Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

зернеўлоўнік

  • 21 недостаточность

    1) недостатність (-ности), (недостача) недостача, брак (-ку), (недостаточное количество) недосталь (-ли) чого. -ность доказательств - недостатність (недосталь) доказів (Сл. пр. м.). -ность питания - недостатність харчування, недостатнє (злиденне, мізерне) харчування;
    2) (малосостоятельность) незаможність, малозаможність (-ности).
    * * *
    1) недоста́тність, -ності

    за \недостаточность тью — че́рез недоста́тність

    серде́чная \недостаточностьть — мед. серце́ва недоста́тність

    2) незамо́жність

    Русско-украинский словарь > недостаточность

  • 22 несчастный

    нещасний, безщасний, (не только несчастливый) нещасливий, (бездольный) бездольний, (бесталанный) безталанний, (горемычный) бідолашний, (диал.). горопашний, (злополучный) сердешний, (жалкий, убогий) мізерний, нужденний, злиденний, жалюгідний. [Ой, я нещасний, що маю діяти? (Пісня). Ідіть на фабрики й заводи, нещасні торбарі! (П. Тичина). Прийдуть безщасним щасливії дні (Грінч.). Не забули вони нас безщасних (Дніпр. Ч.). Безщасний чоловік той, хто не знає латини (Яворн.). Хлопці з гіллям обдирають безщасні дерева (Грінч.). Летім у край мій нещасливий (Олесь). Що-ж я, бездольна, при старощах моїх, робитиму? (Грінч.). Для инших це особа ненавидна, а мені він видається тільки дуже безталанною людиною (Крим.). Люди добрі, пожалійте бідолашного піїту! (Самійл.). Почала бідолашна Русь нову криваву війну (Куліш). Сердешна дитина, обідрана, ледве-ледве несе ноженята (Шевч.). Гостей зачинених своїх сердешним чаєм напували (Шевч.). Од жаху горопашна дитина забилась у саму глибиню печери (Яворн.). Мій повелитель на всіх мізерних проливає милость (Куліш). Приїхало сюди воно таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Приняв злиденного, як брата (Самійл.)]. -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина - нещасний, -на, нещасливий, -лива, бідолашний, -на, сердешний (-ого), -на (-ої), (сщ.) нещасник, -ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, бідолаха, бідаха, сердега, горопаха (общ. р.), небога (ж. р.); срв. Несчастливец, -вица. [Русалоньки взяли… її, сердешную, та й залоскотали (Шевч.). Так били і товкли, аж кості хрускали в небоги (Самійл.)]. -ная головушка - бідна головонька. -ный день - нещасливий (недобрий) день. -ный случай - нещасливий випадок, пригода, лиха пригода, (диал.) лиховина. -ная судьба - лиха (нещаслива, безщасна, щербата, нужденна, гірка) доля, недоля, бездо[і]лля (-лля), безталання (-ння). Куда тебе -ному! - де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! Делать, сделать -ным кого - робити, зробити нещасним кого, унещасливлювати, унещасливити кого.
    * * *
    1) прил. неща́сний; ( несчастливый) нещасли́вий; ( о человеке - с сожалением) серде́шний, безща́сний, безтала́нний, бідола́шний, серде́чний; ( мизерный) прен. мізе́рний
    2) ( приносящий несчастье) неща́сний, нещасли́вий; ( бедственный) лихи́й

    \несчастныйая до́ля — неща́сна (нещасли́ва, лиха́) доля

    \несчастныйый слу́чай — неща́сний (нещасли́вий) ви́падок

    3) в знач. сущ. неща́сний, -ого, нещасли́вий; серде́шний, серде́га, бідола́ха; диал. серде́га, сара́ка

    Русско-украинский словарь > несчастный

  • 23 ничтожество

    1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];
    2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;
    3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;
    4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.
    * * *
    1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність
    2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба
    3) ( небытие) небуття́

    Русско-украинский словарь > ничтожество

  • 24 нищенский

    1) (свойств., принадлеж. нищему) старчачий, старчий, старецький, жебрачий, жебрацький, прохацький, дідівський, (бедняцкий) бідняцький, (пренебр.) злидняцький, злидарський, харпацький, убозький. [Сліпці в старчачій одежі (Корол.). Користуючись старчачою платою за свою каторжанську працю (Яворн.). Поводатар хоч молодий, та вже знає всі старчі пісні (Звин.). Жебрацька торба (Франко)]. -ная жизнь - злидняцьке (злидарське, харпацьке) життя. [До пів-смерти працювало, щоб убезпечити своє життя злидарське (Кониськ.)]. -кий хлеб - жебраний (прошений, проханий) хліб. [Ходити за жебраним хлібом (Л. Укр.)];
    2) (скудный, убогий) злиденний, мізерний, убогий. [За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Все на нім брудне, злиденне (Крим.)]. -кое угощение - злиденне (мізерне) частування.
    * * *
    1) старча́чий, жебра́цький, старці́вський, старе́чий; ( бедняцкий) злида́рський, злидня́цький
    2) (перен.: скудный) злиде́нний, нужде́нний; мізе́рний; ( убогий) убо́гий

