-
61 йоктараш
йоктараш-ем1. лить; наливать, налить, заставлять течь что-н. жидкоеВӱдым йоктараш лить воду.
Корий самовар гыч вӱдым йоктарышат, аважым йӱктыш, вара шке вакшышкыже уэш возо. К. Березин. Григорий налил воду из самовара, напоил мать, затем снова лёг на свою постель.
2. лить, проливать, пролить (кровь, пот и т. п.)Чын, ме фронтышто шуко вӱрым йоктарышна. А. Эрыкан. Правда, мы пролили на фронте много крови.
3. сыпать, просыпать, рассыпать, осыпать (листья, цветы, сыпучее)Шольым, тиде ломберна пеледышлажым йоктара. А. Бик. Братишка, это наша черёмуха осыпает цветы.
4. перен. лить (свет, тепло)Лампын тарелкыже, шинчам йымыктен, ош волгыдым йоктара. С. Чавайн. Ослепляя глаза, льётся белый свет от абажура лампы.
Шошым чевер кече, ласка шокшыжым йоктарен, куралшын кумылжым нӧлта. М. Шкетан. Весной красное солнышко льёт тепло, поднимает настроение пахаря.
5. перен. лить, течь (о речи, мелодии)Кугыза чал пондашыжым веле ниялта, йомак почеш йомакым вӱдла йоктара. К. Васин. Старик только поглаживает свою Седую бороду, льёт, как воду, сказку за сказкой.
Тудо (Васлий) мутланаш тӱҥалеш гын, мутым вӱдла йоктара. Я. Элексейн. Если Васлий начнёт говорить, то его слова текут, как вода.
Составные глаголы:
-
62 вода
1) ( жидкость) acqua ж.••вывести на чистую воду — smascherare, sputtanare разг.
выйти сухим из воды — passarla liscia, cavarsela
чувствовать себя как рыба в воде — essere [trovarsi] nel proprio elemento
2) ( пространство) воды acque ж. мн.* * *ж.(мн. воды см.)1) acquaродниковая вода́ — acqua di sorgente, acqua sorgiva
морская вода́ — acqua salmastra / salata
питьевая вода́ — acqua potabile
2) ( напиток) acquaгазированная вода́ — acqua gassata
минеральная вода́ — acqua minerale
3) (речное, морское, озёрное пространство) acque f plвысокая вода́ — acqua alta
большая вода́ — acqua sopra il livello di guardia
внутренние / территориальные воды — acque interne / territoriali
4) мн. (потоки, волны)5) мн. ( минеральные источники) acque termali6) перен. ед. (о чём-л. бессодержательном и многословном разг.) parole vuote, prolissità f pl; aria frittaв сообщении много воды — l'intervento è pieno di prolissità; un intervento sbrodolato
замутнённая вода́ — acqua torbida
••чистой / чистейшей воды — della più bell'acqua
вывести на чистую воду кого-л. разг. — smascherare vt, scoprire gli altarini (di qd)
окатить холодной водой — ср. doccia fredda
тише воды, ниже травы — che non dà ombra a nessuno; starsene buono buono
как в воду канул — ср. sparire dalla circolazione; scomparso nel nulla
седьмая вода́ на киселе — parente alla lontana
не плюй в колодец, пригодится воды напиться — non sputare nel piatto in cui mangi
что прошло, в воду ушло — l'acqua passata non macina più
сливать / слить воду прост. — tirare la catena
много / немало воды утекло — molta acqua è (ormai) passata sotto i ponti
как / словно воды в рот набрал — muto come un pesce; si è cucito la bocca; si è chiuso in un ostinato mutismo книжн.
