-
1 obligate
-
2 lay under an obligation
зобов'язувати, зв'язувати зобов'язанням ( когось) -
3 oblige
зобов'язувати, зв'язувати зобов'язанням; примушувати -
4 bind
зобов'язувати, створювати зобов'язання; обмежувати; затримувати, заарештовувати- bind duties
- bind hearers to secrecy
- bind oneself
- bind over
- bind over to appear
- bind over to keep the peace
- bind with an obligation -
5 bind over
зобов'язувати; приписувати (дію, поведінку тощо); засуджувати до умовної міри покарання -
6 bind over to appear
-
7 bind over to keep the peace
English-Ukrainian law dictionary > bind over to keep the peace
-
8 oblige a suspect to answer
English-Ukrainian law dictionary > oblige a suspect to answer
-
9 penalize in costs
-
10 tie
1. n1) мотузка; стрічка; шнур; зав'язка; шнурок2) вузол, петля3) pl узи4) зв'язок, сполучення5) галстук, краватка6) обов'язок; зобов'язання7) тягар, клопіт8) рівна кількість голосів (виборців)9) амер. шпала11) спорт. нічия12) спорт. вирішальна зустріч (після нічиєї)13) муз. ліга, знак легато14) тех. зв'язок15) буд. розтягнутий елемент; затяжкаblack tie — дипя. смокінг
white tie — дипл. фрак
2. v1) зв'язувати, прив'язувати2) зв'язувати, скріпляти узами3) скріпляти, зав'язувати вузлом; перев'язувати; шнурувати4) зав'язуватися, з'єднуватися5) зобов'язувати; обтяжувати; обмежувати6) обмежувати умовами; робити застереження7) сковувати; перешкоджати8) амер. в'язати (у снопи)9) амер., розм. приєднуватися; узгоджуватися10) амер., розм. покладатися (на когось, на щось — to)12) одержувати однакову кількість голосів13) спорт. зрівняти рахунок; зіграти внічию14) муз. з'єднувати знаком легато15) амер. укладати шпалиtie down — а) прив'язувати; б) зв'язувати, обмежувати
tie up — а) зв'язувати, в'язати; перев'язувати; б) прив'язувати; в) зобов'язувати; г) перешкоджати; залишати невикористаним; припиняти; консервувати, заморожувати; не давати ходу; д) мор. швартувати (ся); є) укладати гроші в щось; є) розм. одружувати; ж) амер. об'єднувати зусилля (інтереси)
to tie oneself (up) in(to) knots — заплутатися у труднощах
to tie smb.'s neck and heels — зв'язувати комусь руки й ноги
to tie smb. by the leg — амер. сковувати когось
* * *I [tai] n1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба2) звичн. pl узи; зв'язокthe ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]
the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення
3) борг, зобов'язання4) тягар5) рівне число голосів ( виборці)6) краватка7) aмep. шпалаto count /to hit/ the ties — іти по шпалах
8) pl низькі черевики зі шнурками9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасноto end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)
to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію
10) мyз. ліга, знак легато11) мop. ( причальний) бридель12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування••black tie — дип. смокінг
white tie — дип. фрак
II [tai] vthe old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм
1) зв'язувати, прив'язуватиto tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок
to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати
to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати
to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати
3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнуруватиto tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]
to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися
4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснутиtied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом
to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати
he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати
5) aмep. в'язати ( у снопи)6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)
to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок
11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою12) aмep. вкладати шпали13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпшеhe borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/
to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах
to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати
to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам
to ride and tie — див. ride II 1
to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось
-
11 bind
1. n1) муз. лігатура2) захват зброї (фехтування)3) вугільний сланець2. v (past і p.p. bound)1) в'язати, зв'язувати2) прив'язувати3) зав'язувати, перев'язувати4) оправляти, переплітати (книгу)5) обшивати, обв'язувати (краї)6) робити твердим (щільним)7) затвердівати8) мед. закріпити шлунок; викликати запор9):to bind oneself — зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання
* * *I n1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа2) мyз. лігатура3) захват зброї ( фехтування)5) батіг, стебло повзучої рослиниII v( bound)1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати2) переплітати ( книгу)3) обшивати, обв'язувати ( края)4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)5) закріплювати шлунок, викликати запор6) зобов'язувати ( законом); зв'язувати ( договором)7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь11) to be bound for some place направлятися куди-небудь12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудьIII n; сл.1) зануда2) нудьга; нудна роботаIV v; сл.нудити; набридати ( повчаннями) -
12 tie
I [tai] n1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба2) звичн. pl узи; зв'язокthe ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]
the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення
3) борг, зобов'язання4) тягар5) рівне число голосів ( виборці)6) краватка7) aмep. шпалаto count /to hit/ the ties — іти по шпалах
