Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

к+сроку

  • 1 определённый

    прил.) виразний, певний, ясний, означений, визначений. [Читання історичних книжок видимо не підказало їй виразнішої дати (Грінч.). Нічого певного доміркуватися не можна було (Крим.)]. В -ное время - певного часу. К -ному сроку - на певний термін. -ное число - визначене (певне) число. Иметь о чём -ные понятия - мати виразне, певне розуміння чого. -ный член, грам. - означений родівник, артикль. Определённо - виразно, ясно, твердо.
    * * *
    1) прич. ви́значений; окре́слений; призна́чений, приді́лений; обумо́влений, зумо́влений; ухва́лений, постано́влений; ви́значений; призна́чений, приді́лений; улашто́ваний; ві́дданий
    2) (в знач. прил.: твёрдо установленный) ви́значений; ( не оставляющий места сомнениям) пе́вний
    3) (в знач. прил.: ясный) вира́зний, я́сний и ясни́й; ( несомненный) пе́вний; ( точный) то́чний; ( решительный) рішу́чий
    4) (в знач. прил.: известный; некоторый) пе́вний
    5) (в знач. прил.: несомненный) безпере́чний
    6) в знач. прил. грам. озна́чений
    7) в знач. прил. мат. озна́чений, ви́значений

    Русско-украинский словарь > определённый

  • 2 отдых

    відпочинок, відпочивок (-вку), відпочин, спочин (-ну), спочин[в]ок, опочин[в]ок, відгал(ь) (-лу[ю]), пільга, (кратковременный) перепочин[в]ок, припочивок. Место -ха - спочивище. Во время -ха - на відгалі, під час спочивку. Без -ха - не спочиваючи, без спочину, без відгалю[у]. Нет мне -ха ни днём, ни ночью - нема мені ні дня, ні ночи. Не давать ни -ху, ни сроку - не давати й вгору глянути. Мы имели мало -ха - ми малий спочивок мали, ми мало перепочили.
    * * *
    відпочи́нок, -нку, спочи́нок, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спо́чив, -у и спочи́в, спочива́ння, відпочи́н, -у, відпочи́вок, відпочивання; опочи́нок, віддиха́ння; ( передышка) перепочи́нок, перепочи́вок

    Русско-украинский словарь > отдых

  • 3 поспевать

    поспеть
    1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];
    2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];
    3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.
    * * *
    несов.; сов. - посп`еть
    1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти
    2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

    Русско-украинский словарь > поспевать

  • 4 сезонный

    сезо́нний; (нанятый на срок; относящийся к сроку уст.) стро́ковий

    \сезонныйый рабо́чий — сезо́нний робітни́к; строкови́й, -о́го, строкови́к, -а, строка́р, -я, строкове́ць, -ківця́

    Русско-украинский словарь > сезонный

См. также в других словарях:

  • Не давать сроку — (иноск.) отдыха, передышки. Ср. Такъ подчивалъ сосѣдъ Демьянъ сосѣда Фоку И не давалъ ему ни отдыха, ни сроку. Крыловъ. Демьянова уха. Ср. Sine ullis, ut dicitur, feriis. Пер. Безъ всякаго, какъ говорится, праздника (отдыха). Arnob. adv. nat. 1,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • к сроку — своевременно, час в час, вовремя, ко времени, в срок, в положенное время, в урочный час, минута в минуту, без опоздания, в положенный срок Словарь русских синонимов. к сроку нареч, кол во синонимов: 10 • без опоздания (29) …   Словарь синонимов

  • не давать сроку — (иноск.) отдыха, передышки Ср. Так потчевал сосед Демьян соседа Фоку И не давал ему ни отдыха, ни сроку. Крылов. Демьянова уха. Ср. Sine ullis, ut dicitur, feriis. Без всякого, как говорится, праздника (отдыха). Arnob. adv. nat. 1, 13 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Без Срока и Без Сроку — нареч. разг. 1. Навсегда Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • До Срока и До Сроку — нареч. разг. 1. Раньше назначенного, установленного времени Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Ни отдыху, ни сроку не давать — ОТДЫХ, а, м. Проведение нек рого времени без обычных занятий, работы для восстановления сил. Нужен о. кому н. На отдыхе кто н. (в отпуске). На заслуженном отдыхе кто н. (на пенсии). Дом отдыха (стационарное учреждение для восстановления сил,… …   Толковый словарь Ожегова

  • И не давал ему ни отдыху, ни сроку — Из басни «Демьянова уха» (1813) И. А. Крылова (1769 1844). Иносказательно о чьей либо назойливости (шутл. ирон.). Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. М.: «Локид Пресс». Вадим Серов. 2003 …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Больше сроку, больше и росту. — (т. е. при займе). См. ЗАЙМЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Половина сроку осталось до нового хлеба. — Половина сроку осталось до нового хлеба. См. МЕСЯЦЕСЛОВ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Малое принимайте, а большому сроку дайте. — (при гостинце, подарке). См. НАСЛЕДСТВО ПОДАРОК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • без сроку — нареч, кол во синонимов: 5 • без срока (5) • бессрочно (12) • навечно (18) • …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»