-
1 намёк
1) (действие) натякання, оконч. натякнення;2) натяк (-ку), натякання (-ння) на кого, на що, про що, (иногда) натяма. [Тонкий натяк (Л. Укр.). Натяки на існування такої літературної школи ми маємо в Казаннях Кирила Туровського (Рада). Їй здалося, що в Гордієвих словах ховаються якісь натякання (Грінч.). Так збив чоботи проклятий хлопець, що тільки натяма осталась (Козелеч.)]. Делать -ки - робити натяки (натякання), натякати на кого, на що, (пров.) давати натеньки. Делать злостные -ки на кого - робити злосливі (злі) натяки, (шутл.) закидати гадючку на кого. [Се так на мене закида гадючку, а я… наче мені невтямки (М. Вовч.)]. Говорить, спрашивать и т. п. -ками - казати (говорити), питати и т. п. натяками (на(з)догад, навтяки, обиняками: навмання). [Кортіло побачити Степана і, просто чи навмання, виявити йому спочуття від себе (Короленко)]. Нет и -ка на то (нет и признака) - нема того й звання, і познаки того нема. [Та щоб сперечалася з тобою, гнівалася на тебе - нема того й звання (Тесл.). Та тих умов тоді й познаки ще не було (Рада)]. Тонкий - мёк на толстые обстоятельства - натяк на буряки, щоб дали капусти; срв. Намекать.* * *на́тяк, -уговори́ть (спра́шивать) \намёк ками — говори́ти (питати) на́тяками (наздога́д)
нет — и
\намёк ка на то — нема́ (нема́є) й на́тяку на те; ( нет и признака) нема́ того́ й звання́, і позна́ки того́ нема́
то́нкий \намёк к — тонки́й на́тяк
-
2 намёт
1) (действие) - см. Намётка 1;2) (куча) купа, куча, (побольше) кучугура, валява, (нанос) наніс (-носу), надув (-ву), (намыв) намул (-лу), наплав (-ву), наплинок (-нку); (снежный сугроб) наме[і]т; (занос) заме[і]т (-мету), соб. заміття (-ття). [Мороз і снігові намети з синіми тінями за ними (В. Поліщук)];3) (покрышка) покриття, накриття (-ття), (чехол) чехол (-хла);4) (шатёр) намет (-ту), шатро. Ой, нап'яли козаченьки голубий намет (Пісня)];5) (сеть для ловли птиц) сітка (на птахи);6) (рыболовная сеть на шесте) хватка, то[у]рбук (-ка);7) строит. - накидь (-ди);8) (мантия герба) мантія;9) (железная полоса) штаба, штиба, (болт у ставень) прогонич;10) (побежка зверя) біга.* * *1) (то, что наметено; куча, сугроб) наме́т, -у, заме́т, -у, кучугу́ра2) ( шатёр), диал. намет, шатро́3) рыб. хва́тка, торбу́х, -а4) ( в геральдике) наме́т5) (сеть для ловли птиц, силок) сильце́6) ( аллюр лошади) диал. наме́т, чвал, -ув \намёт т, \намёт том — наме́том, чва́лом, учва́л
-
3 Нам
дат. п. мн. ч. от мест. Я) нам. [От де нам пожива буде! (Шевч.)]. К нам - до нас. -
4 намёт
техн.(штукатурки, бетона) на́кидь -
5 намёт
техн.(штукатурки, бетона) на́кидь -
6 намётка
-
7 намётка
1) (действие) - а) значіння, позначання и позначування, назначання, зазначання, відзначання, помічання и т. п.; срв. Мечение 1; оконч. позначе[і]ння, назначе[і]ння, зазначе[і]ння, відзначе[і]ння, намічення, помічення, (зарубками) на[по]карбування, (клеймом) на[по]таврування, на[по]клейнення, (товаров) нашта[е]мпування, пошта[е]мпування чого; б) намічання, накреслювання, визначання, назначання, назнаменовування, оконч. намічення, накреслення, визначення, назначення, назнаменування чого; в) наглядання, назирання кого, чого, націляння, оконч. націлення кого. Срв. Намечать 1 - 3;2) (пометка) зазначка, помітка; см. Метка 2;3) (плана, программы и т. п.) намітка.* * *I1) ( метка) мі́тка, по́значка, зазна́чка2) ( шест с пометками для измерения глубины реки) спец. мі́рка; ( жердь) жерди́на; ( футшток) футштокII портн.2) ( нитка) жи́ва ни́ткаIII1) ( действие) наміча́ння; накре́слення2) ( предварительный план) намітка, накре́сленняIV см. намёт 3) -
8 намётывать
наметатьI. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.* * *I несов.; сов. - намет`ать1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш\намётывать тать глаз — призвича́їти око
II портн.; несов.; сов. - намет`ать\намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку
наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати -
9 намётывание
I. см. Намётка 1, неоконч.II. Намётывание - накидання чого на кого, на що.* * *I1) накида́ння2) мета́ння; викида́ння3) нала́мування, призвича́ювання; набива́нняIIнаме́тування; обкидання -
10 намётывать
техн., несов. намётывать, сов. намета́ть -
11 намётывать
техн., несов. намётывать, сов. намета́ть -
12 намёрзнувший
см. намёрзший -
13 намёточный
-
14 намётанный
техн.( сшитый крупными стежками) наме́таний; ( о петлях) обки́даний -
15 намётка
-
16 намёточный
техн.наме́тувальний -
17 намётывание
-
18 намётанный
техн.( сшитый крупными стежками) наме́таний; ( о петлях) обки́даний -
19 намётка
-
20 намёточный
техн.наме́тувальний
См. также в других словарях:
намёт — намёт … Русское словесное ударение
намёк — намёк, а … Русский орфографический словарь
намёт — намёт, а … Русский орфографический словарь
нам — см. Мы … Энциклопедический словарь
намёк — намёк … Словарь употребления буквы Ё
намёт — намёт … Словарь употребления буквы Ё
намёк — намёк/ … Морфемно-орфографический словарь
намёк — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? намёка, чему? намёку, (вижу) что? намёк, чем? намёком, о чём? о намёке; мн. что? намёки, (нет) чего? намёков, чему? намёкам, (вижу) что? намёки, чем? намёками, о чём? о намёках 1. Намёк это… … Толковый словарь Дмитриева
намёк — намёк, намёки, намёка, намёков, намёку, намёкам, намёк, намёки, намёком, намёками, намёке, намёках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
намёт — намёт, намёты, намёта, намётов, намёту, намётам, намёт, намёты, намётом, намётами, намёте, намётах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
НАМ — НАМ, дат., мест. мы. Куда туда нам, где впору и ва!/ Где нам, тут дай Бог и вам! Не нам, не нам, но имени Твоему (т. е. слава). Дай Бог умереть хоть сегодня, только не нам. В чужих руках ломоть (пирог) велик; а как нам достанется, мал покажется.… … Толковый словарь Даля