Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

знание)

  • 1 знание

    знання́
    - приобретённое знание

    Русско-украинский политехнический словарь > знание

  • 2 знание

    знання́
    - приобретённое знание

    Русско-украинский политехнический словарь > знание

  • 3 знание

    знання, знаття чого, (ведание) відання чого, (сведение о чём) відомість про що; (умение) знаття, вміння. [І жадібно знання вона пила (Грінч.). Все знаття земнеє не мало сили відповіди дати (Самійл.). З них (літописів) черпали люди відомості про своє минуле (Єфр.)]. Все отрасли человеческого -ния - усі парості людського знання. Иметь обширные - ния по истории - мати широке знання (широкі знання) з історії. -ние языков, дела - знання мов, справи.
    * * *
    знання́, знаття́

    Русско-украинский словарь > знание

  • 4 опытное знание

    до́свідне знання́

    Русско-украинский политехнический словарь > опытное знание

  • 5 приобретённое знание

    набу́те знання́

    Русско-украинский политехнический словарь > приобретённое знание

  • 6 опытное знание

    до́свідне знання́

    Русско-украинский политехнический словарь > опытное знание

  • 7 приобретённое знание

    набу́те знання́

    Русско-украинский политехнический словарь > приобретённое знание

  • 8 известность

    1) (состояние известного) звісність (-ности);
    2) слава. [Повсюдну світову славу і гучний розголос дали Хейямові не його цінні математичні арабські писання (Крим.)]. Приобрести -ность - слави придбати (зажити), визначитися, в мову ввійти. [Зажила вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки (Г. Барв.). Антосьо все в мову входив між товариством і в городі (Свидн.)]. Он приобрёл большую -ность - він великої слави здобув (зажив, придбав) собі, (здобувся); він велику славу має. Это доставило ему большую -ность - це дало йому велику славу. Дело это получило громкую -ность - справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу). Пользоваться -ностью - мати славу, тішитися славою. [Тішаться славою і неповні антологічні гарні переспіви фон-Боденштедта (Крим.)]. Пользующийся громкой (широкой) -ностью - голосний, широкославний, славнозвісний. [Я хочу бути великим чоловіком і славним, голосним на ввесь край (Франко). Котляревський з високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв (Куліш)]. Ставить, поставить в -ность кого о чём - доводити, довести до відома кому про що, повідомляти, повідомити кого про що, виявляти, виявити кому що. [Про це вже доведено до відома його батькові (М. Грінч.). Ферідун зараз виявив синам, що треба їм поїхати до царя Єменського (Крим.)]. Привести в -ность - з'ясувати, вияснити, визначити що, (подсчитать) підрахувати що. [Утрати від пожежі ще не з'ясовано (не вияснено) (М. Грінч.)]. Не все древне-русские рукописи приведены в -ность - не про всі староруські рукописи позбирано звістки. -ность (знание случившейся беды) всё же лучше мучительной неизвестности - і злая вість не така мука, як безвість; ліпше вже знати про лихо, ніж не знати та думками мучитися;
    3) славнозвісність; см. Знаменитость.
    * * *
    1) відо́мість, -мості; (слава, популярность) сла́ва, популя́рність, -ності, славнозві́сність

    получи́ть (приобрести́) \известностьть — ста́ти відо́мим, набу́ти сла́ви (популя́рності, відо́мості)

    приводи́ть, привести́ в \известностьть — з'ясо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, з'ясува́ти

    ста́вить, поста́вить в \известностьть — дово́дити, дове́сти до ві́дома; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити, -млю, -миш; ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш

    2) (перен.: известный человек) відо́ма осо́ба (люди́на); ( знаменитость) знамени́тість, -тості

    Русско-украинский словарь > известность

  • 9 искусство

    1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;
    2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;
    3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.
    * * *
    1) мисте́цтво; диал. шту́ка

