-
21 obligate
Iadj біол.облігатний (здатний жити лише в певних умовах)IIv1) зобов'язувати2) робити обов'язковим* * *I a1) обов'язковий, неминучий, закономірний2) необхідний, істотний3) бioл. облігатний ( здатний жити лише в певних умовах)II v; pass1) зобов'язати; наказати2) зобов'язувати; викликати на послугу-відповідь3) aмep. віддавати під або в заставу -
22 oblige
v1) зобов'язувати; примушувати, силувати; покладати обов'язок2) робити послугу (ласку)oblige me by opening the window — відчиніть, будь ласка, вікно
3) допомагати, виконувати домашню роботу4) бути вдячним* * *v1) зобов'язувати; змушувати2) робити ласку; робити ( невелику) послугу, надавати допомогу; допомагати -
23 assign
1. n юр.правонаступник2. v1) призначати (строк)2) визначати, установлювати (межу)3) відводити (щось комусь)4) давати, доручати (роботу, завдання); зобов'язувати5) призначати на посаду6) асигнувати7) приписувати, вважати8) юр. передавати, переуступати (права тощо)9) тех. надавати (швидкості)* * *I n; юр.правонаступник; цесіонарійII v1) призначати ( строк); визначати, встановлювати (границю, межу); призначати, відводити (що-небудь, кому-небудь)2) (за) давати, доручати (завдання, роботу); зобов'язувати3) призначати на посаду, особл. штатну4) асигнувати5) приписувати6) юp. передавати, переуступати ( права); цедувати7) тex. повідомляти (швидкість, рух); призначати ( допуски)8) обч. присвоювати -
24 encharge
v1) покладати; доручати, довіряти2) зобов'язувати* * *v1) покладати, доручати, довіряти2) icт. зобов'язувати -
25 enjoin
v1) приписувати; наказувати; зобов'язувати2) веліти, повелівати3) юр. забороняти; накладати заборону* * *v1) пропонувати, рекомендувати ( що-небудь), зобов'язувати ( до чого-небудь); веліти, наказувати ( кому-небудь)2) юp. забороняти; накладати заборону -
26 indebt
-
27 impose
v1) обкладати (податком тощо)2) зобов'язувати, накладати, пропонувати, покладати (обов'язки тощо)3) нав'язувати (on, upon)4) обманювати, піддурювати (on, upon)5) справляти велике враження6) класти, поміщати7) церк. висвячувати8) друк. спускати (полосу)* * *v1) (on, upon) обкладати (податком, митом); накладати; покладати2) (on, upon) нав'язувати3) (on, upon) обманювати, дурити4) (on, upon) справляти сильне враження5) цepк. висвячувати6) пoлiгp. спускати ( смугу); заключати ( друковану форму) -
28 obligate
v.зобов'язувати; зобов'язуватися; створювати зобов'язання; віддавати у заставу -
29 charge
1. n1) навантаження, завантаження2) заряд3) піклування, турбота; догляд; зберігання4) підопічний; вихованець5) церк. паства6) розм. арештант, в'язень7) обов'язки; відповідальність; керівництвоwho is in charge here? — розм. хто тут головний?
