-
1 подождать
кого чего заждати, підо[і]ждати, пождати, почекати, зачекати, наджидати, надо[і]ждати кого, чого или на кого, на що, (повременить) згодити, погодити, перегодити, перечасувати. [Почекай мене (на мене). Пожди (зажди) до суботи. Зажди-ж мене хоч годину. Я маю зачекати на нього (Франко). Йди, а я тут зачекаю (Коцюб.)]. -жди, -ждите (стой, -йте) - підожди, підождіть и т. д., а также часто: потривай, потривайте, постривай, постривайте, стривай, стривайте, тривай, тривайте, чекай, чекайте (глаг. потривати, постривати, стривати, в других формах почти не употребл.). [Ох, тривай, я й забула (Шевч.). Постривай-же, мій голубе (Шевч.). Чекай, я щось тобі скажу!]. -жди-ка - потривай- но (стривай-но и т. д.), потривай лиш (лишень, бо). Срв. Ждать, Поджидать, Ожидать, Пережидать.* * *(кого-чего, кого-что) почека́ти, зачека́ти (кого-чого, кого-що, на кого-що), підожда́ти, зажда́ти, пожда́ти (кого-чого, кого-що); ( повременить) перечасува́ти, потрива́ти\подождать ди́те! — почека́йте!, підожді́ть!, стрива́йте!, пострива́йте!, потрива́йте!, пожді́ть!
\подождать ди́те-ка! — стрива́йте-но!, почека́йте-но!, підожді́ть-но!
-
2 касательно
чего нрч. що-до чого, з приводу чого, дотично чого, про що. А что -но… - а що тичеться (чого)… -но пищи,- плохо - що-до їжі, то поганенько. Потолковать -но литературы - поговорити, побалакати з приводу письменства. Пришёл -но денег напомнить - прийшов про гроші нагадати.* * *(кого-чего) предл. відно́сно (кого-чого), про (кого-що), що́до, стосо́вно (кого-чого) -
3 чуждаться
(кого-чего) цура́тися, цура́ти (кого-чого, кого-що, ким-чим); ( избегать) відчу́жуватися (від кого), саха́тися (кого); чужа́тися (кого-чого); диал. скида́тися (кого) -
4 ожидать
кого чего ждати, дожидати(ся), зажидати кого, чого, чекати, очікувати, сподіватися кого, чого и на кого, на що; (подстерегать) чиганити, чигати на кого, на що. Мне долго пришлось его -дать - мені його довго довелося ждати (дожидатися, чекати), мені довго довелося на його чекати. Я этого никак не -дал - цього (на це) я ніяк не сподівався. -дать очереди - застоювати (засиджувати) черги, ждати на чергу. -дать удобного времени - ждати (доброї) нагоди, часу виглядати. -дать беды, мести и пр. - начуватися біди, помсти. [Так і начувайся, що який-небудь шпирне ножем]. И кто бы от неё этого -дал? - і хто-б того по їй сподівався? От него всего можно -дать - по нім усього надійся. Нет оснований - дать (надеяться) - шкода сподіватися. Ожидаемый и ожиданный - сподіваний, очікуваний. -мый урожай - сподіваний урожай.* * *1) ( ждать) чека́ти, жда́ти, дожида́ти, дожида́тися, очі́кувати; чека́тися2) (рассчитывать, надеяться) сподіва́тися, чека́ти3) (быть уготованным кому-л.) чека́ти -
5 кроме
(кого, чего) крім, окрім, опріч(е), пріч, опроче, проче кого, чого, (за исключен.) за ви(й)нятком чого. [Ставить собі на меті, окрім загально-наукових завдань, виучувати сучасне й минуле України (Стат. Акад.). Всі померли, крім одного (Богодух.). Усі сідають, опріче писаря (Грінч.). Опроче (опріч) цього брата він має ще двох (М. Грінч.). Не будемо вживать ми зброї иншої - пріч слова (Самійл.)]. -ме того - до того (ще), окрім того, опріч(е) того, понад те. [До того всього він ще й злодій (Київ). Опріче того, я маю ще й инші доводи (М. Грінч.). Вона, понад те, ще й скупчується все дужче та й дужче (Азб. Ком.)]. Кроме как - опро[і]че як, крім, окроме. [Не можна виправити, опроче як судом (Звин.). Ніде він не хотів грати, крім у себе дома (М. Грінч.). Ніде не вродить льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі (Вовч. п.)]. Из этого, ничего не выйдет -ме убытков - з цього нічого не буде, опріче збитків. Он уплатил свой долг -ме ста рублей - він заплатив увесь свій борг опріч ста карбованців. Вы не найдёте этого нигде, -ме него - ви не знайдете цього ніде, крім як у його. Найдутся люди и -ме него - знайдуться люди (знайдемо людей) і крім (опріч) його. -ме этого, я разделяю ваше мнение - за винятком цього, я поділяю вашу думку. Всё погибло -ме чести - все загинуло, крім чести.* * *предл. с род. п.крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); ( помимо) поми́мо (кого-чого)\кроме того́ — крім то́го; ( к тому же) до то́го [ж]
-
6 сходство
(кого-чего, с кем-чем) схо́жість, -жості (кого-чого, з ким-чим); (подобие) поді́бність, -ності (кого-чого, до кого-чого, з ким-чим) -
7 похуже
кого чего1) (ср. ст. от Плохой) гірший, -ша, -ше, поганіший, -ша, -ше від кого; від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що;2) (ср. ст. от Плохо) гірше, поганіше від чого, за що, ніж (як) що. Стало -же прежнего - стало гірше, ніж (як) було. Не -же - не згірш(е), не гірш(е), не поганіше. [Знаю це не згірш (не гірше) від вас, за вас]. Выбери что -же - вибери що найгірше, гіршеньке.* * *1) прил. [тро́хи] гі́рший, погані́ший, пога́нший; ( хуже всего) найгі́рший2) нареч. [тро́хи] гі́рше, погані́ше, пога́нше; ( как можно хуже) якнайгі́рше -
