-
61 кулёк
м разг.Tüte f••попа́сть из кулька́ в рого́жку разг. — vom Régen in die Tráufe geráten (непр.) vi (s)
-
62 лапа
ж1) Pfóte f; Tátze f ( крупного зверя)••попа́сть к кому́-либо в ла́пы — j-m (D) in die Kláuen fállen (непр.) vi (s)
-
63 ловушка
жFálle fпопа́сть в лову́шку перен. — in die Fálle geráten (непр.) vi (s)
-
64 ложный
falsch; únwahr, únrichtig ( неправильный); Schein- (опр. сл.) ( обманчивый)ло́жная скро́мность — fálsche Beschéidenheit
ло́жный шаг — Féhltritt m
ло́жный вы́вод — Trúgschluß m (умл.) (-ss-)
ло́жная ата́ка — Schéinangriff m
быть на ло́жном пути́ — auf dem Hólzwege sein
попа́сть в ло́жное положе́ние — in éine schíefe Láge geráten (непр.) vi (s)
-
65 мешать
I( кому-либо) stören vt; im Wége sein (D) ( стоять на пути); híndern vt ( препятствовать); belästigen vt ( стеснять)ты меша́ешь мне рабо́тать — du störst mich bei der Árbeit
ты мне всегда́ меша́ешь — du bist mir ímmer im Wége
что меша́ет вам поступи́ть так? — was híndert Sie darán?
••вам не меша́ло бы проче́сть ещё э́ту кни́гу — Sie sóllten auch noch díeses Buch lésen
IIне меша́ет, не меша́ло бы — es kann nicht scháden, es wäre gut
1) ( размешивать) (úm)rühren vt2) ( смешивать) (ver)míschen vt -
66 мешок
мSack m (умл.)вещево́й мешо́к — Rúcksack m
спа́льный мешо́к — Schláfsack m
••де́нежный [золото́й] мешо́к — Géldsack m
попа́сть в мешо́к воен. — in éinen Késsel geráten (непр.) vi (s)
мешки́ под глаза́ми — Trä́nensäcke pl
-
67 наизусть
áuswendigвы́учить наизу́сть — áuswendig lérnen vt
-
68 наоборот
1) нареч. ( в обратную сторону) verkéhrtпроче́сть сло́во наоборо́т — ein Wort von hínten nach vorn lésen (непр.)
2) нареч. ( иначе) úmgekehrt; verkéhrtон де́лает всё наоборо́т — er macht álles verkéhrt
как раз наоборо́т — geráde das Gégenteil
3) вводн. сл. ( напротив) dagégen; im Gégenteil -
69 невесть
разг.неве́сть что [где, куда́ и т.п.] — wer weiß was [wo, wohín usw.]
-
70 неприятный
únangenehm; péinlich; ärgerlich ( досадный)попа́сть в неприя́тное положе́ние — in éine míßliche Láge geráten (непр.) vi (s)
-
71 ничком
разг.mit dem Gesícht nach úntenупа́сть ничко́м — vornüber fállen (непр.) vi (s)
-
72 обморок
мÓhnmachtsanfall m (умл.); Óhnmacht f ( обморочное состояние)в о́бмороке — óhnmächtig
упа́сть в о́бморок — óhnmächtig wérden
-
73 огонь
м1) ( пламя) Féuer nразвести́ ого́нь — Féuer máchen
вари́ть на сла́бом огне́ — bei gelíndem Féuer kóchen vt
поста́вить на си́льный ого́нь — an ein stárkes Féuer stéllen vt
страхова́ние от огня́ — Féuerversicherung f
2) ( свет) Licht nрабо́тать при огне́ — bei Licht árbeiten vi
заже́чь ого́нь — Licht máchen
3) воен. Féuer nпрекрати́ть ого́нь — das Féuer ábbrechen (непр.) [éinstellen]
ого́нь! ( команда) — Féuer!