8) наказ; доручення; вимога9) церк. пастирське послання10) обвинувачення11) ціна, плата (за послуги)12) pl витрати13) податок; збір14) боргове зобов'язання15) військ. атака, напад16) заст. важливість, значення17) тех. шихта18) пальна суміш2. v1) навантажувати, завантажувати2) обтяжувати3) насичувати; наповнювати; просочувати4) доручати; покладати відповідальність5) наказувати, вимагати; пропонувати6) юр. обвинувачувати, висувати обвинувачення7) призначати, вимагати плату, правити8) військ. атакувати, нападати9) газувати (воду)10) записувати видачу книги12) заряджати (зброю, акумулятор)* * *I n1) навантаження, завантаженняcharge of surety — cпeц. допустиме навантаження
2) заряд4) приємне хвилювання, збудження; насолода, задоволення5) запис про видачу книг(и), абонементний запис6) гepaльд. фігура7) тex. шихта8) метал. колоша9) тex. горюча суміш10) гipн. заряд шпуру11) турбота, піклування, догляд; нагляд; зберіганняto take smb in charge — заарештувати кого-небудь, узяти під варту
12) підопічний; опікувана особа; цepк. паства; ув'язнений, арештант13) обов'язки; відповідальність; керівництвоto be in charge (of) — завідувати, бути за старшого, відповідати, бути відповідальним
14) припис; наказ; доручення; вимога15) юp. напучування присяжних засідателів головою суду16) цepк. пастирське послання єпископа17) обвинуваченняto bring /to proffer/ a charge against smb — пред'являти кому-небудь обвинувачення
18) ціна, плата ( часто за послуги)free of charge — безкоштовно; по charge for admission вхід безкоштовний
19) pl витрати21) податок; збір; нарахування22) боргове зобов'язання, іпотека; обтяження ( нерухомості); дебет23) вiйcьк. атака; сигнал атаки25) наступ, напад, атака ( у футболі)II v1) завантажувати; насичувати; наповнювати; просочувати, пронизувати2) заряджати (зброю, акумулятор)3) доручати, довіряти; зобов'язувати4) наказувати; вимагати; пропонувати ( підлеглому)5) юp. обвинувачувати6) ставити за провину; покладати відповідальність ( за помилку); приписувати ( провину)7) призначати, правити ціну, плату; стягувати8) записувати в борг; eк.; тж. дебетувати9) нападати, атакувати, накидатися11) записувати видачу книг(и), робити абонементний запис12) наводити, націлювати ( зброю)13) гepaльд. зображувати на щиті -
30 charge
1) ведення ( чогось); піклування; ціна; видаток; орендна плата; нарахування; сума позову; збір, мито; податок; доручення, завдання, місія; завідування; обов'язок, зобов'язання; вимога; заставне право; обтяження ( речі); обвинувачення, звинувачення, ставлення за вину; відповідальність; пункт обвинувачення; обвинувальний висновок; обернення догани ( або стягнення); письмова деталізація вимог сторони у справі; особа, яка перебуває під опікою (піклуванням); напуття присяжним ( з боку голови суду); аргументація по справі; аргументація у позовній заяві на спростування можливих аргументів відповідача; військ. висновок суду; розм. в'язень2) стягувати, збирати, обкладати; нараховувати, покладати видатки ( на когось); призначати ціну; доручати; покладати (обов'язки, функції тощо), зобов'язувати; вимагати; обтяжувати заставою; обвинувачувати, звинувачувати, висувати обвинувачення ( проти когось); інструктувати (напучувати) присяжних засідателів ( про голову суду)•charge in excess of established retail prices — 1) перевищення ( продавцем) встановлених роздрібних цін 2) перевищувати встановлені роздрібні ціни ( про продавця)
- charge a penaltycharge on assets established by court order — плата за кошти (фонди), встановлена постановою суду
- charge a tax
- charge card
- charge count
- charge criminally
- charge d'affaires
- charge d'affaires ad interim
- charge d'affaires pro tempore
- charge des affaires
- charge exorbitant fees
- charge fees
- charge formally
- charge forward
- charge jointly
- charge judicially
- charge of crime
- charge of fraud
- charge of inactivity
- charge of murder
- charge of share
- charge of speeding
- charge of tax evasion
- charge office
- charge on oath
- charge on the article
- charge on the merits
- charge oneself
- charge reduction
- charge sheet
- charge-sheet
- charge taxes
- charge to account
- charge to grand jury
- charge to the jury
- charge under the article
- charge with
- charge with committing a crime
- charge with crime
- charge with espionage
- charge with murder -
31 charge
I n1) навантаження, завантаженняcharge of surety — cпeц. допустиме навантаження