8 примирение
кого чего с кем, с чем примирення, помирення, помиріння, миріння, замирення, (соглашение) погоджування, погодження, згода, єднання, поєднання кого, чого з ким, з чим; (заключение мира) замирення, примир'я з ким. [Він стоїть на позиції примирення двох ворожих таборів (Єфр.). Я був поклав перепросити їх обох, тільки-ж по якійсь годині одкинув гадку про замирення (Крим.). Були вони вороги, я їх помирив, тепер кожен дякує мені за помиріння (Крим.). Видно, яке буде миріння: сьогодні помиримось, а завтра буде вп'ять тієї-ж (Катериносл.)]. -ние с судьбой, с жизнью - примирення, згода з долею, з життям. [В його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді з своєю долею (Коцюб.)]. Склонять к -нию - при[на]вертати до згоди кого.* * *1) ( действие) прими́рення; зами́рення; мирі́ння -
9 Жесточе
кого чего1) жорстокіший, лютіший, запекліший від кого, за кого;2) жорстокіше, лютіше від чого, за чого. См. Жестокий и Жестоко. -
10 Призывание
кого закликання, прикликання, кликання кого. -ние к исполнению долга - закликання до виконування обов'язку, повинности. -ние к порядку - закликання до порядку. -ние в свидетели кого, чего - свідчення ким, чим. -
11 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого) -
12 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
13 имя
1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.* * *1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́нняво и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́
и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́
и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́
называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми
на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́
носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́
от и́мени кого́ — від і́мені кого́
по и́мени — на ім'я́, на йме́ння
с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)
соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́
то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)
2) грам. ім'я́и́мя прилага́тельное — прикме́тник
и́мя существи́тельное — іме́нник
и́мя числи́тельное — числі́вник
собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́
-
14 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
15 иметь
мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.* * *1) ма́ти\иметьть кого́-либо помо́щником (в ко́м-либо помо́щника) — ма́ти кого́-небудь за помічника́ (помічнико́м)
\иметьть ме́сто — см. место 1)
\иметьть [свое́й] це́лью (зада́чей), \иметьть цель (зада́чу) — (быть направленным к достижению какой-л. цели) ма́ти на меті́, ма́ти мето́ю (завда́нням); (стремиться к чему-л., добиваться чего-л.) ма́ти мету́ (завда́ння)
ничего́ не \иметьть про́тив — нічо́го не ма́ти про́ти
2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса -
16 из-за
I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.II. см. под Из.* * *предл. с род. п.1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́надиз-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну
из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й
из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в
из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в
из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри
из-за угла́ — см. угол 2)
2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)из-за вас — че́рез вас
из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність
из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості
из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність
из-за чего́ — че́рез що
ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю
3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́дииз-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба
-
17 производить
произвести и произвесть1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;2) вироблений, спродукований;3) переведений, зроблений, відбутий;4) виведений з чого;5) попромований в що. -ться -1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;5) промуватися, бути попромованим.* * *I несов.; сов. - произвест`и1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дитиII несов. см. соизволять -
18 перед
и Пред1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.* * *предл. с твор. п.; тж. п`ередо1) пе́ред; (перед местоимением "мной" и в некоторых других сочетаниях) пе́редо, пе́реді; (вдоль перед кем-, чем-л.; впереди кого-, чего-л.) попере́д; (напротив; при указании на лицо или явление, по отношению к которому совершается действие) про́ти2) (за некоторое время до кого-чего-л.) пе́ред; (раньше кого-, чего-л.) попере́д, попе́реду и попере́ду3) (по сравнению с кем-, чем-л.) про́ти, порі́вняно, пе́ред -