их водой не разольёшь / не разлить — amici per la pelle; sono due gemelli siamesi; sono pane e cacio / pappa e ciccia
выйти сухим из воды неодобр. — cavarne i piedi; farla franca
лить воду на чью-л. мельницу — portare l'acqua al mulino altrui
воды не замутит — non farebbe male a una mosca; non dà ombra a nessuno; come se non esistesse
* * *n1) gener. acqua, acqua (качество драгоценного камня)2) poet. onda, liquido cristallo -
63 вода
-
64 eau
(f) вода♦ amener [[lang name="French"]apporter, faire venir, porter] de l'eau au moulin de qn лить воду на чью-л. мельницу♦ avaler de l'eau молчать, (как) будто воды в рот набрал♦ avare [[lang name="French"]sot, ignorant] de plus belle eau жмот, каких свет не видывал [круглый дурак, полнейший невежда]♦ battre l'eau ( avec un bâton) воду в ступе толочь♦ buveur d'eau (шутл.) трезвенник♦ c'est clair comme de l'eau de roche это ясно как божий день♦ c'est la goutte d'eau qui fait déborder le vase; ▼ c'est la goutte d'eau de trop это последняя капля, переполнившая чашу терпения♦ c'est un coup d'épée dans l'eau это бесплодная затея♦ c'est un robinet d'eau tiède это пустомеля♦ c'est une goutte d'eau dans la mer это капля в море♦ compte là-dessus et bois de l'eau fraîche держи карман шире1) блажен, кто верует2) как бы не так; держи карман шире♦ donner de l'eau à boire (шутл.) обеспечивать достаточный заработок♦ donner de l'eau bénite de cour отделаться посулами♦ eau bénite приторные заверения; елейные речи♦ faire de l'eau запасаться пресной водой♦ faire des ronds dans l'eau дурью мучиться; маяться от безделья♦ fendre l'eau avec une épée носить воду решетом♦ fuir comme le diable l'eau bénite бояться как чёрт ладана♦ il n'y a pire eau que l'eau qui dort в тихом омуте черти водятся♦ (d'ici là) il passera de l'eau sous les ponts до тех пор много воды утечёт♦ il y a de l'eau à boire (шутл.) здесь есть чем поживиться1) дело принимает плохой оборот; пахнет жареным2) здесь что-то не так; за этим что-то кроется♦ laisser aller à vau-l'eau пустить на самотёк♦ laisser l'eau revenir au moulin (шутл.) поправить своё материальное положение♦ l'eau va à la rivière деньги к деньгам♦ les eaux sont basses (шутл.) в кармане пусто♦ médecin d'eau douce (ирон.) врач, прописывающий только бесполезные и безвредные лекарства♦ méfiez-vous de l'eau qui dort остерегайтесь тихонь♦ mettre qn à l'eau запретить кому-л. пить вино♦ nager entre deux eaux служить и нашим и вашим♦ [lang name="French"]ne dis pas à la fontaine: je ne boirai jamais de ton eau не плюй в колодец, пригодится воды напиться♦ ne pas gagner l'eau qu'on boit (ирон.) практически ничего не зарабатывать♦ ne pas trouver de l'eau à la rivière быть недотёпой; не видеть того, что лежит под носом♦ ne sentir que l'eau быть бесцветным, безвкусным, пошлым♦ passer entre deux gouttes d'eau быть редкостным пройдохой, пронырой♦ pêcher en eau trouble ловить рыбку в мутной воде♦ porter de l'eau à la rivière вносить ничтожный вклад в большое дело; лить воду в колодец♦ quand le puits est sec on sait ce que vaut l'eau что имеем – не храним, потерявши – плачем♦ [lang name="French"]quand les paroles sont dites, l'eau bénite est faite (шутл.) уговор дороже денег♦ ramener sur l'eau помочь выкарабкаться1) выкарабкаться; поправить свои дела2) вновь заставить о себе заговорить♦ se laisser aller au fil de l'eau [ de courant] плыть по течению♦ se ressembler comme deux gouttes d'eau быть похожими как две капли воды♦ se retrouver le bec dans l'eau остаться с носом♦ suer sang et eau трудиться до седьмого пота; лезть из кожи вон♦ tant va la cruche à l'eau qu'à la fin elle se casse [ se brise] повадился кувшин по воду ходить, там ему и голову сломить♦ tâter l'eau осторожно прощупать почву♦ tenir eau не пропускать влагу (об одежде, обуви)♦ vivre d'amour et d'eau fraîche жить любовью и питаться святым духом (о счастливых влюблённых) -
