-
1 busk
1. n1) планшетка (в корсеті)2) розм. корсет2. v1) одягатися, обряджатися2) облачати, одягати3) поспішати, квапитися4) підготовляти; споряджати; доводити до ладу, упорядковувати5) робити повороти (про корабель)6) рискати, гасати, нишпорити (про піратський корабель)7) борсатися, битися (про птаха)9) розм. співати (давати виставу) на вулиці* * *I [besk] vшотл.1) облачатися, обряджатися, одягатися; облачати, обряджати, одягати2) поспішати, спішити3) готувати, підготовляти, споряджати; упорядковуватиII [besk] v; сл. -
2 enclothe
vодягати, облачати* * *vоблачати, убирати -
3 gown
1. n1) сукня, плаття2) вільний (просторий) домашній одяг3) нічна сорочка4) мантія (судді, викладача університету тощо)5) римська тога6) збірн. студенти і викладачі університету7) розм. обгортковий папірblack gown — амер. католицький священик, «чорна сутана»
2. vодягати, облачати (когось)* * *I n2) мантія (судді, викладача університету)black gown — aмep. "чорна сутана", католицький священик
4) римська тогаII vоблачати; одягати ( кого-небудь) -
4 invest
vto invest in a new hat — придбати (купити) новий капелюх
to invest smb. with a gown — одягти когось у сукню
to invest smb. with glory — оточити когось славою
6) надавати, наділяти (повноваженнями)7) призначати на посаду8) військ. оточувати, блокувати (місто тощо)* * *[in'vest]v1) інвестувати, вкладати кошти; поміщати капітал2) піднес. одягати, облачати; наряджати; покривати; огорнути, оточити3) ( with) наділяти ( повноваженнями); постачати, забезпечувати; ( призначати на посаду); наділяти ( кого-небудь) якою-небудь якістю або рисою4) вiйcьк. оточувати; блокувати -
5 apparel
1. n1) поет. одяг; убрання2) прикраса; вишивка на одязі священнослужителів3) спорядження2. v1) заст. одягати, прикрашати2) споряджати; обладнувати* * *I n1) пepeв.; aмep. одяг, предмети одягу; пoeт. убрання, шати2) icт. спорядженняII v1) пoeт. облачати, пишно вбирати, причепурювати; прикрашати2) icт. споряджати, обладнувати -
6 array
1. n1) стрій, бойовий порядок (тж battle array)2) військо3) безліч, сила-силенна, велика кількість, сукупність4) поет. убрання, пишний одяг5) юр. список присяжних засідателів6) рад. складна антена2. v1) одягати, розкішно вбирати, наряджатиto array oneself — наряджатися, одягатися
to array oneself in all one's finery — жарт. нарядитися, як на весілля; вирядитися, як пава
2) юр. складати список присяжних3) військ. вишиковуватися в бойовий порядок; виставляти проти (against)* * *I n1) стрій, бойовий порядок ( battle array); шикування2) військо; збройні загони3) маса, безліч, сукупність; (of) набір, комплект ( чого-небудь); обч. масив; поле; матриця; сітка4) пoeт. убрання, шати5) юp. список присяжних засідателів6) радіо багатовібраторна, складна антена7) елк. матрицяII v2) пoeт. одягати, убирати, наряджати ( у що-небудь); облачати3) юp. складати список присяжних -
7 attire
1. n1) убрання, наряд; прикраса2) мисл. оленячі роги2. vодягати; наряджати, прикрашати* * *I n1) убрання; убір; шати2) оленячі рогиII v; перев.; passодягати, облачати; прикрашати, наряджати (особл. в урочистих випадках) -
8 dignt
v; іст., поет.(dight, dighted [эd])1) наряджати; прикрашати; прибирати; облачати2) готувати; споряджати -
9 endue
-
10 enrobe
-
11 ermine
1. n1) зоол. горностай2) горностаєве хутро4) символ непідкупності суддів; символ гідності перів Англії2. v1) одягати в горностай2) робити суддею (пером)* * *I n1) зooл. горностай; хутро горностая; тж.; pl оздоблення або одяг з горностая2) символ непідкупності суддів; тж. символ звання перів Англії3) гepaльд. горностаєве хутроII vоблачати в горностай, робити суддею або пером -
12 garb
1. n1) одяг, костюм; наряд2) сніп жита2. vодягати, наряджатиto garb oneself — одягатися, наряджатися
* * *I nубрання, одіяння, костюм; вигляд, маскаII vодягати, облачати; refl одягатисяIII n; геральд. -
13 garment
1. n1) предмет одягу; одежина2) pl одяг, убрання3) перен. покрив, покров2. v поет.одягати, убирати* * *I n2) pl одяг; покрив, одіянняII v; поет.одягати, облачати -
14 habit
1. n1) звичка; звичайto fall into a habit — засвоїти звичку, призвичаїтися (до чогось)
2) характер; схильність; склад (розуму)3) будова тіла, конституція4) особливість, властивість, характерна риса5) одяг6) амазонка, жіночий костюм для верхової їзди (тж riding-habit)2. v1) одягати, наряджати2) населяти; жити (десь)* * *I [`hʒbit] n1) звичка; звичай2) склад, натура, характер; схильність; статура, комплекція4) cпeц. габітусII [`hʒbit] n1) одяг ( для спеціальних цілей); костюм; одіяння2) амазонка, дамський костюм для верхової їздиIII [`hʒbit] vодягати, облачати, наряджатиIV [`hʒbit] v; іст.населяти; жити ( де-небудь) -
