красу

1) красуня, вродливиця, вродниця, хорошуля, красючка, гарнючка, краля, красочка, красоха, красітка, красуха, красовиця, (редко) красавиця, (пров.) хупавка, ум.-ласк. красуненька, хорошуленька, кралечка, (пров.) хупавочка. [Красуня дівчина Параска (Кон.). За ввічливі станси, гучні мадриґали вродливиці теж нагороду давали (Л. Укр.). Тихим сном навіки вродниця заснула (Щогол.). Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором (Шевч.). Що й казати, дівка красовиця (Звин.). Таких красивиць, як ти, на світі багато (Звин.). Красоха така! (М. Вовч.)]. -ца-щеголиха - красуня-чепуруха. -ца писаная - писана красуня, краля мальована. [Та й поберемося, моя краля мальована (Шевч.)];

2) бот. - ца ночная, Hesperis matronalis L. - вечірня фіялка, нічна фіялка, вечірня доба, нічна доба, вечерниці пахучі. -ца (девица) в зелени, Nigella damascena L. - чорнушка нечоса, нечесані панночки, павучки, кудринці, патлашки (-ків). -ца, Atropa Belladonna L. - белядона, вовчі ягоди, красавка, матриґан, запридух, отруйниця.

* * *

1) красуня, красунька, краля, (шутл.) красоха - см. Красавица. [Вона - Антоха- красоха, а він - Василь-кисіль (Казка)];

2) бот. Polemonium coeruleum L. - синюха.

* * *

1) (м. р.) любчик, любусь (-ся), любусьо; (красавец) красунчик, вродливчик, хорошунчик. Он такой -ка - він такий любчик (красунчик и т. п.);

2) (ж. р.) любка, любчина, любуся; (красотка) красуня, красуля, хорошуля, хорошулька. [Що то за дівчина, що то за любчина? (Чуб. V)]. Срв. Милочка.

* * *

м., ж.; тж. мил`аша

Майский жук.

красунчик, вродливчик, хорошунчик; см. Красавец.

* * *

гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).

* * *

1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний

2) (блестящий, эффектный) краси́вий

1) краса, (ласк. красонька), красота, (преимущ. лица) врода, ласк. вродонька, (поэтич.) ліпота; см. Краса. [Нащо-ж мені краса моя, коли нема долі? (Шевч.). Оповідання не сяє ніякою мистецькою красою (О. Пчілка). Крізь новеє люстронько виглядалася, сама своїй красоньці дивувалася (Чуб.). Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красоти дівоцької (Метл.). Дівчина чудової вроди (Грінч.). Царівна дивно-гарної уроди (Крим.). Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм (Греб.)]. -та природы - краса світова, краса природи. [Ваші очі веселить краса світова (Мирн.)]. -та слова, движений, тела - краса слова, рухів, тіла. -та душевная - краса душі. Блистать -той - пишати красою, вродою, красувати(ся). [І по смерті вона вродою пишала (Грінч.). Вічно красує там рожа чудесна (Л. Укр.). Весело йому, легенько, і світ йому красується (М. Вовч.)]. Вода -ты (в сказках) - красива вода. Придающий -ту - що надає, додає краси (вроди), окрасний. Эти одиноко стоящие деревья придают -ту всей окружающей местности - ці самітні дерева надають краси всій околиці;

2) -та тысячная, бот. - см. Краса 2.

* * *

1) краса́, красота́; ( о внешности человека) вро́да

2)

чем на что любувати, -ся, милувати, -ся ким, чим, на кого, на що, в чому, з чого, (сильнее: есть глазами) пасти очима що. [Любує садками (М. Вовч.). Любує квітками (Грінч.). Любуйся, як Дідона стогне (Котл.). Любує на землю, що як писанка красується (Мирн.). Любується з свого вчинку (Єфр.). Милуватися на красу моря (Леонт.). Милується красою світовою (Мирн.)].

* * *

1) цвісти́; ( о хлебах) красува́тися, квітува́ти, красува́ти; ( расцветать) розцвіта́ти, розквіта́ти

2) (перен.: процветать) процвіта́ти, кві́тнути; проквіта́ти

3) (перен.: иметь цветущий вид) ма́ти квіту́чий ви́гляд (квіту́че здоро́в'я), відзнача́тися квіту́чим здоро́в'ям (квіту́чою красо́ю), аж розцвісти́ сов., цвісти́

4) ( о застоявшейся воде) цвісти́

5) ( покрываться сыпью) диал. цвісти́

1) фо́льга, станіо́ль

2) архт. орна́мент у ви́гляді ли́стя ( у готиці)

3) щось контра́стне, що підкре́слює красу́ і́ншого предме́та; тло, фон

1) збива́ти зі слі́ду ( собаку)

2) заганя́ти в безви́хідь; розла́днувати, пору́шувати чиї́сь пла́ни; зірва́ти (якийсь захід і т.д.)

3) заст. відбива́ти уда́р; подола́ти, взя́ти верх

1) вбрасывать (ignem in domum C; aliquid flammae Q)

2) внушать, вселять (alicui timorem, spem C); вызывать, возбуждать (admirationem, suspicionem Nep; tumultum C)

3) вводить, вставлять в речь, упоминать, обронить мимоходом ( mentionem de aliquā re H)

4) набрасывать, накидывать, надевать ( frenos alicui C)

5) налагать

X бросит Z в лицо Y-y = X will throw (fling) Z in Y's face.

• БРОСАТЬ/БРОСИТЬ В ЛИЦО <B ГЛАЗА> кому что

[VP; subj: human]

=====

⇒ to address (sharp words, accusations, rebukes etc) directly to the person for whom they are intended, often displaying open defiance:

- X бросит Z в лицо Y-y ≈ X will throw (fling) Z in Y's face.

     ♦ "...Ты, кажется, и не обратил внимания, как ты обидел Катерину Ивановну тем, что рассказал Грушеньке о том дне, а та сейчас ей бросила в глаза, что вы сами "к кавалерам красу тайком продавать ходили!"" (Достоевский 1). "...Mitya, you don't seem to have noticed how you offended Katerina Ivanovna by telling Grushenka about that day. And she immediately threw it in her face, that she 'went secretly to her gentlemen to sell her beauty'!" (1a).

     ♦ Байрон... сломился, но сломился, как грозный Титан, бросая людям в глаза свое презрение, не золотя пилюли (Герцен 2). Byron..was broken, but broken like a menacing Titan, flinging his scorn in men's faces and not troubling to gild the pill (2a).

• БРОСАТЬ/БРОСИТЬ В ЛИЦО <B ГЛАЗА> кому что

[VP; subj: human]

=====

⇒ to address (sharp words, accusations, rebukes etc) directly to the person for whom they are intended, often displaying open defiance:

- X бросит Z в лицо Y-y ≈ X will throw (fling) Z in Y's face.

     ♦ "...Ты, кажется, и не обратил внимания, как ты обидел Катерину Ивановну тем, что рассказал Грушеньке о том дне, а та сейчас ей бросила в глаза, что вы сами "к кавалерам красу тайком продавать ходили!"" (Достоевский 1). "...Mitya, you don't seem to have noticed how you offended Katerina Ivanovna by telling Grushenka about that day. And she immediately threw it in her face, that she 'went secretly to her gentlemen to sell her beauty'!" (1a).

     ♦ Байрон... сломился, но сломился, как грозный Титан, бросая людям в глаза свое презрение, не золотя пилюли (Герцен 2). Byron..was broken, but broken like a menacing Titan, flinging his scorn in men's faces and not troubling to gild the pill (2a).

• БРОСАТЬ/БРОСИТЬ В ЛИЦО <B ГЛАЗА> кому что

[VP; subj: human]

=====

⇒ to address (sharp words, accusations, rebukes etc) directly to the person for whom they are intended, often displaying open defiance:

- X бросит Z в лицо Y-y ≈ X will throw (fling) Z in Y's face.

     ♦ "...Ты, кажется, и не обратил внимания, как ты обидел Катерину Ивановну тем, что рассказал Грушеньке о том дне, а та сейчас ей бросила в глаза, что вы сами "к кавалерам красу тайком продавать ходили!"" (Достоевский 1). "...Mitya, you don't seem to have noticed how you offended Katerina Ivanovna by telling Grushenka about that day. And she immediately threw it in her face, that she 'went secretly to her gentlemen to sell her beauty'!" (1a).

     ♦ Байрон... сломился, но сломился, как грозный Титан, бросая людям в глаза свое презрение, не золотя пилюли (Герцен 2). Byron..was broken, but broken like a menacing Titan, flinging his scorn in men's faces and not troubling to gild the pill (2a).

• БРОСАТЬ/БРОСИТЬ В ЛИЦО <B ГЛАЗА> кому что

[VP; subj: human]

=====

⇒ to address (sharp words, accusations, rebukes etc) directly to the person for whom they are intended, often displaying open defiance:

- X бросит Z в лицо Y-y ≈ X will throw (fling) Z in Y's face.

     ♦ "...Ты, кажется, и не обратил внимания, как ты обидел Катерину Ивановну тем, что рассказал Грушеньке о том дне, а та сейчас ей бросила в глаза, что вы сами "к кавалерам красу тайком продавать ходили!"" (Достоевский 1). "...Mitya, you don't seem to have noticed how you offended Katerina Ivanovna by telling Grushenka about that day. And she immediately threw it in her face, that she 'went secretly to her gentlemen to sell her beauty'!" (1a).

     ♦ Байрон... сломился, но сломился, как грозный Титан, бросая людям в глаза свое презрение, не золотя пилюли (Герцен 2). Byron..was broken, but broken like a menacing Titan, flinging his scorn in men's faces and not troubling to gild the pill (2a).

     διαμαγεύω

     δια-μᾰγεύω

    околдовывать, зачаровывать

    

δ. τὸ σῶμα ἐξαπατῶντι κάλλει ирон. Luc. — наводить на себя обманчивую красу

1) ( вказувати шлях) to direct (at), to guide, to lead

2) ( націлювати) to aim (at), to point (at)

3) фіз., ел. to induce

4) (про дані, слова тощо) to cite, to give

5) ( викликати почуття) to evoke, to arouse, to induce, to lead (to)

6) to cover ( with), to coat ( with)

7)