ое+слово

поправиться

1) поправлятися, поправитися, бути поправленим, лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, підправлятися, підправитися, бути підправленим и т. д.; см. Поправлять. Мостовая -ляется - брук лагодиться, підправляється;

2) (производить у себя ремонт, исправления) лагодитися, полагодитися, підправлятися, підправитися, облагоджуватися, облагодитися. [Повітка похилилась на-бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці (Неч.-Лев.)];

3) (поправлять свои дела) підправлятися, підправитися, підмагатися, підмогтися, підживати(ся), піджити(ся), підживлятися, підживитися;

4) підправлятися, підправитися, поправлятися, поправитися, (выздоравливать) видужувати, видужати, одужувати, одужати, вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, відходити, відійти, виходжуватися, виходитися, оклигувати, оклигати и оклигнути, відживати(ся), віджити(ся), (о мног.) попідправлятися, повидужувати, поодужувати, повичунювати и т. д. [Синицю хоч і в пшеницю, дак не поправиться (Борз.). Жита після дощу трохи попідправлялися (Харк.)]. Здоровье его -ляется - здоров'я його поправляється, підправляється, кращає. Больной -ляется - хорий видужує, одужує, вичунює, очунює, відживає(ться), відходить. Он долго не -лялся, не мог -виться после своей болезни - він довго не одужував (не видужував, не очунював и т. д.), він довго не міг одужати, видужати, очуняти, вичуняти, відійти, оклигати, оздоровіти після своєї х(в)ороби. [Мендель помалу видужував, але не було надії, щоб міг прийти до давнього здоров'я (Франко). Зінько наче й одужував, але вельми помалу (Грінч.). Очунюю потроху, ходжу з палицею (Васильч.). Ти одживешся на Вкраїні (Л. Укр.). Параска потроху оклигувала, та дуже помалу (Грінч.)];

5) поправлятися, поправитися. Он сказал одно слово вместо другого, но тотчас -вился - він сказав був одно слово замість другого, але зараз-же поправився.

* * *

несов.; сов. - попр`авиться

1) поправля́тися, попра́витися; ( в сказанном) виправля́тися, ви́правитися

2) ( поправлять своё здоровье) поправля́тися, попра́витися; диал. підправля́тися, підпра́витися и попідправля́тися; ( выздоравливать) виду́жувати, ви́дужати, оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, очу́нювати, очу́няти, диал. окли́гувати, окли́гати, окли́гнути

3) ( полнеть) повні́шати, поповні́шати, гла́дшати, погла́дшати

4) ( похмеляться) похмеля́тися, похмели́тися

5) страд. (несов.) поправля́тися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися; виправля́тися; вправля́тися

навчальний, учительний, напучувальний, напучливий. -ный пример - навчальний приклад. -ное слово - навчальне, учительне слово. -ный тон - навчальний, напучувальний, учительний тон.

* * *

к чему передмова, переднє слово до чого. -вие ко 2-му изданию - передмова (переднє слово) до другого видання.

* * *

прикрыть

1) прикривати, прикрити, прикутувати, прикутати, окривати, окрити, оповивати, оповити, (во множ.) поприкривати, поприкутувати и т. д. що чим. [Ой вирву я та листочок, та прикрию той слідочок (Чуб.). Прикутала свою дитину (Мил.). Мухи очі виїдають, дак я рядном колиску оповила (Борз.)]. -крыть глаза рукою - прикрити очі рукою, долонею. [Кайдашиха вийшла з хати і прикрила очі долонею (Н.-Лев.)]. -крыть голову шапкой, платком - прикрити голову шапкою, хусткою, прикутати, напнути голову хусткою. -крыть растения соломой - прикутати (поприкутувати) рослини соломою;

2) (притворять) причиняти, причинити, захиляти, захилити, прищурювати, прищурити що. [Він уліз у скриню, а жінка почала прищурювать віко; поти прищурювала, поки його там і закляпнуло (Переясл.)]. -крыть двери, окно (двери, окна) - причинити двері, вікно (попричиняти двері, вікна);

3) заступати, заступити, заслоняти, заслонити, затуляти, затулити що; (служить прикрытием, защитой) захищати и хистити, захистити що. Лес -вает речку, ее не видать - ліс заступає (заслоняє, затуляє) річку, її не видно. Гора -вает хижину от ветра - гора захищає (затуляє) хату від вітру. -крыть фланг - захистити фланг. Флот -вает гавань - флота захищає (заступає) гавань;

4) (скрывать, таить) крити, прикривати, прикрити, покривати, покрити, окривати, окрити, ховати и приховувати, приховати що. Слово дано мне для того, чтобы -вать мысли, когда их выдают мои глаза - слово маю на те, щоб ховати думки, коли зраджують їх мої очі (Самійл.). -вать замыслы свои видом простодушия - окривати свої заміри виглядом простодушности. Прикрытый - прикритий, прикутаний, окритий, оповитий; причинений, захилений, прищурений; заступлений, заслонений, затулений, захищений; прихований.

