кружка

Кружечка

1) (для питья, глиняная или стеклянная) кухоль (-хля), кухлик (-ка), кухлятко, питун, питунчик, питунець (-нця), (металлическая) кварта, (диал.) карватка, кавратка, (металлическая или деревянная для вина, мёда, пива) кінва, коні[о]вка. [Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо (Дума). Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки (Куліш)]. -ка металлическая для сбора денег - карнавка, скарбона, скарбонка. -ка пива - кухоль пива, кварта пива;

2) (одна десятая часть ведра) кварта.

* * *

1) ку́холь, -хля; ( металлическая) ква́рта, карва́тка; (для вина, меда, пива) кі́нва, коно́вка

2) ( для сбора денег) карна́вка

1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;

2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];

3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];

4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);

5) круг гончарный - круг ганчарський.

* * *

1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

крутитися, кружи[і]ти, кружляти; (о воде в водовороте) вирувати, нуртувати. [Крутиться, вертиться, не знає, де діться (Номис). Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться (Пісня). Був неспокійний, кружив по хаті (М. Вовч.). Вода б'ється об колеса, колеса кружляють (Рудан.)]. -ться вокруг кого, чего - кружляти, крутитися навколо кого, чого, (увиваться) увихатися; (о птицах, пчёлах) витися, кружляти, круженяти. [Ластівки вились над ставком (Коцюб.). Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли (М. Вовч.)]. -ться в танце - кружляти, крутитися, звиватися в танку. [Малеча танцювала, дрібно кружляючи (Л. Укр.)]. У веселих таночках звиватись (Л. Укр.)]. -ться в вихре танца - вихритися в танку. -ться вихрем - вихоритися, вихритися. [Думки як завірюха крутились, вихорились (Мирний). Все вихрилося (Грінч.)]. Голова -тся у кого - голова туманіє, морочиться, обертом іде, кружка йде, вернеться кому; (фамил.) світ макітриться (вернеться) кому. [Туманіла обом од тих слів голова (Грінч.). Чогось мені головонька морочиться (Пісня). Голова мені кружка йде (М. Грінч.). Аж світ мені макітриться з того всього. Лежить наша Тетяна вернеться їй світ (Г. Барв.)]. Кружась - крутячись, кружляючи, кружачи, крутька. [Посеред кола замайоріла Дарчина голова, кружачи в парі то з парубоцькою шапкою, то з дівоцькою хусткою (Л. Укр.). Удвох носяться наздибочки і крутька по-панськи (Г. Барв.)]. Кружащийся - см. отдельно.

* * *

1) (вращаться, вертеться) крути́тися, кружи́тися

2) ( на лету описывая круги) крути́тися, кружля́ти, кружи́ти, кружитися

3) см. кружить 3)

1) ( инструмент) ви́кружка, галте́ль

2) ( в доске) ви́жолобок, -бка

1) ( инструмент) ви́кружка, галте́ль

2) ( в доске) ви́жолобок, -бка

техн. борозда́ ( на коллекторе), вы́емка ( в железе), вы́кружка ( в доске)

техн. вы́кружка ( инструмент)

техн. га́лтель, вы́кружка

братинка жбан, кінва, коновка, кондійка.

* * *

тж. брат`ина

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

I. нрч. и предл. навкруг, округ, округи, круг, кругом, навколо, довкола, надоколо (кого, чого); (только нрч.) навкруги; срвн. Вокруг. [Стоять круг (навкруг) столу (Харківщ.). Слухачі навколо нього (Л. Укр.). Надоколо вода, а всередині біда (Приказка). Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали (Шевч.)]. Розглянувся навкруги (навколо) (Київщ.)]. Идти -гом города - іти круг міста. Обойти город -гом - обійти місто навкруги (округи, навколо). Ходить, обходить -гом чего - ходити круг, навкруг и т. д. чого, ходити кружка коло чого. Земля моя идёт на пять вёрст -гом - землі моєї на п'ять верстов навкруги. Его -гом обобрали - його геть чисто (до нитки) обібрано. -гом хорош - кругом (навкруг) гарний, хороший. [Золотоноша кругом хороша (Приказка)].

II. см. Круг 1.

* * *

1) нареч. круго́м; ( вокруг) навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г, окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г, диал. довкруги́; ( целиком) цілко́м; ( совершенно) геть-чи́сто

2) предл. с род. п. круго́м, круг, навкру́г, навко́ло, довко́ла, навкіл, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокруги́ (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого)

кухлик, кухличок (-чка), питунчик, квартинка; см. Кружка.

* * *

1) кухлик, ку́хличок, -чка; ква́рточка; коно́вочка, коно́вонька

2) карна́вочка

кухлевий, карнавковий; см. Кружка. [Кухлевий квас. Карнавкові гроші, що люди в карнавку кидають (М. Грінч.)]. -ный сбор - карнавковий збір.

* * *

1) ку́хлевий; ква́ртовий

2) карна́вковий