Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

каждому+своё

  • 21 дай бог каждому...

    ДАЙ БОГ ВСЯКОМУ <BCEM(...), КАЖДОМУ(...), ЛЮБОМУ(...)> coll
    [these forms only; usu. predic (with subj: any common noun); fixed WO]
    =====
    extremely, impressively strong, big, much etc (used to emphasize a very high degree of some positive quality or the intensity of some worthy activity):
    - as good <much etc> as anyone <any man etc> could want;
    - (such a [NP]) that anyone <any man etc> would be thankful for;
    - [in limited contexts] may God give everybody as good.
         ♦...На голых её [официантки] руках вздулись такие бицепсы, что дай бог любому мужику (Аксёнов 1)....Her [the waitress's] bare arms swelled with biceps that any man would be thankful for (1a).
         ♦ С красителями мы ещё отстаём, но кожа - дай бог всем иметь такую кожу! (Рыбаков 1). Our dyes are a bit out of date, it's true, but nobody could ask for better leather (1a).
         ♦ [Марина:] Я на своё житьё, Микита, не жалюсь [substand = жалуюсь]. Моё житьё - дай бог всякому (Толстой 1). [М.:] I ain't complaining about my own life, Nikita. May God give everybody as good (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > дай бог каждому...

  • 22 всё в своё время, каждому овощу своё время

    посл ≈ all in good time

    Русско-английский учебный словарь > всё в своё время, каждому овощу своё время

  • 23 К-4

    КАЖДОМУ СВОЁ (sent Invar fixed WO
    each person has his own fate, purpose in life, as well as his own concerns, gifts, tastes etc
    to each his own
    (in limited contexts) everybody is different it's a matter of taste each to his own taste.
    ...Ирина Викторовна вообще не боялась никаких на свете машин, не испытывала страха от того, что роботы могут вытеснить человека из жизни или стихийно взбунтоваться, как об этом написано у многих довольно умных, но теперь уже не оригинальных авторов... Пустяки! Каждому свое, машине - машинное, человеку - человеческое (Залыгин 1). There was no machine in the world that held any terrors for her (Irina Viktorovna), and she never feared that robots might displace humans or spontaneously revolt, as so many clever but no longer original writers had suggested. What nonsense that was! To each his own —the mechanical to the machine, the human to the human (1a)
    В них (стихах, написанных сознательным способом,) исчезает чудо стихотворчества, но они нравятся неискушенному читателю, потому что в них наличествует элемент пересказа, готовой мысли. Мне такие стихи не нужны. Каждому - своё (Мандельштам 2). Such verse (written in premeditated fashion), though lacking the miraculous quality of spontaneous creation, always appeals to the unschooled reader because it "tells a story" or conveys a ready-made idea. I can do without this kind of verse. Its a matter of taste (2a)
    Loan translation of the Latin suum cuique.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > К-4