65 вода
53 (вин. п. ед. ч. воду) С ж. неод.1. vesi; проточная \водаа läbivoolav vesi, стоячая \водаа seisev vesi, питьевая \водаа joogivesi, сырая \водаа keetmata vesi, кипячёная \водаа keedetud vesi, пресная \водаа mage vesi, минеральная \водаа mineraalvesi, tervisvesi, непитьевая \водаа, \водаа, непригодная для питья joogikõlbmatu vesi, сточная \водаа, сточные воды reovesi, -veed, heitvesi, колодезная \водаа kaevuvesi, родниковая v ключевая \водаа allikavesi, lättevesi, жёсткая \водаа kare vesi, высокая \водаа kõrgvesi, tulvavesi, грунтовая \водаа põhjavesi, geol. pinnasevesi, святая \водаа kirikl. pühavesi, pühitsetud vesi, тяжёлая \водаа keem., füüs. raske vesi, струя \водаы veejuga, уровень \водаы veeseis, -tase, жёлтая \водаа med. roheline kae, glaukoom, бриллиант чистой \водаы puhas v ehtne briljant, идти за \водаой, kõnek. идти по воду vett tooma minema, ехать по \водае, ехать \водаой veeteed v vesitsi v vett mööda sõitma, спустить корабль на воду laeva vette laskma, в его статье много \водаы ülek. tema artikkel on päris vesine v kesine v lahja;2. (обычно мн. ч.) veed; вешние воды kevadveed, территориальные воды territoriaalveed, лечение водами vesiravi, поехать на воды tervisvetele sõitma; ‚живая \водаа folkl. eluvesi;седьмая vдесятая \водаа на киселе kõnek. viies vesi taari peal (kaugelt sugulane);\водаой не разольёшь vне разлить kõnek. (lahutamatud) nagu sukk ja saabas;как с гуся \водаа kõnek. nagu hane selga vesi;много \водаы утекло palju vett on merre voolanud; (молчит,)словно \водаы в рот набрал vait nagu sukk, nagu oleks suu vett täis;пройти огонь и воду tulest ja veest läbi käima;прятать vспрятать концы в воду kõnek. jälgi kaotama;толочь воду в ступе kõnek.,решетом воду носить kõnek. sõelaga vett kandma;выводить vвывести на чистую воду kõnek. päevavalgele tooma;выходить vвыйти сухим из \водаы kõnek. puhtalt välja tulema, terve nahaga pääsema;как в воду канул kõnek. kadus nagu vits vette v nagu tina tuhka; (он)как в воду глядел kõnek. justkui oleks selgeltnägija;как в воду опущенный kõnek. nagu vette kastetud, norus;сажать vпосадить на хлеб и воду vee ja leiva peale panema; (поõoжи,)как две капли \водаы sarnased nagu kaks tilka vett -
66 вода
ж1. об; стоячая вода оби кӯлмак; проточная вода оби равон; питьевая вода оби хӯрданӣ, нӯшоба; дождевая вода оби борон; жесткая вода оби дурушт; мягкая вода оби нарм; газированная вода оби газдор; минеральная вода оби маъдандор; сохранение в чистоте воздуха и воды тоза нигоҳ доштани ҳаво ва об2. мн. воды обҳо, чашмаҳо; минеральные воды обҳои маъдандор, чашмаҳои оби маъдандор, чашмаҳои оби шифо; поехать на воды ба чашмаҳои оби шифо рафтан3. об, дарьё; высокая вода в реке дамиши дарьё, [оби] дарьё фарбеҳ шудааст; ехать по воде бо об рафтан4. мн. воды геогр. об, обҳо; леса и воды ҷангалу об5. перен. разг. сергапӣ, пургӯй, кашолгапӣ; в докладе много воды маърӯза дуру дароз аст6. мн. воды мед. обҳои пардаи ҷанин7. в знач. нареч. водой бо роҳи обӣ; доставка груза водой кашондани бор бо рохи обӣ <> вольная вода оби кушод (ч_ои яхнобаста ё аз киштӣ холӣ); жёлтая вод а мед. зардобаи чашм, глаукома; живая вода фольк. оби ҳаёт; полая вода оби сел; седьмая (десятая) вода на киселе хеши хари тағоӣ, хеши навасаи бобо; тёмная вода сиёҳобаи чашм (кӯрӣ аз фалачи асаби гавхараки чашм); тяжёлая вода оби вазнин; чйстой воды 1) хушоб; бриллиант чистои воды