Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

луки

  • 1 наводнять

    наводнить наводнювати, наводнити, заводнювати, заводнити, затоплювати, затопити, заливати, залити и (зап.) залляти, понімати, по(й)няти водою що, (о мног.) понаводнювати и т. п. [Пітьма… наводнювала й потопляла хату (Крим.). Ріка затопила всі луки (Богодух.). Юрба, як повідь, понявши всю вулицю, заступила йому шлях (Леонт.)]. -нять рынок - заливати (наводнювати) ринок. Наводнённый - наводнений, заводнений, затоплений, залитий, заллятий, по(й)нятий водою, понаводнюваний и т. п. -ться - наводнюватися, наводнитися, понаводнюватися; бути наводнюваним, наводненим, понаводнюваним и т. п. Каналы -нились - канали (рівчаки) наводнилися (посповнялися водою. Луга -нились - луки залило (затопило), луки по(й)няло водою.
    * * *
    несов.; сов. - наводн`ить
    1) затопля́ти и зато́плювати, -люю, -люєш, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш и мног. позато́плювати и позатопля́ти, наводня́ти и наводнювати, -нюю, -нюєш, наводни́ти; ( заливать) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти
    2) (перен.: наполнять) наповня́ти и напо́внювати, -нюю, -нюєш, напо́внити, наводня́ти, наводни́ти

    Русско-украинский словарь > наводнять

  • 2 заливаться

    залиться
    1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;
    2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];
    3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;
    4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];
    5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.
    * * *
    несов.; сов. - зал`иться
    залива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

    \заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем

    \заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)

    Русско-украинский словарь > заливаться

  • 3 луг

    лука (мн. луки, лук), (небольшой) палука, моріг (-рогу); (поросший лесом) луг (-гу); (низменный, обыкновенно окопанный или огороженный) левада, (на влажном берегу) берег (-га). [Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали (Шевч.). Весняна вода заливає луги та луки (Н.-Лев.). Лугом іду, коня веду: розвивайся, луже! (Пісня). Зелені левади у вербах по- над ставком (Н.-Лев.). На стерні мало паші, корова побігла в берег (Звин.)]. Луг болотистый - багниста лука, плавля, мочар (-ра); (ржавый) руда. [Бугай хороший ходить собі по руді, мукає з розкоши (Рудан.)]. Луг заливной, поёмный - заплавна лука, (с лесом: заплавний луг), заплава, заплав (-ву), пійма, оболонь и оболоня (-ні), болоня. [По заплавних луках стояла вода (Короленко). На оболоні край ставка пастушка і пастух (Вороний)].
    * * *
    лука, луг, -у

    поко́сный \луг — сіножа́ть, -ті и сіно́жать

    Русско-украинский словарь > луг

  • 4 веять

    1) (дуть) віяти, повівати, дихати, подихати. [Віє вітер, повіває. Подихає вітерець];
    2) (в безл. конструкции: веять чем) віяти, повівати, пашіти, дхнути, віддавати чим (последние два и в личн. конструкции). [Повіває теплом, прохолодою. Справжньою поезією віє (дхне) від нього. Духом свіжого сіна пашить від скошеної луки. Пахощами молодощів віддає його збірка поезій];
    3) (в. зерно) віяти. [Віяти жито, ячмінь, пшеницю];
    4) (развеваться) маяти, повівати. [Мають (повівають) прапори].
    * * *
    1) ві́яти; ( повевать) повіва́ти
    2) (развеваться) ві́яти, ві́ятися, ма́яти, повіва́ти
    3) с.-х. ві́яти

    Русско-украинский словарь > веять

  • 5 житница

    житниця, стодола, клуня, (гал.) шпихлір. [Поодчиняв-же Йосиф усі житниці та й продавав хліб усім єгиптянам (Св. Письмо). В достатках ти цвітеш, стодоли повні (Грінч.). Розкидаю клуні мої і просторіші збудую, та зберу туди ввесь урожай мій і добро моє (Єв. Луки)].
    * * *
    жи́тниця; ( амбар) комо́ра

