йәйәүлеләр+һуҡмағы

зоол. см. Козодой.

взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].

* * *

бот. Lilium L. лілія, лілея, лелія, ум. лілеєчка, лелієнька. [В садках кохалися, цвіли, неначе лілії, дівчата (Шевч.). Лілеями сумними цвітуть у серці давні почуття (Вороний). Ой, як-же ти процвітаєш, як в саду лелія! (Чуб. V)]. -лия белая (L. candidum L.) - біла лілія (лілея, лелія). -лия красная, огненная (L. buibiferum L.) червона, жовта лілія (лілея, лелія), гориш (-шу), ліліяс (-су). -лия пёстрая, турецкая, чалмовидная (L. Martagon L.) - лісова лілія (лелія), вороняче масло, масляночка.

* * *

лілійний, лілейний, лелійний; лілієвий, лілеєвий, лелієвий. [Пташки ті золотії, лелійні ті квітки (Манж.)]. -ный запах - лілієвий пах (-ху), лілієві (лілеєві) пахощі (-щів и - щей). -ная грудь - лелійні (лілейні) груди (-дей).

* * *

и блистать

1) блищати, -ся, блискотіти, виблискувати, вилискувати, -ся, зоріти, горіти, ясніти, -ся, світити, -ся, сяяти; (обыкновенно о ровной и гладкой поверхности) вилискувати, -ся, лисніти, лиснитися, лощитися; (неровным, изменчивым светом, блеском) грати, вигравати, мигтіти, жахтіти, бреніти, леліти; (время от времени, местами) блискати, поблискувати, полискувати, -ся; (вспыхивая и погасая, появляясь и исчезая) блимати, бликати. [Вода в ставочку блищить(ся). Блискотять до сонця списи. Вилискується сніг на сонці. Зірочки зорять-горять на небі. Світять, сяють очі. Ясніє живе золото. Стільчики, столики - все те новеньке, аж лощиться (М. Вовч.). Чоботи аж вилискують(ся). Мигтить у хвилях білолиций. Очиці, як зірочки, грають. Бренить роса на сонці. А на морі вода леліла. Він поблискував очима. Блимав каганець]. Блистать красотою - красуватися;

2) вражати красою, величністю, багатством.

* * *

1) блища́ти, блисті́ти, блискоті́ти; ( поблёскивать) вибли́скувати, вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати; ( сверкать) яріти, ярі́тися; ( переливаясь) лелі́ти; ( лосниться) лисни́тися, лисні́ти, лисні́тися; ( сиять) ся́яти, ся́ти

2) (перен.: ярко обнаруживаться) ся́яти, вража́ти; ( славиться) сла́витися

1) бли́скітки, -ток, лелі́тки

2) (светящиеся точки, искры) бли́скітки, лелі́тки, бли́щики, -ків, скалки́, -ло́к, (перен.) і́скорки, -рок

1) бли́скітки, -ток, лелі́тки

2) бли́скітки, лелі́тки, бли́щики, -ків, скалочки́, -чо́к, і́скорки, -рок

-ся, перелить, -ся

1) переливати, -ся, перелити (-ллю, -ллєш), -ся, перелляти, -ся в що, до чого, через що, (через узкое отверстие: кран, воронку) переточувати, -ся, переточити, -ся, (о жидк. кушаньях) пересипати, -ся, пересипати, -ся, (о мног.) попереливати, -ся, попереточувати, -ся, попересипати, -ся; стр. з. бути переллятим, переточеним, пересипаним з чого в що, до чого. [Перелив чаю. Перелив через вінця (края посуды). Пересип юшку (борщ) у горщик];

2) (о металле) переливати, -ся, перелити, -ся, перетоплювати, -ся, перетопити, -ся, (гал.) пересипати, -ся, пересипати, -ся, (о мног.) попереливати, -ся, поперетоплювати, -ся на що. [Попереливали дзвони на гармати];

3) (о звуках, цветах) -вать и -ваться - переливатися чим в що, (только о цветах) мінитися, грати(ся), вигравати, леліти, леніти чим. [Море переливалося то темною крицею, то ярим смарагдом (Л. Укр.). Білі крила сріблясті леліли у місячнім сяйві (Л. Укр.). Міняться білі хмаринки то сріблом, то злотом (Л. Укр.)]. -ваться цветами - грати (мінитися) барвами, кольо[і]рами. -ваться всеми цветами радуги - веселкою грати. [Веселкою моя надія грала (Л. Укр.)];

4) -вать из пустого в порожнее (пустословить) - теревені правити, плескати язиком (язиками). Перелитый - перелитий, переллятий, переточений, пересипаний.