    Русско-украинский словарь > нищенский

  • 25 обдирный

    (о зерне) (об)лущений, (об)шуганий, шеретований.
    * * *
    спец.
    2) (очищенный от шелухи) обде́ртий, шерето́ваний

    Русско-украинский словарь > обдирный

  • 26 осыпаться

    осыпаться
    1) обсипатися и сипатися, обсипатися (о мног. пообсипатися), висипатися, висипатися. [Вже грушки обсипались. Листя на дубові обсипалось. Жито сип(л)еться, об[ви]сипається];
    2) (обваливаться) обсуватися, обсунутися, обвалюватися, обвалитися. [Земля в колодязі обвалилась];
    3) (о тканях) об[ви]стріпуватися, обстріпатися, вистріпатися. Шерстяная материя -ется - шерстяна (вовняна) матерія вистріпується.
    * * *
    несов.; сов. - ос`ыпаться
    1) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися; (усеиваться чем-л.) обсіва́тися и обсі́юватися, обсі́ятися и пообсіва́тися и пообсі́юватися; ( опадать) опада́ти, опа́сти и поопада́ти и попадати; ( облетать) обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти
    2) (о земле, песке) осипа́тися, оси́патися, обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, обсува́тися, обсу́нутися, осува́тися, осу́нутися; ( обваливаться) обва́люватися, обвали́тися и пообва́люватися
    3) (падать - о листьях, зерне) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися, несов. си́патися; ( высыпаться) висипа́тися, ви́сипатися и повисипа́тися; (несов.: о перезревшем хлебе) текти́
    4) строит. (несов.) обсипа́тися, осипа́тися; обтру́шуватися; обсіва́тися, обсі́юватися; осипа́тися, обси́патися; засипа́тися; закида́тися; розкида́тися

    Русско-украинский словарь > осыпаться

  • 27 подвевать

    подвеять
    1) (о ветре) підвівати, підвіяти, піддувати, піддути під що;
    2) (о зерне) підвівати и підвіювати, підвіяти, провівати и провіювати, провіяти що. Подвеянный - підвіяний, провіяний.
    * * *
    несов.; сов. - подв`еять
    1) ( зерно) підвіва́ти и підві́ювати, підві́яти
    2) (несов.: о ветре) підвіва́ти; ( поддувать) піддува́ти

    Русско-украинский словарь > подвевать

  • 28 подгорать

    подгореть (о тесте, мясе) підгоряти, підгоріти, присмагнути. Подгорелый - підгорілий, присмаглий.
    * * *
    несов.; сов. - подгор`еть
    підгоря́ти и підгора́ти, підгорі́ти и попідгоря́ти и попідгора́ти; (о зерне, муке) підіпріва́ти, підіпрі́ти

    Русско-украинский словарь > подгорать

  • 29 прелость

    прілість, зопрілість, (о зерне, муке) (з)леглість, прилеглість (-лости).
    * * *
    прі́лість, -лості; зопрі́лість, зіпрі́лість

    Русско-украинский словарь > прелость

  • 30 прелый

    прілий, зопрілий, (о муке, зерне) (з)леглий, прилеглий, підлеглий. [Пріле сіно. Злегле (прилегле) борошно (мука)]. -лые глаза - кислі, каправі очі.
    * * *
    прі́лий; ( сопревший) зопрі́лий, зіпрі́лий

    Русско-украинский словарь > прелый

  • 31 провевать

    провеять
    1) (о ветре) провівати, провіяти. [Розкидаю всю одежу, нехай вітер провіва (Пісня). Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає (Пісня)]. -веять (нек. время) - провіяти якийсь час;
    2) (зерно) віяти, перевіяти, (на веялке ещё) млинкувати, перемлинкувати (зерно). -веять (известн. время) - провіяти, промлинкувати якийсь час. Провеянный - провіяний; (о зерне) перевіяний, перемлинкований. -ться -
    1) провіватися, бути провіяним;
    2) віятися, млинкуватися, бути перевіяним, перемлинкованим.
    * * *
    тж. пров`еивать; несов.; сов. - пров`еять
    1) с.-х. прові́ювати, прові́яти
    2) ( продувать) провіва́ти, прові́яти