8) pl низькі черевики зі шнурками9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасноto end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)
to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію
10) мyз. ліга, знак легато11) мop. ( причальний) бридель12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування••black tie — дип. смокінг
white tie — дип. фрак
II [tai] vthe old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм
1) зв'язувати, прив'язуватиto tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок
to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати
to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати
to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати
3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнуруватиto tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]
to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися
4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснутиtied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом
to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати
he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати
5) aмep. в'язати ( у снопи)6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)
to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок
11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою12) aмep. вкладати шпали13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпшеhe borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/
to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах
to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати
to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам
to ride and tie — див. ride II 1
to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось
-
13 bind
I n1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа2) мyз. лігатура3) захват зброї ( фехтування)5) батіг, стебло повзучої рослиниII v( bound)1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати2) переплітати ( книгу)3) обшивати, обв'язувати ( края)4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)5) закріплювати шлунок, викликати запор6) зобов'язувати ( законом); зв'язувати ( договором)7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь11) to be bound for some place направлятися куди-небудь12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудьIII n; сл.1) зануда2) нудьга; нудна роботаIV v; сл.нудити; набридати ( повчаннями) -
14 engage
наймати, ангажувати; зобов'язувати, заставляти; брати участь, займатися ( чимсь); брати на роботу; брати на себе зобов'язання, зобов'язуватися; зобов'язувати, накладати зобов'язанняengage in covert intelligence operations — займатися таємними розвідувальними операціями, брати участь у таємних розвідувальних операціях
- engage by a commitmentengage in practices of dubious legality — займатися сумнівними з точки зору закону справами (оборудками)
- engage in a search
- engage in acts of procurement
- engage in acts of terror
- engage in criminal activity
- engage in criminal activities
- engage in delinquent acts
- engage in economic activity
- engage in espionage
- engage in illegal activity
- engage in illegal activities
- engage in illegal fishing
- engage in obstructive tactics
- engage in plea bargaining
- engage in premarital sex
- engage in prostitution
- engage in sexual liaison
- engage in shuttle diplomacy
- engage in terrorism
- engage in war
- engage in wiretapping
- engage on probation -
15 hold
In1) мор. трюм2) утримування, захопленняto take hold of smth. — ухопитися за щось
to lose one's hold on reality — відірватися від життя; втратити відчуття реальності
3) влада; вплив (на — on, over, upon)4) опора, вушко; захват5) сховище, вмістилище6) в'язниця, тюремна камера; місце ув'язнення7) володіння; зберігання8) поет. схованка, притулок9) охорона, захист10) арешт; ув'язнення11) фортеця12) фіксація13) здатність схопити (зрозуміти)14) спорт. захват (боротьба)15) спорт. тримання м'яча16) муз. паузаto keep a good hold of the land — мор. триматися поблизу берега
IIv (past і p.p. held)1) тримати, держати2) утримувати; стримувати; затримувати; зупиняти, спиняти3) володіти, мати; бути власником4) зберігати контроль (над чимсь)5) вміщувати, мати в собі6) гадати, вважатиI hold this to be impossible — я вважаю, що це неможливо
7) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) зазнавати, терпіти, зносити (щось)10) зобов'язувати, змушувати11) тривати, триматися, стояти15) зберігати, утримувати (в пам'яті)16) дотримуватися (переконань)17) резервувати18) влаштовувати, організовувати, проводити19) святкувати, відзначати20) бути непроникним, не пропускати21) піти на парі22) зачати, понести (про самку)to hold oneself ready — бути (завжди) готовим
to hold smb. to his promise — наполягати на виконанні кимсь своєї обіцянки
to hold in with smb. — дружити з кимсь
hold back — а) стримувати, затримувати
to hold back one's tears — стримувати сльози; б) стримуватися; в) ухилятися; г) приховувати
hold down — а) не давати піднятися (вирватися); тримати (у лежачому положенні); б) пригнічувати; придушувати
hold forth — показувати; пропонувати, подавати
hold in — а) стримувати; б) стримуватися, утримуватися; в) мовчати
hold off — а) не пускати, тримати осторонь; б) не підходити; триматися осторонь; в) затримуватися
hold out — а) простягати; б) пропонувати; в) обіцяти; г) витримувати; триматися до кінця
hold over — а) відкладати (справу), баритися; б) відкладати (убік)
hold together — а) скріпляти; б) бути згуртованими; триматися разом
hold under — тримати в покорі; придушувати, пригнічувати
hold up — а) підтримувати, підпирати; б) показувати, виставляти; в) зупиняти, затримувати; г) грабувати; д) утримуватися на ногах; є) витримувати, не піддаватися; є) стояти (про погоду); ж) ущухати (про дощ)
hold hard!, hold on! — стій!, почекай!