    Русско-украинский словарь > житница

  • 6 заноситься

    занестись
    1) (гордиться, возноситься) заноситися, занестися, високо (вгору) нестися, занестися, великоноситися, удаватися, удатися в пиху, пишатися, запишатися, чванитися, зачванитися, зарозуміватися, зарозумітися, бундючитися, забундючитися, пиндючитися, запиндючитися, (образно) нестися, занестися поверх дерева, (зафорсить) закозиритися. [Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? (Пісня). Як пішла за поганенького панка, так тепер так уже великоноситься, а на нас і не дивиться (Харківщ.). Кожен, хто нестиметься вгору, принизиться (Єв. Луки). Да кого не постав начальством, зараз почне козиритися (Борзенщ.). Було слухатися дядини, було не нестися поверх дерев (Кониськ.)];
    2) -ться снегом и т. п. - заноситися, занестися, замітатися, заместися, запорошуватися, запорошитися, засипатися, засипатися, завіюватися, завіятися; (илом) замулюватися, замулитися; бути занесеним, заметеним, запорошеним и т. д.
    * * *
    I см. занашиваться II несов.; сов. - занест`ись
    1) зано́ситися, -но́шуся, -но́сишся, занести́ся; (улетать высоко, далеко и перен.) підніма́тися, підня́тися, -німу́ся, -ні́мешся и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися, -дійму́ся, -ді́ймешся и мног. попідійма́тися

    чересчу́р \заноситься ться — ( важничать) на́дто зано́ситися, ви́соко (вго́ру, го́рдо) нести́ся

    2) (сов.: начать нестись) поча́ти (-чне́) нести́ся
    3) страд. несов. зано́ситися; зано́ситися, підніма́тися, підійма́тися; зано́ситися, засипа́тися, заміта́тися, завіва́тися

    Русско-украинский словарь > заноситься

  • 7 заращивать

    заростить
    1) (допускать зарости чем-н., позволять вырости чему-н.) зарощувати, заростити, (о мн.) позарощувати що чим; (сорной травой) бур'янити, забур'янити (напр. город, поле); (диким овсом) завівсюжувати, завівсюжити (поле); (допустить покрыться слоем грязи) забруднювати, забруднити, (о мн.) позабруднювати що (начиння (посуду), руки); (о бороде, волосах) запускати, запустити (бороду, (в)уса). Не -вай лугов кустарником - не зарощуй луки чагарником;
    2) (вростить) вростити що у що;
    3) (заживлять) загоювати, загоїти, (о животных, переносно о море) зализувати, зализати, (о мн.) позагоювати, позализувати що. [Його рука поранить і загоїть (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - зараст`ить
    заро́щувати, заростити, рощу, -ро́стиш, ( раны) заго́ювати, заго́їти

    \заращивать вать бо́роду — запуска́ти (відпуска́ти, відро́щувати) бо́роду

    Русско-украинский словарь > заращивать

  • 8 кротовина

    кротовина, (зап.) кертичина; соб. кротовиння. Покрытый -нами - кротовинний. [Там усі луки кротовинні (М. Грінч.)]. Изрывать, изрыть -нами - кротити, покротити. Нарыть -вин - накротити. [Учора порозгортала все кротовиння, а сьогодні знову скільки накротив капосний! (Чернігівщ.)].
    * * *
    кротови́на; диал. керти́чина

    Русско-украинский словарь > кротовина

  • 9 лука

    1) закрут (-ту), лука, луковина; см. Излучина;
    2) затока; см. Залив;
    3) (седельная) лука, облук (-ка), каблук (-ка). [Отаман мовчить, похиливсь до луки (Грінч.)];
    4) см. Лукавство.
    * * *
    1) ( изгиб) лука́; ( реки) колі́но; ( излучина) за́крут, -у, за́ворот, -у и заворо́т
    2) ( седла) лука́

