Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наделать

  • 1 наделать

    техн.
    ( приделать) прироби́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > наделать

  • 2 наделать

    техн.
    ( приделать) прироби́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > наделать

  • 3 наделать

    см. Наделывать.
    * * *
    1) нароби́ти, -роблю́, -ро́биш, мног. понаро́блювати, -люю, -люєш, понаробля́ти; (мног.: поделать) пороби́ти
    2) (сделать что-л. плохое) нароби́ти, мног. понаро́блювати, понаро́бляти; ( причинить неприятность) завда́ти, -да́м, -даси́; (натворить) нако́їти; пороби́ти
    3) (увеличить, надставить) доточи́ти, -точу́, -то́чиш, надточи́ти; ( приделать) прироби́ти, мног. поприробля́ти, поприро́блювати

    \наделатьть пла́нку — на дверь прироби́ти пла́нку до дверей

    Русско-украинский словарь > наделать

  • 4 наделать планку

    прироби́ти пла́нку

    Русско-украинский политехнический словарь > наделать планку

  • 5 наделать планку

    прироби́ти пла́нку

    Русско-украинский политехнический словарь > наделать планку

  • 6 Наделывать

    наделать
    1) что - см. Надделывать;
    2) чего - а) (изделий) нароблювати и наробляти, наробити, (о мног.) понароблювати, понаробляти чого, (неумело, без толку, сов.) напартачити, набазграти, напорати, (пров.) награмузляти чого. [Ляльок наробили (Богодух.). Понароблював вил та грабель і повіз продавати (Канівщ.). Чого оце ти тут награмузляв? (Липовеч.)]; б) чего, что (о поступках) - нароблювати и наробляти, наробити, начинити, (натворять) натворювати, натворити чого, що, накоювати, накоїти, наброїти чого, нашкодити, (о мног.) понароблювати, понаробляти, понатворювати, понакоювати чого. [Доню моя, що ти наробила? (Шевч.). Дурниць чимало наробила (Київ). Не малого колоту ся новина по всіх селах і городах начинила (Куліш). Багацько погани накоїв (Крим.). Тепер- же на мене звертає, сама наброївши біди (Котл.). Багато за свій вік нашкодив (Канівщ.)]. -лать себе беды - напитати (наробити) собі лиха (біди). -лать зла кому - наробити зла (лиха) кому, (пров.) зазлостити кому. [Почне каламутити в громаді, може лиха наробити (Грінч.). Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого-б він хотів (Черкащ.)]. -лать печали кому - жалю (суму) завдати (наробити) кому. [Та жалю наробила, та серце засмутила (Грінч. III)]. -лать хлопот - завдати клопоту (турбот(и)). [Я вашій щирості турботи завдала (Самійл.)]. -дать шуму (крику), тревоги - наробити галасу (ґвалту), нагаласувати, наґвалтувати, збити бучу, (образно) шелесту великого наробити.

    Русско-украинский словарь > Наделывать

  • 7 беда

    біда, лихо, лишенько, недоля, лиха година, пригода, причина, притуга, халепа, пеня. Беды - злигодні. Прибавка к -де - прибідок. Ох, беда, беда! - лишенько тяжке. На -ду - на лихо. Беда да и только - лихо та й годі. Не беда - дарма, байдуже. Прийдет беда - до лиха прийдеться. Жди беды - начувайся. Попасть в беду - доскочити лиха, біди, ускочити в халепу, в лихо. Из беды не выберешься - не спекаєшся лиха, халепи. Спасти, -сь, избавить, -ся от беды - вирятувати, -ся, вимотати, -ся. Переживать, испытывать -ду - біду бідувати, б. приймати. Пережить -ду - перебідувати. Причинять -ду кому - напастувати кого. Взвести -ду - прикинути пеню. Наделать себе -ды - напитати собі лиха, біди. Натворить, наделать беды - наробити шкоди, клопоту. Помочь в -де - порятувати, зарадити лихові. Предотвратить -ду - запобігти лихові. Беда стряслась - лихо спіткало, скоїлося, спіткала напасть, лиха година. Желаю тебе всех бед - бодай тебе злидні побили; безголов'я на тебе.
    * * *
    1) біда́, ли́хо, недо́ля, лиха́ годи́на; приту́га; ( напасть) напа́сть, -ті и на́пасть, хале́па и ха́лепа; причи́на
    2) в знач. сказ., біда́, ли́хо
    3) в знач. нареч. до ли́ха, страх

