-
1 Наум
Нау́м -
2 наукова інформація
нау́чная информа́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > наукова інформація
-
3 наукова сфера
нау́чная о́бласть -
4 науково-дослідна лабораторія
нау́чно-иссле́довательская лаборато́рияУкраїнсько-російський політехнічний словник > науково-дослідна лабораторія
-
5 науково-технічна інформація
нау́чно-техни́ческая информа́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > науково-технічна інформація
-
6 работник
1) працівни́к, -а; робітни́к, -а; ( много и хорошо работающий) трудівни́к, -а\работникки нау́ки — и
иску́сства — працівники́ нау́ки і мисте́цтва
газе́тный \работник к — працівни́к газе́ти
нау́чный \работник к — науко́вий працівни́к, науко́вець, -вця
отве́тственный \работник к — відповіда́льний працівни́к
сезо́нный \работник к — сезо́нний робітни́к; строка́р, -я, строкове́ць, -ківця́, строкови́к, -а, строкови́й, -о́го
счётный \работник к — рахівни́к, -а
хоро́ший \работник к — до́брий працівни́к (робітни́к)
2) ( батрак) наймит, ( нанятый на лето) полі́тник; челя́дник; ( на промыслах) зарі́бник3) ( рабочий) робітни́к -
7 вестник
вісник, вістівець (р. -вця), вістовик, вістівник, вістун, посланець (р. -нця), гінець (р. гінця).* * *1) ві́сник; вісту́н, -а2) ( журнал) ві́сникВе́стник Акаде́мии нау́к — Вісник Акаде́мії нау́к
-
8 выучка
1) см. Выучивание;2) наука, виучка. [Віддав у науку (к мастеру) на муку. Знайшла таку швачку, що взяла мене на виучку (Конис.)].* * *вишкіл, -колу; уміння, до́свід, -у; ( наука) нау́каотда́ть на вы́учку — відда́ти в нау́ку
-
9 назидание
1) (действие) навчання, напучування, напучення, напутіння, набудова;2) (поучительная речь) наука, навчання, напучення, напутіння (-ння), набудова. В -ние - на науку, для набудови. [Філозофія, вимовлена на науку всякому фанатизмові (Куліш)].* * *повчання; ( наставление) напучення; ( наука) наукав \назидание ние кому — на нау́ку (для нау́ки) кому́, щоб навчи́ти кого́
-
10 наущение
1) (действие) наущання, намовляння, підмовляння, призводження, направляння, оконч. наущення, намовлення, підмовлення, призведення, направлення; срв. Наущать;2) (подговор) науст (-ту), наушання, (обычно) намова, намовка, (ум. намовонька), підмова, при(з)від (-воду), направа, (тайное) нашепт (-ту). [То намова була, бо він сам не годен те зробити (Кам'янеч.). Не здавайся на підмову (Чуб. V). Думають, що то з мене вся направа, щоб не оддавав бомаги (Козелеч.). Од Романа вся направа (Гнід.)]. По -нию - з намови, з підмови, (реже) з наусту, (реже) за намовою и т. д., за при(з)водом (Кониськ.). [Усе оце я чинила з намови і підговору злих людей (Ор. Левиц.). Зневажали князі громаду, за наустом духовенства (Куліш)].* * *1) ( действие) намовля́ння, намо́влення, підмовля́ння, підмо́влення; наущання, нау́щення и нау́щення2) ( подговор) намо́ва, підмо́ва; науще́нняпо \наущение нию кого́ (чьему́) — з намо́ви чиє́ї (кого́), за намо́вою чиє́ю (кого), по намо́ві чиї́й (кого́)
-
11 новость
1) (новизна) новість (-вости). -вость дела - новість справи;2) (новый случай, новое явление) новина, (редко) новина; (новинка) новинка; (первина) перш[в]ина. [Мати почала розмовляти рідною мовою; мені ця новина дуже припала до вподоби (Крим.). Ой у нас на селі новина: зацвіла у лузі калина (Пісня). Весна нам принесла новини невеселі (Л. Укр.). Чого нам, люди добрі. за новинами впадати? (Л. Укр.). Овва! хай б'ють! чи то мені первина! (Свидн.)]. Это для меня -вость - це для мене (мені) новина;3) новина, новість (- вости); см. Новшество;4) (весть, первое известие о чём-л.) новина, новинка. [Мати, почувши страшну новину, заніміла (Грінч.). Став пиво, скажу новину (Коцюб.). Коли ще матимеш які новини, звели й мене оповістити (Куліш). Ти на станції був, чи не чув часом новинки якоїсь? (Кирил.)]. Приятная -вость - приємна (втішна) новина. Какие -ти? - які новини? які новинки?* * *1) новина́вот [ещё] \новостьть (\новость ти)! — от (ото́, оце́) [ще] новина́ (нови́ни)!