    вое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва

    \искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки

    по́варское \искусство во — см. поварской

    произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри

    типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва

    из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо

    2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рство

    владе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́

    \искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва

    Русско-украинский словарь > искусство

  • 10 наука

    1) (система однородных знаний) наука. Прикладная, точная -ка - прикладна (застосовна), точна наука. Врачебная, медицинская -ка - лікарство, медицина. Социально- экономические, естественно-исторические -ки - соціяльно-економічні, природничо- історичні науки. Изучать -ки, обучаться -кам - вивчати (студіювати) науки, вчитися наук;
    2) (изучение, знание) наука; (познания) знання (-ннів). [Гаслом стало: «освіта й наука» (Вороний). Цікавий до всяких знаннів (Грінч.)];
    3) (учёба) наука, вчі[е]ння и (диал.) вчиття (-ття), навчання. [В школу хлопця одвела… в науку (Шевч.). Він до хазяйства більше має охоти, ніж до вчіння (Васильч.)];
    4) (поучение, урок) наука. [Це тобі наука - не ходи в ліс без дрюка! (Приказка)]. Вперёд -ка - оце тобі (вам) наука, надалі наука. Давать, дать -ку кому - давати, дати науку (научку) кому. [Аж до божевілля бажалося дати Лаговському добру научку: бажалося зробити так, щоб він слізно благав у неї кохання (Крим.)].
    * * *
    нау́ка

    Русско-украинский словарь > наука

  • 11 письменность

    (грамотность) письменність (-ности), (литература) письменство, (знание письма) письменництво. [Словесність закріпляється на письмі, робиться вже письменством (Єфр.)].
    * * *
    1) ( система графических знаков) писе́мність, -ності
    2) ( совокупность письменных памятников) писе́мність, письме́нство
    3) ( грамотность) письме́нність

    Русско-украинский словарь > письменность

  • 12 пища

    їжа, їда, харч (ж. и м. р.) (-чи и -чу), пожива, покорм, корм, (варёная) страва, потрава, варево. [Марево - не варево, не нагодує]. Годный в -щу - їдний, їсті[о]вний, їдомий, їдимий. Невареная -ща - сирова харч. Мясная -ща - м'ясна їжа, м'ясиво. Скоромная -ща - скоромна їжа, скором, (-му), скоромина. Постная -ща - пісна їжа, піснина. [Скором - не сором. Прощай, скоромино, здрастуй, піснино]. Достаточно -щи - (до)їжно, в'їжно. [Хоч не їжно, так уліжно]. Отсутствие, неимение -щи - без'їжжя. Жить на -ще св. Антония - жити харчею св. Антонія. [А може загуде ще краще віщий спів з харчів Антонія святого (Самійл.)]. Не принимать никакой -щи - анічогісінько не їсти, не заживати ніякої їжі. Знание - пища для души - знання - покорм (пожива) для душі. Духовная -ща - духовий покорм. Дать -щу злословию - подати привід до пащекування, на поговір набиватися.
    * * *
    1) ї́жа; (то, что едят) пожи́ва, по́корм, -у и поко́рм; ( съестные припасы) харчі́, -чі́в, харч, -і (ж.) и -у (м.); ( еда) їда́, диал. ї́дло́, їсти́во; ( кушанье) стра́ва
    2) перен. пожи́ва; пожи́вок

    Русско-украинский словарь > пища

  • 13 познание

    1) (действ.) пізнання, спізнання чого. -ние истины - пізнання істини;
    2) знання, знаття. Человек с большими -ниями - людина з великими знаннями. Иметь в чём-л. -ние - знатися на чому.
    * * *
    1) филос. пізна́ння
    2) ( знание) знання́

    Русско-украинский словарь > познание

  • 14 представление

    1) (действ.) виставляння, поставляння (напр., свідків); (кого кому) рекомендування, представлення кого кому; (кого к чему: к награде, чину) виставляння кого на що (на нагороду на чин), подавання (напр., відомостей, звітів, документів); (воображением) уявлювання и уявляння, (оконч.) уявлення;
    2) уява, уявлення, виображення, (понятие о чём) тяма про що. [Однакові уявлення добра і зла (Наш). Вона була у його в уяві чимсь вищим (Грінч.)]. В -нии кого - в уявленні кого, чиїм. Вы и -ния об этом не имеете - ви й уявлення про це не маєте, ви і не уявляєте собі цього. Отчётливое -ние о чём - виразне (ясне) уявлення про що;
    3) -ние театральное (действие и спектакль) - вистава. [Вистава відбувалась просто неба (на открытом месте) (Єфр.)]. Эта драма имела пять -ний - ця драма мала п'ять вистав;
    4) канц. - подання, внесення. На ваше -ние от такого-то числа - на ваше подання від (з) такого-то числа. В ответ на ваше -ние - відповідаючи на ваше подання. По -нию кого - з подання чийого, кого. Входить с -нием - звертатися з поданням до кого;
    5) мат. - представлення. [Графічне представлення функції].
    * * *
    1) ( действие) подава́ння, подання́ и пода́ння; предста́влення; пока́зування; наве́дення; приставля́ння; знайо́млення, познайо́млення; рекомендува́ння, відрекомендува́ння; предста́влення; предста́влення; зобра́ження, зобража́ння; ви́ведення, пока́зування; змальо́вування, змалюва́ння; зобра́ження, зобража́ння; виставля́ння; удава́ння; прикида́ння; виклика́ння, завдава́ння, завда́ння; уявля́ння, уя́влення
    2) ( письменный доклад) подання́ и пода́ння; ( заявление) зая́ва
    3) театр. виста́ва
    4) филос. псих. уя́влення
    5) (понимание, знание) уя́влення