  • 24 Употребление притяжательных местоимений

    Притяжательные местоимения имеют двойную связь. Во-первых, они связаны в качестве определения с существительным и согласуются с ним в роде, числе и падеже с помощью падежных окончаний (см. таблицу). Во-вторых, они обозначают принадлежность определяемого слова, и поэтому от лица, рода и числа слова, обозначающего „владельца“, зависит выбор самого притяжательного местоимения.
    В русском языке местоимение свой может обозначать принадлежность разным лицам. В немецком языке каждому лицу, то есть каждому личному местоимению, соответствует своё притяжательное местоимение:
    Если в качестве подлежащего употребляется man, то с ним соотносится sein:
    Man kennt nicht immer seine wahren Freunde. - Не всегда знаешь своих настоящих друзей.
    В немецком языке притяжательные местоимения употребляются чаще, чем в русском языке, а при переводе могут опускаться.
    Притяжательные местоимения могут не только выполнять функцию определения к существительному, но и замещать существительное, то есть употребляться без него.
    В этом случае они склоняются следующим образом:
    Единственное число:
    N meiner deiner
    D meinem deinem
    A meinen deinen
    женский род
    N meine deine
    D meiner deiner
    A meine deine
    средний род
    N mein(e)s dein(e)s
    D meinem deinem
    A mein(e)s dein(e)s
    Множественное число:
    D meinen deinen
    A meine deine
    Wessen Wagen ist das? – Das ist meiner. - Чья это машина? – Это моя.
    Das ist nicht deine Tasche, sondern meine. - Это не твоя сумка, а моя.
    Ist das dein Buch? – Ja, das ist meins. - Это твоя книга? – Да, это моя.
    В мужском роде единственного числа в номинативе -er может опускаться только в unser(er):
    Wessen Ball ist das? – Das ist unser(er). - Чей это мяч? – Это наш.
    Чаще вместо meines, deines, seines и т.д. употребляются meins, deins, seins и т.д., то есть в окончании -es выпадает -e:
    Wessen Haus ist das? / Wem gehört das Haus? - Чей это дом?
    Das ist meins (deins, seins, ihrs, unsers, euers, ihrs). - Это мой (твой, его, её, наш, ваш, их).
    Притяжательные местоимения (см. дальше) могут употребляться и с артиклем. В этом случае они склоняются как прилагательные по слабому типу:
    Wessen Bleistift nimmst du? - Ich nehme den meinen. - Чей карандаш ты возьмёшь? - Я возьму свой.
    Wessen Buch nimmst du? - Чью книгу ты возьмёшь?
    Ich nehme das meine. - Я возьму свою.
    Вместо den meinen и т.д. могут употребляться den meinigen, den deinigen и т.д.:
    Mische dich nicht in die fremden Dinge, aber die deinigen tue mit Fleiß. - Не вмешивайся в чужие дела, но свои делай прилежно (посл.).
    Die Bäume im Nachbargarten blühen schon, die unsrigen sind noch nicht so weit. - Деревья в соседнем саду цветут, а наши ещё нет.
    Das Buch ist das meinige. - Книга моя.
    Эти формы свойственны устной речи.
    Употребление притяжательных местоимений в несклоняемой форме в качестве именной части сказуемого считается устаревшим либо характерным для высокого стиля:
    Du bist unser. (Schiller) - Ты наш. (Шиллер)
    Притяжательные местоимения могут субстантивироваться:
    Er liebt die Seinen / Seinigen. - Он любит своих / своих близких / родных.
    Ewig der Deine! - Вечно твой!
    Tun Sie das Ihre. - Делайте своё (дело).
    Jedem das Seine. - Каждому своё.
    Наречие seinerzeit, образованное от притяжательного местоимения, не изменяется:
    Sie war seinerzeit beim Publikum beliebt. - Её в своё время любила публика.
    Wir besuchten ihn seinerzeit. - Мы посетили его в своё время.
    В некоторых случаях вместо притяжательного местоимения может употребляться личное местоимение с предлогом:
    Das war ein Freund von mir. - Это был мой друг.
    Притяжательные местоимения в определённых случаях (в Библии, поэзии и др.) могут стоять после существительного:
    Vater unser, der du bist im Himmel. Nimm auch meine Seel in die Hände dein. - Отче наш, сущий на небесах. Возьми и мою душу в руки твои.
    Название молитвы „Отче наш“ является существительным das Vaterunser.

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Употребление притяжательных местоимений

  • 25 каждый

    Новый русско-итальянский словарь > каждый

  • 26 свой

    наскі; свой
    * * *
    мест. муж. свой (род. свайго, дат. свайму, вин. свой, свайго, твор., пред. сваім)
    жен. свая (род., дат., пред. сваёй, твор. сваёй, сваёю)
    ср. сваё (род. свайго, дат. свайму, вин. сваё, твор., пред. сваім)
    мн. свае (род., пред. сваіх, дат. сваім, вин. свае, сваіх, твор. сваімі)

