Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

набивать

  • 1 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 2 набивать

    техн., несов. набива́ть, сов. наби́ть
    1) набива́ти, наби́ти; ( наполнять - ещё) начиня́ти и начи́нювати, начини́ти, напако́вувати, напакува́ти; ( уплотнять) ущі́льнювати, ущільни́ти
    2) (набойку, каблук и т. п.) прибива́ти, приби́ти
    3) ( колышками стену) клинцюва́ти, поклинцюва́ти
    4) ( узор на ткани) вибива́ти, ви́бити

    Русско-украинский политехнический словарь > набивать

  • 3 набивать

    техн., несов. набива́ть, сов. наби́ть
    1) набива́ти, наби́ти; ( наполнять - ещё) начиня́ти и начи́нювати, начини́ти, напако́вувати, напакува́ти; ( уплотнять) ущі́льнювати, ущільни́ти
    2) (набойку, каблук и т. п.) прибива́ти, приби́ти
    3) ( колышками стену) клинцюва́ти, поклинцюва́ти
    4) ( узор на ткани) вибива́ти, ви́бити

    Русско-украинский политехнический словарь > набивать

  • 4 Клинцовать

    набивать стену клинышками перед обмазкой) клинцювати, (сов.) оклинцювати що. [Залю клинцювали, і зараз мазальниці й валькували (Н.-Лев.). Оклинцював хату (Г. Барв.)].

    Русско-украинский словарь > Клинцовать

  • 5 набиваться

    набиться
    1) (стр. з.) набиватися, натоптуватися, напихатися, бути набиваним. натоптуваним, напих(ув)аним, набитим, натоптаним, напханим, понабиваним, понапих(ув)аним; (о чучеле) випихатися, бути випханим; (о ткани) вибиватися, бути вибиваним, вибитим, повибиваним и т. п.; срв. Набивать. Сваи -тся бабою - палі набиваються бабою (довбнею). Ракета -тся особым составом - ракета начиняється особливою сумішшю;
    2) (возвр. з.) набиватися, набитися, понабиватися, натоптуватися, натоптатися, понатоптуватися, напихатися, напхатися, понапихатися и т. п.; срв. Набивать. [Не набивається сей обруч на діжку (Сл. Гр.). Само в мішки набивається (Рудч.)];
    3) (скопляться, наполниться) набиватися, набитися, напихатися, напхатися, натовплюватися, натовпитися, (грубо) пертися, напертися, нашиватися, нашитися. Народ -бился в избу - народу натовпилося (нашилося, напхалося, грубо наперлося) в хату. [Людей натовпилося - повнісінька хата (Н.-Лев.)]. В сени -билось много снегу - в сіни набилося багато снігу. Пыль -тся в платье - пил (порох) набиваєтся (нашивається) в одежу;
    4) набиватися, набитися, (напрашиваться) напрошуватися напроситися, напрохуватися, напрохатися, (навязываться) напиратися, напертися, накидатися до кого з чим, (навязывать кому что) напихати кому що. [І все те набивається на роботу (Рада). Я його не кликав, - він сам набився в гості до мене (Сл. Ум.). Давали навіть гроші в позику і до спілки напиралися (Франко). Коли не треба, я не накидаюсь (Л. Укр.). Пан раціоналіст, безбожник - чорта кличе! ще й душу напиха! (Франко)];
    5) (взаим. з., сов.) набитися з ким (досхочу);
    6) (намаяться, намучиться с кем, с чем, сов.) набитися, наморочитися з ким, з чим.
    * * *
    несов.; сов. - наб`иться
    1) ( скопляться во множестве) набива́тися, наби́тися, -б'ється и мног. понабива́тися; ( о людях) нато́вплюватися, -люється, нато́впитися и натовпи́тися, -то́впиться
    2) ( навязываться) набиватися, набитися, -б'юся, -б'єшся, накида́тися, наки́нутися; ( напрашиваться) напро́шуватися, -шуюся, -шуєшся, напроси́тися, -прошу́ся, -про́сишся
    3) страд. несов. набиватися; нато́птуватися, -тується; напиха́тися; начиня́тися, начи́нюватися, -нюється, напако́вуватися, -ко́вується; набива́тися; настрілюваться, -люється; нарі́зуватися, -зується, нарізатися; нако́люватися, -люється; вибива́тися

    Русско-украинский словарь > набиваться

  • 6 набить

    -ся см. Набивать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > набить

  • 7 оскомина

    оскома оскома. Набивать -мину - оскомити, пооскомити зуби. [Кислиці їсти - тільки зуби оскомити]. Набивать, набить себе -мину - оскомитися, пооскомитися.
    * * *
    тж. оск`ома
    оскома; диал. оско́мина

