Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

звонко

  • 1 звонко

    дзвінко, голосно, гучно, лунко.
    * * *
    нареч.
    дзві́нко; го́лосно, гу́чно; лу́нко

    Русско-украинский словарь > звонко

  • 2 дзвінковий виклик

    звонко́вый вы́зов

    Українсько-російський політехнічний словник > дзвінковий виклик

  • 3 дзвінковий індуктор

    звонко́вый инду́ктор

    Українсько-російський політехнічний словник > дзвінковий індуктор

  • 4 дзвінковий трансформатор

    звонко́вый трансформа́тор

    Українсько-російський політехнічний словник > дзвінковий трансформатор

  • 5 жужжать

    дзижча́ти; ( с гудением) гуді́ти, густи́; ( звонко) брині́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > жужжать

  • 6 жужжать

    дзижча́ти; ( с гудением) гуді́ти, густи́; ( звонко) брині́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > жужжать

  • 7 бриніти

    астр.; техн.; физ. дрожа́ть ( о струне), жужжа́ть ( звонко)

    Українсько-російський політехнічний словник > бриніти

  • 8 дзвінковий

    техн. звонко́вый

    Українсько-російський політехнічний словник > дзвінковий

  • 9 жужжать

    деркотіти, дзижчати, дзизкати, дзинчати, бреніти, сюрчати, брумчати, густи (гуде); (о веретене, сверчке, кузнечике) сюрчати, хурчати. [Мухи деркотять. Золоті бджоли бреніли в золотому сонячному промінні (Грінч.). Комар у вухо бренить (гуде) (Чуб.). Всі мухи тихо сиділи, лишень одна брумчала. Коники сюрчали в траві. Хрущі літали й гули. Комарик молодий своє дзинчить (Гліб.). Оса дзинькає]. Полететь жужжа - побреніти. [Бджілка побреніла до вулика]. Жужжать в уши кому - туркати в вуха кому, натуркувати кому щось. [Це ви їм усяку погань натуркуєте, до лукавности призводите! (Крим.)].
    * * *
    1) дзижча́ти; зумкоті́ти, -кочу́, -коти́ш; ( с гудением) гуді́ти, густи́ (гуду́, гуде́ш); (преим. о насекомых) дзинча́ти, дзвинча́ти, дзиґоті́ти, -ґоти́ть, дзикоті́ти, -коти́ть; ( звонко) брині́ти, -нить; (о веретене, прялке, осколках) хурча́ти, фурча́ти, фу́ркати, фуркота́ти, -ко́че, фуркоті́ти, -коти́ть, сюрча́ти, сю́ркати
    2) (твердить что-л.) ту́ркати, турча́ти, усилит. туркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, туркоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    Русско-украинский словарь > жужжать

  • 10 журчать

    джуркотіти, дзюрчати, дзюркоті[а]ти, бреніти, роптати, (гулко) гурчати, бурчати. [Вода тихо леліє, не ропче (М. Вовч.). Гурчить вода по ярах (М. Вовч.)].
    * * *
    дзюрча́ти, дзюркота́ти, дзюркоті́ти, журча́ти, джеркота́ти, джеркоті́ти, джерґота́ти, джерґоті́ти, жебоніти; ( звонко) брині́ти

    Русско-украинский словарь > журчать

  • 11 зажужжать

    задзижчати, задзичати, задеркотіти, задзизкати, забриніти. [У полі бджілка забриніла].
    * * *
    1) задзижча́ти; ( с гудением) загуді́ти, загусти́; ( звонко) забрині́ти; (о веретене, прялке, осколках) захурча́ти, засюрча́ти
    2) (перен.: надоедливо повторять) зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркотіти, затуркота́ти

    Русско-украинский словарь > зажужжать

  • 12 зажурчать

    задзюркоті[а]ти, задзюрчати, забурчати. [В рівчаку струмочок забурчав].
    * * *
    задзюрча́ти, задзюркота́ти, -ко́че, задзюркоті́ти, -коти́ть, заджеркота́ти, -ко́че, заджеркоті́ти, -коти́ть, заджерґота́ти, -ґо́че, заджерґоті́ти, -ґоти́ть; ( звонко) забрині́ти