    своё в знач. сущ.сваё

    свои (родственники, близкие люди)свае

    в своё удовольствие — як душа жадае, са здавальненнем

    свои людисочтёмся погов. — свае людзі — памяркуемся

    Русско-белорусский словарь > свой

  • 27 свой

    Русско-английский фразеологический словарь > свой

  • 28 каждый

    мест опр
    1) every; each

    ка́ждое у́тро — every morning

    ка́ждые пять дней — every five days

    ка́ждый второ́й — every other

    ка́ждый из нас — each of us

    2) в знач сущ м everybody; everyone

    его́ ка́ждый зна́ет — everybody knows him

    - каждому своё

    Русско-английский учебный словарь > каждый

  • 29 Написание с прописной буквы

    С прописной буквы стали писаться:
    • субстантивированные имена прилагательные и причастия:
    alles übrige → alles Übrige всё остальное
    alles sonstige → alles Sonstige всё прочее
    im allgemeinen → im Allgemeinen в общем
    Ihm entgeht nicht das geringste. → Ihm entgeht nicht das Geringste. От него ничего не ускользает. / Он ничего не упустит.
    Der nächste, bitte! → Der Nächste, bitte! Следующий, пожалуйста!
    und ähnliches (u. ä.) → und Ähnliches (u. Ä.) и тому подобное (и т.п.)
    zum letztenmal → zum letzten Mal в последний раз
    Es ist folgendes zu beachten. → Es ist Folgendes zu beachten. Следует обратить внимание на следующее.
    der, die, das letzte → der, die, das Letzte последний, последняя, последнее
    в том числе в устойчивых выражениях:
    Es ist das beste. → Es ist das Beste. Это – самое лучшее.
    Alles ist beim alten. → Alles ist beim Alten. Всё по-старому / без изменений.
    auf dem trockenen sitzen → auf dem Trockenen sitzen сидеть на мели (о финансах)
    den kürzeren ziehen → den Kürzeren ziehen иметь недостатки
    im großen und ganzen → im Großen und Ganzen в основном
    im großen und kleinen → im Großen und Kleinen в большом и малом
    im ganzen gesehen → im Ganzen gesehen рассматривая в целом
    pleite gehen → Pleite gehen обанкротиться
    auf dem laufenden sein → auf dem Laufenden sein быть в курсе событий
    im dunkeln tappen → im Dunkeln tappen действовать наугад, вслепую
    В сочетании „aufs“ + превосходная степень возможно написание как с большой, так и с малой буквы:
    aufs beste → aufs Beste / aufs beste самым лучшим образом
    aufs herzlichste → aufs Herzlichste / aufs herzlichste сердечно, искренне
    • в субстантивированных парных несклоняемых прилагательных в описаниях людей (Paarformeln mit nicht deklinierten Adjektiven):
    groß und klein → Groß und Klein от мала до велика, стар и млад
    jung und alt → Jung und Alt млад и стар
    Но: Arm und Reich → Arm und Reich бедный и богатый
    • в именах числительных:
    der, die, das erste → der, die, das Erste первый, первая, первое
    fürs erste → fürs Erste для начала, на первых порах
    zum ersten → zum Ersten во-первых
    jeder vierte → jeder Vierte каждый четвёртый
    Jeder will der erste sein. → Jeder will der Еrste sein. Каждый хочет быть первым.
    Если числительные tausend и hundert, в том числе с viele и einige, не указывают точного числа, возможно написание с прописной и строчной буквы:
    viele hundert kamen ↔ viele Hundert kamen пришло много сотен
    Hunderte von Menschen ↔ hunderte von Menschen сотни людей
    einige tausend Schüler ↔ einige Tausend Schüler несколько сотен учеников
    tausende von Zuschauern ↔ Tausende von Zuschauern тысячи зрителей
    Dutzend сейчас можно писать и со строчной буквы:
    Wir bekamen Dutzende von Briefen. ↔ Wir bekamen Dutzende / dutzende von Briefen. Мы получили десятки писем.
    Er sah viele Dutzend Prominenz. ↔ Er sah viele Dutzend / dutzend Prominenz. Он видел много десятков знаменитостей.
    • субстантивированные наречия, предлоги, союзы и междометия:
