-
1 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
2 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
3 сменяться
I несов.; сов. - смен`иться1) (сменять друг друга, освобождаться от обязанностей) змі́нюватися, -нююся, -нюєшся и зміня́тися, зміни́тися, -ню́ся, -нишсякарау́л \сменяться ни́лся — ва́рта (сторо́жа) зміни́лася, карау́л зміни́вся; ва́рту (сторо́жу, карау́л) перемі́нено
2) (уступать место, заменяться) поступа́тися мі́сцем, поступи́тися (-туплю́ся, -ту́пишся) мі́сцем, заміня́тися и замі́нюватися, заміни́тися; ( переменяться) переміня́тися и перемі́нюватися, переміни́тися; также переводится соотв. формами действ. залогазной \сменяться ни́лся прохла́дой — спе́ка заміни́лася прохоло́дою (холодко́м), спе́ка поступи́лася мі́сцем прохоло́ді (холодко́ві), спе́ку заступи́ла прохоло́да, спе́ку заступи́в холодо́к
3) страд. несов. переміня́тися, перемі́нюватися; заміня́тися, замі́нюватися; усува́тися; заступа́тися, заміня́тися, замі́нюватися; змі́нюватися, зміня́тисяIIзміня́тися; обміня́тися; поміня́тися -
4 acquisition
придбання; заволодіння (майном, територією тощо); придбання (в т. ч. прав, майна, території тощо)acquisition by discovery and occupation — придбання території шляхом відкриття і завоювання (зайняття)
acquisitions made during marriage — = acquisitions made during one's marriage спільно набута власність (подружжя)
- acquisition of armsacquisitions made during one's marriage — = acquisitions made during marriage
- acquisition of nationality
- acquisition of territory -
5 debt
борг; заборгованість; боргове зобов'язання; борговий інструмент; зобов'язанняdebt made by other than normal means — борг, зроблений незвичним способом
debt to be collected at the debtor's residence — борг, що підлягає стягненню за місцем проживання боржника
- debt burdendebt to be paid at the creditor's place of residence — борг, що належить сплатити за місцем проживання кредитора
- debt cancellation agreement
- debt certificate
- debt claim
- debt collecting
- debt collecting business
- debt commitment
- debt crisis
- debt discount
- debt evidenced by certificate
- debt extinction
- debt financing
- debt forgiveness
- debt funding
- debt installment
- debt instalment
- debt liability
- debt load
- debt management
- debt of honor
- debt of honour
- debt of record
- debt outstanding
- debt overload
- debt payable
- debt portion
- debt receivable
- debt recovery
- debt recovery proceedings
- debt recycling
- debt relationship
- debt relationships
- debt repudiation
- debt rescheduling
- debt rescheduling scheme
- debt restructuring
- debt restructuring arrangement
- debt service
- debt servicing
- debt-ridden
- debt servicing capacity
- debt servicing capacity
- debt servicing obligation
- debt to government
- debt warrant -
6 antecede
-
7 decani
adj церк.1) розташований поруч з місцем декана, деканський (про хор)2) виконуваний деканською стороною хору* * *I n; церк. II a; церк.1) розташований поруч з місцем декана, деканський ( про хор)2) який співається південною або деканською стороною хору -
8 dog-cart
n2) візок, запряжений собаками* * *n1) легкий візок, запряжений собаками -
9 genius
n (pl тж genii)1) (тільки sing) обдарованість, геніальність2) (pl geniuses) геній, геніальна людина; геніальна особа3) (pl genii) геній, дух4) (pl geniuses) почуття, настрої, пов'язані з певним місцем (тж genius loci)genius for (to) acting — акторський талант
* * *n1) тк.; sing обдарованість; геніальність2) ( pl -niuses) геній, геніальна людина, геніальна особистість3) тк.; sing талант; схильність; здібність4) ( pl -nii) геній, дух5) ( pl -niuses) почуття, настрої, пов'язані з яким-небудь місцем6) ( pl -niuses) дух (часу, закону, нації) -
10 gremial
1. n1) церк. омофор2) особа, що проживає за місцем служби2. adj1) дуже близький2) що стосується грудей (колін)* * *I n1) цepк. омофор ( частина убрання єпископа)2) icт. особа, яка проживає за місцем службиII a1) який стосується, відноситься до грудей або колін2) icт. який живе при установі ( про службовця) -
11 live in
phr vжити у хазяїв ( про прислугу); жити за місцем роботи; мати квартиру за місцем роботи -
12 outlier
n1) людина, що живе не за місцем служби2) сторонній, стороння особа3) геол. останець тектонічного покриву4) pl військ. секрет; застава; сторожова охорона* * *n1) відособлена, ізольована частина ( чого-небудь)2) людина, яка проживає не за місцем служби3) сторонній, стороння людина4) відгалуження; філія; приставка; не основна частина чого-небудь або кого-небудь5) гeoл. останець тектонічного покриву -
13 pierage
-
14 resident
1. n1) постійний мешканець2) резидент; дипломатичний представник3) особа, яка проживає за місцем служби (навчання)4) неперелітний птах2. adj1) який постійно проживає (десь)2) який служить (живе) при установіresident master — викладач, який живе при навчальному закладі
resident physician — лікар, який живе при лікарні
3) властивий (комусь, чомусь — in)4) неперелітний (про птаха)* * *I n2) резидент; icт. міністр-резидент3) особа, яка проживає за місцем служби; ординатор, прикомандирований до клініки для спеціалізації4) зooл. мешканець5) резидентII a1) який постійно живе, мешкає, проживає; службовець, який живе при установіresident tutor — гувернер, домашній вчитель