алмоси хушоб 2) хақиқӣ, гузаро, асил; метафизик чистой воды метафизики гузаро; водой не разлить (не разольешь) аз байнашон қил намегузарад; воды не замутит ӯ мӯрчаро ҳам озор намедиҳад, аз ӯ замин озор намеёбад; возить воду на ком-л. корҳои сахтро ба касе бор кардан; вывести кого-л. на чистую (на свежую) воду миси касеро баровардан; выйти сухим из воды аз осиё бутун баромадан, аз об хушк баромадан; лить воду на чью-л. мельницу ба осиёби касе об сар додан; носить воду решетбм бо ғалбер об кашондан; окатить (облить) холодной водой дилхунук (дилсард) кардан; пойтй в огонь и в воду за кого-что-л. ба хотири касе, чизе худро ба обу оташ задан; посадить на хлеб и воду ҷазои гуруснагӣ додан, хӯроки серй надодан; пройти [сквозь] огонь и воду [и медные трубы] ба ҳафт гӯлах олав мондан; толочь воду в ступе дар ҳован об кӯфтан; оҳани сард кӯфтан; буря в стакане воды як пула гап нею сад пула ғавғо; вилами на (по) воде писано нақши рӯи об аст, ба ях навишта, ба офтоб мондаст; как будто (словно, точно) воды в рот набрал даҳон мум кардагӣ барин; как в воду глядел каромот кардааст, гӯё ки пешакӣ медонист; как (будто, словно, точно) в воду канул беному нишон [гум] шуд; как в воду опущенный димоғсӯхта, ғамгин, хафа, маъюс; как водой смыло беному нишон шуда рафт, ғайб зад; как две капли воды чун як себи дукафон; как рыба в воде чун моҳӣ дар об; как с гуся вода пушти ману табари қассоб; [и] концы в воду на пай ҳасту на Ҳайдар, беному нишон; много -ы утекло чандин харбузапазӣ гузашт; в мутной воде рыбу ловить погов. обро лой карда моҳӣ гирифтан; деньги [что] вода посл. я* пул чирки даст (оби равон) аст; под лежачий камень вода не течёт посл. я* ҳаракату баракат; тише воды, ниже травы погов. вод роҳ гардад заминро озор намедиҳад; мӯрчаро озор намедиҳад; с лица не воду пить погов. «ҳуснашро ба лаълӣ андохта ба бозор намебарорӣ -
67 вода
* * *тяжёлая вода хим.
— цяжкая вадажёлтая вода мед.
— жоўтая вадатёмная вода мед.
— цёмная вада— праз агонь і ваду прайшоў, быў на кані і пад канемтише воды, ниже травы погов.
— цішэй вады, ніжэй травы -
68 вода
1. жһыу2. жобычно с опред.һыуы, -лы/-ле һыу3. ж мн. геол. водыминераль һыу сығанағы, шифалы һыу сығанағы4. ж мн. собир. водыһыуҙар, һыу ятҡылыҡтары5. ж в знач. нареч. водой, водоюһыу юлы менәнседьмая (десятая) вода на киселе (о дальних родственниках) — сыбыҡ осо, ете ят
арба күсәрҙәре сәкәшкән; лить воду на мельницу чью — кеше тирмәненә һыу ҡойоу
толочь воду (в ступе); носить воду решетом — иләк
-
69 горох об стену сыпать
Set phrase: beat the air (дословно: Молотить воздух), pour water into a sieve (дословно: Лить воду в решето)Универсальный русско-английский словарь > горох об стену сыпать
-
70 мельница
ж.millручная мельница — hand-mill, quern
♢
лить воду на чью-л. мельницу погов. — play into smb.'s handsвоевать с ветряными мельницами — fight* windmills, tilt at windmills
-
71 мельница
мельни||цаж ὁ μύλος:водяная \мельницаца ὁ νερόμυλος· ветря-на́я \мельницаца ὁ ἀνεμόμυλος· парова́я \мельницаца ὁ ατμόμυλος· ручная \мельницаца ὁ χε(ι)ρόμυλος· кофейная \мельницаца ὁ μύλος τοῦ καφέ· ◊ лить воду на чыо-л, \мельницацу погов. χύνω νερό στό μύλο κάποιου. -
72 мельница
* * *— ветраны млын, вятрак -
73 мельница
-
74 jeu
