Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

за+руку

  • 101 кипяток

    окріп (р. окропу), кип'яч (-чу), кип'яток (-тку), кипень (-пню), вар (-ру). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.). Іван подав окріп до чаю (Коцюб.). Схопиться, наче хто на його кип'ячем линув (М. Вовч.). Попариш гладишечки (кувшины) отим варом (Борзенщ.). Відступись, а то так кип'ятком і лину (Хорольщ.)]. -ком обварить - спарити що, кого окропом (кипнем, варом). [Спарила руку окропом (Харківщ.). Кипнем її спарив (Основа)].
    * * *
    окрі́п, род. п. окро́пу, кип'ято́к, -тку́; диал. ки́пень, -пню, вар, -у, кип'я́ч, -у

    Русско-украинский словарь > кипяток

  • 102 клин

    1) клин (-на), ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння. [Клин клином виганяють (вибивають) (Приказка). Рубай, сину яворину, - добре клиння буде (Пісня). Тупий клинок твердого сука коле (Куліш)]. Клин деревянный для глухой заклинки - плішка, заплішка. Клин железный - клинець залізний, глоба. Забивать клин, -нья во что - вганяти (забивати) клина, клиння в що, клинцювати що. Сбивать, сбить -ньями - склинцьовувати, склинцювати що, приганяти, пригнати клинцями що. Колоть дрова -ньями - колоти дрова клинцями. Укреплять, -пить деревянным -ном - плішити, заплішувати, заплішити що. [Заплішив сокиру]. Плужный клин - заборозник, заборозенник, хвостовик, захватич. Клин в мельничном валу - металь (-ля), метальня. Клин для укрепления косы на косовище - пасклин (-на), пасклинь (-ня), (железный) глобок (-бка). Хоть клин на голове теши - хоч кілок на голові теши (Приказка). Свет -ном сошёлся - світ мов зав'язаний (Звин.). Свет не -ном сошёлся - не тільки світа, що в вікні (Приказка). Борода -ном - цапина борода, борода клинцем (Тесл.). Как ни кинь, а все клин - як не мостись, а все мулько; і сюди гаряче, і туди боляче (Приказки);
    2) (кусок ткани) клин, ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння; косяк, ум. косячок (-чка). [Вирізав клинчик (Март.). Вшито клиння (Шухев.)];
    3) (остроугольный участок земли) клин, заріжок (-жка), ум. заріжечок (-чка), зазубник, закло, (оврага) клин. [Яр входив у ліс вузьким клином (Н.-Лев.). Отой заріжечок скопай на квітки (Борзенщ.). Під житом на заклі лежав (Кон.)];
    4) (участок севооборота) рука, клин. [У трьох руках поле (Полтавщ.). Яровий клин. У мене по одній десятині на кожну руку (Звиног.)].
    * * *
    ( предмет) клин; ( участок земли) клин, -у

    Русско-украинский словарь > клин

  • 103 козырь

    1) (в карт. игре) козир (-ря), ув.-соб. козиряччя, (открытый) світка. [До всякої масти козир (Номис). У тебе було саме козиряччя (Яворн.). Світка - туз (Звин.)]. Старшие - ри - старші (більші) козирі. Что -ри? - що козир? що світить? Ходить, пойти с -рей - см. Козырять, Козырнуть 1. Быть -рем - бути козирем, світити. [Що світить? - Червова шістка (Звин.)]. Открывать, открыть (вскрывать, вскрыть) -зырь - світити козиря, висвічувати, висвітити що, яку масть, яку карту. Выменять -зырь - висвітити що (Сл. Ум.). Свои -ри (игра) - віз (р. воза), візок (-зка). Это ему -зырь в руки - це на його млин вода, це йому на руку ковінька;
    2) козир (-ря), зух (-ха), козак (-ка), бравий, жвавий, голінний, моторний, сміливий. -зырь-девка - козир-дівка (Квітка). [А дівка-ж то собі й козир! (Федьк.)]. Ходить -рем - (півнем) козиритися, хизуватися, кукурічитися. [Коло дівки парубонько півнем козириться (Чуб.)]. Смотреть -рем - козирем дивитися, козиритися, мати бравий вигляд (-ду);
    3) (навес над дверью, окном и т. п.) дашок (-шка), маркіза;
    4) (в обуви) козир, верх (-ху) (перед(к)ів);
    5) (патроны нашитые на черкеске) гузирі (-рів);
    6) (головка полоза в санях) скорс (-са), головка.
    * * *
    ко́зир, -я; ( козырная карта) кози́рка

