят. [Повіз дерево до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат помалював]. Вымощенный досками - мостовий. [Ой, Олено, сестро моя, помий двори мостовії]. Обшить досками - обшалювати, пошалювати. От доски до доски - від дошки до дошки; від палятурки до палятурки. [Всю оту купу книжок я знав уже розказати од палятурки до палятурки (Васильч.)]. Доска классная - таблиця. Д. аспидная - тавлетка, грифельна дошка. Д. шахматная - шахівниця. Д. грудная (анат.) - груднина.* * *до́шкаот доски́ до доски́ [прочита́ть, вы́учить] — від до́шки до до́шки (від паліту́рки до паліту́рки) [прочита́ти, ви́вчити]
-
99 линейка
1) (дощечка для линевания) лінія, лінійка (р. мн. -нійок). Бить, ударить -кой по руке - лупити, лупнути лінійкою по долоні, палі (в руку) давати, дати. [Було як почне палі давати, аж долоні трухнуть (Кониськ.)];2) (линия) лінія, лінійка. Тетрадь в одну -ку - зшиток на одну лінію;3) (экипаж) лінійка, дрожки (-жок), (для 1 - 2 челов.) бігунки (-ків);4) (дорожка перед лагерем) лінія. Выходить за -ку - переступати лінію.* * *Iліні́йка; ( для измерения углов) транспорти́р; ( на бумаге) ри́ска; ( чертёжная треугольная) косине́ць, -нця́II( экипаж) ліні́йка -
100 нападать
I. см. Нападывать.II. напасть1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].* * *I нап`адатьсм. нападать IIII напад`атьнесов.; сов. - нап`асть1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́стиIII напад`атьне на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)
несов.; сов. - нап`адать и нап`асть(падая, скопляться) напада́ти, напа́дати
См. также в других словарях:
ПАЛ — «Пермские авиалинии» ГУАП http://savino.perm.ru/ авиа, г. Пермь Источник: http://www.logistic.ru/news/2004/11/12/20/40921.html ПАЛ «Полярные авиалинии» ГУП авиа, Якутия … Словарь сокращений и аббревиатур
ПАЛ — 1. ПАЛ, а; мн. палы; м. 1. Сплошное выжигание растительности для подготовки к пашне при подсечно огневой системе земледелия; пожар. Летом в лесу бушуют палы. Палом выжигали лес. 2. Выжженное место в лесу, в степи. 3. Спец. Степной или лесной… … Энциклопедический словарь
пал — 1. ПАЛ, а; мн. палы; м. 1. Сплошное выжигание растительности для подготовки к пашне при подсечно огневой системе земледелия; пожар. Летом в лесу бушуют палы. Палом выжигали лес. 2. Выжженное место в лесу, в степи. 3. Спец. Степной или лесной… … Энциклопедический словарь
ПАЛ — (гол. морск.). 1) свая у пристани, в гавани, иногда несколько свай, сцепленных вместе для прикрепления судов. 2) геральдическое выражение: часть щита, пересекающая его перпендикулярно. 3) часть шпиля, прикрепленная к окружности палгеда (см.),… … Словарь иностранных слов русского языка
палѣ˫а — ПАЛѢ|˫А (10), Ѣ (˫А) с. παλαιο 1.Ветхий Завет, а также название памятника письменности, содержащего изложение Ветхого Завета: и вторыи законъ в палеи пишетьсѧ. КН 1285–1291, 515г; то же МПр XIV2, 229 об.; Феѡдоритово толковани˫а палѣ˫а. ПНЧ 1296 … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПАЛ — (1. Pawlbit, pawl of the capstan. 2. Pile, wharf post) 1. Прямой или выгнутый металлический брусок, сидящий на оси и не допускающий вращения шпиля или ворота в сторону, противоположную той, в которую его вертят при работе. Иногда его называют… … Морской словарь
ПАЛ — (от начала букв английских слов Phase Alternation Line перемена фазы по строкам), название системы цветного телевидения, совместимой (как и другие стандартные системы, например СЕКАМ) с черно белой системой. В системе ПАЛ фаза колебаний… … Современная энциклопедия
ПАЛ — 1. ПАЛ1, пала, мн. палы, муж. (обл.). 1. Полевой, степной или лесной пожар. || Выжигание старой и сухой травы на лугах, применявшееся при примитивных формах земледелия для увеличения плодородности земли. Пускать пал. 2. То же, что паль. 2. ПАЛ2,… … Толковый словарь Ушакова
ПАЛ — 1. ПАЛ1, пала, мн. палы, муж. (обл.). 1. Полевой, степной или лесной пожар. || Выжигание старой и сухой травы на лугах, применявшееся при примитивных формах земледелия для увеличения плодородности земли. Пускать пал. 2. То же, что паль. 2. ПАЛ2,… … Толковый словарь Ушакова
ПАЛ — 1. ПАЛ1, пала, мн. палы, муж. (обл.). 1. Полевой, степной или лесной пожар. || Выжигание старой и сухой травы на лугах, применявшееся при примитивных формах земледелия для увеличения плодородности земли. Пускать пал. 2. То же, что паль. 2. ПАЛ2,… … Толковый словарь Ушакова
ПАЛ — 1. ПАЛ1, пала, мн. палы, муж. (обл.). 1. Полевой, степной или лесной пожар. || Выжигание старой и сухой травы на лугах, применявшееся при примитивных формах земледелия для увеличения плодородности земли. Пускать пал. 2. То же, что паль. 2. ПАЛ2,… … Толковый словарь Ушакова
