(пісню)

пісня, спів, співанка (ум. пісенька, співаночка). Святочные -сни - святні, святкові пісні. Весенние -сни - веснянки, веснівки. Хороводные -сни - танкові пісні, гаївки, шумки. Петровские -сни - петрівчані пісні, петрівки. Сенокосные -сни - гребовицькі пісні. Жатвенные -сни - зажнивні, обжинкові пісні. Свадебные -сни - весільні пісні. Колыбельные -сни - колискові пісні, котки. Нищенские -сни - жебрацькі пісні, жебранки. Лебединая -сня - лебединий спів. -сня соловья - солов'їний спів. Затягивать, заводить -сню - заводити (завести) пісні. Выводить -сню - виводити, витягати (пісні). Сложить -сню - проложити пісню, скласти пісню. [Проложив їм пісню про царя Наливая (Куліш)]. Всё та же -сня - ще не вся, почну з кінця. Старая -сня - стара казка, це вже ми чули. Это ещё долга -сня - це ще довга пісня буде. Чьим умом живёшь, того и -сенку поёшь - на чиєму возі сидиш, того й пісню співай.

* * *

1. adj

1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого сполучення

2) вільний, безперешкодний

3) який закінчив (покінчив)

4) який вичерпав усі можливості

2. adv

1) наскрізь; цілком

2) від початку до кінця

3) прямо, до місця, до пункту призначення

4) весь, цілий

3. prep

1) через, крізь; по

2) протягом

3) по (включно)

4) через

5) завдяки, через

6) за допомогою; від; через

7) в результаті, внаслідок, через

* * *

1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого повідомлення

2) вільний, безперешкодний

3) ґрунтовний, капітальний

1) рух наскрізь

2) виконання дії протягом цілого періоду часу весь, цілий

3) завершені дії ( від початку) до кінця або на його вичерпний характер до кінця; передається тж. дієслівними приставками про-, за-

4) замір по діаметру, в діаметрі

5) встановлення телефонного зв'язку

••

1) проходження через якийсь предмет або рух через якесь середовище; через, крізь

2) ( часто all through) поширення руху по якійсь території по

3) .. ( від) по... ( включно)

4) через посередника

5) подолання перешкоди, небезпеки. через

6) виконання дії від початку до кінця; передається дієслівними приставками про-, пере-

7) причина через; з, завдяки

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

Кислотвор кисень (-сню).

* * *

лебединий, лебедячий. [Дай тобі, Боже, лебединий вік (Номис). Гурт лебедячий легів (Щогол.)]. -ная грудь - перса (груди) лебедині. -ная походка - хода лебедина. -ная песня - лебедина пісня. [І співав він пісню, пісню лебедину (Олесь)]. По -ному кричать - ячати. [Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать (АД.)].

* * *

насвистать и насвистеть

1) насвистувати, насвистіти и (реже) насвистати. [Наспівав, насвистів та й пішов (Київщ.)]. -тать уши кому - насвистіти повні вуха кому;

2) -вать (песню) - висвистувати (пісню и пісні). [Почав висвистувати пісню (Коцюб.). Витяг з-за пояса сопілку, висвистує якої зна (Основа 1862)]. Насвистанный - насвистаний. -ться - насвистуватися, бути насвистуваним, насвистаним; висвистуватися, бути висвистуваним;

2) (вдоволь, сов.) насвистітися, насвистатися, попосвисті[а]ти (досхочу).

* * *

несов.; сов. - насвист`ать и насвист`еть

1) насви́стувати, насвиста́ти, -свищу́, -сви́щеш

2) (несов.: свистеть) насви́стувати, висви́стувати; ( подсвистывать) підсви́стувати

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

несов.; сов. - разуч`ить

несов.; сов. - слож`ить

1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; ( сжимать) стуля́ти и сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти (стулю́, сту́лиш); ( соединять вместе) згорта́ти и зго́ртувати, -тую, -туєш, згорну́ти, -ну́, -неш

2) мат. додава́ти, -даю́, -дає́ш, дода́ти, -да́м, -даси́, склада́ти, скла́сти

3) ( создавать) склада́ти, скла́сти, ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти (створю́, ство́риш)

співати; бир пийит йырлазаспівати куплет, пісню СБ; ахрын / тынч йырла- співати неголосно, тихо СБ / К; ачых / сесли йырла- співати гучно СБ / К; тӱркӱ йырла- співати пісню Б; йырламах-ойнамах — ашавға тоймамах співати-танцювати — не наїдатися СБЧ.

