Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

отмель

  • 1 отмель

    гидр.
    обмі́лина
    - подводная отмель

    Русско-украинский политехнический словарь > отмель

  • 2 отмель

    гидр.
    обмі́лина
    - подводная отмель

    Русско-украинский политехнический словарь > отмель

  • 3 отмель

    коса, обмілина, мілизна, відміл (-молу) (м. р.) и відміль (-міли) (ж. р.), заміль, обміль (-ли); (в устье реки) наплавина, намулина; (береговая) узбережна мілизна.
    * * *
    обмі́лина, ві́дміль, -лі, ( мель) мілина́, міли́зна, о́бміль, -лі; за́міль, -лі, відмі́лина, пере́міл, -у, пере́міль, -лі

    Русско-украинский словарь > отмель

  • 4 песчаная отмель

    піща́на обмі́лина

    Русско-украинский политехнический словарь > песчаная отмель

  • 5 подводная отмель

    підво́дна обмі́лина

    Русско-украинский политехнический словарь > подводная отмель

  • 6 песчаная отмель

    піща́на обмі́лина

    Русско-украинский политехнический словарь > песчаная отмель

  • 7 подводная отмель

    підво́дна обмі́лина

    Русско-украинский политехнический словарь > подводная отмель

  • 8 коса

    1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;
    2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);
    3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;
    4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];
    5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];
    6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);
    7) (резец) різак, сікач (-ча).
    * * *
    I к`оса
    ( народность) ко́са
    II кос`а III кос`а
    с.-х.
    коса́
    IV кос`а
    геогр.
    коса́, обмі́лина, пере́сип, -у

    Русско-украинский словарь > коса

  • 9 шельф

    1) гидр. ( отмель) шельф, -фу
    2) техн. (брус, опора) шельф, -фа

    Русско-украинский политехнический словарь > шельф

  • 10 шельф

    1) гидр. ( отмель) шельф, -фу
    2) техн. (брус, опора) шельф, -фа

    Русско-украинский политехнический словарь > шельф

  • 11 шельф

    гидр. шельф ( отмель)

    Українсько-російський політехнічний словник > шельф

  • 12 кошка

    1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;
    2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];
    3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;
    4) (плеть) канчук-трійчатка;
    5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.
    * * *
    I
    1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́

    как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт

    2) ( якорь) кішка; ( небольшой) рачо́к, -чка́
    3)

    ко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів

    II
    ( отмель) диал. коса́, котви́ця

    Русско-украинский словарь > кошка

  • 13 мель

    мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).
    * * *
    мілина́, міли́зна, мілке́, -ого; обміль, -лі

    Русско-украинский словарь > мель

  • 14 обмелина

    мілина́, міли́зна; о́бміль, -лі; ( отмель) обмі́лина

    Русско-украинский словарь > обмелина

  • 15 Отмелина

    см. Отмель. Отмелистый. - мілководий.

    Русско-украинский словарь > Отмелина

См. также в других словарях:

  • отмель — отмель, и …   Русский орфографический словарь

  • Отмель — Отмель  берег, прибережная, самое мелкое место, где плавание судов невозможно или не разрешено. Материковая отмель (шельф) Речная отмель  песчаный нанос, созданный течением посреди устья реки. Может быть полностью покрыта водой или выступать на… …   Википедия

  • ОТМЕЛЬ — ОТМЕЛЬ, отмелина жен. мель, самое общее названье прибережной, идущей от берега мели, где плаванье на судах опасно либо невозможно. Отмелистые берега, с большими отмелями. Отмелистое устье Волги, мелководное. Отмелый берег, пологий, мелкий,… …   Толковый словарь Даля

  • ОТМЕЛЬ — (Shoal, shallow water) мель, идущая непосредственно от береговой черты. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 Отмель полого углубляющееся под водой продолжение берега или… …   Морской словарь

  • отмель — мель, карга, шельф, бар, банка, коса, приплесок Словарь русских синонимов. отмель сущ., кол во синонимов: 12 • банка (19) • бар …   Словарь синонимов

  • ОТМЕЛЬ — ОТМЕЛЬ, отмели, жен. Прибрежная, идущая от берега мель. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ОТМЕЛЬ — ОТМЕЛЬ, и, жен. Мель, идущая от берега. Песчаная о. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ОТМЕЛЬ — участок морского, озерного или речного дна вблизи или вдали от берега с небольшими глубинами или даже выступающий из воды. О., располагающаяся вдали от берега, обычно называется мелью. На севере СССР существуют ряд местных назв. О.: 1) бережина О …   Геологическая энциклопедия

  • ОТМЕЛЬ — скопления наносов в русле реки (водоеме), вызывающие уменьшение глубины или выход наносов на поверхность. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 …   Экологический словарь

  • отмель — отмель, мн. отмели, род. отмелей (неправильно отмеля, отмелей) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • отмель — берег (реки) — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы берег (реки) EN bank …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»