Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наезжать

  • 1 наезжать

    наездить
    I. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);
    2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];
    4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -
    1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;
    2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];
    3) наїжджений, виїжджений;
    4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -
    1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;
    2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;
    3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;
    4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;
    5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.
    II. Наезжать, наехать -
    1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];
    2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;
    3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;
    4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];
    5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];
    6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.
    * * *
    I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить
    1) наї́жджувати, наї́здити
    2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати
    3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здити
    II несов.; сов. - на`ехать
    наїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити

    Русско-украинский словарь > наезжать

  • 2 наездить

    см. I. Наезжать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наездить

  • 3 наезживать

    см. II. Наезжать 1 и 3.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наезживать

  • 4 наехать

    см. II. Наезжать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наехать

  • 5 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

  • 6 наскакивать

    наскакать
    I. 1) (набегать вскачь) наскакувати, наскочити на кого, на що, (подскакивать) прискакувати, прискакати и прискочити до кого, до чого; (о мног.) понаскакувати, поприскакувати. [Тут їм назустріч і коні наскочили (Стор.)]. -кать на мост - прискакати (прискочити) до мосту;
    2) (во множестве) наскакувати, наскакати, (напрыгивать) настрибувати, настрибати, наплигувати, наплигати, (о мног.) понаскакувати, понастрибувати, понаплигувати. [Аби болото, а жаби наскачуть (Номис)]. -каться - наскакатися, настрибатися, наплигатися, попоскакати (досхочу) и т. п.
    II. Наскакивать, наскочить, наскокнуть - наскакувати, наскочити, ско[і]кнути на що, (набегать) набігати, набігти, наганятися, нагнатися, (наталкиваться) нахоплюватися, нахопитися, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися на кого, на що, (о мног.) понаскакувати, понабігати, понаганятися, понахоплюватися, понаражатися на кого, на що. [«Мовчи!» - писнула пані, наскакуючи (М. Вовч.). Треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Чого ти не дивишся? набіг на чоловіка! (Сл. Гр.). Розпитати… на яке безголов'я набіг він (Потебня). Задній віз нагнавсь на передній (Н.-Лев.). Степан якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Короленко)]. -чить на беду - наскочити (нахопитися) на лихо.
    * * *
    I несов.; сов. - наскак`ать
    1) ( наезжать на кого-что) наска́кувати, наско́чити и мног. понаскакувати
    2) ( наезжать с разных сторон) наска́кувати, наскака́ти; ( подскакивать) приска́кувати, прискака́ти и приско́чити и мног. поприска́кувати
    II несов.; сов. - наскоч`ить
    1) ( наталкиваться) наска́кувати, наско́чити; ( натыкаться) нахопля́тися, нахопи́тися, -хоплю́ся, -хо́пишся
    2) ( нападать) наска́кувати, наско́чити, нападати, напа́сти, -паду́, -паде́ш; напада́тися, напа́стися, -паду́ся, -паде́шся

    Русско-украинский словарь > наскакивать

  • 7 наворачивать

    наворотить
    1) (наезжать) навертати, навернути, набігати, набігти, наїжджати, наїхати на кого, на що чим. [Коні набігли на паркан (Канівщ.)];
    2) (наваливать) навертати, навернути, нагортати, нагорнути що на що. [Зима замети навертає (Мирний). Ач яку купу нагорнув! (Звин.)];
    3) (приваливать) навертати, навернути, привалювати, привалити, накривати, накрити кого, що чим. [Хай мене наверне важка ця скеля, що на їй сиджу (Мирний)];
    4) (сворачивать на кого) навертати, навернути, скидати, скинути що на кого. [На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Чернігівщ.)];
    5) (клонить, склонять) навертати, навернути, нахиляти, нахилити кого, що на що, до чого. [Наверни мене на їх віру (Манж.). «Причепа» навертає думку до побутової повісти (Рада)]. Навороченный - навернений и навернутий; нагорнений и нагорнутий; привалений, накритий; скинений и скинутий; нахилений. -ться - навертатися, навернутися; бути навертаним, наверненим, навернутим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - наворот`ить
    1) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понавертати; ( нагребать) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти
    2) (несов. накручивать) накру́чувати, наві́рчувати, -чую, -чуєш
    3) (чего - сов.: беспорядочно наговорить, написать), нагородити, -роджу́, -ро́диш (чого), наплести́, -плету́, -плете́ш (чого)
    4) (несов.: управлять кем-чем-л.) заправляти
    5) (несов.: есть с аппетитом) наверта́ти, наверну́ти