1. дихання, подих, повітря, яке вдихають; відпочинок; нефес ал- дихати; переводити дух, віддихуватися, відпочивати; нефеси җетмей Б, нефеси йетишмей У йому бракує повітря, він задихається; нефесим йетишмей Г, СК, нефесим йох Г, К мені бракує повітря, у мене задишка.

2. пісня, мелодія СЛ; бен сиздэн бир нефес истэйим я прошу від вас якусь пісню СЛ; шинди, чаре олса, бир дэ нефес бағышла бизе зараз, якщо можна, і ти подаруй нам якусь пісню СЛ.

n ч.

і ж. ім'я Керол

* * *

1) весела пісня

2) гімн ( різдвяний), хорал, різдвяна пісня

1) співати веселу пісню

2) оспівувати, славити

1. n амер., розм.

1) селюк, неотесаний хлопець

2) міщанин, обиватель

3) слізлива сентиментальність

2. adj амер., розм.

1) міщанський (про смак тощо)

2) вульгарний, низькопробний

3) слізливо-сентиментальний

* * *

1. n

тихий зворушливий спів (перед мікрофоном); наспів

2. v

1) тихо співати

2) зворушливо співати (перед мікрофоном)

* * *

1) наспівувати напівголосно; тихо е проникливо, з почуттям виконувати ( популярні) пісеньки перед мікрофоном

2) дiaл. стогнати, жалітися, скаржитися

урочистий; який прославляє перемогу (про оду тощо)

* * *

1) піддатливість, поступливість

2) пом'якшення

3) пружність; еластичність; пружинистість

4) тех. зазор

5) пружна деформація

v (past gave; p.p. given)

1) давати

2) дарувати; обдаровувати

3) жертвувати

4) заповідати; відказувати

5) надавати, віддавати

6) доручати, давати доручення

7) передавати, вручати

8) платити, віддавати

9) бути джерелом

10) повідомляти, передавати (інформацію)

11) змальовувати, описувати; зображувати

12) підставляти; простягати (до — to)

13) відходити; відскакувати

14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)

15) осідати, подаватися, осуватися

16) псуватися; зношуватися

17) жолобитися; перекошуватися

18) давати, присвоювати (ім'я)

19) накладати (покарання); ухвалювати (вирок)

20) присвячувати (життя)

21) приділяти

22) улаштовувати (вечір)

23) виконувати (пісню); виступати

24) проводити (заняття); давати (уроки); читати (лекцію)

25) віддавати (розпорядження)

26) завдавати (болю); викликати (занепокоєння)

27) подавати (приклад)

28) поступатися (місцем)

29) проголошувати (тост)

30):

to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь

31) з'єднувати (з абонентом)

32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)

33) висловлювати (свої думки); аргументувати

34) приписувати (авторство)

35) заражати, інфікувати

36) видавати, віддавати (заміж) (тж give in marriage)

* * *

1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення

2) пружність, еластичність; пружистість

3) тex. зазор, гра

4) cпeц. пружна деформація

1) давати

2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвувати

3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення

4) передавати, вручати

5) платити

6) надавати (смаку, упевненості)

7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти

8) повідомляти

9) описувати, зображувати

10) (to) підставляти; простягати

11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися

12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися

13) присвоювати (звання, титул)

14) накладати ( покарання); виносити ( вирок); відплачувати

15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)

16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)

17) проводити ( заняття); прочитати ( лекцію)

18) віддавати ( розпорядження)

19) заподіювати, спричиняти, завдавати

20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)

21) поступатися (місцем, першістю)

22) проголошувати ( тост)

23) з'єднувати ( з абонентом)

24) виходити (про вікно, двері)

25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати

26) приписувати ( авторство)

27) заражати

28) передавати, вручати

29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілувати