-
81 болезнь
maladie f; mal m* * *ж.хрони́ческая боле́знь — maladie chronique
душе́вные боле́зни — maladies mentales
боле́зни мо́зга — affections cérébrales
зара́зные боле́зни — maladies infectieuses ( или contagieuses)
же́нские боле́зни — maladies de femme
морска́я боле́знь — mal de mer
••боле́знь ро́ста — crise f de croissance
* * *n1) gener. mal, affection, maladie2) rude.expr. crève -
82 извилина
ж.détour m, repli m, sinuosité f; méandre m (реки́)изви́лины мо́зга — circonvolutions f pl du cerveau
* * *n1) gener. anfractuosité, détour, repli, sinuosité, tour, méandre2) med. fissure, pli3) eng. sinuosité (выработки), boucle4) anat. fente, sillon, circonvolution -
83 кора
ж.écorce fземна́я кора́ — écorce ( или croûte f) terrestre
кора́ головно́го мо́зга — substance corticale du cerveau
* * *n1) gener. croûte, grume (не снятая со срубленного дерева), écorce2) med. cortex (головного мозга)3) botan. cortex, cortical -
84 кость
ж.1) анат. os [ɔs] m; arête f ( рыбья)лучева́я кость — radius [-jys] m
берцо́вая кость — tibia m
грудна́я кость — sternum [-ɔm] m
бе́дренная кость — fémur m
перело́м кости — fracture f d'un os
гру́да косте́й — amas m d'os [do]
очи́щенный от косте́й ( о мясе) — désossé
2) мн.3) ( игральная) dé mигра́ть в кости — jouer aux dés ( или aux osselets)
••слоно́вая кость — ivoire m
до мо́зга косте́й разг. — jusqu'à la moelle [mwal] des os [dezo]
промо́кнуть до косте́й разг. — être trempé jusqu'aux os
сложи́ть кости ( умереть) — y laisser ses os
лечь костьми́ — succomber vi
на костя́х постро́ить что́-либо — construire qch sur des cadavres
у него́ то́лько ко́жа да кости разг. — il n'a que la peau et les os
у него́ язы́к без косте́й разг. — прибл. c'est un vrai moulin à paroles
* * *n1) gener. osselet (îèðàôüíàà), os2) simpl. doche (игральная) -
85 сотрясение
с.ébranlement m; choc m ( удар); commotion f ( толчок)сотрясе́ние мо́зга — commotion cérébrale
* * *n1) gener. coup de raquette, secousse, choc, percussion, trépidation, commotion, ébranlement2) med. trémulation3) obs. étonnement4) eng. frémissement, secouage, vibration5) mech.eng. tremblement -
86 сухотка
-
87 розга
-
88 анамнез
мед.ана́мнез, -у, спо́мин, -у, спо́гад, -у, зга́дка, розпи́тування хво́рого -
89 воспоминание
о чём згадка, згадування, пригадування, спогад, спогадання, спомин, споминок, споминка, пам'ять (р. -ти), пам'ятка про кого, про що, за кого, за що. [В душі лишилася згадка про рідний край. Чи покинуть мене мордувати страшні спогади? (Крим.). Про гроші - ні згаду, ні спогаду (Грінч.). Споминки баби Уляни (Кониськ.). Згладилися всі пам'ятки минулого]. В воспоминание (на память о чём) - на пам'ятку, на спомин(ок), на споминку, на пам'ятання, на незабудь. Исчезло всякое воспоминание о нём - слід загув за ним (Крим.). При одном воспоминании о ком, о чём - на саму згадку про кого, про що.* * *1) спо́гад, -у, спо́мин, -у, зга́дка, спо́минка, спо́минок, -нка2) воспомина́ния (мн.: литературное произведение) спо́гади, -дів, спо́мини, -нів -
90 времяпрепровождение
вживання часу, проводіння часу, розвага. Ради времяпрепровождения - аби час згаяти (згуляти), для розваги. В чём состояло ваше времяпрепровождение - як ви час провадили (використовували)?* * *тж. времяпровожд`ениепрове́дення (несов.: прово́дження) ча́судля времяпровожде́ния — щоб зга́яти (перебу́ти) час, для розва́ги, для розва́г
-
91 вспоминание
згадування, пригадування.* * *зга́дування; спогада́ння; прига́дування -