19 просить
попросить1) (кого, чего, у кого) просити (прошу, диал. просю), попросити, прохати (-хаю), попрохати кого, у кого чого, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого за кого, про що, в кого чого, (гал.) о що (чего, о чём), прохатися, попрохатися в кого (кого), (молить) благати кого, чого, кого за кого, в кого чого, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепросити, перепрохати (усіх). [І Господа просить, щоб послав він дощі вночі і дрібнії роси (Шевч.). У людей просіте (Рудан.). Просив о раду (Франко) (литер. форма: просив ради (совета)). Зібрав Тарас козаченьків поради прохати (Шевч.). Люди прохали дощу (Коцюб.). Як тому не дати, хто вміє прохати (Номис). Я ще в них хочу прохатись, чи не заступились-би вони за мене (Квітка). Пані-матку до свого дому благає (Метл.). Бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васальч.)]. -сить кого о чём-л. - просити, прохати, благати в кого чого. [Прохав (благав) у його порятунку]. -сить о помиловании - прохати помилування. Я -сил его об этом - я прохав його про це. Я -сил за вас (о вас) секретаря - я прохав за вас секретаря. -сить помощи, о помощи - прохати, благати помочи, (и реже) благати на поміч. -шу садиться - прошу сідати. -сить извинения у кого - прохати пробачення в кого, перепрошувати, перепрохувати кого. -сить прощения - перепрошувати и перепрошати, перепрохувати кого. -сить снисхождения - просити, прохати ласки в кого. -сить позволения - питатися дозволу, прохати дозволу, про дозвіл у кого. -сить слова, совета - прохати (просити) слова, ради (поради) в кого. Милости -сим (пожалуйте) - просимо. Осмелюсь -сить вас об одолжении - насмілюсь (зважусь) прохати вас про ласку. -сим пожаловать к нам, к столу - просимо (прохаємо) до нас, просимо завітати до нас, просимо до столу. -сить (цену) - правити, оконч. заправити. [Тепер ви з нас правите сорок карбованців (Кримськ.)]. -сить милостыни - просити милостині;2) (ходить по миру) просити, жебрати и жебрувати, жебрачити в кого, старцювати, ходити з довгою рукою. [Ходив і жебрав у вояків (Л. Укр.)]. -сить Христа ради - просити Христа ради;3) на кого - позивати кого (до суду), скаржитися на кого (в суд); см. Жаловаться. Прошенный - прошений, проханий. [Проханий кусок горло дере (Номис)].* * *проси́ти, проха́ти; ( обращаться с просьбой) суплікува́ти; ( назначать цену) пра́вити -
20 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
См. также в других словарях:
между кого-чего — между кем чем между кого чего. 1. между кем чем. Между горами. Между деревьями. На лбу, между бровями, появились две морщины (Тургенев). Половину листовок Матвей послал Мартыну с запиской, остальные поделил между фронтовиками (Марков). 2. между… … Словарь управления
прохаживаться насчёт кого-чего — Проха/живаться насчёт кого чего (на чей счёт, по чьему адресу) Высказываться о ком , чём л. насмешливо, неодобрительно … Словарь многих выражений
Чего моя левая нога хочет — Из драмы «Грех да беда на кого не живет» (1863) Александра Николаевича Островского (1823 1886). Слова купца Курицына (действ. 2, сцена 1, явл. 2): «Бывало, у нас промеж себя, промеж знакомых или сродственников за спором дело станет, чья жена… … Словарь крылатых слов и выражений
чего моя нога хочет — Чего моя (твоя и т.п.) (левая) нога/ хочет О вздорных, безрассудных действиях, поступках кого л … Словарь многих выражений
слабое место кого-чего — см. слабая сторона … Словарь многих выражений
Чего стоит — кто, что. Разг. Экспрес. Какой по своим качествам. Употребляется для обозначения высокой степени проявления качеств, а также для выражения чувства возмущения, восхищения по поводу кого либо или чего либо. [Пелагея Егоровна:] Да разве с ним… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Чего нет — у кого, где. Новг. Об изобилии, большом количестве и разнообразии чего л. НОС 12, 65 … Большой словарь русских поговорок
кого́рта — ы, ж. 1. ист. Отряд войска в древнем Риме, составлявший десятую часть легиона. 2. перен., чего или какая. высок. Крепко сплоченная общими идеями, целями группа людей. Ленинская когорта. □ Он принадлежал к той когорте младших современников Гоголя … Малый академический словарь
Чего не дано, в магазине не купишь — об отсутствии обсуждаемых способностей у кого л … Живая речь. Словарь разговорных выражений
Кого бы съесть? — В смысле: чего бы съесть? … Словарь народной фразеологии
Награждение, признание заслуг или лишение чего-либо, наказание — Имена существительные ИЗВЕ/СТНОСТЬ, знамени/тость, популя/рность, сла/ва. Широкое признание заслуг многими, всеми чьего либо таланта, доблести. НАКАЗА/НИЕ, пла/та, высок. возме/здие, высок. ка/ра, высок. немези/да, высок. распла/та,… … Словарь синонимов русского языка