    im voraus → im Voraus заранее
    ja sagen → ja / ja sagen соглашаться
    Er glaubt, wunder was getan zu haben (ugs.). → Er glaubt, Wunder was getan zu haben (ugs.). Ему кажется, что он невесть что сделал (разг.).
    • имена существительные, которые входят в состав устойчивых словосочетаний с глаголами и предлогами:
    in acht nehmen → in Acht nehmen быть осторожным с чем-либо
    außer acht lassen → außer Acht lassen упустить что-либо из виду
    diät leben → Diät leben быть на диете
    in bezug auf → in Bezug auf относительно
    im voraus → im Voraus Заранее
    Но: instand halten ↔ instand / in Stand halten содержать в исправности
    instand setzen ↔ instand / in Stand setzen ремонтировать
    imstande ↔ imstande / im Stande sein быть в состоянии
    • также существительные die Angst страх, das Leid горе, die Pleite банкротство, das Recht право, die Schuld вина в составе устойчивых выражений:
    angst machen → Angst machen пугать, нагонять страх
    leid tun → Leid tun сожалеть
    (un)recht haben → (Un)Recht haben быть (не)правым
    (un)recht geben → (Un)Recht geben (не)признать правоту
    (un)recht behalten → (Un)Recht behalten оказаться (не)правым
    (un)recht bekommen → (Un)Recht bekommen (не)справедливо получить
    pleite gehen, machen → Pleite gehen, machen обанкротиться
    schuld / die Schuld haben → Schuld / die Schuld haben быть виновным
    schuld / die Schuld geben → Schuld / die Schuld geben обвинить
    Слова angst, leid, pleite, recht, schuld в сочетании с sein в силу того, что они являются прилагательными (а recht и наречием) и пишутся соответственно со строчных букв:
    Mir ist angst und bange. - Мне жутко. / Я боюсь.
    Ich bin es jetzt leid. - Мне сейчас этого жаль.
    Er ist pleite. - Он обанкротился.
    Du bist an allem Unglück schuld. - Ты виноват во всех бедах.
    Das ist mir durchaus recht. - Это меня вполне устраивает.
    Das geschieht ihm recht. - Поделом ему.
    • имена существительные, обозначающие времена суток: Morgen, Vormittag, Mittag, Nachmittag, Abend, Nacht, Mitternacht после наречий vorgestern, gestern, heute, morgen, übermorgen пишутся с прописной буквы:
    vorgestern abend → vorgestern Abend позавчера вечером
    heute nacht → heute Nacht сегодня вечером
    morgen vormittag → morgen Vormittag завтра в первой половине дня
    • название языка в сочетании с предлогом:
    auf deutsch sagen → auf Deutsch sagen сказать на немецком языке
    in englich abfassen → in Englich abfassen составить на английском языке
    auf gut russisch gesagt → auf gut Russisch gesagt говоря на хорошем русском языке
    С прописной буквы пишутся по-прежнему:
    • вежливая форма „Sie“ и соответствующие притяжательные местоимения:
    Er fragte: „Haben Sie alles verstanden?“ - Он спросил: „Вы всё поняли?“
    Er sagte: „Ich danke Ihnen für Ihr Geschenk.“ - Он сказал: „Я благодарю вас за ваш подарок.“
    • устойчивые вежливые обращения:
    Haben Eure Exzellenz noch einen Wunsch? - Что ещё желает Ваше превосходительство?
    • названия цвета в сочетании с предлогом:
    in Rot - в красный цвет
    bei Grün die Straße überqueren - перейти улицу на зелёный свет
    • имена собственные, праздничные дни и исторические события и т.д.:
    der Stille Ozean - Тихий океан
    der Heilige Abend - Cочельник (24 декабря)
    der Westfälische Friede - Вестфальский мир
    • субстантивированные местоимения (допускается написание и с прописной буквы):
    jedem das Seine ↔ jedem das Seine / seine каждому своё
    jedem das Seine lassen ↔ jedem das Seine / seine l. воздавать каждому по заслугам
    Er sorgte für die Seinen. ↔ Er sorgte für die Seinen / seinen. Он заботился о своих близких.
    Ich tue das Meine. ↔ Ich tue das Meine / meine. Я выполняю свой долг.