[это] что [ещё] за \новостьть (\новость ти)? — [це] що [ще] за новина́ (нови́ни)?
\новостьти в нау́ке — нови́ни в нау́ці
\новостьть сезо́на — нови́на сезону
2) ( новизна) новизна, новина́ -
12 прилежать
1) притикати(ся), прилежати до чого, межувати, сумежити з чим - см. Прилегать 1;2) (быть прилежным) братися (щиро) до чого, пильнувати чого, упадати коло чого. -жать наукам - братися (щиро) до наук.* * *1) (к чему, чему - относиться с прилежанием) бра́тися (беру́ся, бере́шся) [щи́ро] (до чого); ( иметь склонность) ма́ти на́хил (до чого)\прилежать жа́ть к нау́кам — бра́тися [щи́ро] до нау́к
2) см. прилегать 2) -
13 светило
світи́лонебе́сные \светило ла — небе́сні світи́ла
\светило ло дня, дневно́е \светило ло — світи́ло дня, де́нне світи́ло; со́нце
\светило ло нау́ки перен. — світи́ло нау́ки
-
14 связь
1) зв'язо́к, -зку́мы́сли без вся́кой \связь зи — думки́ без уся́кого зв'язку́, безла́дні думки
\связь зь нау́ки — и
произво́дства — зв'язо́к нау́ки і виробни́цтва
2) ( с чем - отношение) зв'язо́к, -зку́ (з чим)3) (отношение между людьми, государствами) зв'язо́к, відно́сини, -син; (о личных, частных связях) стосу́нки, -ківдру́жеская \связь зь — дру́жній зв'язо́к, дру́жні відно́сини (стосу́нки)
любо́вная \связь зь — любо́вний зв'язо́к, любо́вні відно́сини, любо́вні стосу́нки; ( любовь) коха́ння
междунаро́дные \связь зи — міжнаро́дні зв'язки́ (відно́сини)
4) ( средство общения) зв'язо́к, сполу́ченняпункт \связь зи — пункт зв'язку́
слу́жба \связь зи — см. служба 1)
телефо́нная \связь зь — телефо́нний зв'язо́к
трамва́йная \связь зь — трамва́йне сполу́чення, трамва́йний зв'язо́к
5) строит. в'язь, -зі; (металлическая, деревянная) по́в'язь\связь зи — мн. в'я́зі, -зей, по́в'язь
железные \связь зи — залі́зні в'я́зі, залі́зна по́в'язь
-
15 слово
сло́во; ( публичная речь) промо́вабез ли́шних (да́льних) \слово в — без за́йвих слів
брать, взять свои́ \слово ва́ обра́тно — бра́ти, взя́ти свої́ слова́ наза́д
быть господи́ном (хозя́ином) своего́ \слово ва (своему́ \слово ву) — см. господин
в кра́тких (в коро́тких, в не́скольких) \слово ва́х — см. короткий 1)
заключи́тельное \слово во — прикінце́ве сло́во
знать [тако́е] \слово во — шутл. зна́ти [таке́] сло́во
иностра́нное \слово во — іншомо́вне сло́во
к \словову [прийти́сь] до — сло́ва [прийти́ся]
к \словову [сказа́ть] в знач. — вводн. сл. жарг. до ре́чі [ка́жучи]
на \словова́х — на слова́х
наруша́ть, нару́шить \словово — пору́шувати, пору́шити (лама́ти, злама́ти) сло́во
не найти́ \словов — ( от возмущения) не знайти́ слів, не добра́ти (не дібра́ти) слів
нет \словов, как — нема́ слів, щоб сказа́ти (розказа́ти), як
но́вое \словово в чём — нове́ сло́во в чо́му
[одни́м] \слововом (одно́ \слово во) — вводн. сл. [одни́м] сло́вом, одно́ сло́во
[от \словова] до \словова — [від сло́ва] до сло́ва
от \словова к \словову — з ко́жним сло́вом
пе́рвое \словово в чём — а) ( начальный этап) пе́рше сло́во (пе́рший крок) у чо́му; б) ( самое главное) найголовні́ше у чо́му
по \словова́м чьим — в знач. вводн. сл. за (согласно с: згі́дно з) слова́ми чиї́ми
после́днее \словово нау́ки (те́хники) — оста́ннє сло́во нау́ки (те́хніки)
сде́рживать, сдержа́ть \словово — см. сдерживать 2)
\словов не хвата́ет для чего́ — слів нема́є (не стає́, не вистача́є, браку́є) для чо́го (щоб)
\словов (\словова) нет в знач. — вводн. сл. жарг. ні́чого й говори́ти, нема́ що (чого́) й каза́ти, що й каза́ти, безпере́чно