    ходить ко́зырем — перен. ходи́ти ко́зирем, [пі́внем] козири́тися

    Русско-украинский словарь > козырь

  • 104 корчить

    скорчить
    1) (что) корчити, скорчити, (загибать, фамил.) коцюбити, скоцюбити, кандзюбити, скандзюбити, (о мн.) покорчити, покоцюбити, покандзюбити що. [Хлопці сиділи, постолики корчили (Грінч. III)];
    2) (безлично: сводить судорогой) корчити, скорчити, судомити, зсудомити, судити, зсудити, розсудити, коцюрбити, скоцюрбити, кандзюбити, скандзюбити, конозити, сконозити, (о мн.) покорчити, посудомити, покоцюрбити, покандзюбити, поконозити кого. [Відьму щоб корчило і ломило (Чуб. I). Щоб тобі ноги посудомило (Прилуцьк. п.). А бодай тебе розсудило (Звин.). Судорга судить руку (Борзенщ.)]. -чит его (в припадке) - його б'є, корчить (в нападі хвороби);
    3) (кого что из себя) удавати, удати, корчити, скорчити, строїти, ламати з себе кого, що. [Удає з себе пана (Сл. Ум.)]. -чить дитя - вдавати дитину, дитинитися. -чить старика - вдавати старого, старувати. -чить рожи - викривлятися, кривитися, викривитися, міни виробляти. -чить казанскую сироту - прибіднятися старця співати; біднитися - мов з татарської неволі втік. Скорченный - скорчений, скоцюблений, скандзюблений.
    * * *
    1) безл. ко́рчити, судо́мити, скру́чувати

    \корчить грима́сы (ро́жи, ми́ны) — криви́тися, викривля́тися, виробля́ти міни

    2) ( прикидываться) ко́рчити; удава́ти, стро́їти

    Русско-украинский словарь > корчить

  • 105 костлявый

    Костливый кощавий, кістлявий, костистий, костявий. [Вхопилася своїми кощавими пальцями йому за руку (Грінч.). На кістлявих її плечіх сіріє сорочка (Мирн.). Ось простягається довга костиста рука, наближається до плечей, розгорта над ними свої сухі пальці (Коцюб.). Суха вона і костява (М. Вовч.)].
    * * *
    коща́вий, кістля́вий; ( костистый) кости́стий, око́стуватий

    Русско-украинский словарь > костлявый

  • 106 костоправ

    костоправ. [Правив костоправ йому руку й ногу (Кон.)].
    * * *
    костопра́в

    Русско-украинский словарь > костоправ

  • 107 ладный

    1) добрий, гарний, хороший, ладний; (годный) годящий, при[з]датний, спосібний до чого; (удобный) вигідний. -ден ли тебе этот нож? - чи придатний (годиться, на руку) тобі цей ніж? Кафтан не -ден - каптан не в міру (не до міри). Скрипки не -ны - скрипки не настроєні в лад (до ладу). Будь ты не -ден! - безголов'я на тебе! а бодай тобі (тебе)! бодай тобі лихо;
    2) (покладистый) згодливий, несперечливий, лагідний.
    * * *
    1) до́брий, га́рний; ла́дний
    2) (ловкий, складный) га́рний, скла́дний, згра́бний
    3) ( дельный) спра́вний, солі́дний
    4) (дружный, согласованный) дру́жний, уго́джений, упого́джений

    Русско-украинский словарь > ладный

  • 108 левый

    лівий. [Повернувся козак Нечай на лівеє плече (Дума)]. По -вой стороне, по -вую сторону - ліворуч. [Ліворуч гуральня, праворуч - двір (Коцюб.)]. С -вого берега - лівобіч чого. [Раяли спорудити лівобіч Дніпра школу лицарську (Куліш)]. По -вую руку - ліворуч (кого, чого). -вый вол, конь (в парной запряжке) - підручний, кінь (віл). -вое крыло партии, парламента - ліве крило, лівиця партійна, парламентарна. -вым становиться - см. Леветь.
    * * *
    лі́вий

    ле́вая сторона́ — ( изнанка ткани) лі́вий бік, ви́воріт, -роту

    Русско-украинский словарь > левый

  • 109 линейка

    1) (дощечка для линевания) лінія, лінійка (р. мн. -нійок). Бить, ударить -кой по руке - лупити, лупнути лінійкою по долоні, палі (в руку) давати, дати. [Було як почне палі давати, аж долоні трухнуть (Кониськ.)];
    2) (линия) лінія, лінійка. Тетрадь в одну -ку - зшиток на одну лінію;
    3) (экипаж) лінійка, дрожки (-жок), (для 1 - 2 челов.) бігунки (-ків);
    4) (дорожка перед лагерем) лінія. Выходить за -ку - переступати лінію.
    * * *
    I
    ліні́йка; ( для измерения углов) транспорти́р; ( на бумаге) ри́ска; ( чертёжная треугольная) косине́ць, -нця́
    II
    ( экипаж) ліні́йка

    Русско-украинский словарь > линейка

  • 110 ловчить

    кому тягти руку за ким, стояти за ким (за кого), сприяти кому, (перен.) на чий млин воду носити (лити, лляти).
    * * *
    викру́чуватися; ( хитрить) хитрува́ти

    Русско-украинский словарь > ловчить

  • 111 ломить

    1) ломити, ламати; Срв. Ломать 1. [Вітер віє, гілля ломить (Грінч. III)];
    2) (о ломоте в костях, безл.) ломити, крутити, (корчить) судомити що, в чому, ломотіти в чому. [Спину мені ломить (Київщ.). На негоду у кістках мені крутить (Київщ.). У матері судомить руку (Н.-Лев.). Ломотить у костях (Верхр.)];
    3) -мить цену - ломити, гнути, загинати, гилити, загилювати (запрашивать) правити, заправляти ціну. [Куме! кажіть менше - ломіть менше (Мирн.). Таку ціну загинає, що ніхто такої не дасть (Брацлавщ.). А скільки він з нас гилить? Хіба не сто карбованців? (Звин.)];
    4) (налегать) налягати, (напирать) напирати, натискати и натискувати; (натуживаться) натужуватися. Ветер так и -мит - вітер так (з ніг) і валить;
    5) перти (пру, преш), пертися, пхатися, лізти, сунути(ся); срв. Ломиться 2. Он -мит прямо в комнату - він преться, пхається, лізе прямо (просто) до кімнати (до хати), в кімнату (в хату).
    * * *
    1) ломи́ти, лама́ти
    2) ( лезть напролом) су́нути; ( стремительно двигаться вперёд) посува́тися, вульг. пе́рти, пе́ртися
    3) (безл.: о болезненном ощущении) ломи́ти, лама́ти; ( крутить) крути́ти (кру́тить)
    4) ( запрашивать непомерную цену) ломи́ти, загина́ти

    Русско-украинский словарь > ломить

  • 112 ломоть

    скиба, шматок (-тка), кусок (-ска). -моть хлеба - скиба, скибка, шмат (-та), шматок (-тка), луста, лустка, крумка, кімса хліба, (зап.) байда, байдиця хліба; (большой) партика хліба; (отломанный) ламанець (-нця); срв. Ломтик. [Відрізана скиба від нашого хліба (Квітка). Врізав собі скибку хліба (Звин.). У мене лусти хліба нема (Черкащ.). Урізала хліба дві крумки (Проскурівщ.). Ускочиш у хату та одлупиш кімсу хліба (Борзенщ.). Мати дала дитині партику хліба в руку (Звин.). Ішов старець по долині, з ламанцями у торбині (Гліб.)].
    * * *
    ски́ба; парти́ка; ( поменьше) ски́бка; ( кусок) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́, ку́сень, -сня; ку́сник

    Русско-украинский словарь > ломоть

  • 113 мамин

    мамин, матусин, мамчин, ненин, неньчин; срв. Маменькин. [Спить маленький; матусину руку щільненько обняли рученята дрібнії (Л. Укр.). Цить, мамина дитино, цить! (Чигир.)].
    * * *
    мамин, -а, -е, ласк. не́нин, не́ньчин

    Русско-украинский словарь > мамин

  • 114 мастерской

    майстерний, мистецький, митецький. [Майстерну руку має молодий письменник (Єфр.). Мистецький стріль (Киїпщ.)]. -кой удар - майстерний удар (-ру).
    * * *
    ( искусный) майсте́рний, мите́цький, мисте́цький, вправний; ( об изделии) доскона́лий

    Русско-украинский словарь > мастерской

  • 115 масть

    мазь)
    I. масть (-ти и -ті), омаста (-ти). Благовонные -ти - пахуч[щ]і (запашні, запашисті) масті. [Добра слава лучша над пахущі масті (Біблія)]. Умащаться -ми - умащатися и умащуватися (мастями).
    II. Масть -
    1) (цвет шерсти) масть (-ти). [Коні гнідої масти нам не йдуть у руку (Богодухівщ.). Масти їй бог наділив такої, що на все село не було такої другої: така яснополова, аж жовта (Кониськ.)]. Одной, одноцветной, ровной -ти - одномастий. Две лошади одной -ти - два коні однієї (однакової) масти;
    2) (в картах) масть (-ти). [До всякої масти козир (Номис)]. Бубновая, пиковая, трефовая, червовая масть - дзвінкова, винова, жирова, чирвова масть или просто дзвінка, вино, жир (-ру), чирва. Козырная масть - козирна масть;
    3) (перен.) масть (-ти). В, под масть - під масть. [Як держати коні під масть, то домовик їх мучитиме (Звин.)]. Подбирать под масть - добирати до масти.
    * * *
    масть, -ті

    в \масть, к ма́сти, под \масть — до ма́сті, під масть

    Русско-украинский словарь > масть

  • 116 межа

    1) (граница, рубеж) межа, грань (-ни), границя, край (р. краю); (политическая) кордон (-ну);
    2) (между владениями, полями) межа, грань, границя, (межник: узкий - вдоль нивы) обм[н]іжок (-жка), (широкий - для проезда между двумя полосами пашен) суголов (- ва), суголовок (-вка, м. р.), су(го)ловка (-ки, ж. р.). [На полі пшениченька через межу похиляється (Пісня). Саме на грані росте дуб (Лебединщ.). Град у всім селі збив поле і при його границі став (Франко). Іду я обміжком, - шумлять колосками лани (Грінч.). Парубок повернув межами та суголовками (Н.-Лев.). Треба переорати су(го)ловку, щоб не їздили (Брацл.)]. Межа-об-межу - межа в межу. [Як брат з братом рука в руку, межа в межу, у двох тілах один дух (Франко)]. Проводить, провести -жу - проводити, провести, класти, покласти, робити, зробити межу, (политич.) кордон (по)між чим.
    * * *
    межа́, обні́жок, -жка, обмі́жок

    Русско-украинский словарь > межа

  • 117 молчать

    малчивать
    1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.
    * * *
    мовча́ти

    \молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!