    Русско-украинский словарь > представление

  • 15 урок

    2) ( учебная работа) уро́к, заня́ття, (навча́льна) годи́на; ( задание) завда́ння
    3) (перен.: опыт, знание: наставление) нау́ка

    Русско-украинский словарь > урок

  • 16 опыт

    1) (знание) до/ свід, -ду
    2) (исследование, эксперимент) до/ слід, -ду, экспериме/нт, -ту, спро/ба; (попытка, проба) спро/ба

    Русско-украинский металлургический словарь > опыт

См. также в других словарях:

  • ЗНАНИЕ — результат процесса познания, обычно выраженный в языке или в к. л. знаковой форме. Стремление понять, что такое З. и чем оно отличается от др. продуктов человеческого сознания, характерно уже для философов античности, которые поставили и пытались …   Философская энциклопедия

  • «Знание» — «Знание», культурно просветительское издательство в 1898—1913. Создано на паях группой литераторов и издателей во главе с О. Н. Поповой и К. П. Пятницким. Помещалось на Невском проспекте, 92. Вначале издавало научно популярную литературу.… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • Знание —  Знание  ♦ Savoir    Более или менее точный синоним познания. Если по пытаться провести между тем и другим более строгую границу, то можно сказать, что познание это скорее действие, тогда как знание – результат этого действия. Познания… …   Философский словарь Спонвиля

  • ЗНАНИЕ — ЗНАНИЕ, знания, ср. (книжн.). 1. только ед. Деятельность сознания, имеющая целью постижение действительности, познание (филос.). Теория знания. Логические законы знания. 2. только ед. Результат познавательной деятельности, система приобретенных с …   Толковый словарь Ушакова

  • знание — Познание, ведение, сведение, разумение, знакомство, понимание, опытность, навык, сноровка, умение, искусство. Без моего ведения (ведома). Это надо делать умеючи; для этого требуется уменье; это не то, что лапти плесть. Круг сведений и понятий… …   Словарь синонимов

  • знание — в совокупности с навыками и умениями обеспечивают правильное отражение в представлениях и мышлении мира, законов природы и общества, взаимоотношений людей, места человека в обществе и его поведения. Это все помогает определить свою позицию по… …   Большая психологическая энциклопедия

  • ЗНАНИЕ — российское книгоиздательское товарищество, Санкт Петербург, 1898 1913. С 1902 Знание возглавлял Максим Горький, объединивший вокруг издательства демократических писателей. С 1904 выпускались Сборники товарищества Знание (вышло 40 книг), состоящие …   Большой Энциклопедический словарь

  • Знание — «ЗНАНИЕ» точнее «Товарищество Знание » книгоиздательство, основанное в 1898 в Петербурге группой литераторов по инициативе К. П. Пятницкого. В начале своей деятельности «З.» выпускало преимущественно книги общеобразовательного характера, по… …   Литературная энциклопедия

  • ЗНАНИЕ — Наши знания есть сумма того, чему мы научились, и того, что мы забыли. Мария Эбнер Эшенбах Знания бывают двоякого рода: либо мы что нибудь знаем, либо мы знаем, где найти сведения об этом. Сэмюэл Джонсон Где мудрость, утраченная нами ради знания? …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • ЗНАНИЕ — ЗНАНИЕ, постижение действительности человеком. Знание объективируется знаковыми средствами языка. Процессы получения, обоснования, проверки и распространения знания изучаются логикой, методологией, теорией познания, науковедением, социологией …   Современная энциклопедия

  • ЗНАНИЕ — форма существования и систематизации результатов познавательной деятельности человека. Выделяют различные виды знания: обыденное ( здравый смысл ), личностное, неявное и др. Научному знанию присущи логическая обоснованность, доказательность,… …   Большой Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»