-
1 agree
погоджуватися, дійти згоди; умовлятися, домовлятися; узгоджуватися ( з чимсь)- agree among themselves
- agree in writing
- agree to a verdict
- agree to a specific venue
- agree to appear as a witness
- agree to bet
- agree to terms
- agree to wager
- agree upon a verdict
- agree upon the balance
- agree with smth. -
2 accept
погоджуватися, визнавати, припускати, ставитися прихильно, вважати прийнятним, схвалювати, приймати ( пропозицію тощо); акцептувати (вексель)- accept a bribe
- accept a motion
- accept a patent application
- accept a post
- accept a present
- accept a sentence
- accept a telephone call
- accept a weak case
- accept an agency
- accept an amendment
- accept an apology
- accept an election
- accept an insurance policy
- accept an offer
- accept as valid and binding
- accept bail
- accept bail for a prisoner
- accept for honor
- accept for honour
- accept for honor supra protest
- accept guarantorship
- accept in deposit
- accept judgement
- accept judgment
- accept jurisdiction
- accept nomination
- accept office
- accept performance
- accept responsibility
- accept service
- accept service of writs
- accept suretyship
- accept system
- accept terrorist demands
- accept the challenge
- accept the Chiltern Hundreds
- accept the fact
- accept the posture of insanity
- accept the terms of a contract -
3 accept an amendment
погоджуватися із поправкою ( або зміною) -
4 accept the posture of insanity
English-Ukrainian law dictionary > accept the posture of insanity
-
5 agree to a specific venue
English-Ukrainian law dictionary > agree to a specific venue
-
6 agree to appear as a witness
English-Ukrainian law dictionary > agree to appear as a witness
-
7 agree to terms
-
8 assent to an act
-
9 concede
погоджуватися, визнавати ( правильність чиїхось думок тощо); поступатися; припускати ( можливість чогось); надавати ( право тощо); визнавати поразку- concede the legal right -
10 subscribe to an opinion
-
11 yield to the terms of contract
English-Ukrainian law dictionary > yield to the terms of contract
-
12 disagree
v1. розходитися, не відповідати, суперечити2. розходитися у думках, не погоджуватися3. (to, with) не давати згоди- to disagree to an amendment не погоджуватися на поправку, відхилити поправку- to disagree with the facts не відповідати/ суперечити фактам- to disagree with an opinion не погоджуватися з думкою- to disagree with smbd. over smth. розходитись/ не погоджуватися з кимсь з якогось питання -
13 agree
v1) згоджуватися, погоджуватися; сходитися в думках (з — with, to)2) домовлятися (про — on, upon)3) давати згоду4) ладити, жити в злагоді6) бути корисним (підхожим)7) бути до душі8) грам. узгоджуватися9) упорядковувати, доводити до ладу* * *v1) погоджуватися; домовлятися; сходитися в думках; умовлятися, змовлятися, домовлятися; розм.. вирішено!, по руках!2) погоджуватися, давати згоду3) погоджувати; схвалювати; затверджувати, схвалювати4) ладити, уживатися, жити в злагоді5) відповідати, гармоніювати, не суперечити6) звич. із запереч. бути корисним, підходящим7) гpaм. узгоджуватися -
14 subscribe
v1) субсидувати; жертвувати гроші2) передплачувати (газети тощо); придбавати за передплатою4) підписувати (документ); ставити свій підпис5) підтримати, санкціонувати (щось)6) підкоритися; поступитися7) признаватися8) поручитися (за когось)* * *v2) (to) підписуватися, одержувати по підписціto subscribe to a loan — підписатися на позику; підписати ( кого-небудь); виписати, передплатити ( для кого-небудь); абонувати; записуватися
3) (to) погоджуватися, приєднуватися ( до чого-небудь)4) підписувати ( документ), ставити свій підпис -
15 accede
