-
1 марно
in vain, vainly; ( даремно) to no purpose, uselessly, of no effect -
2 марно
нар.напра́сно, бесполе́зно; понапра́сну, да́ром, зря; беспло́дно; безуспе́шно; по́пусту, по-пусто́му, впусту́ю; тще́тно; вотще́, вту́не -
3 марно
marnoприсл.mamo, nadaremnie -
4 марно
ამაოდ, ფუჭად -
5 марно
дарма -
6 викидати
= викинути1) ( кидати) to throw outвикидати за борт — to throw/heave overboard, to jettison
2) ( виганяти) to chuck out, to throw out, to kick out, to drive out4) (вивергати, випускати із себе) to throw out; to disgorge; to eject; ( про вулкан) to erupt5) ( витрачати марно)6) ( випускати) to put outвикидати бічні пагони бот. — to sucker
7) ( товар на ринок) to put on sale, to put on the marketвикидати з голови — to put it out of one's mind, to dismiss the thought (of)
-
7 витрачати
-
8 говорити
1) ( розмовляти) to speak, to talk; ( сказати) to say, to tellговорити зневажливо (про кого-небудь/що-небудь) — to speak slightingly (of); to disparage
говорити неправду — to tell a lie; to tell lies
говорити правду — to tell ( to speak) the truth
говорити в ніс — to speak through the nose, to twang
говорити затинаючись — to falter, to stammer
говорити (виголошувати) промову — to deliver ( to make) a speech
говорити про справи — to talk ( to discuss) business matters
він говорить, що… — he says that
2) ( свідчити) to indicate, to point (to); to betoken; to convey, to mean, to signifyвсе говорить за те, що… — everything indicates that…, everything points to the fact that
-
9 даремно
1) ( марно) in vain, vainly, of no effect, to no purpose, uselessly2) (незаслужено, невиправдано) without reason -
10 даром
1) ( безкоштовно) gratis, free of charge, for nothing; ( дуже дешево) for a trifle, for a song2) ( марно) in vainне даром — not without cause; with reason
-
11 дурно
-
12 переводити
I = перевести1) ( допомагати перейти) to take across, to lead across2) ( переміщувати) to transfer, to (re)moveпереводити на другу колію (потяг) — to shunt, to switch
переводити стрілку зал. — to shunt, to switch
3) ( в іншу систему вимірів) to convert (to)4) ( змінювати) to turn ( into); ( про розмову) to change5) ( до наступного класу) to move up into the next form6)II = перевестипереводити дух — to take a breath, to catch one's breath
( марно витрачати) to squander -
13 пропадати
= пропаститепер я пропав! — now I am lost ( done for) !
той, що пропав безвісти військ. — missing
2) ( гинути) to die, to perish3) ( проходити марно) to be wasted4)пропади!, пропадіть ви! — I wish you were at the bottom of the sea!; the deuce take you!
-
14 розтрачувати
= розтратити1) ( державні кошти) to embezzle, to defalcate, to peculate; розм. to divert into one's own pocket2) ( марно витрачати) to squander, to waste, to dissipateрозтрачувати свій час — to fritter away ( to squander) one's time
-
15 тратити
-
16 шкода
I жшк`ода(втрата, збиток) harm, damage, injure, hurt, detriment; юр. lesionII безос.заподіяти шкоду — to (do) harm, to damage
шк`ода( жаль) it's a pityIII шкод`ашкода мені його — I'm sorry for him, I pity him
(марно, даремно) in vain, vainly, in nothing; безос. it's uselessIV шкод`а -
17 іронія
ІРОНІЯ ( від грецьк. ειρωνεία - прикидання, удаваність) - певного роду риторичний прийом, завдяки якому висловлення набуває прихованого змісту, відмінного (нерідко - протилежного) від буквального, проте формулювання останнього завжди натякає на істинність саме прихованого змісту. І. має і суто філософське значення - специфічного заперечення, що виявляє розходження наміру і результату, задуму і об'єктивного сенсу у парадоксах пізнавальної і практичної діяльності. Історично першою формою філософської І. була "Іронія Сократа". Сократ твердив, що марно шукати істину у зовнішньому світі - вона належить людині ("Пізнай самого себе") А. ле істина ця хаотично "перемішана" з хибними уявленнями і "виділити" П з того хаосу думок можна лише за допомогою серії питань, що ставляться у певному порядку (який збігається з "порядком" самого Космосу). Прикидаючись невігласом ("Я знаю лише те, що я нічого не знаю"), Сократ ставив співрозмовникам нібито "наївні" питання, які спрямовували хід думок до істинного висновку. І. Сократа є специфічною, античною, формою діалектичного методу. Специфіка цієї форми визначалася уявленням про цілісність, не розчленованість природної і духовної реальності античного світопорядку (реально-ідеального Космосу), їхню принципову нерозрізнимість. Тому антична діалектика