    Русско-украинский словарь > лука

  • 10 мимо

    1) предл. с род. п. - повз, проз, (реже) поз, попри кого, що, побіля, (п)обіч кого, чого, (диал.) мимо що и чого. [Повз нього проскочив кіньми становий (Коцюб.). Їдемо повз тютюнові плантації (Кониськ.). Що-дня йду проз вашу хату (Звин.). Наглядів гарну молодичку та все біга поз двір, щоб як-небудь зачепити її (Рудч.). Орлів імперії нести поз образ імператора (Л. Укр.). Мусів бігти попри вас (Франко). Іду попри корчму (Кам'янеч.). А тривайте лишень, я піду побіля його (Квітка). Мимо колодізь ішли (Сл. Гр.). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас (Куліш)]. Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего - проходити, пройти, їхати, проїхати, летіти (пролітати), пролетіти повз кого, що, минати, минути, поминати, поминути, обминати, обминути кого, що. [Пішла стежкою навпростець, минула манастир (Н.-Лев.). Але подушка поминула його та влучила благочинного по голові (Н.-Лев.)]. Я прошол -мо вас - я пройшов повз вас, я минув вас. Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал - їхав повз мою хату (или минав мою хату), а до мене не заїхав. -мо такого явления пройти нельзя - об[по]минути таке явище не можна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз - см. Пропускать 5;
    2) нрч. - мимо (малоупотребит.), стороною, побіля, (п)обіч, не туди; повз кого, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом минати и пр.). [Стоїть собі кацапчук, тілько поглядає, а кацапка мимо йде та й його питає (Рудан.). Стороною дощ іде, стороною (Купал. пісня). Побіля їхав, до нас не заїхав (Звин.). Дим несеться не в вічі, а побіля (обіч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо - лани, луки, ріка, що повз їх протікає. Он выстрелил -мо - він не влучив. Опять -мо! - знов не влучив! знов не туди! знов побіч! Не -мо говорится, молвится - не на вітер говориться (кажеться). Проехать -мо - минути, поминути кого, що. -мо, всё -мо и -мо - геть далі, все далі і далі; побіля, все побіля й побіля. Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! - іди (собі) геть! (отвяжись, не получишь) дзуськи! дзусь! адзусь! Пошол -мо! (кучеру) - минай! не с[зу]пиняйся! поганяй! (фамил.) паняй! Ступить -мо - не так ступити, ступнути обік, (споткнуться) спотикнутися, спіткнутися.
    * * *
    1) нареч. ми́мо; (возле, около) поблизу́, побіля́ и побі́ля
    2) (кого-чего) предл. повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > мимо

  • 11 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 12 небрежный

    1) (о человеке: нерадивый) недбалий, недбайливий (до кого, до чого), (сщ.) недбайло (м. р.), недбаха, недбайлиця (общ. р.). [Недбалий (недбайливий) учень (Київ). Випестили їх чужі, недбалі руки (Куліш). Ой, наші хлопці - недбайлиці: не вирубали купайлиці (Пісня)];
    2) (исполняемый небрежно, необработанный) недбалий. [Недбала праця (Київ). Золота рота тая нівечила луки недбалим косінням (Корол.). Наближався до нас своєю недбалою ходою (Л. Укр.). Недбалий костюм (Крим.). Недбала зачіска (Київ)];
    3) (невнимательный) недбалий, неуважний (до кого, до чого); (равнодушный) байдуж(н)ий; (пренебрежительный) зневажливий (до кого, до чого). [Недбалим поглядом читав її писульку (Крим.)]. -ное обращение с кем - недбале (неуважне, зневажливе) поводження з ким. -ный тон - недбалий (неуважний, зневажливий) тон.
    * * *
    недба́лий; ( об отношении к обязанностям) недбайли́вий; ( невнимательный) неува́жний; ( пренебрежительный) знева́жливий

    \небрежныйое обраще́ние с кем-чем — недба́ле (неува́жне) пово́дження з ким-чим, недба́ле (неува́жне, зневажливе) ста́влення до ко́го-чо́го