    Русско-украинский словарь > наворачивать

  • 8 наездом

    нрч. наїздом. Бывать -дом где - бувати наїздом де, наїжджати (доїжджати) коли- не-коли куди; срв.
    II. Наезжать 5. [Він у нас иноді буває наїздом (Богодух.)].
    * * *
    нареч.
    наї́здом и наїздом

    Русско-украинский словарь > наездом

  • 9 съезжаться

    несов.; сов. - съ`ехаться
    з'їжджа́тися, з'ї́хатися (з'ї́деться), з'їзди́тися (з'їзди́ться), поз'їзди́тися, мног. поз'їжджа́тися, поназ'їжджа́тися, поназ'їзди́тися; ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти (наїзди́ть), наї́хати, -ї́де и мног. понаїжджа́ти и понаїзди́ти и понаї́хати

    Русско-украинский словарь > съезжаться

См. также в других словарях:

  • наезжать — наскакивать, налетать, набрасываться, кидаться, бросаться, напускаться, накидываться, проезжать, упрекать, уплотнять, накатывать, нападать, угрожать, укатывать, покрывать, быковать, приезжать, ездить, спускать собак, катить бочку, бывать, идти на …   Словарь синонимов

  • НАЕЗЖАТЬ — 1. НАЕЗЖАТЬ1 [наежьжять], наезжаю, наезжаешь, несовер. 1. несовер. к наехать. 2. (совер. нет) без доп. Приезжать на небольшие сроки, бывать наездом (разг.). «Наезжали к отцу седые, как он, генералы.» Некрасов. «На лето он в поместья свои… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАЕЗЖАТЬ — 1. НАЕЗЖАТЬ1 [наежьжять], наезжаю, наезжаешь, несовер. 1. несовер. к наехать. 2. (совер. нет) без доп. Приезжать на небольшие сроки, бывать наездом (разг.). «Наезжали к отцу седые, как он, генералы.» Некрасов. «На лето он в поместья свои… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАЕЗЖАТЬ — НАЕЗЖАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. наехать и наездить. 2. Бывать где н. наездом (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • наезжать — НАЕЗЖАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. НАЕХАТЬ, еду, едешь), на кого и без доп. Идти с кем л. на конфликт, искать ссоры. Слушай, ты на меня не наезжай, я тебе не мертвый пёсик …   Словарь русского арго

  • наезжать — 1. НАЕЗЖАТЬ см. Наездить. 2. НАЕЗЖАТЬ, аю, аешь; нсв. 1. к Наехать (1 2, 4 зн.). 2. Разг. Приезжать (обычно на короткое время). Н. в родной город. Н. к родителям. Н. в гости к друзьям. Н. на неделю …   Энциклопедический словарь

  • наезжать — глаг., нсв., ??? Морфология: я наезжаю, ты наезжаешь, он/она/оно наезжает, мы наезжаем, вы наезжаете, они наезжают, наезжай, наезжайте, наезжал, наезжала, наезжало, наезжал, наезжающий, наезжавший, наезжая; св. наехать; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • Наезжать — I несов. перех. Укатывать, утрамбовывать, уплотнять дорогу или какой либо участок поверхности земли продолжительной ездой. II несов. неперех. разг. 1. Приезжать куда либо или к кому либо на некоторое время; бывать наездом. 2. Приезжать куда либо… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Наезжать — I несов. перех. Укатывать, утрамбовывать, уплотнять дорогу или какой либо участок поверхности земли продолжительной ездой. II несов. неперех. разг. 1. Приезжать куда либо или к кому либо на некоторое время; бывать наездом. 2. Приезжать куда либо… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • наезжать — наезжать, наезжаю, наезжаем, наезжаешь, наезжаете, наезжает, наезжают, наезжая, наезжал, наезжала, наезжало, наезжали, наезжай, наезжайте, наезжающий, наезжающая, наезжающее, наезжающие, наезжающего, наезжающей, наезжающего, наезжающих,… …   Формы слов

  • наезжать — наезж ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»