    Русско-украинский словарь > зажурчать

  • 13 звенеть

    1) (издавать металл. звук) дзвеніти, бриніти, бреньчати, дзенькотіти, дзеленькати, дзеленькотіти, тенькати, теленькати, (сильно) видзвонювати. [Тільки дзвеніло скло у вікнах (М. Вовч.). Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли (Грінч. III). Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? (Номис). Далеко, ледво чуть, теленька дзвоник (Франко)]. Колокола жалобно -нят - дзвони голосять. [Надворі дзвони голосять, мряка мрячить (Тесл.)];
    2) (звякать) бряжчати, брязкати, брязкотіти, бряжчати, дзвонити, дзинчати, дзелен(ь)чати, дзенькати, дзінькати, кресати. [Пішов козак дорогою, підківками креше (Грінч. III). Брязкають ключі в коридорі (Тесл.)];
    3) (о голосе) бриніти, дзвеніти, лящати;
    4) (о мухах) деркотіти, бриніти, зуміти;
    5) (звонко квакать) кумкати. Звенящий - дзвеню[я]чий, дзвінкучий, дзенькотливий, тремкий. [Тремкий голос, як тонке срібло, як найтонший кришталь (Н.-Лев.). Підхопила друга тим самим хоровито дзвенючим голосом (Корол.)]. Медь -нящая, кимвал бряцающий - мідь дзвенюча, кімвал брязкучий.
    * * *
    дзвені́ти; ( звонить) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати, усилит. дзенькоті́ти, дзеленькоті́ти, те́нькати; (звякать, дребезжать) бряжча́ти, бря́зкати, усилит. брязкоті́ти; (о стекле, посуде) дзинча́ти; (о струне; о звонком голосе) брині́ти

    Русско-украинский словарь > звенеть

  • 14 звонче

    1) ср. ст. от Звонко - дзвінкіше, голосніше, гучніше;
    2) ср. ст. от Звонкий - дзвінкіший (-ша, -ше) від или за кого, від чого, за що, ніж хто, ніж що.
    * * *
    сравн. ст.
    1) прил. дзвінкі́ший; голосні́ший, гучні́ший; лункі́ший
    2) нареч. дзвінкі́ше; голосні́ше, гучні́ше; лункі́ше

    Русско-украинский словарь > звонче

  • 15 звучно

    гучно, голосно, грімко; (звонко) дзвінко.
    * * *
    нареч.
    зву́чно; дзві́нко; го́лосно, гу́чно, лу́нко

    Русско-украинский словарь > звучно

  • 16 нажужжать

    1) надеркотіти, надзижчати, надзизкати, надзинчати, набриніти, насюрчати, набрумчати, нагусти (-гуду, -деш); срв. Жужжать;
    2) (в уши кому) натуркати у вуха или повні вуха кому. [Натуркала мені повні вуха про всіх знайомих (Богодух.)].
    * * *
    1) надзижча́ти; ( с гудением) нагуді́ти, нагусти́; ( звонко) набрині́ти; (о веретене, прялке, осколках) нахурча́ти; ( о веретене) насюрча́ти
    2) (наговорить, наболтать) нату́ркати, натурча́ти, наторохтіти, усилит. натуркота́ти, натуркотіти

    \нажужжатьть уши кому — нату́ркати (натурчати) ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому, наторохті́ти [повні] ву́ха кому́

    Русско-украинский словарь > нажужжать

  • 17 разжужжаться

    1) роздзижча́тися; ( с гулом) розгуді́тися, розгусти́ся, -гуду́ся, -гуде́шся; (звонко: преим. о насекомых) розбрині́тися; ( о веретене) розхурча́тися
    2) (перен.: повторяя одно и то же) розту́ркатися, розтурча́тися, усилит. розтуркоті́тися, -кочу́ся, -коти́шся, розтуркота́тися, -кочу́ся, -ко́чешся

    Русско-украинский словарь > разжужжаться

См. также в других словарях:

  • звонко — звонко …   Орфографический словарь-справочник

  • звонко — См …   Словарь синонимов

  • ЗВОНКО — Звонко, холоп в Передольском пог. 1500. Писц. III, 166 …   Биографический словарь

  • Звонко Богдан — (род. 5 января 1942, Сомбор, Сербия) певец традиционной фолк музыки Воеводины. Но он знаменит не только как певец, но также как композитор, художник и жокей. Но больше всего его знают за его учтивые и джентльменские манеры. Звонко Богдан поет… …   Википедия

  • Звонко поешь, где-то сядешь! — Звонко занес, да куда то вынесешь! Звонко поешь, где то сядешь! См. ЯЗЫК РЕЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • звонко́вый — звонковый …   Русское словесное ударение

  • звонко поющий — звонко поющий …   Орфографический словарь-справочник

  • звонко-звучный — звонко звучный …   Орфографический словарь-справочник

  • звонко-резкий — звонко резкий …   Орфографический словарь-справочник

  • звонко-синий — звонко синий …   Орфографический словарь-справочник

  • Звонко занес, да куда-то вынесешь! — см. Звонко поешь, где то сядешь! …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»