2) (in) властивий3) зooл. який не мігрує, неперелітний ( про птаха)4) резидентний -
15 training
n1) виховання2) навчання; підготовка3) тренування4) заняття (з фізичної підготовки)5) дресирування6) натренованість, підготовленість; спортивна форма7) бот. формування (плодових дерев)training assembly — військ. навчальні збори
training camp — військ. навчальний табір
training equipment — військ. навчальне спорядження, навчальне майно і обладнання
T. Manual — військ. посібник з бойової підготовки військ
training spells — спорт. а) тренувальні заняття; б) періоди тренування
* * *I n1) виховання; формування2) навчання; підготовка; освітаtraining of mind and body — розумове, фізичне виховання
nurses [paediatricians, teachers]in training — особи, що готуються стати медсестрами [педіатрами, вчителями]
students in higher training — студенти старших курсів; (професійн освіта; пізнання, знання)
his training in the classics [in the civil law] — його знання класиків [пізнання /підготовка/ в області цивільного права]
3) тренуванняtraining spells — cпopт. періоди тренування; тренувальні заняття
bridge training — вправи в положенні "міст" ( боротьб)
the football team is in training for the big game — футбольна команда тренується перед великою грою; заняття ( з фізичної підготовки)
4) дресирування5) cпopт. тренованість, підготовленість; ( спортивн форма)to be out of training — бути не у формі, бути в поганій формі
6) caд. формування ( плодових дере)7) війск. наведення ( знаряддя)II a1) учбовийtraining assembly — війск. учбові збори
training camp — війск. учбовий табір
training equipment — війск. учбове спорядження, учбове майно, устаткування
training period — воєн. учбовий збір
2) тренувальний -
16 live in
phr vжити у хазяїв ( про прислугу); жити за місцем роботи; мати квартиру за місцем роботи -
17 acquiring nationality by birth
English-Ukrainian law dictionary > acquiring nationality by birth
-
18 at the place of residence
English-Ukrainian law dictionary > at the place of residence
-
19 commercial domicile
доміциль за місцем розташування комерційного підприємства, комерційний доміциль -
20 domiciliary
який перебуває в доміцилі; за місцем проживання- domiciliary administrator
- domiciliary intent
- domiciliary law
- domiciliary visit
См. также в других словарях:
Небогатов, Николай Иванович — русский контр адмирал. Род. в 1849 г. В 1903 04 гг. был начальником учебного отряда Черноморского флота. 10 янв. 1905 г. назначен командующим так называемой третьей эскадрой, отправленной из Балтийского моря на Дальний Восток в подкрепление… … Большая биографическая энциклопедия
броненосец — 1. броненосец, броненосцы, броненосца, броненосцев, броненосцу, броненосцам, броненосец, броненосцы, броненосцем, броненосцами, броненосце, броненосцах 2. броненосец, броненосцы, броненосца, броненосцев, броненосцу, броненосцам, броненосца,… … Формы слов
летописец — 1. летописец, летописцы, летописца, летописцев, летописцу, летописцам, летописец, летописцы, летописцем, летописцами, летописце, летописцах 2. летописец, летописцы, летописца, летописцев, летописцу, летописцам, летописца, летописцев, летописцем,… … Формы слов
подвійний — а, е. 1) Який складається з двох однорідних або подібних частин, предметів. Подвійне підборіддя. •• Подві/йне заплі/днення статевий процес у покритонасінних рослин. Подві/йні зо/рі пари зірок, що обертаються навколо спільного центру мас. 2) Який… … Український тлумачний словник
прописка — и, ж. 1) Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. || Позначка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання. 2) жив. Те саме, що пропис 3) … Український тлумачний словник
свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… … Український тлумачний словник
сторожовий — а/, е/. 1) Який стоїть на варті, охороняє кого , що небудь. || Признач. для сторожування, вартування; який є місцем перебування сторожі. || Який несе дозорну або прикордонну службу. •• Сторожова/ моги/ла високий земляний насип при дорозі, на… … Український тлумачний словник
мінятися — 1) (робити взаємний обмін), обмінюватися, обмінятися; розмінюватися, розмінятися (з ким / чим н.); замінятися, замінюватися, замінитися, (поступатися місцем комусь / чомусь); перемінятися, перемінюватися, перемінитися (один з одним чи місцем з… … Словник синонімів української мови
авианосец — авианосец, авианосцы, авианосца, авианосцев, авианосцу, авианосцам, авианосец, авианосцы, авианосцем, авианосцами, авианосце, авианосцах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
баснописец — баснописец, баснописцы, баснописца, баснописцев, баснописцу, баснописцам, баснописца, баснописцев, баснописцем, баснописцами, баснописце, баснописцах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
богоносец — богоносец, богоносцы, богоносца, богоносцев, богоносцу, богоносцам, богоносца, богоносцев, богоносцем, богоносцами, богоносце, богоносцах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов