-
1 атом домішки
а́том при́меси -
2 кішки
техн. ко́шка ( приспособление для подъёма на столбы) -
3 walk
1. n1) ходьба2) прогулянка пішкиto go for a walk — піти погуляти; вийти на прогулянку
3) крокat a walk! — військ. кроком!
4) ходаto know smb. by his walk — упізнавати когось за ходою
5) місце для прогулянок6) стежка, доріжка, алея7) тротуар8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)9) обхід дільниці (листоношею)11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія13) міжряддя14) процесія15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини16) парк; громадський сад17) спорт. спортивна ходьба2. v1) ходити; іти (пішки)shall we go by car or walk? — ми поїдемо (на машині) чи підемо (пішки)?
2) гуляти, прогулюватися; походжати4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)to walk one's dog — вигулювати собаку, гуляти з собакою
5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки6) доходитися7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором8) патрулювати вулиці9) блукати10) з'являтися (про привид)11) розм. змагатися в ходьбі12) марширувати; проходити урочистим маршем13) військ. здійснювати марш пішки14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати15) поет. поводитися, жити16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів18) мор. ходити по шпилюwalk about — прогулюватися, походжати
walk around — блукати, бродити; ходити околясом
walk away — піти геть; відходити, відводити; обігнати; залишити позаду; поцупити, украсти
walk back — прийти назад; розм. відмовлятися (від своїх слів тощо); задкувати
walk backward(s) — відступати; задкувати
walk down — спускатися, сходити
walk in — входити, заходити
please walk in — будь ласка, заходьте
walk off — іти геть; відходити; відводити; поцупити, украсти
walk out — виходити; розм. страйкувати; вийти на знак протесту (з організації тощо); демонстративно залишити (збори тощо); ушитися
walk over — перейти, переступити; обійти; пройти наскрізь; здобути легку перемогу; зневажати, третирувати; зношувати з одного боку (взуття); амер. ошукати
walk round — розм. легко перемогти, перевершити, побити (когось)
to walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the ties — розм. іти по шпалах
* * *I [woːk] n1) ходьбаto go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку
3) крокat the walk! — вiйcьк. кроком!
4) ходаelastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода
shambling walk — човгання, човгаюча хода
to know smb by his walk — впізнавати когось по ході
5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея
a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)
6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві
people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/
8) випас, вигін, для овець9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя10) = ropewalk11) дiaл. процесія12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади13) низький, сповільнений темп ( виробництв)15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла16) спорт, спортивна ходьба"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом
17) вiйcьк. рух пішим порядком18) фiз. блуканняII [wxːk] v1) ходити, йти пішкиshall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися
don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)
3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)
5) бродити ( про лунатик)6) з'являтися, бродити ( про привид)8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинноto walk in love — бібл. поступати по любові
to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом
walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті
to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям
to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити
walk while you have the light — ходіть, поки є світло
to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом
11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щосьto walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the floor — ходити назад, вперед
to walk the ties — eл. йти по шпалах
to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд
to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось
to walk on air3 — ніг під собою не чути ( від радості); тріумфувати
to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті
don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій
III [wxːk] v; діал.to walk the plank — див. Plank II
2) декатирувати ( тканину) -
4 tramp
1. n1) бродяга, бурлакаto look like a tramp — мати вигляд бродяги; бути обшарпаним (брудним)
2) довга і стомлива подорож пішки3) звук важких кроків, гупання, тупіт4) мор. трамп; вантажний пароплав5) розм. повіяtramp navigation (shipping) — мор. трампове судноплавство
2. v1) гупати, тупати2) подорожувати пішки3) розм. бродяжити4) топтати, утоптувати, утрамбовувати5) мор., розм. плавати на судні «дикого» плавання* * *I [trʒmp] n1) бродягаto look like a tramp — бути обірваним /брудним/; виглядати як бродяга; любитель піших прогулянок
2) cл. повія3) довга, втомлива подорож пішки4) звук важких кроків; тупіт5) мop. трамп; судно "дикого" плавання; вантажний пароплав (що не працює на певних рейсах; ocean tramp)6) залізна підкова (на чоботі, черевику)II [trʒmp] a1) бродячийIII [trʒmp] vtramp ship /steamer, vessel/ — = tramp I 5
1) ( зазвичай tramp across tramp along tramp down tramp through tramp up) йти важкою ходою; голосно топатиwe heard him tramping overhead — ми чули, як він топав вгорі
he got up and tramped heavily into the bar — він встав, насилу переставляючи ноги, рушив в бар; бродити
to tramp the streets [the fields] — бродити вулицями [полями]
I tramped up the miners' rows — я бродив вулицями, де жили шахтарі
2) розм здійснювати подорож пішки; "топати"he missed the train and had to tramp it — він запізнився на потяг, йому довелося йти пішки
3) бродяжитиI'd rather have tramped it than gone in for any top-hatted occupation — я б швидше став бродягою, ніж зайнявся якою-небудь конторською роботою
4) топтати, утоптувати, утрамбовувати ( tramp down)5) натискати ногою, натискати (на педаль; тж. tramp down); наступатиto tramp on the flowers — наступати на квіти; тиснути ногами
to tramp grapes — тиснути ( ногами) виноград ( виготовляючи вино)
6) мop. вести судно " дикого " плавання; плисти на судні " дикого " плавання -
5 капелька
Капелечка1) (ум. от Капля) крапелька, крапка, крапелинка, крапелиночка (и краплинка, краплиночка), капелька, капелинка, капелиночка, капелюшечка, капочка, капинка, капиночка, цяточка, цятинка, цятиночка. [Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (Н.-Лев.). А дощику ніхто і крапелинки не бачив (Квітка). Де-б водиці дістати краплинку (Л. Укр.). Ні кришечки, ні капельки (Номис). Ні цятиночки води (Г. Барв.). Гасу в нас ані капочки нема (Звин.)]. По -ке - по крапельці, по капельці;2) (крошка, малость) крихта, крихі[о]тка, дрібка, рісонька, рісочка, (немножко) трішки, трішечки чогось (см. Малость); капка, капочка, капинка, капиночка, капелинка, цяточка, цятинка и т. д. [І там, кажуть, любов, де її і капелинки нема (Квітка)]. -ку (чуточку) - крихітку, капельку, крапельку, капку, капочку, капинку, цятку, цяточку, цятиночку, кріпточку, (немножко) трішки, трішечки чогось. [Капельку там було сиру (Сл. Гр.). Ми восени таки похожі хоч капельку на образ божий (Шевч.). І трішки не цікавий (М. Вовч.). При правді є й брехні капинка (Франко). Ви добре знаєте, що ніби трохи руденькі, кріпточку голомозенькі (плешивые) (М. Вовч.)]. Дайте мне -ку вина - дайте мені крапельку (капельку, ріску) вина, (немножко) трішки (трішечки) вина. Ни -ки - ні крихти, ні крихітки, ні кришки, ні (ані) кришечки, ні трішки, ні трішечки, (реже) ні капочки, ні капелинки, ні капиночки и т. д. [Невже мене не любиш ти ні крихти? (Тобіл.). Він весело, ні кришки не замішавшись, почав розмову (Н.-Лев.). Та й став читати щось таке, що я ані крапиночки не зрозумів (Франко)]. Ни -ки не хочется - ні крихти (ні кришки) не хочеться, і на крихту не минеться чогось кому.* * *1) уменьш.-ласк. кра́пелька, ка́пелька, крапли́нка, крапли́ночка, крапели́нка2) ( малое количество) ка́пелька, капели́нка, крапли́нка, крапли́ночка, кра́пелька, кри́хта, кри́хітка, кри́шка, кри́шечка; ( немножко) тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечкика́пельку — в знач. нареч. тро́шки, трі́шки; тро́шечки, трі́шечки, ка́пельку, ка́пелечку, капели́нку, капели́ночку, кри́шечку, кри́хітку, кри́хіточку
-
6 tramp
I [trʒmp] n1) бродягаto look like a tramp — бути обірваним /брудним/; виглядати як бродяга; любитель піших прогулянок
2) cл. повія3) довга, втомлива подорож пішки4) звук важких кроків; тупіт5) мop. трамп; судно "дикого" плавання; вантажний пароплав (що не працює на певних рейсах; ocean tramp)6) залізна підкова (на чоботі, черевику)II [trʒmp] a1) бродячийIII [trʒmp] vtramp ship /steamer, vessel/ — = tramp I 5
1) ( зазвичай tramp across tramp along tramp down tramp through tramp up) йти важкою ходою; голосно топатиwe heard him tramping overhead — ми чули, як він топав вгорі
he got up and tramped heavily into the bar — він встав, насилу переставляючи ноги, рушив в бар; бродити
to tramp the streets [the fields] — бродити вулицями [полями]
I tramped up the miners' rows — я бродив вулицями, де жили шахтарі
2) розм здійснювати подорож пішки; "топати"he missed the train and had to tramp it — він запізнився на потяг, йому довелося йти пішки
3) бродяжитиI'd rather have tramped it than gone in for any top-hatted occupation — я б швидше став бродягою, ніж зайнявся якою-небудь конторською роботою
4) топтати, утоптувати, утрамбовувати ( tramp down)5) натискати ногою, натискати (на педаль; тж. tramp down); наступатиto tramp on the flowers — наступати на квіти; тиснути ногами
to tramp grapes — тиснути ( ногами) виноград ( виготовляючи вино)
6) мop. вести судно " дикого " плавання; плисти на судні " дикого " плавання -
7 пешком
пішки, піхом, піхою, піхотою, пішо, (шутл.: пеходралом) піхтура, піхтурою, піхотари. [Було в мене троє коней, тепер ходжу пішки. Пішки немає замішки. Пішли хто піхом, хто возом (Г. Барв.). Піду піхотою (Г. Бав.)]. Путешествовать -ком - мандрувати пішки, пішкувати.* * *нареч.пі́шки; піхтуро́ю; диал. пі́хом, пі́хою -
8 foot
1. n (pl feet)1) ступня, стопа, ногаon foot — пішки; на ходу; в процесі
2) лапа3) крок; хода4) основа, підніжжя, нижня частина5) обніжжя, підошва (гори)6) носок (панчохи)7) піхота8) фут (близько 30,5 см)9) поет. стопа11) геол. фунт; лежачий бікto be (to get) on one's feet — встати з місця, взяти слово (на зборах); видужати; бути самостійним (незалежним)
to catch smb. on the wrong foot — захопити когось зненацька
to have (to put, to stretch) one's feet under smb.'s mahogany — користуватися чужою гостинністю, жити за чийсь рахунок
to keep one's feet — міцно триматися на ногах; вистояти; не розгубитися
to lick smb.'s feet — лизати комусь п'яти, принижуватися перед кимсь
to pull foot — тікати щодуху, накивати п'ятами
to put (to set) one's best foot first (foremost) — іти дуже швидко, квапитися; зробити усе можливе
to recover one's feet — стати на ноги, піднятися
to take to one's feet — іти пішки (на своїх двох); тікати
to trample (to tread) under foot — пригнічувати, пригноблювати; зневажати
with both feet — амер. повністю, цілком, рішуче, твердо
2. v1) підсумовувати, підраховувати2) протанцьовувати3) надв'язувати (панчоху)4) оплачувати, сплачувати, заплатити5) іти пішки, крокувати* * *I [fut] n; (pl feet)1) нога, ступняnon-kicking foot — cпopт. опорна нога ( футбол)
jellied feet — холодець з ніжок; крок; хода
2) основа, нижня частина; підніжжя, підошва ( гори); слід (панчохи, шкарпетки)3) піхота4) фут5) вірш. стопа6) тex. ніжка, лапа, опора7) гeoл. постіль, ґрунт ( пласта); лежачий бік10) мaт. основа перпендикуляраII [fut] v1) надв'язувати слід ( панчохи)2) протанцювати3) підсумовувати, підраховувати4) оплачувати ( витрати)5) іти пішки, крокувати -
9 walking
1. n1) ходіння, ходьба2) спортивна ходьба3) хода4) (пішохідна) дорога5) поведінка; манера поводитися2. adj1) ходячийwalking case — мед. ходячий хворий; військ. легкопоранений
2) що гуляє (походжає, іде пішки)3) тех. ходовий; крокуючий4) кін., театр. німий5) амер., розм. що купується на винесення (у ресторані тощо)6) що з'являється (про привид)walking beam — тех. балансир
walking goby — зоол. стрибун
walking orders — розм. звільнення з роботи
walking pace — авт. швидкість пішохода
* * *I ['wxːkin] n1) ходьба; ходінняI prefer walking to driving — я вважаю за краще ходити, а не їздити; спортивна ходьба;.
2) хода3) ( пішохідна) дорога4) поведінка; манера триматисяII ['wxːkiç] awary walking — обережність, обачність
1) той, що ходить, проходжувався, йшов пішки2) ходячийwalking case — мeд. ходячий хворий; вiйcьк. легкопоранений
3) тex. на крокуючому ходіwalking excavator — крокуючий екскаватор; ходовий
walking cultivator — c-г. ходовий культиватор
walking plough — c-г. ходовий плуг, висячий плуг ( кінний)
4) миcт. німе кiнowalking part — роль без слів
5) той, хто з'являється ( про привид)6) aмep.; cл. що купується навинос ( у ресторані)walking dictionary /encyclopaedia/ — ходяча енциклопедія
-
10 walk
I [woːk] n1) ходьбаto go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку
3) крокat the walk! — вiйcьк. кроком!
4) ходаelastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода
shambling walk — човгання, човгаюча хода
to know smb by his walk — впізнавати когось по ході
5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея
a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)
6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві
people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/
8) випас, вигін, для овець9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя10) = ropewalk11) дiaл. процесія12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади13) низький, сповільнений темп ( виробництв)15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла16) спорт, спортивна ходьба"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом
17) вiйcьк. рух пішим порядком18) фiз. блуканняII [wxːk] v1) ходити, йти пішкиshall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися
don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)
3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)
5) бродити ( про лунатик)6) з'являтися, бродити ( про привид)8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинноto walk in love — бібл. поступати по любові
to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом
walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті
to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям
to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити
walk while you have the light — ходіть, поки є світло
to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом
11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щосьto walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the floor — ходити назад, вперед
to walk the ties — eл. йти по шпалах
to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд
to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось
to walk on air3 — ніг під собою не чути ( від радості); тріумфувати
to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті
don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій
III [wxːk] v; діал.to walk the plank — див. Plank II
2) декатирувати ( тканину) -
11 колено