    Русско-украинский словарь > беда

  • 8 надурить

    и Надурындить напустувати, нажирувати; (наделать глупостей) надурувати, накрутити (наробити) дурниць. -ться - надуріти, напустуватися, нажируватися, (набеситься) наказитися; (вдоволь наглупить) надуріти, надуруватися.
    * * *
    ( наделать глупостей) нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) дурни́ць; ( нашалить) напустува́ти, нажирува́ти

    Русско-украинский словарь > надурить

  • 9 напакостить

    и Напакостничать
    1) (наделать пакостей) накапостити, напакостити, наробити капостей, (о мног.) понакапощувати, понароблювати капостей кому;
    2) (нагадить) напаскудити, накаляти, напоганити.
    * * *
    1) ( нагадить) напаску́дити, -джу, -диш
    2) ( наделать пакостей) нака́постити, -пощу, -постиш, напа́костити, -кощу, -костиш; ( навредить) нашко́дити, -джу, -диш
    3) (напортить, сделать плохо) напаску́дити; напсува́ти, -псую́, -псує́ш

    Русско-украинский словарь > напакостить

  • 10 задолжаться

    заборгуватися, завинуватитися, запозичатися.
    * * *
    заборгува́тися, заборгува́ти; ( наделать долгов) нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) боргі́в

    Русско-украинский словарь > задолжаться

  • 11 крик

    (громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.
    * * *
    I
    1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння
    2) гук, -у, гука́ння
    II
    ( водоток) крик, -у

    Русско-украинский словарь > крик

  • 12 наерундить

    1) ( наговорить ерунды) наговори́ти дурни́ць (разг. ка́зна-чого́); намоло́ти дурни́ць (ка́зна-чого́), наплести́ дурни́ць (ка́зна-чого́), наверзти́ ка́зна-чого́
    2) ( наделать ерунды) нароби́ти дурни́ць (разг. ка́зна-чого́)

    Русско-украинский словарь > наерундить

  • 13 накапывать

    и Накапливать накапать
    I. 1) накапувати, накапати, (внутрь) закроплювати и закропляти, закропити, (о мног. или во мн. местах) понакапувати, позакроплювати чого или чим. [Накапай мені капель (Київ). Накапала олією на настільник (Канівщ.). Закропи три капки в око (Звин.)];
    2) см. Накрапывать. Накапанный - накапаний, понакапуваний; закроплений, позакроплюваний. -ться -
    1) (стр. з.) накапуватися, бути накапуваним, накапаним, понакапуваним и т. п. [Погано накапуються каплі (Богодух.)];
    2) (вдоволь, сов.) накапатися, накрапатися; срв. Капать.
    II. Накапывать, накопать, накопнуть -
    1) (раскапывая землю) накопувати, накопати що, чого, накопнути що, (о мног. или во мн. местах) понакопувати. [Понакопували ямок - щепи садитимемо (Богодух.)];
    2) (выкапывая из земли) накопувати, накопати, (о мног.) понакопувати, (о картофеле, свёкле ещё, сов.) навибирати, набрати чого. [Картоплі накопали багато (Канівщ.)]. Накопанный - накопаний, понакопуваний. -ться -
    1) накопуватися, накопатися, понакопуватися; бути накопуваним, накопаним, понакопуваним;
    2) (вдоволь, сов.) - (в сыпучем) накопатися, наритися, напорпатися, нагребтися, нашпортатися, (в мокром, грязном) накопатися, наритися, набабратися; (наковыряться) накопатися, накопирсатися; (в вещах) накопатися, наритися, напорпатися, напоратися, нашпортатися; (навозиться) намарудитися, надлубатися, навовтузитися.
    * * *
    I несов.; сов. - нак`апать
    нака́пувати, нака́пати; (роняя капли на что-л.) наля́пувати, наля́пати и мног. поналя́пувати
    II несов.; сов. - накоп`ать
    нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (сов.: наделать углублений; извлечь из земли) покопа́ти; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти

    Русско-украинский словарь > накапывать

  • 14 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

  • 15 намежёвывать

    намежевать
    1) что, чего кому - намежовувати, намежувати, вимежовувати, вимежувати, (нарезывать) нарізувати, нарізати, (о мног.) понамежовувати, повимежовувати, понарізувати що, чого кому;
    2) (наделать межуя, сов.) намежувати, (о мног.) понамежовувати. Намежёванный - намежований, вимежуваний, нарізаний, понамежовуваний, повимежовуваний, понарізуваний. -ться -
    1) намежовуватися, намежуватися, понамежовуватися; бути намежовуваним, намежованим, понамежовуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) намежуватися, попомежувати (досхочу), (о мног.) понамежовуватися, (устанавливая столбы, колья, зап.) напалькуватися, (выкапывая ямы) накопцюватися.
    * * *
    несов.; сов. - намежев`ать
    намежо́вувати, -жо́вую, -жо́вуєш, намежува́ти, -жу́ю, -жу́єш

    Русско-украинский словарь > намежёвывать

  • 16 наплутовать

    1 (наделать плутней) нашахрувати, нашахраювати, намахлювати, намахлярити, намахорити, (о мног.) понашахровувати, понамахльовувати;
    2) (нажить плутнями) нажити (надбати) шахрайством. -ться (вдоволь) - нашахруватися, нашахраюватися, намахлюватися, попокрутити, попошахрувати, попомахлювати (досхочу), (о мног.) понашахровуватися, понамахльовуватися.
    * * *
    1) (обмануть, схитрить) нашахрува́ти, нашахраюва́ти, -раю́ю, -раю́єш, намахлюва́ти, -лю́ю, -лю́єш
    2) ( приобрести плутовством) нажи́ти (-живу́, -живе́ш) шахра́йством (круті́йством; крутне́ю)

    Русско-украинский словарь > наплутовать

  • 17 нарабатывать

    наработать
    1) (дела, работы) наробляти и нароблювати, наробити (багато) чого, зробити (багато) чого и що, напрацьовувати, напрацювати, (успевать, быть в состоянии -тать) уробляти, уробити (багато) чого и що, (о мног.) понароблювати, понапрацьовувати. [За цілий день наробив багато (Сл. Ум.). Понароблювали багато колес (Сл. Ум.). Я сьогодні багато діла всякого зробила (Київщ.). Чи багато він напрацює? (Основа 1862). Рано вставши, багато вробиш (Номис). Одними руками не багато вробиш (Квітка). Пішов на поле подивитися, що вона вробила (Рудч.)];
    2) (зарабатывать) заробляти, заробити, запрацьовувати, запрацювати, (о мног.) позароблювати, позапрацьовувати що и чого. [Що ручки зароблять, те спинка й зносить (Приказка)];
    3) (наделать работой, сов.) наробити, напрацювати. Наработанный -
    1) нароблений, зроблений, напрацьований, уроблений, понароблюваний, понапрацьовуваний;
    2) зароблений, запрацьований, позароблюваний, позапрацьовуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нароблятися и нароблюватися, бути нароблюваним, наробленим, понароблюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наробитися напрацюватися, попоробити, попопрацювати (досхочу), (о мног.) понароблюватися, понапрацьовуватися. [За дванадцять годин наробилася досить (Кониськ.). Хіба я мало на тих панів напрацювавсь? (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - нараб`отать
    1) (производить, работая) наро́блювати, -люю, -люєш и наробля́ти, нароби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. понаро́блювати и понаробля́ти; уробля́ти, уроби́ти
    2) ( добывать работой) заробля́ти, зароби́ти, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
    3) (сов.: проработать какое-л. время) напрацюва́ти; нароби́ти

    Русско-украинский словарь > нарабатывать

  • 18 наснимать

    и Наснять наздіймати кого, чого.
    * * *
    1) назніма́ти, наздійма́ти
    2) (наделать снимков) назніма́ти; нафотографува́ти, -фу́ю, -фу́єш

    Русско-украинский словарь > наснимать

  • 19 натворитьг

    натвори́ти, -творю, -твориш, накоїти, скоїти; навитворяти; ( наделать) наробити, -роблю, -робиш и мног. понароблювати, -блюю, -блюєш и понаробляти, поробити, сподіяти