    \небрежныйый в чём — недбайли́вий у чо́му

    \небрежныйый тон — знева́жливий (недба́лий) тон

    Русско-украинский словарь > небрежный

  • 13 оглашаться

    огласиться
    1) о[роз]голошуватися, о[роз]голоситися, оповіщатися, оповіститися. о[роз]публіковуватися, о[роз]публікуватися;
    2) лунати, залунати чим и від чого, оголоситися, озватися чим. [Ліс оголосився (залунав) пташиним співом. Гаї всі і луки піснями озвались].
    * * *
    несов.; сов. - оглас`иться
    1) ( наполняться звуками) наповня́тися и напо́внюватися, напо́внитися, сповня́тися и спо́внюватися, спо́внитися, оголо́шуватися, оголоси́тися
    2) ( разглашаться) розголо́шуватися, розголоси́тися
    3) строит. (несов.) оголо́шуватися; оповіща́тися; розголо́шуватися; наповня́тися, напо́внюватися, сповня́тися, спо́внюватися, оголо́шуватися; оклика́тися, оглаша́тися

    Русско-украинский словарь > оглашаться

  • 14 откупать

    -ся
    I. скупати, -ся, викупати, -ся (о мног. покупати, -ся), перестати (скінчити) купати, -ся, скінчити купання.
    II. Откупать, откупить -
    1) відкупляти, відкупити що в кого, від чого, (о мног.) повідкупляти;
    2) (закупить всё) за[с]куповувати, за[с]купити, (о мног.) позакуповувати, покупити, покупляти;
    3) см. Арендовать. -пать луга - о[а]рендувати (брати в посесію) луки (луги);
    4) (выкупить) викупляти, -пати, викупити, окупати, окупити кого з чого (звідки), від чого. См. Выкупать. Откупленный - відкуплений; закуплений, (о мног.) покуплений; зао[а]рендований, викуплений, окуплений.
    * * *
    несов.; сов. - откуп`ить
    1) відкупо́вувати и відкупля́ти и відкупа́ти, відкупи́ти; ( закупать) закупо́вувати и закупля́ти и закупа́ти, закупи́ти; ( скупать) скупо́вувати и скупля́ти и скупа́ти, скупи́ти
    2) ( выкупать) викупо́вувати и викупля́ти и викупа́ти, ви́купити, відкупо́вувати и відкупля́ти и відкупа́ти, відкупи́ти

    Русско-украинский словарь > откупать

  • 15 пал

    I. паля.
    II. Пал -
    1) см. Паление;
    2) пал, палы - пожежа (пожар) в степу, в лісі. Пускать пал, -лы - випалювати луки, степ, зруб;
    3) (выжженое место) паленина, випалина, палениця, (иногда в истор. песнях) пожар (-ра и -ру).
    * * *
    I
    1) лісова́ (в степи: степова́) поже́жа, лісови́й (степови́й) пожа́р (-у); ( выжигание травы) випа́лювання [сухо́ї] трави́

    пуска́ть \пал л — підпа́лювати [суху́] траву́

    2) (выжженное место) ви́палина; диал. палени́на, палени́ця
    II мор.

    Русско-украинский словарь > пал

  • 16 подпруга

    попруга; ум. попружка, -женька, -жечка; (у задн. луки, седла) - трок (б. ч. во множ. - троки). [В огонь шпурляли різну зброю, шапки, свитки, кульбаки, троки (Котл.)].
    * * *
    попру́га

    Русско-украинский словарь > подпруга

  • 17 помять

    1) пом'яти, побгати, пожмакати. [На тобі круг прядива: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала (Рудч.)];
    2) помотлошити, потолочити. Дождь -мял хлеб - дощ помотлошив хліб. Все луга скотом -ли - всі луки скотом потолочили. Срв. Поминать, Мять. -мять кому бока - полатати кому боки.
    * * *
    пом'я́ти; ( измять) зім'я́ти; пожма́кати, пожмакува́ти; ( покомкать) побга́ти, пожу́жмити; ( подавить) почави́ти; ( долго мять) попом'я́ти; ( потоптать) потоло́чити