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Написание с прописной буквы

  • 30 pied

    (m) нога, ступня
     ♦ à chaque pied son soulier каждому своё
     ♦ [lang name="French"]à pied, à cheval, en voiture (шутл. – ирон.) всячески; всеми способами
     ♦ appel du pied (ирон.) прозрачный намёк
     ♦ avoir bon pied быть неутомимым ходоком
     ♦ [lang name="French"]avoir bon pied, bon œil (шутл.) быть ещё здоровым, крепким, полным сил
     ♦ avoir le pied levé быть лёгким на подъём
     ♦ avoir le pied marin не бояться качки
     ♦ avoir le pied parisien (шутл.) быть истинным парижанином
      1) крепко стоять на ногах
      2) быть реалистом; трезво смотреть на вещи
      1) еле-еле двигаться; подкашиваться (о ногах)
      2) быть ленивым; отлынивать от работы
     ♦ avoir les quatre pieds blancs (ирон.) быть тем, кому всё прощается [всё сходит с рук]
     ♦ avoir mangé ses pieds плохо пахнуть изо рта
     ♦ avoir toujours le pied en l'air всё время куда-то торопиться
     ♦ avoir un pied dans la fosse стоять одной ногой в могиле
     ♦ bête comme ses pieds [ un chou] глупый как пробка; набитый дурак
     ♦ boiter des deux pieds [ côtés] хромать на обе ноги; разваливаться
     ♦ casser les pieds à qn надоедать, приставать к кому-л.
     ♦ ce qu'il est casse-pieds! ну и зануда же он!
     ♦ c'est bien fait pour ses pieds так ему и надо; поделом ему
     ♦ c'est le pied! потрясающе!; блеск!; бесподобно!
     ♦ ce n'est pas le pied это неинтересно, скучно; это не воодушевляет
     ♦ [lang name="French"]ce qu'il a dans la tête, il ne l'a pas au pied уж если ему что втемяшилось, ему хоть кол на голове теши
     ♦ couper l'herbe sous les pieds de qn перебежать дорогу кому-л.; перехватить инициативу
     ♦ couper par le pied подрезать на корню
     ♦ croche-pied подвох, каверза, подножка
     ♦ de pieds en cap с головы до ног
     ♦ dépasser qn de cent pieds; ▼ être à cent pieds au-dessus de qn быть на порядок, на голову выше кого-л.
     ♦ en pied во весь рост
      1) быть на ногах
      2) поправиться; встать на ноги после болезни
     ♦ être sur un bon pied avec qn быть с кем-л. на дружеской ноге
     ♦ faire du pied пожимать ножку под столом (женщине)
      1) бить копытом; сгорать от нетерпения
      2) скакать во весь опор; удирать во все лопатки
     ♦ faire le pied de grue долго ждать; томиться ожиданием
     ♦ faire les pieds à qn проучить кого-л.
     ♦ cela lui fera les pieds впредь это будет ему наукой
     ♦ faire perdre ([lang name="French"]le) pied à qn
      1) выбить у кого-л. почву из-под ног
      2) сбить кого-л. с мысли
     ♦ faire qch comme un pied [ un sabot] делать что-л. из рук вон плохо, отвратительно
     ♦ faire sécher sur pied томить ожиданием
     ♦ faute de souliers on va nu pieds по одёжке протягивай ножки
     ♦ fouler aux pieds попирать ногами; топтать
      1) его не проведёшь; он парень не промах
      2) у него губа не дура
     ♦ jouer aux Pieds Nickelés играть в гангстеров (о детях)
     ♦ lâcher pied уступить; отступить; не устоять
     ♦ [lang name="French"]laissez-le prendre un pied, il en prendra quatre ему палец в рот не клади
     ♦ lécher les pieds à qn подлизываться к кому-л.; подхалимничать
      1) сбросить газ; сбавить скорость
      2) сбежать откуда-л., не заплатив
      3) скрыться с чужими деньгами
     ♦ livrer qn pieds et poings liés выдать кого-л. с руками и ногами; сдать кого-л. с головой
     ♦ marcher sur les pieds бесцеремонно вести себя; не считаться с окружающими
     ♦ mettre à qn le pied à l'étrier руководить чьими-л. первыми шагами; помочь кому-л. стать на ноги
     ♦ mettre les pieds dans le plat совершить досадную оплошность, грубый промах, бестактность
     ♦ mettre les pieds dans les affaires de qn лезть, соваться в чьи-л. дела
     ♦ mettre qn au pied du mur припереть кого-л. к стенке
     ♦ mettre son pied dans tous les souliers повсюду совать свой нос
      1) поднять; поставить на ноги
      2) организовать, создать
      3) поставить под ружьё; привести в боевую готовность
     ♦ mise à pied увольнение с работы
     ♦ ne pas avoir les deux pieds dans le même sabot быть расторопным, шустрым
     ♦ ne pas savoir sur quel pied danser [ où donner de la tête] растеряться; не знать, как себя повести, как поступить, за что взяться
     ♦ ne pas se laisser marcher sur les pieds; ▼ avoir bec et ongles уметь постоять за себя; не давать себя в обиду
     ♦ [lang name="French"]ne pouvoir remuer ni pied, ni patte (шутл.) быть не в силах пошевелиться
      1) оступиться
      2) растеряться, потерять почву под ногами
     ♦ pied de nez насмешка; открытая издёвка
     ♦ pied noir француз алжирского происхождения
     ♦ pied-à-terre временное пристанище
     ♦ prendre pied обосноваться, укрепиться
     ♦ prendre qch au pied de la lettre воспринять что-л. буквально
     ♦ prendre qn au pied levé застать кого-л. в момент ухода, в дверях
     ♦ prendre son pied (прост.) получить максимум удовольствия; поймать кайф
     ♦ regarder où l'on met les pieds заранее проявить должную осмотрительность
     ♦ répondre au pied levé отвечать без подготовки, с ходу
      1) удачно упасть, ничего не повредив
      2) без потерь выпутаться из затруднительного положения
     ♦ rouler pied au plancher ехать на полной скорости; жать на всю катушку
     ♦ se débrouiller comme un pied быть недотёпой; справляться с делом из рук вон плохо
     ♦ se prendre les pieds dans le tapis запутаться в объяснениях; сбиться с панталыку; зарапортоваться
      1) сохнуть на корню; томиться; умирать от тоски
      2) (ирон.) засидеться в девках
     ♦ s'en aller les pieds devant [ les pieds les premiers] (шутл.) умереть; быть вынесенным ногами вперёд
     ♦ six pieds de terre suffisent au plus grand homme и великому человеку на кладбище надо не (так) много места
     ♦ sur le pied de guerre на военном положении, в боевой готовности
     ♦ sur pied
      1) на ногах
      2) на корню
     ♦ [lang name="French"]tel pied, tel soulier по Сеньке и шапка
     ♦ tenir de pied ferme упорно стоять на своём
     ♦ tirer [ ôter] une épine du pied снять камень с души
     ♦ traiter qn sur un pied d'égalité относиться к кому-л. как к равному
     ♦ travailler d'arrache pied упорно работать
     ♦ va-nu-pieds босяк, бродяга
     ♦ vivre sur un grand / petit pied жить на широкую ногу, с размахом / скромно, экономно
     ♦ vouloir être à cent pieds sous terre быть готовым сквозь землю провалиться