    Русско-украинский словарь > натворитьг

  • 20 наторговывать

    наторговать
    1) (наживать торговлей) наторговувати, наторгувати, наживати (набувати, заробляти), нажити (набути, заробити, придбати) що торгом (торгуючи), (выручать) вторговувати, вторгувати що. [Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько п'ятака (Шевч.)];
    2) -вать (изв. время, наделать торгуя) наторгувати, накрамарювати, (пренебр.) нагандлювати. Наторгованный - наторгований, нажитий (набутий, зароблений, придбаний) торгом, вторгований. -ться -
    1) (стр. з.) наторговуватися, бути наторговуваним, наторгованим и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (торгуя) наторгуватися, накрамарюватися, (пренебр.) нагандлюватися; попоторгувати (досхочу) и т. п.; б) (торгуясь) наторгуватися, попоторгуватися (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - наторгов`ать
    наторго́вувати, -го́вую, -го́вуєш, наторгува́ти, -гу́ю, -гу́єш; ( выручать торговлей) уторго́вувати, уторгува́ти

    Русско-украинский словарь > наторговывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • НАДЕЛАТЬ — НАДЕЛАТЬ, наделаю, наделаешь, совер. 1. что и кого чего. Сделать какое нибудь количество кого чего нибудь. Наделать коробочек. «Я не хочу из муз наделать дам.» Пушкин. 2. что и чего. Доставить, причинить много чего нибудь неприятного (разг.). «Он …   Толковый словарь Ушакова

  • наделать — НАДЕЛАТЬ, аю, аешь; сов., от чего, с чего и без доп. (или наделать в трусики, наделать в ползунки, наделать в штаны и т. п.). Испугаться …   Словарь русского арго

  • наделать — Натворить, набедокурить; наблажить, надурить, наколобродить, накуролесить, напрокудить, напроказить, насодомить, заварить кашу. Он наделал беды. Ну, отколол (выкинул, отморозил, отпустил, отмочил, проделал, сыграл, удрал) ты штуку! .. См …   Словарь синонимов

  • НАДЕЛАТЬ — НАДЕЛАТЬ, аю, аешь; анный; совер., что и чего (разг.). 1. Сделать, произвести что н. в каком н. количестве. Н. ёлочных украшений. 2. Сделать, совершить то, что названо существительным (о многом) (неод.). Н. глупостей. Н. ошибок. Н. дел (о многих… …   Толковый словарь Ожегова

  • наделать — глупостей • действие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • наделать — (в разных значениях) что и чего. Наделать множество ям. Наделать игрушек. Я наделал десяток чаш из скорлупы кокосовых орехов (Миклухо Маклай). По сибирскому обычаю, наделали, конечно, и пельменей... (Малышкин). Я наделаю глупостей (А. Н.… …   Словарь управления

  • наделать в ползунки — НАДЕЛАТЬ, аю, аешь; сов., от чего, с чего и без доп. (или наделать в трусики, наделать в ползунки, наделать в штаны и т. п.). Испугаться …   Словарь русского арго

  • Наделать в трусики — НАДЕЛАТЬ, аю, аешь; сов., от чего, с чего и без доп. (или наделать в трусики, наделать в ползунки, наделать в штаны и т. п.). Испугаться …   Словарь русского арго

  • Наделать в штаны — НАДЕЛАТЬ, аю, аешь; сов., от чего, с чего и без доп. (или наделать в трусики, наделать в ползунки, наделать в штаны и т. п.). Испугаться …   Словарь русского арго

  • Наделать дел — каких. Разг. Экспрес. Сделать, причинить что либо плохое. Наделали полковники таких дел, что не приведи Бог (Гоголь. Тарас Бульба). [Ольга:] Не терзай ты меня, а то я таких дел наделаю, что ты сраму не оберёшься (А. Островский. Сердце не камень) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Наделать делов — НАДЕЛАТЬ ДЕЛ каких. Разг. Экспрес. Сделать, причинить что либо плохое. Наделали полковники таких дел, что не приведи Бог (Гоголь. Тарас Бульба). [Ольга:] Не терзай ты меня, а то я таких дел наделаю, что ты сраму не оберёшься (А. Островский.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»