v1. вступати (в організацію), приєднуватися (до договору)3. погоджуватися, робити поступки- to accede to an agreement приєднуватися до договору- to accede to a convention приєднуватися до конвенції- to accede to the majority's wish погоджуватися з бажанням більшості- to accede to a proposal погоджуватися з пропозицією- to accede to a request погодитися на прохання- to accede to the throne сісти на престол- to accede to a treaty приєднатися до договору -
16 accede
v1) вступати (на посаду, в організацію тощо — to)2) примикати, приєднуватися; приставати (до думки тощо — to)4) юр. збільшуватися (в результаті приросту майна)* * *v(to)1) вступати (на посаду, у володіння, в організацію)2) примикати, приєднуватися4) юp. збільшуватися в результаті приросту ( про майно) -
17 accept
v1) приймати2) визнавати, допускати; припускати; погоджуватися3) ставитися прихильно4) ком. акцептувати (вексель)* * *v1) приймати; брати ( запропоноване); погоджуватися; реагувати позитивно; приймати (відставку уряду, пропозицію)2) визнавати, допускати, вірити; миритися ( з чим-небудь)3) пepeв.; юp. схвалити, затвердити; зареєструвати ( рекорд)4) кoм. акцептувати ( вексель)5) тex. підходити, відповідати; вставлятися6) бioл. не викликати відторгнення -
18 acquiesce
-
19 allow
v1) дозволяти; давати дозвілsmoking is not allowed here — тут палити заборонено; тут не палять
2) допускати, робити можливим, надавати3) давати, видавати; виплачувати, субсидувати4) визнавати, допускати; приймати, погоджуватисяI allow that I was wrong — визнаю, що я був неправий
5) брати до уваги, враховувати; зважати7) вихваляти; хвалити; схвалювати; санкціонувати8) розм. вважати; робити висновок9) амер. заявляти, стверджувати□ allow for — передбачати
□ allow of — допускати
* * *v1) дозволяти; давати дозвіл2) недоглянути, недоглядіти ( що-небудь)4) давати можливість, робити можливим5) давати, видавати (звич. гроші); надавати6) визнавати (справедливим, правильним); приймати; погоджуватися7) кoм. робити, надавати знижку8) aмep. прост. вважати, визнавати; робити висновок -
20 comply
См. также в других словарях:
погоджуватися — уюся, уєшся, недок., пого/дитися, джуся, дишся, док. 1) Давати згоду (у 1 знач.). 2) Приходити до згоди (у 2 знач.); порозуміватися. 3) Бути згодним із ким , чим небудь; визнавати що небудь правильним, доречним; підтримувати когось. 4)… … Український тлумачний словник
погоджуватися — I = погодитися (з ким бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, учинки і виявляти це зовні), годитися, згоджуватися, згодитися, вторувати (кому), притакувати, притакнути (кому), підтакувати, підтакнути (кому), потакати (кому), підспівувати,… … Словник синонімів української мови
погоджуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
схиляти — я/ю, я/єш, недок., схили/ти, схилю/, схи/лиш, док., перех. 1) Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого. Опускаючи, наближати або притуляти до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
відмовлятися — я/юся, я/єшся, недок., відмо/витися, влюся, вишся; мн. відмо/вляться; док. 1) з інфін. Не погоджуватися що небудь робити. 2) у сполуч. з дієсл. слухати, служити і т. ін., перен. Переставати діяти (про частини людського організму). 3) від чого. Не … Український тлумачний словник
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
відмовитися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
визнавати — наю/, нає/ш, недок., ви/знати, аю, аєш, док. 1) перех. Вважати дійсним, законним, стверджувати своєю згодою, позитивним ставленням право на існування кого , чого небудь. 2) перех. і неперех., також із спол. що. Відверто признаватися в чому небудь … Український тлумачний словник
відмагатися — а/юся, а/єшся, недок., відмогти/ся, о/жуся, о/жешся; мин. ч. відмі/гся, могла/ся, могло/ся; док. 1) Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим небудь. || Чинити опір комусь. 2) Позбуватися кого , чого небудь … Український тлумачний словник