Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

причислять

  • 1 причислять

    причислить
    1) (к чему при счёте) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити; (прибавлять) придавати, придати, додавати, додати що до чого. -лять проценты к капиталу - прираховувати (прилічувати, додавати) відсотки до капіталу (до стовпа);
    2) (зачислять, относить в разряд чего) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити, зачислювати и зачисляти, зачислити, залучати, залучити кого, що до кого, до чого, ставити, поставити кого поміж ким. -лить принятые деньги к приходу - зарахувати, залічити прийняті гроші до прибутку. Его -ляют к величайшим государственным деятелям - його зараховують (залічують) до найвидатніших державних діячів, його ставлять поміж найвидатнішими державними діячами. Отого про изведения нельзя -лить ни к трагедиям, ни к комедиям - цього твору не можна ні до трагедій, ні до комедій залучити (залічити, зарахувати, зачислити). -лить кого к посольству - зачислити, прирядити, приділити кого до посольства. -лять себя к кому, к чему - залічувати, зачисляти себе до кого, до чого, признаватися до кого, до чого, (фам.) горнути себе до кого. [Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься (Кониськ.). Вона і себе до старих людей горне і теж гріха боїться (Кониськ.). Признаються до цього напряму Гнат Хоткевич, Іван Липа (Єфр.)] Причисленный -
    1) прирахований, прилічений; приданий, доданий до чого;
    2) зарахований, залічений, зачислений, залучений до кого, до чого, поставлений поміж ким, поніж чим.
    * * *
    несов.; сов. - прич`ислить
    1) ( присоединять при подсчёте) прилі́чувати, прилічи́ти, прирахо́вувати, прирахува́ти
    2) ( зачислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачисля́ти, зачи́слити

    причи́слить к ли́ку святы́х — церк. канонізува́ти, приєдна́ти до святи́х

    Русско-украинский словарь > причислять

  • 2 причитать

    -читывать, причесть
    I. 1) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити що до чого; см. Причислять 1;
    2) (приобщать) приєднувати, приєднати кого, що до кого, до чого.
    II. Причитать и -читывать - голосити, тужити по кому. [А як умре, то й тужитимете: «Мій дідусику, моя затуло» (Борз.)]. Начать -тать - заголосити, затужити.
    * * *
    I несов.; сов. - прич`есть
    1) приє́днувати, приєдна́ти; ( причислять) прилі́чувати, прилічи́ти, прирахо́вувати, прирахува́ти; ( зачислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачисля́ти, зачи́слити
    2) ( к чему - приписывать) припи́сувати, приписа́ти (чому)
    II
    (по кому, о ком, над кем-чем) голоси́ти (над ким-чим, по кому), тужи́ти (за ким-чим, по кому-чому); причита́ти, причи́тувати (над ким-чим); диал. лебеді́ти, лебоні́ти (над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > причитать

  • 3 относить

    отнести и отнесть
    1) куда - відносити, віднести, заносити, занести. [Відніс пряжу до ткача. Занеси дитину в хату];
    2) (приписывать) пристосовувати, пристосувати, залічувати, залічити, зачисляти, зачислити, прикладати, прикласти до чого. [До князького періоду цього пристосувати не можна. Письменство це ми маємо право зачисляти до нашої історії (Єфр.). Зараз усе прикладає до себе]. Эту неудачу -ят к его нерадению - думають, що не пощастило з цим через його недбалість. Судебные издержки -ти на счёт виновного - судові трати має оплатити винний. Отнесенный - віднесений, перенесений; пристосований, залічений, зачислений, прикладений до чого.
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`и
    1) відно́сити, віднести́
    2) ( переносить) перено́сити, перенести́ и поперено́сити
    3) (отстранять, отводить) відстороня́ти, відсторони́ти; ( отставлять) відставля́ти, відста́вити и повідставля́ти
    4) ( причислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, відно́сити, віднести́, ( приписывать) припи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; (пояснять чем-л.) поя́снювати и поясня́ти, поясни́ти
    5) (обращать слово, речь, гнев) зверта́ти, зверну́ти; ( направлять) спрямо́вувати, спрямува́ти
    6) (отрубать, отсекать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відтина́ти, відтя́ти и повідтина́ти; ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати
    II
    (несов.: кончить, перестать носить) зноси́ти; ( обувь) стопта́ти