hold fast! — мор. стоп!
to hold water — витримувати критику; бути обгрунтованим
hold your noise (your jaw)! — перестаньте галасувати!, замовкніть!
hold enough! — годі, замовкніть!
hold the fort! — амер. тримайтеся!
* * *I n; мор. II n1) утримання, утримування; захоплення; хватка2) (часто on, over, upon) влада; вплив3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко4) сховище, вмістище5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера6) притулок, укриття; лігвище, барліг7) замовлення, вимога8) icт. арешт; ув'язнення9) icт. фортеця10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки12) мyз. фермата13) cпeц. фіксація14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)III v(held; held, icт. holden)1) тримати2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти3) володіти, мати; бути власником4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)5) вміщати, містити в собі6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)11) icт. зобов'язувати; змушувати12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)
16) заволодівати ( увагою)17) зберігати, тримати ( у пам'яті)18) дотримуватися (поглядів, переконань)19) резервувати (місця, квитки)20) провести, улаштувати, організувати ( захід)to hold a service — цepк. відправляти службу
21) не пропускати ( рідину), бути непроникним22) затискати, затикати (ніс, вуха)23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)24) зачати, понести ( про самку)25)to hold copy — пoлiгp. підчитувати ( коректуру)
-
16 oblige
v зобов'язувати, примушувати; пов'язувати зобов'язаннями- to be obliged бути зобов'язаним, вимушеним; рахувати своїм обов'язком, своїм зобов'язанням -
17 tie up
['taiep]phr v1) зв'язувати, ув'язувати, перев'язуватиto tie up one's luggage — упаковувати речі; прив'язувати
2) зв'язувати, встановлювати зв'язокto tie up one thing with another — зв'язати одне з іншим; погоджуватись, відповідати
4) містити5) сполучати шлюбом, женити6) зв'язувати, стискати; зобов'язувати; p. p. бути повністю зайнятим, мати дуже насичену програму ( роботи або розваг)I can't come tomorrow, I'm all tied up — завтра я не зможу прийти, ( на завтр у мене вже все розписано)
7) перешкоджати; залишати невикористаним, припиняти; консервувати, заморожувати, не давати ходуto tie up money — заморожувати кошти [порівн. тж.;]
to tie up property [a succession] — накладати обмеження на користування майном [спадщиною]; вкладати гроші у щось (для того, щоб зберегти їх)
to tie up one's money in land — вкласти гроші в землю [порівн. тж. 1]
8) затримувати, гальмувати, зупиняти9) мop. швартувати; мop. швартуватисяto tie oneself up in (to) knots — заплутатися в проблемах
to tie smb up in. knots — поставити когось у скрутне становище
I'll tie you up in knots — я тебе зігну в баранячий ріг; pass бути тісно пов'язаним з кимось
-
18 tie up
['taiep]phr v1) зв'язувати, ув'язувати, перев'язуватиto tie up one's luggage — упаковувати речі; прив'язувати
2) зв'язувати, встановлювати зв'язокto tie up one thing with another — зв'язати одне з іншим; погоджуватись, відповідати
4) містити5) сполучати шлюбом, женити6) зв'язувати, стискати; зобов'язувати; p. p. бути повністю зайнятим, мати дуже насичену програму ( роботи або розваг)I can't come tomorrow, I'm all tied up — завтра я не зможу прийти, ( на завтр у мене вже все розписано)
7) перешкоджати; залишати невикористаним, припиняти; консервувати, заморожувати, не давати ходуto tie up money — заморожувати кошти [порівн. тж.;]
to tie up property [a succession] — накладати обмеження на користування майном [спадщиною]; вкладати гроші у щось (для того, щоб зберегти їх)
to tie up one's money in land — вкласти гроші в землю [порівн. тж. 1]
8) затримувати, гальмувати, зупиняти9) мop. швартувати; мop. швартуватисяto tie oneself up in (to) knots — заплутатися в проблемах
to tie smb up in. knots — поставити когось у скрутне становище
I'll tie you up in knots — я тебе зігну в баранячий ріг; pass бути тісно пов'язаним з кимось
-
19 bind