(m) игра♦ à beau jeu beau retour долг платежом красен; как аукнется, так и откликнется♦ à jeu découvert в открытую, открыто1) иметь хорошую карту2) быть в выигрышном положении♦ vous avez beau jeu! (ирон.) хорошо вам [вам-то легко] (говорить, рассуждать и т. п.)!♦ avoir le jeu serré действовать осторожно, осмотрительно♦ avoir tous les atouts dans son jeu иметь все козыри на руках♦ cacher son jeu скрывать свои намерения♦ ce n'est pas de jeu это против правил♦ cela passe le jeu это уже не игрушки; это уже дело нешуточное♦ c'est de bon jeu это по правилам; это честная игра♦ donner libre jeu предоставить полную свободу действий1) быть поставленным на карту2) быть под угрозой♦ être du jeu [ dans le jeu] играть в какую-л. игру; быть причастным к чему-л.♦ être pris à son propre jeu попасться на собственную удочку♦ faire bonne mine au mauvais jeu делать хорошую мину при плохой игре♦ [lang name="French"]faire le jeu sur… делать ставку на…♦ faire voir beau jeu à qn показать кому-л., почём фунт лиха♦ [lang name="French"]heureux au jeu, malheureux en amour счастлив в игре, несчастлив в любви♦ jeu de la fortune превратности судьбы1) остроумие2) сочинение экспромтов, эпиграмм (в компании)♦ jeux de princes (ирон.) царские забавы♦ les jeux sont faits ставки сделаны, изменить уже ничего нельзя♦ lire dans le jeu de qn догадываться о намерениях кого-л.♦ meneur (de jeu) застрельщик, главарь1) поставить на карту2) привести в действие, пустить в ход♦ mettre tous les atouts dans son jeu заранее обеспечить себе все шансы на успех♦ nouveau jeu (adj) (ирон.) новомодный, новоиспечённый♦ perdre à beau jeu потерпеть неудачу вопреки благоприятным обстоятельствам♦ rentrer dans le jeu de qn поддержать кого-л. в его действиях, войти в чью-л. игру♦ tirer son épingle du jeu выйти из игры♦ vieux jeu (adj) устарелый, старомодный♦ voir clair dans le jeu de qn (ирон.) разгадать чью-л. игру♦ y aller de franc jeu действовать открыто, прямо -
75 мельница
80 С ж. неод. veski; мукомольная \мельницаа jahuveski, ветряная \мельницаа tuulik, tuuleveski, водяная \мельницаа vesiveski, жерновая \мельницаа kiviveski, кофейная \мельницаа kohviveski, паровая \мельницаа auruveski, ручная \мельницаа käsikivi; ‚\мельницау olema vesi kelle veskile;воевать vсражаться с ветряными \мельницаами tuuleveskitega võitlema -
76 мельница
ж1. осиё, осиёб; ветряная мельница осиёи бодӣ; водяная мельница осиё; паровая мельница осиёи буғӣ2. ос, дастос; кофейная мельница қаҳвамайдакунак3. тех. мошини ҷоду (резакунанда); дробильная мельница мошини майдакунак <> лить воду на чью-л. мельницу ба осиёби касе об сар додан; сражаться с ветряными мельницами бо монеаҳои номавҷуд мубориза бурдан, беҳуда қувва сарф кардан -
77 вылить
вы́лить1. elverŝi, elfluigi;2. (изготовить литьём) muldi;\вылиться elverŝiĝi, elflui.* * *сов., вин. п.1) verter (непр.) vt (воду и т.п.); vaciar vt (ведро и т.п.)2) ( изготовить литьём) fundir vt, colar (непр.) vt* * *сов., вин. п.1) verter (непр.) vt (воду и т.п.); vaciar vt (ведро и т.п.)2) ( изготовить литьём) fundir vt, colar (непр.) vt* * *v1) gener. (âî ÷áî-ë.) tomar la forma (de), (âúáå÷ü) derramarse, (изготовить литьём) fundir, colar, tender (a), vaciar (ведро и т. п.), verter (воду и т. п.)2) liter. (âúðàçèáüñà) manifestarse -
78 вылить
вы́лить1. elverŝi, elfluigi;2. (изготовить литьём) muldi;\вылиться elverŝiĝi, elflui.* * *сов., вин. п.1) verter (непр.) vt (воду и т.п.); vaciar vt (ведро и т.п.)2) ( изготовить литьём) fundir vt, colar (непр.) vt* * *1) verser vt (воду и т.п.); vider vt (ведро и т.п.)2) (отлить, изготовить литьём) fondre vt, couler vt, mouler vt -
79 наливать
налить1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;2) вилитий, навиливаний.* * *несов.; сов. - нал`итьналива́ти, нали́ти, -ллю, -ллєш и налляти, -ллю, -ллєш и мног. поналива́ти; ( вливать) улива́ти, ули́ти и улля́ти; (из крана, бочки) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; (жидкую пищу, напитки) си́пати, -плю, -плеш и насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, уси́пати, усипа́ти; ( жидкую пищу) уки́дати, уки́нути\наливатьть — глаза́ ( напиваться допьяна) залива́ти, зали́ти о́чі (сліпи)