92 вспоминать
-ся, вспомнить, -ся, вспомянуть, -ся згадувати, -ся, згадати, -ся, пригадувати, -ся, пригадати, -ся, нагадувати, -ся, нагадати, -ся, спогадувати, -ся, спогадати, - ся, здумувати, -ся, здумати, -ся, споминати, -ся, спом'янути, -ся, спам'ятати, -ся. А теснее - вспоминаться: вставати (встати) в думці, спадати (спасти) на пам'ять, зринути в голові. И не вспомнит - ні згаду, ні спогаду.* * *несов.; сов. - всп`омнитьзга́дувати, згада́ти, спомина́ти, спом'яну́ти; спога́дувати, спогада́ти, сов. зду́мати, спам'ята́ти; ( припоминать) прига́дувати, пригада́ти и мног. поприга́дувати -
93 вспоминаться
несов.; сов. - всп`омниться1) зга́дуватися, згада́тися, спомина́тися, спом'яну́тися; спога́дуватися, спогада́тися; прига́дуватися, пригада́тися и мног. поприга́дуватися2) (сов.: опомниться) диал. опам'ята́тися, отя́митися, прийти́ до тя́ми, ого́втатися, спам'ята́тися -
94 вышеозначенный
вищезазначений, зазначений вгорі, вищепоказаний.* * *вищезазна́чений, зазна́чений вище, вищезга́даний, зга́даний ви́ще -
95 вышеупомянутый
вищезгаданий, передшезгаданий.* * *вищезга́даний, зга́даний ви́ще -
96 гарь
1) гар (р. гару, м. р., и гари, ж. р.), згарятина, горіле (р. -лого). [Смердить горілим]; (от волос, шерсти) с[ш]малятина, паленина; (от бумажной, полотняной ткани) портнина; (в водке) пригара, пригар(ок). [Одгонить пригарами горілка. Чи не затлілася де ганчірка, бо портниною чути];2) (выгоревшее место в лесу, в поле) згарище, згар. Гарь в чубуке, в трубке - згар (р. -ри), чмир и чвир, (диалект.) джиквас, венґир, дриґез. [Тягне, тягне люльку, а тоді ще візьме з неї джиквасу та за губу покладе].* * *2) (выгоревшее место в лесу, в поле) зга́рище, згар, -у и -і; диал. спалени́ще -
97 жадно
о жажде еде, напряжении, страсти) жадібно, жадливо, пожадливо. [Жадібно слухав. Жадливо пив. Степова тиша жадливо підхоплює всі звуки (Коц.). Пожадливо почав дудлити воду]; (алчно) зажерливо, ненажерливо, несито, ненаситно, хтиво. [Світло несито пожирає тіні (Коцюб.). Він почав їсти хтиво й неохайно (Коцюб.)].* * *нареч.жа́дібно и жаді́бно, жа́дно, пожа́дливо, пожа́дно, жадли́во, жажди́во; диал. запопа́дливо, запопа́дно; ( ненасытно) заже́рливо, ненаже́рливо, хти́во; ( с жаждой) спра́гло, спра́жно, із зга́гою; ( нетерпеливо) з о́палом -
98 жажда
1) (физиол.: ощущение, позыв к питью) спрага (ув. спрагнота), жажда, жага, жадоба, (ум. жадібка), жада, смага. [А спрагу я гасив з потоків (Грінч.). Дерево в'яне від [з] жаги. Його пекла смага]. Томиться -ждой - на спрагу знемагати. -жда томит - спрага знемагає кого (сов. знемогла). Истомлённый -ждой - спраглий, спрагою знеможений. [Жадібно впиває в себе спрагла душа життя природи (Єфр.)]. Истомиться, околеть от -жды - посмагнути. [Од спеки, духоти - розор, посмагли жаби у болоті (Біл.-Нос.)]. Утолить -жду - вгамувати (наситити) спрагу, жадобу, заспокоїти смагу;2) (нравств.: сильн. желание, страстн. стремление) жадоба чого, до чого, спрага до чого, жага чого, жадання чого, прагнення до чого, охочість до чого. [Жадоба життя. Жадоба (жага) помсти. Жадоба панування (жажда власти, господства). Будили жадобу нищити, ламати, бити. Спрага до життя. Жадання правди, жадання загального добра (Єфр.)];3) (алчность) см. Жадность 2.* * *1) спра́га, жага́, згагаутоли́ть \жажда ду — загаси́ти (утамува́ти) спра́гу (жагу́, зга́гу)
2) (перен.: страстное желание) жадо́ба, жада́ння, жага́, спра́га; ( стремление) пра́гнення\жажда да де́нег — жадо́ба [до] гро́шей