15 indue
v1) наділяти; обдаровувати* * *[in'djuː]v1) наділяти; обдаровувати2) облачати; надягати -
16 robe
1. n1) халат2) pl амер. жіночий одяг3) звич. pl мантія; широкий одягthe long robe — а) ряса священика; б) мантія судді
gentlemen of the (long) robe — судді, юристи
4) поет. убрання2. v1) надівати2) убиратися (в мантію)* * *I n1) халат2) жіноча сукня, парадна3) pl мантія; широкий одягthe long robe — мантія судді; ряса священика
4) часто pl одіяння6) пoeт. одіяння, покривII vgentlemen of the (long) robe — судді, адвокати
одягати; облачати; облачатися в мантію (про суддю, адвоката) -
17 vest
n ч. ім'яВест (зменш. від Silvester)* * *I [vest] v.1) наділяти ( владою); наділяти ( правом) vest доручити (обов’язки); to vest smb. wіth authorіty, to vest power іn smb. наділяти владою, наділяти повноваженнями кого-н.; to vest a person wіth power to act уповноважити кого-н. (для чого-н.); thіs rіght іs vested іn the Crown це право належить короні; authorіty vested іn the people влада, що належить народу; to vest smb. wіth a functіon покладати на кого-н. обов’язок; (іn, upon) переходити (про право, майно); the estate vests іn the heіr at Law майно переходить до законного спадкоємця2) церк., поет. облачати; to vest the altar прикрашати вівтар; тж. refl. облачатися3) інвестувати, вкладати ( капітал)II [vest] n.1) спідня сорочка (трикотажна, чоловіча або жіноча); sleeveless vest майка2) сл. жилет3) маніжка, вставка (на ж.іночому платті)4) сорочечка5) бронежилет7) іст. камзол8) іст., поет. одяг, одіяння; убрання; castіng the body’s vest asіde скинувши тлінну оболонку -
18 vesture
1. n1) поет. убрання, одяг2) покрив3) трава, сільськогосподарські культури2. vодягати, облачати* * *n.1) поет. одіяння; покрив; under the vesture of іnnocence під покривом безвинності; whіte vestures біле вбрання2) юр. усе зростаюче на землі, крім дерев; трава, сільськогосподарські культури -
19 apparel
I n1) пepeв.; aмep. одяг, предмети одягу; пoeт. убрання, шати2) icт. спорядженняII v1) пoeт. облачати, пишно вбирати, причепурювати; прикрашати2) icт. споряджати, обладнувати -
20 array
I n1) стрій, бойовий порядок ( battle array); шикування2) військо; збройні загони3) маса, безліч, сукупність; (of) набір, комплект ( чого-небудь); обч. масив; поле; матриця; сітка4) пoeт. убрання, шати5) юp. список присяжних засідателів6) радіо багатовібраторна, складна антена7) елк. матрицяII v2) пoeт. одягати, убирати, наряджати ( у що-небудь); облачати3) юp. складати список присяжних
- 1
- 2
См. также в других словарях:
облачати — ОБЛАЧА|ТИ (6*), Ю, ѤТЬ гл. 1 Наделять одеждой; одевать когол.: и г҃ла емѹ еи. всѧкъ бо облачѧ˫аи ѹбогааго х҃са облачить. Изб 1076, 274; да кде ѡбрѧщаше. мьртвьца нага. измыва˫а облачѧше. ПрЛ XIII, 131в; и веде его в палатѹ свою. и самъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
облачати — а/ю, а/єш, недок., облачи/ти, чу/, чи/ш, док., перех., заст. 1) уроч., ірон. Одягати у що небудь; наряджати. 2) Одягати (служителя культу) в церковний одяг для здійснення відправи … Український тлумачний словник
облачати — 1. Одягати священнослужителя в богослужбовий одяг; 2. Накривати престол та жертовник катасаркою, індитією та покривалом … Словник церковно-обрядової термінології
облачати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
разоблачать — Этот глагол заимствован из старославянского, где был образован от облачати – одевать ; приставка раз придала глаголу противоположное значение. Буквально этот глагол означал раздевать , со временем произошло переосмысление – раскрыть чьи либо… … Этимологический словарь русского языка Крылова
оболочати — ОБОЛОЧА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Одевать когол. во чтол.: и ти тъгда остригы и оболочашети и въ мантию. дондеже пакы бѹд˫аше чьрньць искѹсьнъ. ЖФП XII, 37г. Ср. облачати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
облачання — я, с., заст. 1) Дія за знач. облачати і облачатися. 2) Те саме, що облачення 2) … Український тлумачний словник
облачити — див. облачати … Український тлумачний словник
облачання — і облачення Дія за знач. облачати й облачатися … Словник церковно-обрядової термінології
РАЗОБЛАЧАТЬ. — Из ст. сл. яз. (ср. др. р. розоблачитися). В ст. сл. яз. образовано от облачати «одевать», являющегося формой многократного вида к обл кшти (ср. облечь). Первоначальное знач. «раздевать» … Этимологический словарь Ситникова