v (bound)- to bind oneself брати на себе зобов'язання; зв'язувати себе договором- to be bound by common interest бути зв'язаним спільними інтересами -
20 commit
залучати; доручати; наділяти; повіряти, покладати (обов'язки, функції тощо); зобов'язувати, зв'язувати зобов'язанням ( когось); брати зобов'язання; здійснювати ( дію); вчиняти, скоювати ( злочин); передавати на розгляд ( спор тощо); перепроваджувати; брати ( під варту); передавати законопроект ( у комітет або комісію законодавчого органу)commit an offence within the workplace — = commit an offense within the workplace скоювати злочин на роботі (на робочому місці)
commit an offense within the workplace — = commit an offence within the workplace
commit the principles of ethical conduct to written form — фіксувати у письмовій формі принципи юридичної (адвокатської) етики
- commit a case to trialcommit to an indeterminate sentence — перепроваджувати до виправної установи за вироком до покарання з невизначеним терміном, піддавати покаранню з невизначеним терміном
- commit a crime
- commit a criminal offence
- commit a criminal offense
- commit a felony
- commit a misdemeanor
- commit a mortal sin
- commit a murder
- commit a slaying
- commit a terrorist act
- commit a trespass
- commit acts of sabotage
- commit adultery
- commit an act of genocide
- commit an atrocity
- commit an error
- commit an infringement
- commit an iniquity
- commit an irregularity
- commit an offence
- commit an offense
- commit atrocity
- commit bestiality
- commit buggery
- commit for trial
- commit forgery
- commit further offences
- commit further offenses
- commit hara-kiri
- commit oneself
- commit perjury
- commit prostitution
- commit sodomy
- commit suicide
- commit to
- commit to a mental hospital
- commit to a mental institution
- commit to court
- commit to custody
- commit to discretion
- commit to prison
- commit to writing
- commit torture
- commit waste
См. также в других словарях:
зобов'язувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зобов'язувати — ую, уєш, недок., зобов яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. Накладати на кого небудь якісь обов язки, примушувати когось виконувати що небудь. || Примушувати кого небудь триматися, поводитися певним чином … Український тлумачний словник
зобов'язати — див. зобов язувати … Український тлумачний словник
зобов'язуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зобов язувати … Український тлумачний словник
обов'язувати — ую, уєш, недок., обов яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. і без додатка, заст. Зобов язувати … Український тлумачний словник
вимагати — 1) (чого, з інфін. і зі спол. щоб висувати перед ким н. якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось), домагатися, домогтися, диктувати (кому, що) Пор. наполягати 1), натискати I 2) (що, чого настирливо просити що н. у когось,… … Словник синонімів української мови
вимагати — а/ю, а/єш, недок., рідко ви/могти, ожу, ожеш; мин. ч. ви/міг, могла, могло; док., перех. 1) Настирливо просити що небудь у когось. 2) Ставити перед ким небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось. 3) Зобов язувати до чого… … Український тлумачний словник
контрактувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого , чого небудь; наймати, зобов язувати контрактом. Контрактувати робітників … Український тлумачний словник
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
обкладати — а/ю, а/єш, недок., обкла/сти і рідко обікла/сти, обкладу/, обкладе/ш, док., перех. 1) чим. Класти щось кругом, по всій поверхні кого , чого небудь. || Покривати чимось усю поверхню чого небудь; обличковувати. || Те саме, що обгортати 1). || безос … Український тлумачний словник
оподатковувати — ую, уєш, недок., оподаткува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Зобов язувати кого небудь сплачувати певну грошову суму чи вносити натуральну плату за користування чим небудь або за одержаний прибуток; обкладати податком, податками … Український тлумачний словник