2) заряд4) приємне хвилювання, збудження; насолода, задоволення5) запис про видачу книг(и), абонементний запис6) гepaльд. фігура7) тex. шихта8) метал. колоша9) тex. горюча суміш10) гipн. заряд шпуру11) турбота, піклування, догляд; нагляд; зберіганняto take smb in charge — заарештувати кого-небудь, узяти під варту
12) підопічний; опікувана особа; цepк. паства; ув'язнений, арештант13) обов'язки; відповідальність; керівництвоto be in charge (of) — завідувати, бути за старшого, відповідати, бути відповідальним
14) припис; наказ; доручення; вимога15) юp. напучування присяжних засідателів головою суду16) цepк. пастирське послання єпископа17) обвинуваченняto bring /to proffer/ a charge against smb — пред'являти кому-небудь обвинувачення
18) ціна, плата ( часто за послуги)free of charge — безкоштовно; по charge for admission вхід безкоштовний
19) pl витрати21) податок; збір; нарахування22) боргове зобов'язання, іпотека; обтяження ( нерухомості); дебет23) вiйcьк. атака; сигнал атаки25) наступ, напад, атака ( у футболі)II v1) завантажувати; насичувати; наповнювати; просочувати, пронизувати2) заряджати (зброю, акумулятор)3) доручати, довіряти; зобов'язувати4) наказувати; вимагати; пропонувати ( підлеглому)5) юp. обвинувачувати6) ставити за провину; покладати відповідальність ( за помилку); приписувати ( провину)7) призначати, правити ціну, плату; стягувати8) записувати в борг; eк.; тж. дебетувати9) нападати, атакувати, накидатися11) записувати видачу книг(и), робити абонементний запис12) наводити, націлювати ( зброю)13) гepaльд. зображувати на щиті -
32 hold
I n; мор. II n1) утримання, утримування; захоплення; хватка2) (часто on, over, upon) влада; вплив3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко4) сховище, вмістище5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера6) притулок, укриття; лігвище, барліг7) замовлення, вимога8) icт. арешт; ув'язнення9) icт. фортеця10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки12) мyз. фермата13) cпeц. фіксація14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)III v(held; held, icт. holden)1) тримати2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти3) володіти, мати; бути власником4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)5) вміщати, містити в собі6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)11) icт. зобов'язувати; змушувати12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)
16) заволодівати ( увагою)17) зберігати, тримати ( у пам'яті)18) дотримуватися (поглядів, переконань)19) резервувати (місця, квитки)20) провести, улаштувати, організувати ( захід)to hold a service — цepк. відправляти службу
21) не пропускати ( рідину), бути непроникним22) затискати, затикати (ніс, вуха)23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)24) зачати, понести ( про самку)25)to hold copy — пoлiгp. підчитувати ( коректуру)
-
33 obligate
I a1) обов'язковий, неминучий, закономірний2) необхідний, істотний3) бioл. облігатний ( здатний жити лише в певних умовах)II v; pass1) зобов'язати; наказати2) зобов'язувати; викликати на послугу-відповідь3) aмep. віддавати під або в заставу -
34 burden
1) обтяження; тягар2) обтяжувати; зобов'язувати; обвинувачувати•- burden of contract
- burden of debt
- burden of establishing
- burden of evidence
- burden of interest
- burden of loss
- burden of producing evidence
- burden of proof
- burden of proving
- burden of taxation
- burden to community -
35 enjoin
забороняти, накладати заборону; зобов'язувати; наказувати, віддавати наказ, приписувати, робити припис- enjoin enforcement of the law
- enjoin from infringing a right -
36 hold
1) розм. ув'язнення; розм. в'язниця, місце ув'язнення2) володіти (акціями, патентом тощо); зобов'язувати; бути (залишатися) чинним, мати силу; виносити рішення; визнавати ( про суд); розм. тримати ( у в'язниці), утримувати ( під вартою); проводити (збори, конференцію, вибори тощо); обіймати (посаду, пост)•hold a threat of disclosure over head — = hold a threat of disclosure over smb.'s head тримати ( когось) під загрозою розкриття
hold a threat of disclosure over smb.'s head — = hold a threat of disclosure over head
hold office during good behavior — = hold office during good behaviour обіймати посаду довічно
hold office during good behaviour — = hold office during good behavior
hold possession under the color of title — = hold possession under the colour of title володіти за законним правом ( на законних підставах)