-
80 причислять
причислить1) (к чему при счёте) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити; (прибавлять) придавати, придати, додавати, додати що до чого. -лять проценты к капиталу - прираховувати (прилічувати, додавати) відсотки до капіталу (до стовпа);2) (зачислять, относить в разряд чего) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити, зачислювати и зачисляти, зачислити, залучати, залучити кого, що до кого, до чого, ставити, поставити кого поміж ким. -лить принятые деньги к приходу - зарахувати, залічити прийняті гроші до прибутку. Его -ляют к величайшим государственным деятелям - його зараховують (залічують) до найвидатніших державних діячів, його ставлять поміж найвидатнішими державними діячами. Отого про изведения нельзя -лить ни к трагедиям, ни к комедиям - цього твору не можна ні до трагедій, ні до комедій залучити (залічити, зарахувати, зачислити). -лить кого к посольству - зачислити, прирядити, приділити кого до посольства. -лять себя к кому, к чему - залічувати, зачисляти себе до кого, до чого, признаватися до кого, до чого, (фам.) горнути себе до кого. [Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься (Кониськ.). Вона і себе до старих людей горне і теж гріха боїться (Кониськ.). Признаються до цього напряму Гнат Хоткевич, Іван Липа (Єфр.)] Причисленный -1) прирахований, прилічений; приданий, доданий до чого;2) зарахований, залічений, зачислений, залучений до кого, до чого, поставлений поміж ким, поніж чим.* * *несов.; сов. - прич`ислить1) ( присоединять при подсчёте) прилі́чувати, прилічи́ти, прирахо́вувати, прирахува́ти2) ( зачислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачисля́ти, зачи́слитипричи́слить к ли́ку святы́х — церк. канонізува́ти, приєдна́ти до святи́х
См. также в других словарях:
лить воду — чесать языком, чесать язык, болтать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
лить воду на мельницу — помогать, показывать, играть на руку, поддерживать, пособничать, доказывать, свидетельствовать, говорить, подтверждать, содействовать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Лить воду — Разг. Пренебр. Лгать; говорить пустое, пустословить. Ты, Никитин! Льёшь воду, врёшь! Где письмо? Порвал? Если вы будете «тыкать», комбат, и орать, я уйду немедленно… Дураком меня считаете, лейтенант? Мне память пока ещё не отшибло (Ю. Бондарев.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Лить воду на мельницу — кого, чью. Экспрес. Своими действиями, поведением, косвенно помогать кому либо (чаще противнику). Прикрываясь именем партизан, гитлеровцы учиняют массовые расстрелы, устраивают грабежи. И малейшая наша опрометчивость в отношениях с населением… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Лить воду — Разг. Неодобр. Вести пустой разговор; лгать. Глухов 1988, 81; Мокиенко 1990, 65, 113 115; ЗС 1996, 333; Максимов, 65; Ф 1, 280 … Большой словарь русских поговорок
лить воду — см.: вода … Словарь русского арго
лить воду — Говорить, долго, многословно и бессодержательно … Словарь многих выражений
Лить воду на мельницу — чью Разг. Высказывать доводы, положения, подкрепляющие чьё л. мнение, позицию. БТС, 139; Мокиенко 1990, 153 … Большой словарь русских поговорок
лить воду на мельницу — чью см. вода … Словарь многих выражений
лить воду на чью-л мельницу — мельницу, см. вода … Словарь многих выражений
лить воду на чью-л. мельницу — Высказывать доводы, положения и т.п., подкрепляющие чьё л. мнение, позицию … Словарь многих выражений