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > pied

  • 31 Д-426

    ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТЙ ДУШУ
    СЕРДЦЕ obs) (с кем, на ком) coll
    VP subj: human
    1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing
    X отвёл душу (с Y-ом (в Z-e)) = X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y)
    X eased his mind (by talking to Y (doing Z)) X relieved tension (by doing Z) X calmed himself (by talking to Y (doing Z)) (in limited contexts) X got it off his chest X blew off steam.
    ...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием (молитвой): «Каждому своё, пускай отведёт душу» (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers (praying). To each his own, let her unburden herself' (3a).
    Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Taking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).
    2. (на ком-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: II X отвёл душу (на Y-e) = X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y
    X took it out on Y.
    ...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).
    Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Д-426

  • 32 отвести душу

    ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТИ ДУШУ <СЕРДЦЕ obs> (с кем, на ком) coll
    [VP; subj: human]
    =====
    1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing: X отвёл душу (с Y-ом < в Z-e>) - X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y); X eased his mind (by talking to Y < doing Z>); X relieved tension (by doing Z); X calmed himself (by talking to Y < doing Z>); [in limited contexts]
    X got it off his chest; X blew off steam.
         ♦...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием [молитвой]: "Каждому своё, пускай отведёт душу" (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers [praying]. "To each his own, let her unburden herself" (3a).
         ♦ Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Ikking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).
    2. (на к ом-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: || X отвёл душу (на Y-e) - X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y; X took it out on Y.
         ♦...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).
         ♦ Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отвести душу

  • 33 отвести сердце

    ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТИ ДУШУ <СЕРДЦЕ obs> (с кем, на ком) coll
    [VP; subj: human]
    =====
    1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing: X отвёл душу (с Y-ом < в Z-e>) - X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y); X eased his mind (by talking to Y < doing Z>); X relieved tension (by doing Z); X calmed himself (by talking to Y < doing Z>); [in limited contexts]
    X got it off his chest; X blew off steam.
         ♦...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием [молитвой]: "Каждому своё, пускай отведёт душу" (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers [praying]. "To each his own, let her unburden herself" (3a).
         ♦ Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Ikking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).
    2. (на к ом-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: || X отвёл душу (на Y-e) - X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y; X took it out on Y.
         ♦...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).
         ♦ Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отвести сердце

  • 34 отводить душу

    ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТИ ДУШУ <СЕРДЦЕ obs> (с кем, на ком) coll
    [VP; subj: human]
    =====
    1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing: X отвёл душу (с Y-ом < в Z-e>) - X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y); X eased his mind (by talking to Y < doing Z>); X relieved tension (by doing Z); X calmed himself (by talking to Y < doing Z>); [in limited contexts]
    X got it off his chest; X blew off steam.
         ♦...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием [молитвой]: "Каждому своё, пускай отведёт душу" (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers [praying]. "To each his own, let her unburden herself" (3a).
         ♦ Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Ikking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).
    2. (на к ом-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: || X отвёл душу (на Y-e) - X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y; X took it out on Y.
         ♦...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).
         ♦ Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отводить душу

  • 35 отводить сердце

    ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТИ ДУШУ <СЕРДЦЕ obs> (с кем, на ком) coll
    [VP; subj: human]
    =====
    1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing: X отвёл душу (с Y-ом < в Z-e>) - X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y); X eased his mind (by talking to Y < doing Z>); X relieved tension (by doing Z); X calmed himself (by talking to Y < doing Z>); [in limited contexts]
    X got it off his chest; X blew off steam.
         ♦...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием [молитвой]: "Каждому своё, пускай отведёт душу" (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers [praying]. "To each his own, let her unburden herself" (3a).
         ♦ Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Ikking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).
    2. (на к ом-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: || X отвёл душу (на Y-e) - X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y; X took it out on Y.
         ♦...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).
         ♦ Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > отводить сердце