- hold a conferencehold possession under the colour of title — = hold possession under the color of title
- hold a court
- hold a demonstration
- hold a government post
- hold a high-level position
- hold a high office
- hold a judicial decision
- hold a judicial inquiry
- hold a judicial office
- hold a judicial sale
- hold a legal office
- hold a licence
- hold a license
- hold a local referendum
- hold a meeting
- hold a patent
- hold a person on suspicion
- hold a plebiscite
- hold a post
- hold a rally
- hold a rank
- hold a reception
- hold a referendum
- hold a session
- hold a sitting
- hold a trial
- hold a view
- hold absolutely
- hold an action
- hold an appointment
- hold an inquiry
- hold an inquest
- hold an office
- hold as a material witness
- hold at gunpoint
- hold at knifepoint
- hold consultations
- hold court
- hold debate
- hold debates
- hold election
- hold elections
- hold for court
- hold for interrogation
- hold good
- hold good in law
- hold hearing
- hold hearings
- hold hostage
- hold in abeyance
- hold in bondage
- hold in captivity
- hold in contempt
- hold in contempt of court
- hold in detention
- hold in esteem
- hold in internal exile
- hold in preventive detention
- hold in trust
- hold incommunicado
- hold invalid
- hold legally liable
- hold legally responsible
- hold liable
- hold mediately
- hold more than one job
- hold more than one office
- hold office during pleasure
- hold on espionage charges
- hold on spy charges
- hold on spying charges
- hold on the charge
- hold over
- hold over a decision
- hold pleas
- hold preliminary hearings
- hold prisoner
- hold property
- hold public office
- hold re-election
- hold re-elections
- hold reasonable
- hold responsible
- hold responsible in damages
- hold shares in a company
- hold the affirmative
- hold the assizes
- hold the chair of law
- hold the hearing of an action
- hold to account
- hold to bail
- hold to be valid
- hold to ransom
- hold to security
- hold to the contrary
- hold under house arrest
- hold up
- hold-up
- hold up a law
- hold up a train
- hold up delivery
- hold up in court
- hold up legislation
- hold-up man
- hold without charge -
37 hold liable
визнавати (вважати) відповідальним; зобов'язувати -
38 put under recognizance
брати під заставу при поручництві; зобов'язувати дати поручництво -
39 bind down
phr v -
40 bind over
См. также в других словарях:
зобов'язувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зобов'язувати — ую, уєш, недок., зобов яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. Накладати на кого небудь якісь обов язки, примушувати когось виконувати що небудь. || Примушувати кого небудь триматися, поводитися певним чином … Український тлумачний словник
зобов'язати — див. зобов язувати … Український тлумачний словник
зобов'язуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зобов язувати … Український тлумачний словник
обов'язувати — ую, уєш, недок., обов яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. і без додатка, заст. Зобов язувати … Український тлумачний словник
вимагати — 1) (чого, з інфін. і зі спол. щоб висувати перед ким н. якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось), домагатися, домогтися, диктувати (кому, що) Пор. наполягати 1), натискати I 2) (що, чого настирливо просити що н. у когось,… … Словник синонімів української мови
вимагати — а/ю, а/єш, недок., рідко ви/могти, ожу, ожеш; мин. ч. ви/міг, могла, могло; док., перех. 1) Настирливо просити що небудь у когось. 2) Ставити перед ким небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось. 3) Зобов язувати до чого… … Український тлумачний словник
контрактувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого , чого небудь; наймати, зобов язувати контрактом. Контрактувати робітників … Український тлумачний словник
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
обкладати — а/ю, а/єш, недок., обкла/сти і рідко обікла/сти, обкладу/, обкладе/ш, док., перех. 1) чим. Класти щось кругом, по всій поверхні кого , чого небудь. || Покривати чимось усю поверхню чого небудь; обличковувати. || Те саме, що обгортати 1). || безос … Український тлумачний словник
оподатковувати — ую, уєш, недок., оподаткува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Зобов язувати кого небудь сплачувати певну грошову суму чи вносити натуральну плату за користування чим небудь або за одержаний прибуток; обкладати податком, податками … Український тлумачний словник