Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

не+переносить

  • 1 переносить

    перенести и перенесть
    1) кого, что - переносити, перенести, (о мног.) попереносити кого, що; срв. Перенашивать, -носить. [Перенесла я її в комору, положила на лавці (М. Вовч.). Я оті дрова попереносив у хату (Рудч.). Всю славу козацьку за словом єдиним переніс в убогу хату сироти (Шевч.). Переніс справу про землю до окружного суду (в окружний суд)]. -нести часть слова в другую строку - перенести частину слова до другого рядка (в другий рядок). -нести на другую страницу - перенести на другу сторінку. - нести итог из книги в книгу - перенести підсумок з одної книги до другої, з книги до книги;
    2) -носить речи, вести и т. д. - переказувати, переказати, (о мног.) попереказувати що кому (речі, вісті, слова), переносити, перенести;
    3) (перетерпеть) зносити, знести, терпіти, перетерпіти, витерплювати, витерпіти. Срв. Перетерпеть, Вынесть, Изведать. [Не робіть цього! Я не зношу (Л. Укр.). Я того сорому не знесу (Кониськ.). Ой, як важко сплисти море, то так тяжко знести горе (Метл.). Бог дав їй силу перетерпіти цюю годину (Квітка)]. Много несчастий -нёс я в свою жизнь - багато лиха перетерпів я (набрався) на своєму віку (за свій вік, за свого життя). Терпеливо -сить несчастие - терпеливо зносити нещастя. Он не -нёс скорби - він не зніс журби, скорботи. -носить усталость, голод - зносити (терпіти) втому, голод. Я не -шу лжи - я не зношу брехні. -носить несправедливости - зносити (терпіти) несправедливості. Он легко -нёс болезнь - він легко перебув хоробу;
    4) Переносить, сов. - см. мнгкр. Перенашивать. Перенесённый - перенесений; переказаний; знесений, перетерплений, витерплений. Много горя -сено - багато лиха перетерплено.
    * * *
    I см. перенашивать II несов.; сов. - перенест`и
    1) перено́сити, перене́сти, поперено́сити
    2) ( претерпевать) перено́сити, перене́сти, зно́сити, зне́сти, терпі́ти, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти; (несов.: вынести) ви́дихати

    Русско-украинский словарь > переносить

  • 2 переносить

    несов. переноси́ть, сов. перенести
    перено́сити, перенести́

    Русско-украинский политехнический словарь > переносить

  • 3 переносить

    несов. переноси́ть, сов. перенести
    перено́сити, перенести́

    Русско-украинский политехнический словарь > переносить

  • 4 перенашивать

    переносить
    1) переносити, (о мног.) попереносити, попереношувати, переносити; см. Переносить 1. Исподволь и один всё -носишь - поволі і сам усе (по)переносиш. Носить вам и не -сить - носити вам та й не переносити. -нашивать ребёнка - переношувати дитину. -ся - переноситися, попереношуватися, бути переношеним. Переношенный - (о мног.) переношений, попереношуваний;
    2) (об одежде) - см. Изнашивать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - перенос`ить
    1) перено́шувати, перено́сити и поперено́сити
    2) ( изнашивать) зно́шувати, зноси́ти и позно́шувати, несов. поноси́ти
    3) ( ребёнка - о беременной) перено́шувати, переноси́ти

    Русско-украинский словарь > перенашивать

  • 5 перенести

    Русско-украинский политехнический словарь > перенести

  • 6 перенести

    Русско-украинский политехнический словарь > перенести

  • 7 выносить

    вынести
    1) виносити (виношати), винести, (многое) повиносити. [Винесла хліба]; (вещи) виноситися, повиноситися. Не выноси сору из избы - хай буде хата покришка;
    2) витерплювати, витерпіти, стерплювати, стерпіти, перетерпіти, одтерпіти, дотерплювати, дотерпіти, зносити, знести, видержувати, видержати. [Скільки мук доведеться знести (Грінч.). І намучена країна вже не стерпіла знущання]. Вынести решение - вирішити щось, ухвалити щось, винести постанову (вирішення) про щось, покласти щось.
    * * *
    I см. вынашивать II несов.; сов. - в`ынести
    вино́сити, ви́нести и мног. повино́сити; (сносить, переносить) зно́сити, знести́, перено́сити, перенести́; ( терпеть) вите́рплювати, ви́терпіти