  • 36 _ЛАТИНСКИЕ СЛОВА И УСТОЙЧИВЫЕ СОЧЕТАНИЯ

    ab abrupto — внезапно, сразу

    ad arbitrium — произвольно, по усмотрению

    ad finemсокр. ad fin. до конца (страницы и т.п.)

    ad interimсокр. ad int., a.i. в течение некоторого времени; временный; на время

    ad oculos — наглядно, воочию

    ad verbum — буквально, дословно

    alieni juris — несамостоятельный, находящийся под властью другого

    Anno Dominiсокр. A.D. в такой-то год нашей эры

    a posteriori — на основании опыта; задним числом

    causa criminalis — повод к обвинению; уголовное дело

    consensus — единодушие; консенсус; согласие

    corpus delicti — состав преступления; вещественное доказательство

    de facto — в действительности; на деле; фактически

    dictum | ta — афоризм; изречение; мнение судьи

    et aliiсокр. et al. и другие

    ex commodo — в удобное время; по усмотрению

    ex consilio — в результате обсуждения; по совету

    ex post — задним числом; после, позже

    exprompto — внезапно, неожиданно

    ex proprio sinu — из самой сути; из самого существа

    ex termino facto — немедленно; сразу

    gratis — безвозмездно, даром; бескорыстно

    ibidemсокр. ib., ibid. там же (в сносках)

    in absentia — без личного присутствия; в отсутствие

    in brevi — вкратце, кратко

    in esse — действительный, существующий

    in extremis — в крайности; в последний момент

    in fidem — по договорённости; по доверию

    in grosso — в большом количестве, оптом

    in margineсокр. i.m. на полях

    in mente — в сознании; в уме

    in praesenti — в настоящее время, теперь

    in puncto — относительно, что касается

    in re — в действительности; фактически

    in status quo — в состоянии, существующем теперь

    ipsissima verba — слово в слово; совершенно точно

    jus strictum — строгая законность; строгое право

    justus titulus — законное основание (чего-л), правооснование

    loco citatoсокр. loc.cit.; l.c. в цитированном месте

    nota beneсокр. NB заметь хорошо (отметка на полях книги и т.п.)

    opus citatumсокр. op.cit.; op.c. цитированное сочинение

    persona non grata — нежелательное лицо, персона нон грата

    prima facie — на первый взгляд; с первого раза

    qui pro quo — одно вместо другого; путаница; смешение понятий

    semper idem — всегда то же самое; одно и то же

    sine jure — без права; незаконно

    ubi non est lex, ibi non est transgressio — где нет закона, там нет и нарушения

    via — через, при чьём-л посредстве

    videlicetсокр. viz а именно, то есть; например

    quod erat demonstrandumсокр. Q.E.D., q.e.d. что и требовалось доказать; само собой разумеется

    strictissimo sensu= stricto

    Русско-английский юридический словарь > _ЛАТИНСКИЕ СЛОВА И УСТОЙЧИВЫЕ СОЧЕТАНИЯ

  • 37 Латинские слова и устойчивые сочетания

    ab abrupto — внезапно, сразу

    ad arbitrium — произвольно, по усмотрению

    ad finemсокр. ad fin. до конца (страницы и т.п.)

    ad interimсокр. ad int., a.i. в течение некоторого времени; временный; на время

    ad oculos — наглядно, воочию

    ad verbum — буквально, дословно

    alieni juris — несамостоятельный, находящийся под властью другого

    Anno Dominiсокр. A.D. в такой-то год нашей эры

    a posteriori — на основании опыта; задним числом

    causa criminalis — повод к обвинению; уголовное дело

    consensus — единодушие; консенсус; согласие

    corpus delicti — состав преступления; вещественное доказательство

    de facto — в действительности; на деле; фактически

    dictum | ta — афоризм; изречение; мнение судьи

    et aliiсокр. et al. и другие

    ex commodo — в удобное время; по усмотрению

    ex consilio — в результате обсуждения; по совету

    ex post — задним числом; после, позже

    exprompto — внезапно, неожиданно

    ex proprio sinu — из самой сути; из самого существа

    ex termino facto — немедленно; сразу

    gratis — безвозмездно, даром; бескорыстно

    ibidemсокр. ib., ibid. там же (в сносках)

    in absentia — без личного присутствия; в отсутствие

    in brevi — вкратце, кратко

    in esse — действительный, существующий

    in extremis — в крайности; в последний момент

    in fidem — по договорённости; по доверию

    in grosso — в большом количестве, оптом

    in margineсокр. i.m. на полях

    in mente — в сознании; в уме

    in praesenti — в настоящее время, теперь

    in puncto — относительно, что касается

    in re — в действительности; фактически

    in status quo — в состоянии, существующем теперь

    ipsissima verba — слово в слово; совершенно точно

    jus strictum — строгая законность; строгое право

    justus titulus — законное основание (чего-л), правооснование

    loco citatoсокр. loc.cit.; l.c. в цитированном месте

    nota beneсокр. NB заметь хорошо (отметка на полях книги и т.п.)

