Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

невисокий

См. также в других словарях:

  • невисокий — а, е. 1) Який має невелику висоту; низький. 2) Який міститься на незначній висоті від землі або якої небудь поверхні (про сонце, хмари і т. ін.). 3) Незначний, невеликий щодо кількості, інтенсивності і т. ін. 4) Невидатний, маловажний,… …   Український тлумачний словник

  • невисокий — [неивиесо/кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і …   Орфоепічний словник української мови

  • невисокий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • поруб — Невисокий підкліт під дерев яною будівлею (синонім підруб) …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • тетрапод — Невисокий чотирикутний церковний столик, який установлюють посередині храму вірних для здійснення деяких богослужінь: Таїнств Хрещення та Шлюбу, різноманітних освячень; розм. аналойчик …   Словник церковно-обрядової термінології

  • горбок — (невисокий горб), горбик, пагорбок, могилка, пригорбок; купина (на луці, болоті) …   Словник синонімів української мови

  • низький — I 1) (про предмет який має невелику висоту), приземний; невисокий (який не є високим); присадкуватий, приземкуватий (низький і широкий; про будівлю низький і довгий) Пор. малий I, 1) 2) (про людину, тварину який має невеликий зріст; про рослину… …   Словник синонімів української мови

  • присадкуватий — а, е. 1) Невисокий на зріст, але міцний, кремезний. || у знач. ім. приса/дкуватий, того, ч. Невисока на зріст, але міцна, кремезна людина. || Низький, з короткими ногами (про тварин). Присадкуватий кінь. 2) Низький, але широкий (про будівлі,… …   Український тлумачний словник

  • згірок — рка, ч. Невисокий горб; гірка, пагорок …   Український тлумачний словник

  • кволий — а, е. 1) Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив ялий (про… …   Український тлумачний словник

  • короткий — а, е. 1) Який має малу довжину; прот. довгий. || Близький, недалекий (про відстань, шлях). || Невисокий, низький. || Невеликий обсягом, розміром. •• Коро/тка фо/рма прикме/тника форма прикметника, що закінчується в називному відмінку однини… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»