* * *

несов.; сов. - перел`ить

1) перелива́ти, перели́ти и перелля́ти и поперелива́ти; (выливаться, переливаться через что-л.- о жидкости) перелива́тися, перели́тися и перелля́тися

2) (несов.: о цвете, свечении) перелива́ти, перелива́тися, міни́тися, гра́ти, лелі́ти

(хола) кохання, (ум. коханнячко), викохування, плекання, (нега) пещення и пестіння, пестування, голублення и голубіння; (убаюкиванье) леліяння. [(Спасибі) тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді (Чуб. III). Голубіння веселих надій (Мирний)].

* * *

бляшка и -шечка бляха, бляшка, (на поясе) клямра, (мелкая бляшка на головном уборе) лелітка.

* * *

джуркотіти, дзюрчати, дзюркоті[а]ти, бреніти, роптати, (гулко) гурчати, бурчати. [Вода тихо леліє, не ропче (М. Вовч.). Гурчить вода по ярах (М. Вовч.)].

* * *

побіліти. Чай -лел от молока - чай побілів од молока.

* * *

заболеть (занемочь) чем занедужувати, занедужати, захворювати, захворіти, захорувати, заслабати, заслабнути, занепадати, занепасти на що, (о многих) понедужати, позанедужувати, послабнути, похворіти(ся). [Занедужав на кір. Воли йому похворіли, сам чумак заслаб (Рудч.)]. Он -лел лихорадкой, кашлем, корью и т. п. - він заслаб на пропасницю, на кашель, на кір, напала (на) його пропасниця, кашель, кір и т. п. -леть чесоткою - закоростявіти. -леть вертежом (об овцах) - замотиличитися, скрутитися. -леть сапом - заслабнути на посатизну (на сап), зносатіти. [Зносатів кінь].

* * *

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

изнежить розніжувати, розніжити, зніжувати, зніжити, виніжувати, виніжити, (баловать) пестити, випестити, розпещувати, розпестити кого. [Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Харківщ.). Безжурне (життя), у достатках, у розкошах - воно тільки розпестило її, ослабило волю (Коцюб.)]. -ться - розніжуватися, розніжитися, зніжуватися, зніжитися, виніжуватися, виніжитися, пеститися, випеститися, розпещуватися, розпеститися; (о мужчине: обабиться) бабіти, збабіти, бабитися, з[роз]бабитися. Изнеженный - розніжений, зніжений, виніжений, ніжений, пещений, випещений, (избалованный) розпещений, мазаний. [У самого верховоди була жінка така виніжена (М. Вовч.). Почали вони (козаки) гордувати ніженими панятами (Куліш). В винограді він прив'яже зніжене ослятко (Св. П.). Випещені руки (Коцюб.). Пещена дитина (Н.-Лев.). Мазана дитина ледача (Г. Барв.)]. -ное воспитание - пещене, леліяне виховання, ніжне (фамил. бабське) викохання.

* * *

несов.; сов. - изн`ежить

і[и]скорка, іскронька, іскорця, (блёстка) блискітка. [Погасла іскронька мала (Олесь)]. -рки в глазах - виблиски (вогники, блищики) в очах. Ни -рки ума - в голові ані блисня.

* * *

і[и]скра, (диал. скра, (г)искра), скалка, огнина, і[и]скорка, блискітка, блищик. [Над огнищем іскор рої? (Л. Укр.). Блищали золоті скалки на воді (Н.-Лев.)]. Бросать (метать) - ры - іскрити. [Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Сонце іскрило світом (Мирний)]. -кры в глазах заиграли (замелькали) (от удара) - зірниці засвітилися; каганці в-очу засвітилися. Малая -кра города пожигает, а сама прежде всех помирает - лиха (мала) іскра поле спалить, сама щезне (Приказка). Ни -кры правды - ні на мізинний ніготь правди, ні на стілечко правди. -кра таланта - іскра таланту. Ни -кры таланта - ані телень (ані іскри) таланту. Ни -кры ума - і на копійку розуму нема.

* * *