    выноси́ть, вы́нести пригово́р — юр. ухва́лювати, ухвали́ти (вино́сити, ви́нести) ви́рок

    вы́нести урок — здобува́ти, здобу́ти (дістава́ти, діста́ти) нау́ку

    выноси́ть, вы́нести благода́рность — склада́ти, скла́сти подя́ку

    выноси́ть, вы́нести впечатле́ние — дістава́ти, діста́ти вра́ження

    Русско-украинский словарь > выносить

  • 8 изживать

    изжить
    1) (где) проживати, прожити де. -жить век еде - звікувати (вік) де, життя зжити де. [У неволі вік звікує (Грінч.). У цій хаті зросла я, звікувала, зазнала добра й лиха (Коцюб.). Життя зжити - не поле перейти (П. Мирн.)];
    2) (что) переживати, пережити що, перебувати, перебути що, збувати, збути що, зживати, зжити що. [Ті забобони ми вже пережили (Київ). Перебули одно лихо, перебудем друге (Крим.). Давні наші погляди на власність ми потроху збуваємо, але ще не збули (Крим.)]. -ть себя - см. Изживаться. Изжитый - прожитий, пережитий, перебутий, збутий, геть вижитий. [Хапається за старі, цілком перебуті форми життя (Крим.). Недовіра до нас, колись дуже сильна, тепер справа збута (Крим.). Це вже вижитий настрій (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - изж`ить
    1) (избавляться от чего-л.) зжива́ти, зжи́ти (зживу́, зживе́ш) и мног. позжива́ти, збува́ти, збу́ти (збу́ду, збу́деш) (що); ( искоренять) викорі́нювати и викоріня́ти, ви́коренити и мног. повикорі́нювати и повикоріня́ти (що), збува́тися, збу́тися (чого), позбува́тися, позбу́тися (чого)
    2) ( переживать) пережива́ти, пережи́ти (що); ( проживать) прожива́ти, прожи́ти (що); ( переносить) перебува́ти, перебу́ти (що)

    \изживатьть себя́ — (отживать, устаревать) пережива́ти, пережи́ти (зжива́ти, зжи́ти) себе́, віджива́ти, віджи́ти своє́

    3) (сов.: истратить, израсходовать) диал. прожи́ти, ви́тратити; ( издержаться) ви́тратитися, прожи́тися

    Русско-украинский словарь > изживать

  • 9 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 10 относить

    отнести и отнесть
    1) куда - відносити, віднести, заносити, занести. [Відніс пряжу до ткача. Занеси дитину в хату];
    2) (приписывать) пристосовувати, пристосувати, залічувати, залічити, зачисляти, зачислити, прикладати, прикласти до чого. [До князького періоду цього пристосувати не можна. Письменство це ми маємо право зачисляти до нашої історії (Єфр.). Зараз усе прикладає до себе]. Эту неудачу -ят к его нерадению - думають, що не пощастило з цим через його недбалість. Судебные издержки -ти на счёт виновного - судові трати має оплатити винний. Отнесенный - віднесений, перенесений; пристосований, залічений, зачислений, прикладений до чого.
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`и
    1) відно́сити, віднести́
    2) ( переносить) перено́сити, перенести́ и поперено́сити
    3) (отстранять, отводить) відстороня́ти, відсторони́ти; ( отставлять) відставля́ти, відста́вити и повідставля́ти
    4) ( причислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, відно́сити, віднести́, ( приписывать) припи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; (пояснять чем-л.) поя́снювати и поясня́ти, поясни́ти
    5) (обращать слово, речь, гнев) зверта́ти, зверну́ти; ( направлять) спрямо́вувати, спрямува́ти
    6) (отрубать, отсекать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відтина́ти, відтя́ти и повідтина́ти; ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати
    II
    (несов.: кончить, перестать носить) зноси́ти; ( обувь) стопта́ти