спрямовується на виявлення суперечностей з метою їхньої елімінації, а не синтезу. Саме тому ця діалектика знаходить своє завершення в Аристотелевій системі формальної логіки (у середньовічних університетах курс формальної логіки називався "діалектикою"). Не можна погодитися з твердженнями про "суб'єктивізм" Сократової позиції (оскільки вона, мовляв, тлумачить діалектику лиш як метод пізнання) - адже античний "об'єкт" (реально-ідеальний Космос) у своїй структурі визначається людиною ("суб'єктивно") відповідно до протагорової тези - "людина є мірою всіх речей". Лише філософія неоплатонізму (і, зокрема, її християнської форми - "ареопагітизму"), яка виходить з принципової нетотожності (навіть несумірності) духовного і природного (тварного) світу, виявляє нову форму І. (і, відповідно, діалектики), оскільки тут ідеться про несумірність (по суті - трансцендентність) наміру (духовної реалії) і результату (створеної з ніщо природи) - Божественого плану буття і його словесно-предметного "творіння", які (через "гріховний" вибір Адама і Єви) виявляються змістовно несумірними, вимагаючи "додаткових" актів ("спасительний подвиг" Христа, апокаліптичні події тощо). Саме з цим (через кордоцентрично-барокову лінію від Екгарта до пієтизму і янсенізму) пов'язане формування І. нім. романтизму, спричиненого особливостями філософії Фіхте. Оскільки результат діяльності "Я" - "не-Я" (об'єкт, дійсність) виявляється, внаслідок її обмежено-предметного характеру, біднішим за своє духовне джерело (за межами дійсності лишаються нереалізовані можливості), то відкривається широке поле для розмаїтого тлумачення цих можливостей, для творчої "гри" множиною можливостей. Критикуючи романтичну І. за довільний, "суб'єктивістський" характер "гри" можливостями, Гегель водночас допускає ситуації "І. історії" - розходження мети суб'єктів історичної дії (людей) з реальним результатом ходу історії. Така І., за Гегелем, стає можливою внаслідок об'єктивного характеру діалектичного розвитку абсолютного духу і суб'єктивного характеру історичних цілей, що їх ставлять при цьому люди. Саме це мав на увазі, говорячи про "І. історії", Енгельс, невиправдано приписуючи діалектику (цей винятково духовний феномен) природі. Насправді ж т. зв. "діалектика природи" є упредметненою в природному матеріалі духовно-практичної діалектики людини, її відчуженням. Серед історичних різновидів І. особливе місце належить "екзистенційній" І. К'єркегора, суть якої зводиться до здатності людського духу не просто оперувати ("грати") наявними можливостями в рамках даної парадигми (теоретичної, етичної, естетичної та інших систем) людської діяльності, а й виходячи за її межі (к'єркегоріанський "стрибок в абсурд"), творити принципово нові можливості духовного і практичного осягнення світу.І. Вичко
См. также в других словарях:
Марно, Эрнст — Эрнст Марно Эрнст Марно (Ernst Marno, 13.1.1844, Вена 31.8.1883, Хартум) австрийский путешественник по Африке. Биография В 1866 1867 … Википедия
Марно — (Эрнест Marno, 1844 1883) австр. путешественник по Африке, в 1866 67 гг. посетил Абиссинию; в 1869 г. из Хартума первым из европейцев проник в Фадази, а в 1870 г. в Дар эль Бурум. В 1872 г. он отправился в Гондокоро к Самуилу Бекеру (см. соотв.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
марно — ма/рне. Присл. до марний I 1) … Український тлумачний словник
марно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Марно Эрнест — (Marno, 1844 1883) австр. путешественник по Африке, в 1866 67 гг. посетил Абиссинию; в 1869 г. из Хартума первым из европейцев проник в Фадази, а в 1870 г. в Дар эль Бурум. В 1872 г. он отправился в Гондокоро к Самуилу Бекеру (см. соотв. статью) … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
марнований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
марнотний — прикметник … Орфографічний словник української мови
втуне — марно, даремно; даремний, пропащий, без користі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
прожно — марно, даремно … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Забрасывая камнями — О виде смертной казни см. Забрасывание камнями. Забрасывая камнями The Stoning of Soraya M … Википедия
тратити — тра/чу, тра/тиш, недок., перех. 1) перев. зі сл. марно, даремно. Витрачати, розтрачувати (гроші). || Використовувати, вживати (перев. марно) що небудь для чогось, на щось. 2) Втрачати кого , що небудь, позбуватися когось або чогось. || Марно… … Український тлумачний словник