Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кожу

  • 41 охолодний кожух

    охлажда́ющий кожу́х

    Українсько-російський політехнічний словник > охолодний кожух

  • 42 побучити

    техн. побу́чить ( кожу)

    Українсько-російський політехнічний словник > побучити

  • 43 розкривний кожух

    раскрыва́ющийся кожу́х

    Українсько-російський політехнічний словник > розкривний кожух

  • 44 чинити

    техн. выде́лывать ( кожу), вычи́нивать, де́йствовать, дуби́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > чинити

  • 45 бучить

    лужити, золити, зваряти. [Шмаття лужила. Золила білизну. Хусти зваряла]. Выбучить - вилужити, визолити.
    * * *
    1) ( бельё) золи́ти, відзо́лювати, лу́жити
    2) ( кожу) бу́чити

    Русско-украинский словарь > бучить

  • 46 выделывать

    выделать
    1) виробляти, вироблювати, виробити, уробляти, уробити. [З дерева виробляють силу всяких речей. Забрали п'ять смухів уроблених і сирцю чимало]. В- ать кожи - правити, виправити, гарбувати, погарбувати, вичинювати, вичинити;
    2) в-ать штуки, что-либо плохое, смешное - витворяти, витворювати, коїти, виробляти, фиґлі стругати. [Синок таке батькові коїть, що мабуть і з світу зжене]. Выделанный - вироблений, уроблений, (о коже) вичинений, виправлений.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыделать
    1) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и мног. повиробля́ти и повиро́блювати; ( кожу) чини́ти и вичи́нювати, ви́чинити, виправля́ти, ви́правити
    2) (несов.: вытворять) витворя́ти, витво́рювати, витіва́ти, виробля́ти, виро́блювати, ко́їти

    Русско-украинский словарь > выделывать

  • 47 выползок

    1) ( сброшенный во время линьки покров) кожушо́к, -шка́ и кожу́шок, -шка; диал. лино́вище
    2) ( червяк) диал. гроба́к, -а, хробак, -а, черв'я́к, -а, диал. салі́й, -лія́

    Русско-украинский словарь > выползок

  • 48 доска

    дошка (ум. дощечка), (изредка) дертиця, дерниця. [Ой, і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодій Бондарівні домовину збити (Чуб.)]. Доска небольшая или одиночка - дощина. Самая толстая доска - форшта, хворшт. [Дубові форшти для склепу наготували]. Д. двухдюймовая - двіцалівка, двохпальцівка. Д. трёхдюймовая - трицалівка, трьохпальцівка. Д. наиболее употребительная для обшивки - шалівка. Д. толщиною меньше вершка, но толще шалёвки - безименка. Д., составляющая восьмую часть распиленного древесного ствола - гитина, восьмерня. Д.-горбыль - обапол, обаполок (р. -лку), опилок (р. -лку). Д. для пола - мостина, мостовина, (реже) місниця. Д. в потолке - стелина. Д. в заборе - ділина; (в воротах) ворітниця. В заборе доска, прикрывающая забор или частокол - гловень (р. -вня). Доска с уступами, на которые кладутся полки - шимбалок (р. -лка). Дубовые доски для лодок - боти. Д., положенные на лодках для устройства парома - мостинці (р. -нців). Доски, по которым скатывают тяжести для нагрузки и т. п. - кітвиці. Д., переброшенная через ручей, речку - кладка. Д. кухонная для теста, для котлет и т. п. - стільниця. [Візьми меншу стільничку на зілля: на великій ми тісто пораємо]. Д., употребляемая вместо колокола в монастырях (било) - брязкало, било, калатало. [Говорили, як у било били, а йому й не в догадки. Піп у дзвін, а чорт у калатало]. Д. кроильная - кравальня, кравниця, крійниця. Д. для глаженья - прасувальна дошка. Д., которую сапожник кладёт себе на колени и разбивает на ней молотком кожу - клепак (Вас.). Д. деревянная, для писания на ней масляными красками - блят. [Повіз дерево до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат помалював]. Вымощенный досками - мостовий. [Ой, Олено, сестро моя, помий двори мостовії]. Обшить досками - обшалювати, пошалювати. От доски до доски - від дошки до дошки; від палятурки до палятурки. [Всю оту купу книжок я знав уже розказати од палятурки до палятурки (Васильч.)]. Доска классная - таблиця. Д. аспидная - тавлетка, грифельна дошка. Д. шахматная - шахівниця. Д. грудная (анат.) - груднина.
    * * *
    до́шка

    от доски́ до доски́ [прочита́ть, вы́учить] — від до́шки до до́шки (від паліту́рки до паліту́рки) [прочита́ти, ви́вчити]