    Русско-украинский словарь > относить

  • 11 передавать

    передать
    1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];
    2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];
    3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;
    4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.
    * * *
    I несов.; сов. - перед`ать
    передава́ти, переда́ти и попередава́ти; (отдавать; изображать, выражать какими-л. средствами) віддава́ти, відда́ти; (сообщать услышанное, узнанное, пересказывать) перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати, переповіда́ти, переповісти́ и перепові́сти
    II
    (надавать много чего-л.) передава́ти

    Русско-украинский словарь > передавать

  • 12 перенести

    Русско-украинский словарь > перенести

  • 13 переноситься

    перенестись переноситися, перенестися, (о мног.) попереноситися, бути перенесеним, (перебираться) перебиратися, перебратися куди (на иншу квартиру); (мыслью, в мыслях) линути, перелинути (думкою). Я -ношусь иногда мыслью в дни моего детства - я иноді думкою лину до днів мого дитинства. Я -нёсся по железной дороге, словно вихрем - немов вихром перенісся (перелинув) я залізницею. Песок -носится ветром - піски вітер переносить (перекидає).
    * * *
    I см. перенашиваться II несов.; сов. - перенест`ись
    1) перено́ситися, перенести́ся
    2) страд. (несов.) перено́ситися; переноси́тися, зно́ситися, вите́рплюватися

    Русско-украинский словарь > переноситься

  • 14 пересказывать

    пересказать
    1) переказувати, переказати, переповідати, переповісти (-вім, -віси, -вість, вони -відять), перемовляти, перемовити що. [Не буду переповідати вам тих розмов. Переказав їм зміст оповідання. Усього й до завтрого не перекажеш. Він недочуває, то иноді разів зо три перекажеш те саме, поки почує];
    2) (рассказать многое, одно за другим) переказувати, переказати, попереказувати. [Попереказував усі казки, що знав]. -вать сплетни - см. Переносить. Пересказываемый - переказуваний, переповідуваний. Пересказанный - переказаний, переповіджений.
    * * *
    несов.; сов. - пересказ`ать
    перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати; ( излагать своими словами) переповіда́ти, переповісти́

    Русско-украинский словарь > пересказывать

  • 15 претерпевать

    претерпеть терпіти, витерплювати, витерпіти, перетерплювати, перетерпіти, відтерплювати, відтерпіти що, (испытывать) зазнавати, зазнати чого, (отбывать) перебувати, перебути, відбувати, відбути що. -вать бедность нужду, голод - терпіти бідність, нестатки, голод. -вать, -петь нечеловеческую муку, наказание, пытку - терпіти, відтерпіти, витерплювати, витерпіти, відбувати, відбути нелюдську муку, кару, катування (мордування). [Вже й на цім світі одтерплю муку (Звин.). Хай царству усьому в науку він витерпить такую муку, щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх (Греб.). Жити і знать, що вона люту витерплює муку (Грінч.)]. Он -пел все бедствия, ниспосланные ему судьбой - він перетерпів (перебув) усі лиха (злигодні), що послала йому доля. Много горя -пели мы - багато лиха, горя зазнали (набралися) ми; срв. Испытать. Цена этих товаров -вает частые колебания - ціна на цей крам зазнає частих хитаннів. -вать изменения - зазнавати змін, переходити, перебувати, відбувати зміни (переміни), переиначуватися. [Як росла людськість, які переміни переходила (Єфр.)]. -петь крушение - см. Потерпеть. Претерпевший - терпенний. [Терпен - спасен]. Претерпенный - витерплений, перетерплений, відтерплений, відбутий, перебутий, зазнаний. -ться - витерплюватися, бути витерпленим, перетерплюватися, бути перетерпленим, відтерплюватися, бути відтерпленим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - претерп`еть
    1) ( переносить) перете́рплювати, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти (що); (изведывать, испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого)
    2) ( изменения) зазнава́ти, зазна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > претерпевать