    Русско-украинский словарь > оскомина

  • 8 набить

    сов. от набивать

    Русско-украинский политехнический словарь > набить

  • 9 набить

    сов. от набивать

    Русско-украинский политехнический словарь > набить

  • 10 клинышек

    клинець (-нця), клинчик, (для глухой заклинки) заплішка; срвн. Клин 1. Забитые в стену -ки перед мазкой - клинцьовання. [Глина по стінах давно облупилася, стирчало саме клинцьовання (Г. Барв.)]. Набивать -ками стену - см. Клинцовать.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    клино́к, -нка́, клине́ць, -нця́ и кли́нець, -нця, кли́нчик

    Русско-украинский словарь > клинышек

  • 11 ледник

    I. льодо[і]вня, лідниця. [Хата не льодовня, - не годиться снігу наносити (Кониськ.). Та піди, хлопче, до лідниці, та вточи меду (Основа)]. -ник комнатный - хатня льодівня (лідниця). Набивать -ник льдом, снегом - навозити (накидати) льодівню льодом, снігом.
    II. геол. (глетчер) льодовик (-ка), льодівець (-вця), крижана річка (Желех.).
    * * *
    I л`едник
    ( погреб) льодо́вня, льодо́вник
    II ледн`ик
    геол.
    льодовик, -а

    Русско-украинский словарь > ледник

  • 12 мозоль

    1) мозоля (-лі), (пров.) мозіль (-золи), мозуля, мозуль (-ля), могодзуля, мудзуля, муль (-ля), наростень (-тня), (гал.) нагніток (-тка), (только на пятке) гузка. [На мозолю наступило (Мирн.). А в нас що? Нужда та мозіль (Федьк.). Три мозулі, як цибулі (Гнід.). Настоптала закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Працюєш так, що такий муль муляється, що й чорт не з'їсть (Звин.). Наростня не можна просто зрізати (Поділля)]. Натирать, натереть, набивать, набить -ли - намулювати, намуляти, (зап.) намулити мозолі. [Три мозолі на долоні намуляла (Чуб. V)]. Работать до -лей - працювати, аж мозолями вкриватися; мозолитися. [Ти працюєш, мозолишся, а воно в тебе краде (Кониськ.)]. Наживать, нажить -лями что - набувати, набути, надбати, наживати, нажити мозоля[е]ними руками що. [Мозоляними руками надбає те, що має в господі (Мирн.)]. -золь костная - кісткова мозоля;
    2) (у обезьяны) зад (-ду);
    3) стар. - більмо; срв. Бельмо.
    * * *
    мозо́ля, -лі, мозо́ль, -ля

    Русско-украинский словарь > мозоль

  • 13 набивание

    набивання, натоптування, напихання, набигання, напаковування, начиняння, натовкмачування; (наколачивание) набивання, цвяхування, цвяшкування, клинцювання; (о ткани) вибивання и т. п.; срв. Набивать.
    * * *
    1) набива́ння; нато́птування; напиха́ння; начиня́ння, начи́нювання, напако́вування
    2) набива́ння
    3) вибива́ння

    Русско-украинский словарь > набивание

  • 14 набивка

    1) (действие) набивання, натоптування, напихання, набигання, напаковування, начиняння и т. п., оконч. набиття (-ття), натоптання, напхання, набгання, напакування, начинення и т. п.; срв. Набивать;
    2) (материал, которым набивают, или качество работы) набивка, набив (-ву), набиття (-ття). -ка нехороша, слаба, жидка - набивка недобра, слабка, рідка;
    3) см. Набойка.
    * * *
    1) ( действие) наби́вка, набива́ння, набиття́; начиняння, начи́нювання, напако́вування; набива́ння; вибива́ння, вибиття́
    2) ( материал) наби́вка

    Русско-украинский словарь > набивка

  • 15 накалывать

    наколоть
    1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;
    2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];
    3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];
    4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];
    5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;
    6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -
    1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;
    2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;
    3) пришпилений, попришпилюваний;
    4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;
    5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;
    6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - накол`оть
    (раскалывая, наготовлять) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́ти
    II несов.; сов. - накол`оть
    1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти
    2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти

    Русско-украинский словарь > накалывать

  • 16 наколачивать

    наколотить
    1) что и что на что (набивать) - набивати, набити, (о мног.) понабивати що, що на що. [Набив обручі на діжку (Сл. Ум.)]. -вать ракету - набивати ракету;
    2) чего во что, на что (вколачивать) - набивати, набити и (чаще) понабивати чого в що, на що, забивати, забити и (чаще) позабивати що в що; (дрань под штукатурку) решетити, порешетити, зарешетити, дранкувати, подранкувати (стіну). [Понабивав гвіздків у стіну (Сл. Ум.). Позабивай тут скрізь коляки (Богодух.). Попереду стінку зарешетимо, а тоді тинькуватимем (Звин.)];
    3) чего (разбивать) - набивати, набити, натовкти, натрощити чого;
    4) -тить кого - набити, налупити, налупцювати, (образно) набанити, намотлошити, намолотити и т. п. кого; срв. Колотить 3. -тить бока кому - полатати (облатати, потасувати) боки кому. [І боки так потасувала (Котл.)];
    5) (цену) набивати, набити ціну;
    6) (копейку, денежки) збивати, збити копійчину (грошики, грошенята, гріш, грошву), назбивати грошиків (грошенят), зібрати (чимало, читрохи) грошей. [Зібрав грошей і став хороший (Кропивн.)]. Наколоченный -
    1) набитий, понабиваний;
    2) набитий, забитий, пона[поза]биваний; порешете[я]ний, зарешетений, подранкований;
    3) набитий, натовчений, натрощений;
    4) набитий, налуплений, налупцьований и т. п.;
    5) набитий;
    6) збитий, назбиваний. -ться -
    1) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (стуча) наколотитися, нагрюкатися, налупитися, нагатитися, нагупатися; б) (избивая) набитися, налупитися, налупцюватися и т. п. Срв. Колотить 1 и 3; в) (бьюсь обо что) набитися, наколотитися об що, в що, (трясясь) натіпатися, натріпатися, накидатися, натрястися, (ударяясь) набитися, настукатися об що, в що; г) (стараясь) натовктися, набитися, напобиватися, напоратися, навпадатися коло чого, над чим, з чим; ґ) набратися (зазнати) лиха, натерпітися; набідуватися, назлиднюватися; срв. Намаяться.
    * * *
    несов.; сов. - наколот`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. понабива́ти
    2) (избивать, колотить) би́ти, наби́ти; товкти, -вчу́, -вче́ш, натовкти́
    3) (перен.: сколачивать капитал) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш) и назбивати; збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш)

    Русско-украинский словарь > наколачивать

  • 17 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 18 насаживать

    насадить
    I. 1) см. Насаждать;
    2) см. II. Насаживать 2;
    3) (надевать что на что) насаджувати, насадити, (набивать) набивати, набити, (на остриё, на макушку) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, натикати, наткнути, (о мног.) понасаджувати, понабивати, понастромлювати, понаштрикувати, понатикати що на що; (кирпичным боем, строит.) загружати и загружувати, загрузити ще. [Насадив сокиру на топорище (Сл. Ум.). Набити сокиру на держално (Київщ.). Настромили на віху його козацькую головку (Котл.). Наштрикнув картоплину на ціпок (Сл. Гр.). Наткнути хробака на гачок (вудки) (Канівщ.)];
    4) (пришивать) пришивати, пришити, (нашивать) нашивати, нашити, (о мног.) попришивати що до чого, понашивати що на що. -дить пуговицы - попришивати ґудзики до чого. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний; набитий, понабиваний; настромлений, понастромлюваний, наштрикнутий, наткнутий;
    2) пришитий, попришиваний; нашитий, понашиваний. -ться -
    1) насаджуватися, насадитися, понасаджуватися; бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) см. Наседать;
    3) (вдоволь, сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    II. Насаживать, насажать -
    1) (растений) насаджувати, насадити, насаджати, понасаджувати чого; срв. Насаждать 1;
    2) (во множестве кого) насаджувати, саджати и садити, насадити, понасаджувати, садовити, насадовити кого. [Насадовила гостей, що сісти не можна (Сл. Гр.)]. -жать в тюрьму кого - насадити, насаджати, понасаджувати насадовити, вкинути, закинути, повкидати, позакидати у в'язницю кого. -жать кур на яйца - попідсипати курей (квочок). -ть рыбы в садок - напускати, напустити, понапускати риби в кіш (в саж, в саджал[в]ку);
    3) оселяти и оселювати, оселити, пооселювати, осаджувати, осадити, саджати, посадити, поосаджувати кого; срв. Поселять;
    4) -жать кого во что, на должность - понастановлювати и понастановляти, попризначати кого ким и на кого, за кого;
    5) -жать заплат, пуговиц - понашивати (понаставляти) латок, пона[попри]шивати ґудзиків. -жать мушек - поналіплювати мушок. -жать хлеба в печь - насаджати (повсаджувати) хліба в піч. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний;
    2) насаджений, насадовлений, понасаджуваний; вкинутий, закинутий, повкиданий, позакиданий; напущений;
    3) оселений, осаджений, пооселюваний, посаджений, поосаджуваний;
    4) понастановлюваний, попризначуваний;
    5) понашиваний, попришиваний; поналіплюваний. - ться -
    1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь: сажая растенья, усаживая кого; сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    * * *
    несов.; сов. - насад`ить
    1) наса́джувати насади́ти, -саджу́, -са́диш и насаджа́ти и мног. понаса́джувати; сов. насадови́ти, -довлю́, -до́виш
    2) (надевать, надвигать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( на остриё) настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -стромлю́, -стро́миш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти, натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, наштри́кувати, наштрикну́ти
    3) портн. пришива́ти, приши́ти, -ши́ю, -ши́єш и мног. попришива́ти, несов. сади́ти