-
99 жаждать
1) (испытывать жажду) х(о)тіти пити, жадати пити, (книжн.) жаждувати (Св. П.). Я жажду (ты жаждешь и т. д.) - у мене (в тебе) спрага, жага; (о частях челов. тела, о растениях) жадати чого, прагнути чого. [Груди жадали (прагнули) повітря. Зів'ялі дерева прагнули вогкости (води)];2) (сильно желать, с. стремиться) прагнути кого, чого, жадати кого, чого, бути жадобним на кого, на що. [Щастя й волі серце прагне (Франко). Слугувати прагнув я тобі (Грінч.). Давно моє серденько тебе жадає. Він жадобен на неї].* * *1) ( кого-чего) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш) пи́ти (що), відчува́ти спра́гу (жагу́, зга́гу) ( до чого); уст. пра́гнути (чого́, до чо́го)2) (перен.: страстно желать) жада́ти (кого́-чого́); ( стремиться) пра́гнути (чого́, до чо́го) -
100 загасать
загаснуть загасати, загаснути, погасати, погаснути, згасати, згаснути. Загасший - загаслий, з[по]гаслий.* * *несов.; сов. - заг`аснутьзагаса́ти, зага́снути, га́снути, пога́снути, згаса́ти, зга́снути
См. также в других словарях:
Зга — Страны … Википедия
ЗГА — жен. темь, потемки, темнота (сгаснуть? сгинуть?, ·сокр. стега, стезя, как Цна из Десна? Мкцк.) На дворе зга згою; но б.ч. с отрицанием. Зги нет, Божьей зги не видать, ни зги не видно. Он зги не видит, слеп. | Кроха, капля, искра, малость чего. Ни … Толковый словарь Даля
зга — ни божьей зги не видать, ни зги не видно.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. зга сущ., кол во синонимов: 5 • кроха (35) … Словарь синонимов
ЗГА — Это статья о музыкальной группе. О значении слова зга в выражении «ни зги не видно» см. статью зга в Викисловаре. ЗГА Страны … Википедия
зга — только в выражении: ни зги не видать (Преобр.), наряду с этим диал. стеги не видать, тверск. (Горяев, Доп. I, 14), блр. сьцегi не вiдно (Потебня, AfslPh 3, 361). Обычно объ ясняют из *стьга дорога, тропа ; подробнее см. на стезя; Мi. ЕW 328;… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
зга — <ЗГА> и; ж. ◊ (Ни) зги не видно (не видать). Так темно, что ничего нельзя различить; ничего не видно … Энциклопедический словарь
ЗГА — Зги Божьей не видно [не видать]. Народн. То же, что ни зги не видно. ЗС 1996, 495; СПП, 41. [Ни] зги не видно (не видать). Разг. Об абсолютной темноте. ФСРЯ, 172; Ф 1, 208; БТС, 129; БМС 1998, 207; ЗС 1996, 449; ПОС, 12, 297; ПОС, 4, 9; СРНГ 11,… … Большой словарь русских поговорок
зга — Это слово сохранилось только в сочетании не видно ни зги , а когда то оно имело вид стега и означало дорога , тропинка . Буква т со временем выпала, а звук с перед г стал звонким. Таким образом, изначально выражение не видно ни зги имело смысл:… … Этимологический словарь русского языка Крылова
зга — и; ж. зги не видно зги не видать … Словарь многих выражений
Желу́дочек головно́го мо́зга — (ventriculus cerebri) общее название полостей, находящихся в головном мозге, выстланных эпендимой, сообщающихся друг с другом и с субарахноидальным пространством и содержащих цереброспинальную жидкость. Желудочек головного мозга боковой… … Медицинская энциклопедия
Кана́тик спинно́го мо́зга — (funiculus medullae spinalis, PNA, BNA; fasciculus medullae spinalis, JNA) общее название парных участков белого вещества спинного мозга, ограниченных его щелями и бороздами. Канатик спинного мозга боковой (f. lateralis) с мозга Боковой канатик.… … Медицинская энциклопедия