    Русско-украинский словарь > доска

  • 49 доха

    доха.
    * * *
    доха́; шу́ба, кожу́х

    Русско-украинский словарь > доха

  • 50 забучивать

    забутить
    I. підсипати, підсипати груз під що, засипати, засипати грузом що.
    II. Забучивать - починати золити.
    * * *
    I строит.; несов.; сов. - забут`ить
    забу́чувати, забути́ти
    II несов.; сов. - забут`ить
    ( бельё) відзо́лювати, -юю, -юєш, відзоли́ти, відлу́жувати, відлу́жити; ( кожу) відбу́чувати, відбу́чити

    Русско-украинский словарь > забучивать

  • 51 кожушок

    кожушок (-шка), коминок (-нка) и т. п.; см. Кожух.
    * * *
    уменьш.
    кожу́шок, -шка и кожушо́к, -шка́

    Русско-украинский словарь > кожушок

  • 52 лупить

    лупливать
    1) (сдирать кожу, снимать кожуру) лупити (-плю, -пиш), облуплювати (-люю, -люєш) що, (свежевать) білувати що. [Облуплює яйце (Луб.). Зарізав чоловік ягня, зібрався білувати (Манж.)];
    2) (драть, обирать) драти, дерти, обдирати, лупити. [Що ступить, то лупить (Номис)];
    3) (уписывать) уминати, трощити, лупити. [Лев уминав за сніданням ягня (Глібов). Бублики лупить, як хто купить (Номис)];
    4) (бить) лупцювати, лупити, ч[ш]устрити. [Мати її взяла лупцювати нещадно (Крим.). Дивимося: вже шустрить коня (Звин.)];
    5) (таращить) витріщати, лупити, вирячувати очі (грубее баньки) на що; срв. Пялить глаза;
    6) (ковырять) колупати. [Стала коло печі та й колупає її пальцем (Квітка)];
    7) (бежать) чухрати, чесати, лупити. [Час мов віл з гори чухра, його не налигаєш (Гул.-Арт.)].
    * * *
    1) (очищать от коры, скорлупы) лупи́ти, облу́плювати
    2) ( брать втридорога) де́рти, дра́ти, обдира́ти, лупи́ти
    3) (сильно бить, колотить) лупи́ти, лупцюва́ти, ката́ти, чухра́ти, пері́щити, пі́жити, репі́жити
    4) ( быстро бежать) лупи́ти, ката́ти, шква́рити, чухра́ти, чеса́ти

    Русско-украинский словарь > лупить

  • 53 мять

    1) м'яти (мну, мнеш), наминати, м'яшкурити, (жать, комкать) бгати, жужмити, гарбати, жмакати, жмакувати, (месить) місити що. [Не терши, не м'явши, не їсти калача (Номис). В руках груша аж пом'якшала, так її наминає (Свидн.). Смирний, хоч у вухо бгай (Приказка)]. -ть живот - вибирати живота (живіт, у животі). [Ворожка вибирає живіт (Сл. Гр.)];
    2) (о волокнист.) м'яти, терти (тру, треш), тіпати, (солому) мервити (мервлю, -виш), (кожу) м'яти, виминати, (ключом) ключкувати що. [Мати коноплі біля комина мне (Тесл.)];
    3) жувати, жерти, лупити; срв. Жевать, Жрать. Мятый (неоконч. и оконч.) - (зі)м'ятий, (по)м'яшкурений, (зі)бганий, (по)жмаканий, (по)жмакований, (по)гарбаний, мішений, вимішений; (по)тертий, (по)тіпаний, (з)мервлений, (по)ключкований; (з)жований, (з)жертий, (з)луплений.
    * * *
    1) м'я́ти (мну, мнеш); ( комкать) бга́ти, жу́жмити
    2) (лён, коноплю) м'я́ти; ( трепать) тіпа́ти, те́рти (тру, треш)

    Русско-украинский словарь > мять

  • 54 нагольный

    \нагольныйый тулуп — некри́тий кожу́х

    2) (перен.: ничем не прикрытый) неприкри́тий

    Русско-украинский словарь > нагольный

  • 55 надлупливать

    и Надлуплять надлупить (наддирая кожу, кожуру) надлуплювати, надлупити, (о мног. или во мн. местах) понадлуплювати що; (надковыривая) надколупувати, надколупати, (о мног.) понадколупувати що. Надлупленный - надлуплений, понадлуплюваний; надколупаний, понадколупуваний. -ться - надлуплюватися, надлупитися, понадлуплюватися; бути надлуплюваним, надлупленим, понадлуплюваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надлуп`ить
    надлу́плювати, -люю, -люєш, надлупи́ти, -луплю́, -лу́пиш

    Русско-украинский словарь > надлупливать

  • 56 накожный

    нашкурний, (зап.) нашкірний. -ная болезнь - шкурна (нашкурна) хвороба.
    * * *
    мед.
    нашкірний; ( поражающий кожу) шкіряни́й