    Русско-украинский словарь > относить

  • 4 привёрстывать

    приверстать
    1) припасовувати, припасувати, пристосовувати, пристосувати, (о мн.) поприпасовувати, попристосовувати що до чого; см. Прилаживать. [Дошки так припасовують, щоб щілин не було (Чигир. п.). Ніяк не пристосую дошки до стовпа (Чигир. п.)];
    2) (устар.) додавати, додати, (присчитывать) прираховувати, прирахувати, (приписывать) до[при]писувати, до[при]писати.
    * * *
    несов.; сов. - приверст`ать
    1) полигр. приве́рстувати, приверста́ти
    2) ( присоединять) додава́ти, дода́ти; ( приписывать) припи́сувати, приписа́ти, допи́сувати, дописа́ти; ( причислять) прирахо́вувати, прирахува́ти

    Русско-украинский словарь > привёрстывать

  • 5 приписывать

    приписать
    1) приписувати, приписати, дописувати, дописати, (во множ.) поприписувати, подописувати що до чого. -сать несколько слов в чьём-л. письме - приписати, дописати, додати декілька слів у чиєму листі;
    2) (причислять по спискам кого, что куда, к чему) приписувати, приписати кого, що куди, до чого, записувати, записати кого, що до чого, кого в що, писати кого в що, приділяти, приділити кого, що куди, до чого, (во множ.) поприписувати кого що куди, до чого, позаписувати кого в що и до чого и т. д. [Ото- ж і поприписувано тих мандрованих та мертвого, щоб більше було людей (Грінч.). Приділили наше село вже до иншої волости (Чигир. п.)];
    3) кому или чему-н. что-н. - приписувати, приписати кому, чому що, надавати, надати кому чого и що, накидати, накинути кому що, (относить что к чему, на счёт чего) складати, скласти що на що, ставити, поставити на карб чому що, закарбувати що на що. [Обробку їх під заголовком «Іліяда» та «Одисея» приписано сліпому співцеві Гомерові (Єфр.). Нема в Садієвих писаннях того речення, яке накидає Садієві Пушкин (Крим.). Ідеалізує їх і надає їм такі нереальні ознаки (Крим.). Свою мимовільну дрож і тривогу він складав на змученнє і ослабленнє тіла (Франко). Макар не міг не помітити, що посувається він таки хутенько, і похопився закарбувати це на свою доброчинність (Корол.)]. Победу эту -вают его храбрости - перемогу цю приписують його хоробрості. Следует -сать это случаю, небрежности - треба це скласти на випадок, на недбалість. Приписанный -
    1) приписаний, дописаний;
    2) приписаний, записаний, приділений куди, до чого;
    3) приписаний, наданий кому, чому, накинутий кому, поставлений на карб чому, закарбований на що.
    * * *
    несов.; сов. - припис`ать
    припи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; ( дописывать) допи́сувати, дописа́ти и подопи́сувати

    Русско-украинский словарь > приписывать

  • 6 причислить

    Русско-украинский словарь > причислить

  • 7 сопричислять

    см. причислять; несов.; сов. - соприч`ислить

    Русско-украинский словарь > сопричислять

См. также в других словарях:

  • причислять — относить, прибавлять, добавлять, надбавлять, присовокуплять, приобщать, записывать, назначать, подбрасывать, приплюсовывать, относить к числу, приписывать, сопричислять, зачислять Словарь русских синонимов. причислять 1. зачислять, записывать,… …   Словарь синонимов

  • ПРИЧИСЛЯТЬ — ПРИЧИСЛЯТЬ, причислить что к чему, причитывать или причитать, причесть, присчитывать, прилагать к счету, зачислять в одно, итожить, сложить. Причислить принятые деньги к приходу. Этого расхода не причитай, он не в счет. Причисленный к… …   Толковый словарь Даля

  • ПРИЧИСЛЯТЬ — ПРИЧИСЛЯТЬ, причисляю, причисляешь. несовер. к причислить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • причислять — ПРИЧИСЛИТЬ, лю, лишь; ленный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Причислять — несов. перех. 1. разг. Прибавлять, присоединять при подсчете. 2. Относя к кому либо, чему либо, закреплять за кем либо, чем либо. отт. Назначать, зачислять куда либо для прохождения службы, выполнения служебных обязанностей. 3. Признавать кем… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • причислять — причисл ять, яю, яет …   Русский орфографический словарь

  • причислять — (I), причисля/ю, ля/ешь, ля/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • причислять — ‘включать в какой либо класс явлений’ Syn: относить, прибавлять, добавлять, надбавлять, присовокуплять (кн.), приобщать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • причислять — ПРИЧИСЛЯТЬ, ПРИЧИСЛЯТЬСЯ см. Причислить …   Энциклопедический словарь

  • причислять — Результат процесса определения …   Словарь синонимов русского языка

  • причислять — причисление …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»