    opus citatumсокр. op.cit.; op.c. цитированное сочинение

    persona non grata — нежелательное лицо, персона нон грата

    prima facie — на первый взгляд; с первого раза

    qui pro quo — одно вместо другого; путаница; смешение понятий

    semper idem — всегда то же самое; одно и то же

    sine jure — без права; незаконно

    ubi non est lex, ibi non est transgressio — где нет закона, там нет и нарушения

    via — через, при чьём-л посредстве

    videlicetсокр. viz а именно, то есть; например

    quod erat demonstrandumсокр. Q.E.D., q.e.d. что и требовалось доказать; само собой разумеется

    strictissimo sensu= stricto

    Русско-английский юридический словарь > Латинские слова и устойчивые сочетания

  • 38 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 39 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 40 свой

    м притяж мест; ж - своя, с своё, мн свои́
    one's (my, his, her, its, our, your, their)

    люби́ть свою́ ро́дину — to love one's country/native land

    он не в своём уме́ — he's not in his right mind, he's out of his mind

    у неё свой со́бственный дом — she has a house of her own

    - он свой
    - кто там? - свои
    - она была сама не своя
    - я был сам не свой от страха
    - умереть своей смертью
    - добиваться своего
    - настоять на своём, поступать по-своему
    - она по-своему привлекательна
    - стоять на своём
    - получить своё
    - ты своё ещё получишь! - он уже не тот, годы труда и лишений берут своё
    - всё в своё время, каждому овощу своё время

    Русско-английский учебный словарь > свой

См. также в других словарях:

  • Каждому своё — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей …   Википедия

  • Корсары: Каждому своё — Стиль этой статьи неэнциклопедичен или нарушает нормы русского языка. Статью следует исправить согласно стилистическим правилам Википедии …   Википедия

  • Каждому по труду — Каждому по труду  принцип распределения, который, согласно взглядам теоретиков социализма и коммунизма, установится в экономике первой фазы социализма, до его перехода во вторую фазу  коммунизм. Принцип распределения по труду состоит в… …   Википедия

  • Каждому свое — Прусский Орден Чёрного Орла Ворота в концлагерь Бухенвальд Каждому своё (лат. suum cuique, варианты перевода Всякому своё, Каждому по его заслугам)  классический принцип справедливости. Также широкую известность получила его немецкоязычная версия …   Википедия

  • своё — I местоим. прил.; своего/; ср.; мн.: свои/, свои/х; см. свой II местоим. сущ.; своего/; ср. 1) То, что принадлежит, свойственно или присуще себе. Тратить своё, а не чужое. Хоть плохонькое, а своё. Потребляем только своё (домашнее, не купленное) …   Словарь многих выражений

  • Каждому свой ад (фильм) — Каждому свой ад Á chacun son enfer Жанр драма Режиссёр Андре Кайат Продюсер Серджо Гобби …   Википедия

  • Каждому свой ад — Á chacun son enfer Жанр драма Режиссёр Андре Кайат Продюсер Серджо Гобби …   Википедия

  • не в своём уме — кто быть В психически ненормальном состоянии. Имеется в виду, что лицо (Х) неверно воспринимает происходящее, действует неразумно, ведёт себя странно, не свойственным ему образом. Говорится с неодобрением. неформ. ✦ Х не в своём уме. Не употр. с… …   Фразеологический словарь русского языка

  • свое — СВОЁ своего; ср. местоим. сущ. 1. То, что принадлежит, свойственно или присуще себе. Тратить своё, а не чужое. Хоть плохонькое, а своё. Потребляем только своё (домашнее, не купленное). Каждому своё (о судьбе, участи, доле). Твердить, заладить… …   Энциклопедический словарь

  • Сводный алфавитный список фильмов. К — К «К востоку от рая» («East of Eden», 1955, амер.) «К востоку от Суэца» («East of Suez», 1925, амер.) «К кораблю» (1966, греч.) «К нам приехала ярмарка» («Přijela k nám pout’», 1973, чехосл.) «К нам прилетают птицы»  см. «Птицы прилетают» «К… …   Кино: Энциклопедический словарь

  • Список латинских фраз — В Викицитатнике есть страница по теме Латинские пословицы Во многих языках мира, в том числе в …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»