  • 16 сносить

    I снос`ить
    сов. см. снашивать I
    II сов.
    1) (отнести куда-л. и принести обратно) понести́
    2) см. снашивать II
    III снос`ить
    несов.; сов. - снест`и
    1) зно́сити (зно́шу, зно́сиш), знести́ и мног. позно́сити; (переносить что-л. неприятное) перено́сити, перенести́, терпі́ти, -плю́, -пиш, сте́рпіти
    2) ( срубать) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и мног. постина́ти; ( срезать) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати
    3) ( относить) відно́сити, віднести́
    4) (сов.: отложить яйца - о птицах) знести́

    ку́рица \сносить сла́ яйцо́ — ку́рка знесла́ яйце́

    Русско-украинский словарь > сносить

  • 17 терпеть

    1) терпі́ти; ( переносить) вите́рплювати

    бума́га всё те́рпит — папі́р усе́ те́рпить

    вре́мя те́рпит — ще є час

    \терпеть боль — терпі́ти біль

    \терпеть не могу́ — терпі́ти не мо́жу

    терпи́, каза́к, атама́ном бу́дешь — посл. терпи́, коза́че, отама́ном бу́деш

    2) ( что - испытывать) зазнава́ти (чого́), терпі́ти (що); (беды, испытания) відбува́ти (що)

    \терпеть пораже́ние — зазнава́ти пора́зки

    Русско-украинский словарь > терпеть

  • 18 Перемыкивать

    перемыкать
    1) (снова) перемикувати, перемикати, перечісувати, перечесати (напр., льон, коноплі); (помыкать всё) почесати. Перемыканный - перечесаний. -ся - перечісуватися, бути перечесаним. Верёвка -лась - мотузка перетерлася;
    2) -вать (горе, беду и т. д.) - перетерплювати, перетерпіти, перебідувати, перекалантати; см. Переносить 2, Перетерпливать.

    Русско-украинский словарь > Перемыкивать

См. также в других словарях:

  • ПЕРЕНОСИТЬ — 1. ПЕРЕНОСИТЬ1, переношу, переносишь. несовер. к перенести. Переноосить дрова. Переносить огорчения. Переносить сплетни. «При нем остерегись: переносить горазд.» Грибоедов. «Параша эта наперсница ее затей: шьет, моет, вести переносит.» Пушкин. 2 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПЕРЕНОСИТЬ — 1. ПЕРЕНОСИТЬ1, переношу, переносишь. несовер. к перенести. Переноосить дрова. Переносить огорчения. Переносить сплетни. «При нем остерегись: переносить горазд.» Грибоедов. «Параша эта наперсница ее затей: шьет, моет, вести переносит.» Пушкин. 2 …   Толковый словарь Ушакова

  • переносить — См. сплетничать …   Словарь синонимов

  • переносить — 1. ПЕРЕНОСИТЬ, ношу, носишь; нсв. кого что. 1. к Перенести. 2. (с отриц.). Очень не любить, не выносить. Не переносить лжи. // Не обладать способностью выдерживать какое л. воздействие на организм. Не переносить антибиотиков. ◁ Переноситься,… …   Энциклопедический словарь

  • ПЕРЕНОСИТЬ — ПЕРЕНОСИТЬ, переносный, перенос, см. перенашивать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • переносить —     ПЕРЕНОСИТЬ/ПЕРЕНЕСТИ     ПЕРЕНОСИТЬ/ПЕРЕНЕСТИ, перетаскивать/ перетащить, разг. сниж., сов. перепереть …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • переносить — ПЕРЕНОСИТЬ, ошу, осишь; ошенный; совер. 1. кого (что). Перенести, снести куда н. в несколько приёмов. П. все вещи в вагон. 2. что. Износить много одежды (разг.). П. много обуви. 3. кого (что). О беременной: проносить ребёнка дольше обычного срока …   Толковый словарь Ожегова

  • ПЕРЕНОСИТЬ 1 — ПЕРЕНОСИТЬ 1, ошу, осишь; ошенный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ПЕРЕНОСИТЬ 2, ЦСЯ — ПЕРЕНОСИТЬ 2, СЯ см. перенести, сь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • переносить (корреляцию) (сейсм.) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN jump …   Справочник технического переводчика

  • переносить сроки — отставать по срокам — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы отставать по срокам EN slip …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»