во в \словово — сло́во в сло́во, до сло́ва
\словово за́ \словово — сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву
\слововом [сказа́ть] — в знач. вводн. сл. жарг. сло́вом
со \словов чьих — із (зі) слів чиї́х
с пе́рвого \словова — з пе́ршого сло́ва
тра́тить \словова́ понапра́сну (по́пусту, зря) — витрача́ти слова́ даре́мно (ма́рно)
-
16 служба
1) слу́жба; ( служение) служі́ння; (прислуживание, пребывание слугой) слугува́ннявое́нная \служба ба — військо́ва слу́жба
по дела́м \служба бы — в службо́вих спра́вах
поста́вить что на \служба бу чему́ — поста́вити що на слу́жбу чому́
\служба ба движе́ния — ж.-д. слу́жба ру́ху
\служба ба свя́зи — слу́жба зв'язку́
\служба ба нау́ке — служі́ння нау́ці
не в \служба бу, а в дру́жбу — погов. не з нево́лі, а з при́язні
2) церк. відпра́ва, слу́жба, служі́ння3)\служба бы — (мн.: подсобные помещения) надві́рні буді́влі (-вель), надві́рні будо́ви (-до́в), слу́жби, род. п. служб
4) ( служивый) слу́жба, служи́вий, -ого -
17 точный
то́чний; диал. докла́днийто́чные нау́ки — то́чні (уст. сти́слі) нау́ки
-
18 тяготение
1) тяжі́нняземно́е \тяготение — физ. земне́ тяжі́ння
2) ( влечение) по́тяг, -у; ( стремление) пра́гнення\тяготение к нау́ке — по́тяг до нау́ки
3) лингв. тяжі́ння -
19 лаборатория
лаборато́ріянау́чно-иссле́довательская лаборато́рия — науко́во-до́слідна лаборато́рія
-
20 уклон к естественным наукам
схи́льність до природни́чих нау́кРусско-украинский политехнический словарь > уклон к естественным наукам
См. также в других словарях:
НАУ — «Наутилус помпилиус» рок группа http://www.nautilus.ru/ муз. НАУ Национальный авиационный университет ранее: КМУГА http://www.nau.edu.ua/ … Словарь сокращений и аббревиатур
НаУ «ОА» — НаУ ОА Национальный университет «Острожская академия» укр.: НаУ «ОА», Національний університет «Острозька академія» http://www.uosa.uar.net/ образование и наука, укр., Украина НаУ «ОА» Источник: http://www.mpravda.com/?lang=ru&pubId=29034 … Словарь сокращений и аббревиатур
НаУ ОА — НаУ «ОА» НаУ ОА Национальный университет «Острожская академия» укр.: НаУ «ОА», Національний університет «Острозька академія» http://www.uosa.uar.net/ образование и наука, укр., Украина НаУ «ОА» Источник:… … Словарь сокращений и аббревиатур
НАУ — Национальный авиационный университет НАУ Nautilus Pompilius (рок группа) … Википедия
нау — НАУ, нескл., м, собств. Популярная рок группа «Наутилус Помпилиус» … Словарь русского арго
науқан — (Кампания; франц. campagne, ағыл. campaign жорық, итал. compagna – шайқас алаңы) құрлық және мұхит соғыс театрларындағы ортақ ниетпен біріккен және маңызды әскери саяси мақсаттарға жетуге бағытталған бірнеше стратегиялық операциялар мен басқа да… … Казахский толковый терминологический словарь по военному делу
Нау Бум — трибьют Наутилус Помпилиус … Википедия
Нау-Счет — вид счета, занимающий промежуточное положение между сберегательным счетом и текущим счетом. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
НАУ-СЧЕТА — (англ. NOW accounts) разновидность счетов, занимающих промежуточное положение между сберегательными и текущими счетами. Владельцы таких счетов обладают правом при уведомлении банка за 30 дней выписывать обращающиеся приказы об изъятии (NOW… … Экономический словарь
нау́женный — науженный, ен, ена, ено, ены … Русское словесное ударение
нау́ськанный — науськанный, ан, ана, ано, аны … Русское словесное ударение