1) (часть тела; мн. ч. колени, -ней) коліно (мн. коліна, -лін, -ньми, -нах и -нях), соб. коління. [Де ноги перегинаються,- то коліна (Звин.)]. До -лен - по коліна, до колін. [Жупанина по коліна (Мет.)]. Грязь по (в) -но - болото (грязь) по коліна. На -нях (коленопреклонённо) - навколішках, навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, на коліна[я]х, уклінно. [Навколішках перед образами молиться (Кон.). Роман стоїть навколішки біля порогу (Васильч.)]. Ставать, стать, падать, упасть (опускаться, опуститься) на -ни[а] перед кем - ставати, стати, падати, упасти, (о мног.) поставати, попадати навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, (зап.) уклякати, клякнути, у[о]клякнути, приклякнути, (о мног.) повклякати перед ким. [Щоб перед їм скидали всі шапки, навколішки ставали (Грінч.). Прямісінько перед усіма бух навколюшки (Мирний). Став навколінки (Звин.). Богомільні уклякали, щиро сповідались (Рудан.). Уклякла на обидва коліна на мокру од крови землю (Коцюб.)]. Ставить на -ни - ставити на коліна, навколіш[н]ки. Ползать на -нях перед кем - колінкувати перед ким. Пьяному море по -но - п'яному море по коліна; п'яний і в огонь полізе;2) (мн. ч. колена, -лен) а) (изгиб) коліно (мн. коліна, -нами, -нах), заворо[і]т (-роту), заворотень (-тня). -но реки - коліно (заворот) ріки. Река дала -но - ріка завернула коліном (Грінч.). Узор -нами - узо[і]р зубцями (клинцями), колінчастий, зубчастий узо[і]р; б) (техн.: -но вала, трубы и т. п.) коліно; в) (в песне, в пении) коліно. [Не попадеш пісні; на коліна крута (Харківщ.)]; г) (род) коліно, покоління, рід (р. роду). [Моя жона не простого коліна (Л. Укр.)]. Отцовское -но - батьківський рід. Родственник в третьем -не - родич третього коліна;3) (в стебле растений; мн. ч. коленья, -ньев) коліно, колінце, колінчик; (звено) ланка. [Одрізав очеретину саме на колінці (Сл. Ум.)].* * *колі́нона коле́нях — на колі́нах, навко́лішки, навко́лішках, навко́люшки, навко́люшках; диал. навколі́нці
-
12 несколько
1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.* * *I числ.кі́лька, -ко́х, де́кілька, -кількох и -кілько́х, скі́лькись; скі́лька, кі́лькоро, диал. скі́лькороII нареч.в \несколько их слова́х — кількома́ слова́ми, в кілько́х (в декілько́х, в скілько́х) слова́х
тро́хи, тро́шки, трі́шки, де́що\несколько ко заме́дленный — тро́хи (тро́шки, де́що) спові́льнений (упові́льнений)
-
13 hike
1. n1) розм. тривала прогулянка (екскурсія, подорож) пішки2) амер., військ. марш у пішому строю2. v1) подорожувати пішки; бродити, блукати2) бродяжити; вештатися, швендяти3) амер., військ. іти в пішому строю4) розм. підтягувати, піднімати5) розм. підвищувати (ціни тощо)hike back — розм. повернутися
hike off — розм. піти, відійти
* * *I [haik] n1) тривала прогулянка, екскурсія або подорож пішки2) вiйcьк. піший марш у строю3) розм. підвищення, збільшення ( цін)II [haik] v1) подорожувати, ходити пішки; блукати; бродяжити2) aмep. іти у пішому строю3) ( hike up) підтягувати, піднімати; задиратися4) різко піднімати ( ціни) -
14 thought
1. n1) думка, ідеяto collect (to compose) one's thoughts — зібратися з думками
to read smb.'s thoughts — читати чиїсь думки
2) мисленняto be deep in thought — замислитися, заглибитися в роздуми
3) уява4) намір5) піклування, увага; думиto take (to show) thought for smb. — піклуватися про когось
6) розм. трішки, трішечки, трохи, небагато7) тривога; смуток; прикрість, досада8) розм. причина тривоги (занепокоєння)as quick (as swift) as thought — з швидкістю блискавки, умить
to take thought — задуматися, замислитися
second thoughts are best npuai. — сім разів відміряй, а раз відріж
2. past і p.p. від think* * *I n1) мисленняafter (giving the matter) some thought — помізкувавши трохи ( про цю справу)
to be deep /lost, absorbed/ in thought — поринути в роздуми; уява
2) думка, ідея; міркуванняnoble [original, happy, striking, first] thought — шляхетна [оригінальна, щаслива, блискуча, перша]думка
thought control — несхвальн. обмеження інтелектуальної свободи олі
at the thought that... — з думкою про те, що...