    Русско-украинский словарь > провевать

  • 32 произрастание

    1) (о зерне) проростання, кільчення;
    2) зростання, виростання, зріст (- росту).
    * * *
    1) вироста́ння
    2) зроста́ння

    Русско-украинский словарь > произрастание

  • 33 произрастать

    -изро[а]сти (о зерне) проростати, прорости, кільчитися, накільчитися, (во множ.) попроростати, покільчитися; (расти, вырастать) рости, поростати, зростати, зрости, виростати, вирости, (во множ.) порости, позростати, повиростати. [По ланах поростають, як зелені сади, густі кропиви (Васильч.)]. Пышно -тать - буяти. [Бузина, як ліс, буяє].
    * * *
    несов.; сов. - произраст`и
    1) ( вырастать) вироста́ти, ви́рости
    2) (несов.: расти где-л.) рости́, зроста́ти

    Русско-украинский словарь > произрастать

  • 34 проникаться

    проникнуться чем пройматися, про(й)нятися, перейматися, пере(й)нятися чим, набиратися, набратися чого, проходити, пройти чим. [І я сам несамохіть проймаюся тими почуваннями (Грінч.). Його хистка вразлива натура вже переймалася тими поглядами (Грінч.). Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, Шевченко підняв прості хатні розмови до високої пісні (Куліш). Він про(й)нявся (пере(й)нявся) почуттям обов'язку. Мізерне серце це гидотою пройшло (Самійл.)]. -ся чувством долга - перейматися, пере(й)нятися почуттям обов'язку, усвідомлювати, усвідомити собі почуття обов'язку.
    * * *
    несов.; сов. - прон`икнуться
    перейма́тися, перейня́тися, пройма́тися, пройня́тися

    Русско-украинский словарь > проникаться

  • 35 прорастать

    прора[о]сти
    1) (рости сквозь что-н., начинать рости) проростати, прорости, (о мног.) попроростати. [Трава вже проростає. Мої реберечка травка проростає (Чуб.). Рундучок де-не-де проріс травичкою (М. В.)];
    2) (о семени, зерне) кільчитися, покільчитися, накільчуватися, накільчитися, кільці, ключки пускати, пустити, (о мн.) покільчитися, попускати кільці, ключки, поключитися, (описат.) давати, дати проріст; (пускать побеги) проростати, прорости, порости, пароститися, попароститися. [Картопля кільчиться (Липов. п.). У його в коморі геть покільчилась пшениця (Под. губ.). Через дощі пшениця в копах поросла (Под. губ.). Приніс в собі якийсь посів, що давав проріст десь в глибині (Коцюб.)]. Проросший - пророслий, порослий, рослий, покільчений, попарощений. [Солод роблять з покільченого ячменю. Я їй дала картоплю, вже й попарощену (Звин.)]
    * * *
    несов.; сов. - прораст`и
    пророста́ти, прорости́ и попророста́ти; ( о семенах) кі́льчитися, покі́льчитися, диал. ключи́тися, поключи́тися

    Русско-украинский словарь > прорастать

  • 36 пускать

    пустить
    1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;
    2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.
    * * *
    несов.; сов. - пуст`ить
    пуска́ти, пусти́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути; ( швырять) шпурля́ти, шпурну́ти, жбурля́ти, жбурну́ти

    Русско-украинский словарь > пускать

  • 37 Зёренко

    зеренце, зерне[я]чко, зернятко.

    Русско-украинский словарь > Зёренко

  • 38 Изросток

    1) (нарост) наросток (-тка);
    2) (отросток) парість (-рости), виросток (-тка); (в сырости на зерне) прорість (-рости), рість (р. рости) (Желех.).

    Русско-украинский словарь > Изросток

  • 39 Иструхлеть

    или Иструхляветь струхнути и струхти, струхлявіти, струхніти, потрухнути, потрухлявіти, (о дереве ещё) спорохня[а]віти, спорохніти, попорохнявіти, попорохніти, (о зерне) по[с]трупішати. [Корінь його струхне (Куліш). Галя може струхла там у землі (Рудч.). Спорохнявіла груша (Кам. п.)].

    Русско-украинский словарь > Иструхлеть

  • 40 Коржавый

    1) (ржавый) (і)ржавий;
    2) (шероховатый) шаршавий, шерхлий, шорсткий;
    3) (заскорузлый) зашкарублий, коржавий;
    4) (заморенный, неказистый) миршавий, мізерний, зачучверілий, (отощавший) охлялий, (о зерне) заміркуватий.

    Русско-украинский словарь > Коржавый

Страницы

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»