    Русско-украинский словарь > помять

  • 18 понимать

    понять
    1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;
    2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);
    3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;
    4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - пон`ять
    1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати
    2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)
    3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)
    II несов.; сов. - пон`ять
    ( водой), диал. пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

    Русско-украинский словарь > понимать

  • 19 притравливать

    притравить
    1) (травить, уськать) нацьковувати, нацькувати кого (псів);
    2) собак (приучать) - см. Втравливать;
    3) (прикармливать, приманивать) принаджувати, принадити, приваблювати, привабити їжею. [Принаджувати ведмедя медом];
    4) (луга, хлеб) випасати, випасти, витолочувати, витолочити, (о мн.) повипасати, повитолочувати що (луки);
    5) (извести всех травлей) попереводити, понищити, винищити, повинищувати (полюванням) кого. [Мисливці винищили (попереводили) усіх зайців];
    6) хим. - притравлювати, притравити що чим. Притравленный - нацькований; принаджений, приваблений (їжею); випасений, витолочений; винищений; притравлений. -ться - нацьковуватися, принаджуватися, приваблюватися (їжею); випасатися, витолочуватися; переводитися; притравлюватися.
    * * *
    несов.; сов. - притрав`ить
    1) охотн. вимуштро́вувати, ви́муштрувати
    2) ( натравливать) нацько́вувати, нацькува́ти
    3) ( отравлять) отру́ювати, отруї́ти

    Русско-украинский словарь > притравливать

  • 20 Истравливать

    и Истравлять истравить
    1) (луга, хлеб) витолочувати, витолочити, (о мн., во мн. местах) повитолочувати (луки, хліб, пашню); см. Вытравливать 2;
    2) (ядом) витруювати, витруїти, (о мн.) повитруювати (багато, всіх); см. Вытравливать 3;
    3) (кислотой) витравлювати, витравити, перетравлювати, перетравити;
    4) (о корме: издержать) згодовувати, згодувати, вигодовувати, вигодувати; см. Искармливать.

    Русско-украинский словарь > Истравливать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Луки — Луки: Содержание 1 Белоруссия 2 Россия 3 Украина 4 Другое …   Википедия

  • луки — Род дву и многолетних однодольных травянистых растений из семейства лилейных, Liliaceae (или луковых, Alliaceae); известно свыше 500 видов, некоторые из которых культивируются; наиболее широко распространен в качестве генетического объекта… …   Справочник технического переводчика

  • луки — Allium: A.cepa, A.sativum, A.fistulosum etc. (onion, leek, garlic) луки. Pод дву и многолетних однодольных травянистых растений из семейства лилейных, Liliaceae (или луковых, Alliaceae); известно свыше 500 видов, некоторые из которых… …   Молекулярная биология и генетика. Толковый словарь.

  • Луки — Sp Lùckai Ap Луцкі/Lutski baltarusiškai (gudiškai) Ap Луки/Luki rusiškai L PR Baltarusija …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • Луки — Sp Lùkai Ap Лукі/Luki baltarusiškai (gudiškai) Ap Луки rusiškai L C Baltarusija …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • луки — Тип рослинності, утворений переважно багаторічними мезофільними травами. Луки поділяються на справжні, остепнені, опустелені, болотні, торф янисті …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

  • Луки FM (радиостанция) — Луки FM Город Великие Луки Стр …   Википедия

  • Луки, Елизавета Александровна — Луки, Елизавета Александровна(Lucchi), майорша (1806 г. и послед. годы), директриса Мариинского института.Русский биографический словарь в 25 ти т. Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцева.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Луки на Ловати — Город Великие Луки Флаг Герб …   Википедия

  • Луки (Недригайловский район) — Село Луки укр. Луки Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Луки (Жлобинский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Луки. Деревня Луки белор. Лукі Страна Б …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»