the mere thought or it... — одна /сама/ думка про це...
to speak one's thought (s) — прямо говорити, що думаєш
to collect /to compose/ one's thoughts — зібратися з думками
to read smb 's thoughts — читати чиїсь думки
to reject /to discard/ a thought — відкинути думка ( про щось)
to follow the thread of smb 's thought — стежити за ходом чиєїсь думки
he hasn't a thought in his head — він ні про що не думає, він зовсім пустоголовий; думка, погляди
modern [scientific, linguistic] thought — сучасна [наукова, лінгвістична]думка
to keep specialists aware of current thought — тримати фахівців у курсі сучасної ( наукової) думки; навчання, філософія
an excellent introduction to Gandhi's thought — прекрасне введення у філософію /у навчання/ Ганді
3) намірI had по thought of offending you — я не хотів вас скривдити, у мене е у думках не було вас скривдити; очікування, надія
4) турбота, увага; думиfull of thought for smb — що піклується /постійно думає/ про когось
to take /to show, to have/ thought for smb — піклуватися про когось
to give smth no thought — не звернути уваги на щось
don't give it a moment's thought — не думайте про це; можете бути зовсім спокійні з цього приводу
5) небагато; крапелька, трішки, трішечкиthe colour was a thought too dark — колір був трішки темніше, ніж потрібно
6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння••first thoughts — перша думка, перший імпульс
as quick /as swift/ as thought — швидкий, як думка
to take no thought for the morrow — не думати про завтрашній день, бути легковажним
II past та р. p. від think IIsecond thoughts are best — = сім разів відмір - один раз відріж
-
15 зевать
зевнуть1) (открывать рот) позіхати и зіхати, зіхнути, позіхнути, (грубо) вершу роззявляти;2) (глазеть) ґ[г]ави ловити, ґавити, ґавитися, витрішки продавати, випорожні ловити. Не -вай! - не лови ґав! не будь роззявою! пильнуй!* * *несов.; сов. - зевн`уть1) позіха́ти, позіхну́ти, зіва́ти, зівну́ти2) (несов.: глазеть) ґа́ви (гав) лови́ти, ви́трішки купува́ти, витрішки продава́ти (-даю́, -дає́ш), ви́трішки (ви́порожні, ви́торопні) лови́ти3) (несов.: быть невнимательным, упускать случай) ґа́вити, ґа́ви (гав) лови́ти, зіва́ти4) (несов. орать) репетува́ти, зіпа́ти -
16 кошка
1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;4) (плеть) канчук-трійчатка;5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.* * *I1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт
3)IIко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів
( отмель) диал. коса́, котви́ця -
17 нисколько
нрч.1) ніскільки. [«Скільки заплатив за чоботи?» - «А тобі що? - ніскільки!» (Брацл.)];2) (ничуть) (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки, і трохи, ані скілечки, (фам.) ані гич, (совсем не) зовсім не, (отнюдь) аж ніяк, (диал.) аж нікуди, (вовсе нет) зовсім ні, (никак) нічого, аніні. [Не справдились ані трохи ті надії (Доман.). Тобі смішки, а мені ні трішки (Приказка). Мені зовсім не жаль його (Сл. Ум.). Ні в мові, ні в поводженні він аж ніяк не змінився до неї (В. Підмог.). Всі ці заходи аж ніяк не поможуть (Пр. Правда). «А сам він чи вірить тому?» - «Аж нікуди!» (Звин.). Це йому нічого не пошкодить (Київщ.). А дивись: сама машина аніні не звабить очі (Крим.)]. Это меня -ко не касается - це мене ані трохи (і трохи, ані трошки, зовсім) не обходить. -ко не отличается от чего - ані трохи не відрізняється від чого. Я -ко не хочу оскорбить вас - я (а)ні (і) трохи не хочу образити вас. «Вы ошибаетесь!» - «-ко!» - «Ви помиляєтесь!» - «Ані трохи (Ані трошки, Зовсім ні, Аж ніяк)!»* * *нареч. -