перекрёстный ого́нь — Kréuzfeuer n
4) перен. Féuer n; Begéisterung f ( воодушевление)его́ глаза́ горя́т огнём — séine Áugen flámmen
••ме́жду двух огне́й — zwíschen zwei Féuern
попа́сть из огня́ да в по́лымя разг. — aus dem Régen in die Tráufe kómmen (непр.) vi (s)
пройти́ сквозь ого́нь и во́ду — mit állen Wássern gewáschen sein
нет ды́ма без огня́ посл. — wo Rauch ist, da ist auch Féuer
идти́ за кого́-либо в ого́нь и в во́ду — für jem A durch dick und dünn géhen (непр.) vi (s)
-
74 окружение
с1) ( действие) Éinkreisung f; Umzíngelung f; Éinkesselung f (воен.)попа́сть в окруже́ние — in den Késsel geráten (непр.) vi (s)
вы́рваться из окруже́ния — aus dem Késsel áusbrechen (непр.) vi (s)
••в окруже́нии кого́-либо — umgében von
-
75 откос
мупа́сть под отко́с — den Ábhand [die Böschung] herúnterfallen (непр.) vi (s)
пусти́ть по́езд под отко́с — éinen Zug zur Entgléisung bríngen (непр.)
-
76 переделка
жÚmarbeitung f ( переработка); Änderung f; Úmgestaltung f ( изменение); Úmbau m ( перестройка)отда́ть пла́тье в переде́лку — ein Kleid ändern lássen (непр.)
••попа́сть в переде́лку — in éine héikle Láge geráten (непр.) vi (s)
ну и попа́л же я в переде́лку! — da bin ich áber heréingefallen!
-
77 переплёт
м1) ( книги) Éinband m (умл.)отда́ть кни́гу в переплёт — ein Buch éinbinden lássen (непр.)
кни́га в бума́жном переплёте — Paperback ['peːpə(r)bɛk] n, pl -s
2) (окна́) Fénsterkreuz n••попа́сть в переплёт разг. — in éine Zwíckmühle geráten (непр.) vi (s)
-
78 плашмя
platt, flachупа́сть плашмя́ — längelang [der Länge nach] hínschlagen (непр.) vi (s) [hínfallen (непр.) vi (s)]
-
79 плен
мGefángenschaft fвзять в плен — gefángennehmen (непр.) vt
попа́сть в плен — in Gefángenschaft geráten (непр.) vi (s), gefángengenommen wérden
сда́ться в плен — sich ergében (непр.), sich gefángengeben (непр.)
быть в плену́ — in Gefángenschaft sein; перен. im Bánne sein (предрассудков и т.п.)
-
80 плотно
пло́тно облега́ть — eng ánliegen (непр.) vi [ánschließen (непр.) vi]
••пло́тно пое́сть — gut éssen (непр.) vi, sich satt éssen (непр.)
См. также в других словарях:
-сть — суффикс; = сти Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бути незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
-сть и -сти — суффикс 1. Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также производные… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін … Український тлумачний словник
нѣ(сть) — НѢСМЬ, НѢСИ, НѢ(СТЬ) и т. д. (нѣ(сть)2000) гл. 1. Формы наст. врем. гл. быти с отрицанием. Не быть, не находиться: мы... ѹже нѣсмы подъ закономъ. но подъ блг(д)тию. КР 1284, 212в; что ищете живаго съ мр҃твми: нѣ(с) сдѣ КТур XII сп. XIV, 13; || не … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… … Український тлумачний словник
повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
надлишковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до надлишковий. 2) Наявність у системі додаткових засобів понад ті, які б могли забезпечити їх нормальне функціонування. •• Енергети/чна надлишко/вість запас потужностей, який може бути використаний у більш тяжких умовах… … Український тлумачний словник
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
ємність — ності, ж. 1) Здатність умістити в собі певну кількість кого , чого небудь; місткість. •• Є/мність ри/нку потенційно можливий обсяг продаж певного товару на ринку протягом заданого періоду. Сорбці/йна є/мність кількість сорбату, яка може бути… … Український тлумачний словник