    Русско-украинский словарь > накожный

  • 57 начёсывать

    начесать
    1) чего - начісувати, начесати, (о мног.) поначісувати чого; (шерсти ещё, сов.) начухрати (вовни); (льна, пряжи ещё, сов.) напачесувати (льону, прядива). [Тихо дівча косу чеше; що начеше, на Дунай несе (Чуб. V). Начухрав вовни (Сл. Гр.)];
    2) что - начісувати, начесати, нашкрябувати, нашкрябати, надряпувати, надряпати, начухувати, начухати, (о мног.), поначісувати и т. п. що. [На тім'ї начесав аж струп (Котл.). Не шкрябайся так, - ще коросту нашкрябаєш! (Брацл.). Начухав руку, трохи не поздирав (Сл. Ум.)]. Начёсанный -
    1) начесаний, поначісуваний; начухраний, напачесуваний, напачесований;
    2) начесаний, нашкрябаний, надряпаний, начуханий, понашкрябуваний и т. п. -ться -
    1) начісуватися, начесатися, поначісуватися; бути начісуваним, начесаним, поначісуваним и т. п.; нашкрябуватися, бути нашкрябуваним, нашкрябаним, понашкрябуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (чеша) начесатися, попочесати (досхочу), ( о мног.) поначісуватися; б) (чешась) начісуватися, попочесатися (досхочу), (о мног.) поначісуватися и т. п.; срв. Чесать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - начес`ать
    начі́сувати, -сую, -суєш, начеса́ти, -чешу, -че́шеш; ( повреждать кожу чесанием) начу́хувати, -чухую, -чухуєш, начу́хати, нашкря́бувати, -бую, -буєш, нашкря́бати

    Русско-украинский словарь > начёсывать

  • 58 обдирать

    ободрать
    1) (снимать кору, кожу) обдирати, обдерти и обідрати, пообдирати, лупити, облуплювати, облупити, пооблуплювати, білувати, оббіловувати, оббілувати, пооббіловувати; (зерно от шелухи) лущити, лускати, облущувати, облущити, обшугувати, обшугати, шеретувати, обшеретувати, пошеретувати. -драть деревцо - обдерти, облупити деревце. -ать лошадь, животное - облупити, оббілувати коня, звірину. -дирать ячмень, гречу на крупу - обшугувати ячмінь, гречку на крупи;
    2) (оцарапать) обдряпувати, обдряпати, подряпати, обшморгувати, обшморгнути. -драл себе руки - подряпав собі руки;
    3) см. Обобрать. -драть как липку - живцем облупити. Морозом всё лицо -драло - від морозу чисто вид полупився. Ободранный - обідраний, обдертий, облуплений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ободр`ать
    1) (верхний слой, покров) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; обшмо́ргувати, обшмо́ргати и обшморгну́ти; ( облупливать) облу́плювати, облупи́ти и пооблу́плювати; ( зерно) шеретува́ти, обшеретува́ти, несов. ви́шеретувати, пошеретува́ти
    2) ( приводить в негодный вид) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтрі́пати и пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и пообша́рпувати
    3) (обирать, грабить) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти, оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти, обира́ти, обра́ти и пообира́ти

    Русско-украинский словарь > обдирать

  • 59 отвёртывать

    отвертеть, отвернуть
    1) відкручувати, відкрутити. Я тебе голову -ну - я тобі голову відкручу;
    2) відкручувати, відкрутити, відві[е]рчувати, відвертіти, відвернути. -нуть винт, кран - відкрутити, відвертіти ґвинт, відкрутити, відвернути крант;
    3) (отворачивать) відвертати, відвернути, відгортати, відгорнути, закочувати, закотити, закасувати, закасати. -нуть пласт земли - відвернути, відгорнути скибу землі. -нуть полу - відгорнути полу. -нуть воротник, рукава - відгорнути (відвернути, відкотити, закотити) комір, закачати (закотити, закасати) рукава. -нуть кожу - залупити шкуру. -нуть лицо, глаза - відвертати, відвернути (о многих повідвертати) лице, очі від кого, від чого, відводити, відвести очі від кого, від чого. Отвёрнутый, отверченный - відкручений, відвірчений, відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий, відкочений, закочений.
    * * *
    несов.; сов. - отверн`уть
    1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти
    2) ( отвинчивать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати; відві́рчувати, відверті́ти
    3) (вертя, отламывать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати, скру́чувати, скрути́ти и поскру́чувати; відла́мувати, відлама́ти, відло́млювати, відломи́ти
    4) (отгибать край чего-л.) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти, відко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати; (штанину, рукав) відка́чувати, відкача́ти и повідка́чувати; ( откидывать) відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; (загнув, завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и позака́чувати
    5) ( сворачивать в сторону) зверта́ти, зверну́ти