    Русско-украинский словарь > насаживать

  • 19 настукивать

    настукать
    1) что - настукувати, настукати, вистукувати, вистукати, (о мног.) пона[пови]стукувати що. -кать трещину - настукати (вистукати) щілину (розколину), достукатися щілини (розколини);
    2) чего, где - настукувати, настукати чого, де; (набивать орехов) набивати, набити, (о мног.) понабивати (горіхів). Настуканный -
    1) настуканий, вистуканий, пона[пови]стукуваний;
    2) настуканий; набитий, понабиваний. -ться -
    1) (стр. з.) настукуватися, бути настукуваним, настуканим, понастукуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) настукатися, попостукати (досхочу), (о мног.) понастукуватися; см. Настучаться;
    3) (напиться пьяным) надудлитися, насмоктатися; см. Нализаться 2 (под Нализываться).
    * * *
    несов.; сов. - наст`укать
    насту́кувати, насту́кати; ( обнаруживать постукиванием) висту́кувати, ви́стукати

    Русско-украинский словарь > настукивать

  • 20 наталкивать

    натолкать
    I. 1) см. II. Наталкивать;
    2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];
    3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -
    1) см. Натолкнутый;
    2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;
    2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.
    II. Наталкивать, натолкнуть -
    1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];
    2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];
    3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -
    1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;
    2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;
    3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -
    1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;
    2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (под
    II. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.
    * * *
    I несов.; сов. - натолк`ать
    1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш
    2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти
    II несов.; сов. - натолкн`уть
    (надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш)

    Русско-украинский словарь > наталкивать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • НАБИВАТЬ — НАБИВАТЬ, набить, набивывать что на что и во что; что чем; наколачивать, надев осаживать. Набивать обручи на бочку, шину на колесо. | Наполнять, начинить что тиском, гнетом, утолакивать. Набить ледник, трубку. Я сроду тюфяков не набивывал. | *… …   Толковый словарь Даля

  • набивать — См …   Словарь синонимов

  • НАБИВАТЬ — НАБИВАТЬ, набиваю, набиваешь. несовер. к набить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • набивать — НАБИТЬ, бью, бьёшь; бей; итый; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • набивать — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN pad …   Справочник технического переводчика

  • набивать брюхо — утолять голод, нажираться, наедаться, насыщаться, набивать пузо, наедаться досыта, наедаться до отвала Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • набивать мошну — обогащаться, озолощаться, ковать деньги, набивать (кошелек, карман), разживаться; мастурбировать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Набивать трос — выбирать слабину, тянуть, туго натягивать какую либо снасть. Например, набивать ванты натянуть их втугую. EdwART. Толковый Военно морской Словарь, 2010 …   Морской словарь

  • Набивать голову — чем. НАБИТЬ ГОЛОВУ чем. Прост. Пренебр. Перегружать память множеством малозначащих или ненужных, бесполезных сведений. Но новая воспитательница моя наотрез объявила себя против всякой системы, утверждая, что мы с нею ощупью найдём настоящую… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Набивать кису — НАБИВАТЬ КИСУ. НАБИТЬ КИСУ. Устар. Прост. То же, что Набивать карман. …Отец у него хваткий был мужик, сумел набить кису, а этот только денежки проматывать умеет (Мамин Сибиряк. Хлеб). Киса кожаный или суконный мешочек, затягивающийся шнурком. Из… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Набивать мошну — НАБИВАТЬ МОШНУ. НАБИТЬ МОШНУ. Прост. Экспрес. То же, что Набивать карман. Набил мошну то, так думаешь, что на тебя, как на идола, все молиться должны (Н. Златовратский. Дедовское гнездо) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»