18 чуточка
ни чу́точки — ні тро́шки, ні трі́шки; ні тро́шечки, ні трі́шечки; ( ни капельки) ні кри́хітки, ані кри́хти
-
19 чуть
1) (нареч.: едва, еле) ле́две, ледь; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки\чуть живо́й — ле́две живи́й
\чуть ли не, \чутьть что — не здає́ться (ма́бу́ть), чи не; ( почти) ма́йже, сли́ве, сли́вень
\чуть не, чуть-чуть не — ма́ло не, тро́хи не; зама́лим не, ма́ло-ма́ло не, тро́хи-тро́хи не; ( близко к чему) як не; ( почти) ма́йже, сли́ве, сли́вень, бе́змаль не
чуть-чуть — (едва-едва, еле-еле) ле́две-ле́две, ледь-ледь; ле́две-нале́две; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, тро́хи-тро́хи, тро́шечки, трі́шечки, замали́м, ма́ло-ма́ло; ( капельку) ка́пелечку, капели́нку, капели́ночку; ( крошку) [на] кри́хту, кри́хітку; ( только-только) ті́льки-ті́льки
2) союз ті́льки, як ті́льки, ско́ро ті́льки\чуть лишь, \чуть — то́лько ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но
\чуть что, \чуть что́-нибудь — ( при малейшем поводе) як ті́льки що (щось, що-не́будь)
-
20 җайав
Iпішки СБ-К; җайав т'етэр эт'енлер вони ішли пішки П; җайав йӱрӱт- змусити йти пішки У; җайав т'ит- іти пішки К; пор. җейев.IIнеуважнний К.
См. также в других словарях:
шки́пер — шкипер, а; мн. шкиперы, ов … Русское словесное ударение
шки́пер — а, мн. шкиперы и шкипера, м. 1. устар. Капитан коммерческого судна. [Барыни] с досадою косились на жен и дочерей голландских шкиперов. Пушкин, Арап Петра Великого. 2. Командир несамоходного речного судна. Через два месяца Иван отправился в… … Малый академический словарь
шки́перский — ая, ое. 1. прил. к шкипер. Шкиперская каюта. 2. в знач. сущ. шкиперская, ой, ж. Кладовая на судне, служащая для хранения тросов, брезентов, цепей и другого палубного имущества. В пристройке рядом со шкиперской мы отыскали радиста. Диковский,… … Малый академический словарь
шки́рка — и, ж. прост. ◊ за шкирку брать (взять) силой заставлять, принуждать к чему л. Только извиняюсь, за шкирку меня брать нет закона. Кочетов, Товарищ агроном … Малый академический словарь
ішкиімшең — үст. Көйлек дамбалшаң; мәйкішең, тұрсишаң. – Қазір, қазір! Ол бейне киінуді ұмытып кеткен жанша, і ш к и і м ш е ң нағыздана басып, сыртқа беттеді (А.Мекебаев, Алапат, 256) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ШКИ́ЛТЕРС — (Śķilters) Густавс (18741954), скульптор. Выразительные психол. портреты деятелей латыш. культуры ( Р. Каудзит , 1902) … Биографический словарь
Вёшки (Марёвский район) — Деревня Вёшки Страна РоссияРоссия … Википедия
Кудрёшки — Село Кудрёшки Страна РоссияРоссия … Википедия
Вёшки (Смоленская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вёшки. Село Вёшки Страна РоссияРоссия … Википедия
Вёшки (Владимирская область) — Село Вёшки Страна РоссияРоссия Субъект федерации … Википедия
Вёшки — и Вешки топонимы в России: Вёшки деревня в Можайском районе Московской области; Вешки деревня в Мытищинском районе Московской области, входит в городское поселение Мытищи; Вешки посёлок в Мытищинском районе Московской… … Википедия