    Русско-украинский словарь > отвёртывать

  • 60 отворачивать

    отворотить
    1) відвертати, відвернути що. -тить камень с дороги - відвернути (відкотити) камінь з дороги. -тить лошадь - відвернути коня. -тить сукрой хлеба - відкраяти, відбатувати лусту (кімсу) хліба;
    2) відгортати, відгорнути, відвертати, відвернути, відкочувати, відкотити, закочувати, закотити, закачувати, закачати, відхиляти, відхилити. -тил полу и полез в карман - відгорнув (закотив) полу і сягнув до кешені. -вать, - тить полог, занавеску - відгортати, відгорнути, відхиляти, відхилити, (слегка) прогортати, прогорнути запинало, запинальце. -тить воротник, рукава - відкотити, закотити комір, закачати (закотити, закасати) рукава, срв. Отвёртывать 3. -вать кожу, кожицу - залуплювати шкуру, шкурку. См. Отвернуть (Отвёртывать 3);
    3) відвертати, відвернути, відхиляти, відхилити. -вать лицо - відвертати, відвернути лице від кого, від чого. -вать нос от чего - ніс вернути від чого. Ветер -вает - вітер повертається (повернувся);
    4) см. Отвёртывать, отвернуть 1;
    5) см. Отвращать, отвратить;
    6) безл. вернути, відворочати, сов. відвернути. [Від їжі верне]. Отвороченный - відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отворот`ить
    1) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти

    Русско-украинский словарь > отворачивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • кожу́х — кожух, а; мн. и, ов [некожух] …   Русское словесное ударение

  • Кожу сняли, так не по шерсти тужить. — Кожу сняли, так не по шерсти тужить. См. ПОМОЩЬ КСТАТИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • кожу́х — а, м. 1. Тулуп из овчины. Проезжает командир в нагольном кожухе, накинутом на одно плечо. А. Н. Толстой, Хлеб. Подняв воротник овчинного кожуха, он ходил от одного пахаря к другому. Медынский, Марья. 2. тех. Оболочка, покрышка, футляр и т. п. для …   Малый академический словарь

  • С живого кожу драть — Съ живого кожу драть (иноск.) совсѣмъ обирать. Ср. Вступило отъ овецъ прошеніе въ приказъ: «Что волки де совсѣмъ сдираютъ кожу съ насъ». Крыловъ. Слонъ на воеводствѣ. Ср. Ну то то жъ, говоритъ имъ слонъ: «смотрите! Неправды я не потерплю ни въ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Человек меняет кожу — Режиссёр Борис Кимягаров В главных ролях Баба Аннанов Игорь Костолевский Лариса Удовиченко Борис Хмельницкий Юрий Горобец Кинокомпания …   Википедия

  • Спускать кожу — кому. СПУСТИТЬ КОЖУ кому. Устар. Экспрес. Наказывая, сечь кого либо розгами, плетью и т. п. Ну, да полно и было за это людям. Сидоровна твоя всем кожу спустила: то то проказница: я за то её и люблю, что уж коли примется сечь, так отделает! (Н.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Спустить кожу — СПУСКАТЬ КОЖУ кому. СПУСТИТЬ КОЖУ кому. Устар. Экспрес. Наказывая, сечь кого либо розгами, плетью и т. п. Ну, да полно и было за это людям. Сидоровна твоя всем кожу спустила: то то проказница: я за то её и люблю, что уж коли примется сечь, так… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • С обработанной тушки утки снять кожу. Делается это так: — Тип блюда: Категория: Продукты: Рецепт приготовления …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • с живого кожу драть — (иноск.) совсем обирать Ср. Вступило от овец прошение в приказ: Что волки де совсем сдирают кожу с нас . Крылов. Слон на воеводстве. Ср. Ну то то ж, говорит им слон: смотрите! Неправды я не потерплю ни в ком: По шкурке, так и быть, возьмите, А… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Драть кожу (кожи) — с кого. Устар. То же, что Драть шкуру с кого. Голый наёмник дерёт с мужиков кожу, даже лучшей поры нам не оставляет. Зимою не пускает в извоз, ни в работу в город; всё работай на него для того, что он подушные платит за нас (Радищев. Путешествие… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • токсичность при всасывании через кожу — rus чрезкожная токсичность (ж), токсичность (ж) при поступлении через кожу; токсичность (ж) при перкутанном воздействии; токсичность (ж) при всасывании через кожу eng percutaneous toxicity fra toxicité (f) percutanée deu perkutane Toxizität (f),… …   Безопасность и гигиена труда. Перевод на английский, французский, немецкий, испанский языки

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»