* * *

несов.; сов. - прикр`ыть

1) прикрива́ти, прикри́ти и поприкрива́ти; ( притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти, прихиля́ти, прихили́ти; ( заслонять) заступа́ти, заступи́ти, затуля́ти, затули́ти, заслоня́ти, заслони́ти, присло́нювати и прислоня́ти, прислони́ти

2) (перен.: скрывать) прихо́вувати, прихова́ти, прикрива́ти, прикри́ти

3) (закрывать, ликвидировать) закрива́ти, закри́ти и позакрива́ти

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити

1) походження; (возникновение) по(в)стання. -ние этого обычая нам неизвестно - походження (повстання) цього звичаю нам невідоме. Рукопись болгарского -ния - рукопис болгарського походження. -ние видов - походження (повстання) видів. -ние языка - походження (повстання) мови. Слово, -ние которого неизвестно - слово, якого походження невідоме;

2) походження, рід (р. роду), коліно, уродження. [Соромився свого походження, гордував своїми земляками (Леонт.). Найбільше право давав тоді чоловікові рід його, а не розум і дотепність (Куліш)]. По своему -нию - родом, з роду, походженням, з походження свого. Он немец по -нию - він німець родом, з роду, походженням, з походження. Человек знатного, благородного, низкого -ния - людина високого (великого), шляхетного, низького роду, коліна, уродження. [Високі уряди і королівщини роздавав король панам великого коліна (Куліш). Повсякчас корить свого чоловіка за те, що він низького коліна (Яворн.)]. Мужицкого, мещанского, барского -ния - мужицького, міщанського, панського роду, коліна; (диал.) мужицької, міщанської, панської ложі. [То були все панського коліна люде (Єфр.). А як ти, ци нашої мужицької ложі, ци міщанської, ци панської? (Стефаник)]. Одного -ния с кем - одноколінний з ким. [Стародавнього князівського роду, одноколінного з князями Збаразькими, Вишневецькими й Воронецькими (О. Лев.)].

* * *

відмінити дієслово; (некоторое время) відмінювати дієслово (якийсь час).

* * *

товкмачем, тур(у)ком, слово в слово на пам'ять.

1) анатема, церковна клятьба;

2) (бранное слово) анахтема. Преданный -ме - клятований, виклятий. -ский - анахтемський, гаспидський.

* * *

-вествовать

1) благовістити. [Благовістив їм слово нове (Шевч.). Благовістити до церкви];

2) розголошати, (сов.) розголосити, дзвонити (язиком), (сов.) роздзвонити.

* * *

1) церк. благові́стити и благовісти́ти, дзвони́ти

2) перен. дзвони́ти

1) бойовий. Б-ное поле - бойовище. [Лежить він на бойовищі постріляний та порубаний, на рани смертельні незмагає];

2) лайливий. Б-ое слово - лайка.

* * *

1) запровадження, впровадження, заведення (нового ладу, законів, і т. ин.). Введение в действие (в силу) какого-л. закона - надання чинности (сили) якомусь законові. Введение в жизнь какого-л. мероприятия - запровадження в життя якогось заходу, переведення в життя. Введение кого-л. в грех, в искушение, в ошибку - призведення кого до гріха, спокуси, помилки. Введение во владение - увід у посідання (володіння), уводини, ув'язання (стар.);

2) (предисловие) вступ, передмова, переднє (вступне) слово;

3) Введение во храм Богородицы (21 ноября) - Уведення, Введення.

* * *

1) ( действие) уве́дення; впрова́дження, запрова́дження, впрова́джування, запрова́джування

2) (вступление; отдел науки) вступ, -у

1) вірний, певний, незрадний, надійний. [Двох що-найвірніших слуг кличе. Він певна людина. Маю певну схованку, там ніхто не знайде]. В. слову - на слово вірний. Верным оставаться кому - держатися кого;

2) (точный, правильный) певний, справедливий, правдивий. [Справедлива увага. У кооперативній крамниці вага справедлива (правдива)]. Указать верный путь - показати правдивий шлях. Верный оригиналу - згідний з первописом;

3) (обеспеченный) безпечний, безпечен. [Приїдеш звечора - вечеронька безпечная. Його шанси були вже безпечні].

* * *

1) ( преданный) ві́рний, ві́дданий, незрадли́вий; ( искренний) щи́рий

2) ( надёжный) ві́рний, наді́йний, пе́вний

3) ( соответствующий истине) пра́вильний

4) (меткий, безошибочный) ві́рний, несхи́бний, нехи́бний

5) ( неизбежный) немину́чий, ві́рний

вмешаться

1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];

2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.

* * *

1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися

2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти

3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватися

-ся, возвестить, -ся звіщати (кому що), -ся, звістити, -ся, сповіщати кого, -ся, сповістити, -ся, ознаймувати (кому що), -ся, ознаймити, -ся, ясувати [Ясую вам, що воював щасливо (Куліш)], проголошувати (проголосити), -ся (слово істини, гарні гасла). Возвещённый - звіщений, сповіщений, ознаймований, проголошений.

* * *

несов.; сов. - возвест`ить

попереду, спереду, перед, поперед, поперідь. Впереди всего, впереди всех - посамперед, всамперед, на чолі. Быть впереди - бути на переді, вести перед. Пойти впереди - повести перед. Ваша речь впереди - ваше слово згодом буде. Продолжение впереди (впредь) - далі буде. Командир шёл впереди войска - отаман ішов на чолі війська. Часы впереди - годинник показує наперед, поспішає.

* * *

1) (перед кем-чем-л.) нареч. спереду, попере́д попе́реду и попере́ду

2) (нареч. в будущем) нада́лі, да́лі, у майбу́тньому

3) предл. с род. п. попере́д, попе́реду (кого, чого), пе́ред (ким-чим, кого чого), (преим. перед мест. "мною") пе́реді, пе́редо (ким, чим)

допомічний, допоміжний, підсобний, помічний, запомагальний, спомагальний. -ный глагол - дієслово допомічне. -ная касса - каса допомоги, допомагальна каса.

* * *

вступний. [Вступне слово. Вступні поясніння].

* * *