    Русско-украинский словарь > молчать

  • 118 мыть

    сщ.
    I. 1) см. Мыт 2;
    2) линяння; срв. Мыт 4.
    II. Мыть, мывать -
    1) мити (мию, миєш), (посуду, преимущ. деревянную, овощи и т. п.) банити; (кипятком) парити, (мочалкой) віхтювати, (мочалкой, щёткой, обычно с песком, с золою) шарувати що. [Рука руку миє (Номис). Була в березі, діжку банила (Луб.). Стала вона банити ложечки (Манж.). Віхтювати підлогу (Кониськ.)]. Ты будешь ноги мыть, а я буду воду пить - ти ноги митимеш, а я юшку питиму. Мой свои чашки! - твоє діло в кочергах! не совай носа до чужого проса;
    2) (стирать бельё) прати, (полоскать) полоскати що. [Хвартух прала дівчина (Пісня). Полоскала на броду (Пісня)]. Мыть в щёлоке - золити, лужити; срв. Бучить. [Шмаття лужила (Кониськ.). Саме заходилася сорочки золити (Мирг.)];
    3) (умывать, обмывать) умивати, мити, обмивати кого, кому що, змивати кому що. Мыть голову кому - змивати (мити) голову кому; (перен.: журить) картати кого, докоряти кому, (сильнее, фам.) давати прочуханки кому. Мытый - митий, банений, віхтьований, шарований; праний, полосканий, зелений, лужений, умиваний. [Мита пшениця (Лубенщ.). Сорочка брудна, немов кілька місяців не прана (Франко)].
    * * *
    1) мити; ( стирать бельё) пра́ти

    \мыть зо́лото — горн. ми́ти зо́лото

    2) см. омывать, 2)

    Русско-украинский словарь > мыть

  • 119 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 120 наловчиться

    призвича́їтися, наловчи́тися; ( набить руку) наби́ти (-б'ю, -б'єш) ру́ку; ( умудриться) примудри́тися

    Русско-украинский словарь > наловчиться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Руку держать — чью либо (иноск.) быть на его сторонѣ, за одно съ нимъ. Ср. Бушевалъ пьяный поваръ. Пирожковъ долженъ былъ призвать дворника, но дворникъ держалъ руку повара... П. Боборыкинъ. Китай городъ. 4, 6. Ср. Родной дядя моей женушки мою руку держитъ и ко …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Руку на отсеченье даю! — Руку на отсѣченье даю! (увѣреніе въ истинѣ словъ) Ср. Вы, пожалуй, разболтаете «Анаѳема, хочу быть, коли скажу руку даю на отсѣченіе». Островскій. Свои люди сочтемся. 2, 7. Ср. Руку на отсѣченье даю, что Прокопка мерзавецъ укралъ (этотъ милліонъ) …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Руку иметь — Руку имѣть (иноск.) поддержку, протекцію. Ср. Ѳедотъ... гдѣ то имѣлъ «руку» и, слѣдовательно, считаетъ себя вправѣ колобродить, не стѣсняясь ничѣмъ, кромѣ усердія не по разуму. Салтыковъ. Пестрыя письма. 3. Ср. У перваго Ѳедота имѣетъ руку второй …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Руку — поясной поклон, который является обязательным (См. Фард) при совершении намаза. Руку также является необходимой составной частью намаза (См. Рукн и Шарт) совершаемой после кыяма (См. Кыям). Об этом упоминается в аяте Корана» «...и кланяйтесь с… …   Ислам. Энциклопедический словарь.

  • Руку запускать — въ сундукъ, карманъ (чужой), иноск. красть. Ср. Вѣдь онъ два раза запускалъ руку въ сундукъ!... Боборыкинъ. Василій Теркинъ. 3, 13 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Руку набить — (иноск.) понаторѣть, навыкнуть (намекъ на частую усиленную работу, которою руки набиваютъ до мозолей). Ср. Штабный изъ нѣмцевъ... немного набившій себѣ руку въ вицегубернаторствѣ трехъ губерній. П. Боборыкинъ. Изъ новыхъ. 2, 1. См. Зубы съесть …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Руку подымать — (на что̀, на кого) иноск. о насиліи. Ср. На беззащитныя сѣдины Не подымается рука. А. С. Пушкинъ. Братья разбойники. Ср. Смѣясь онъ дерзко презиралъ Земли чужой языкъ и нравы: Не могъ щадить онъ нашей славы, Не могъ понять въ сей мигъ кровавый.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • руку — нескл. roucou m., rocou m. Орлеан (краска и дерево). Мак. 1908. Во Французском регламенте, о крашении шолковых материй .. предписано,чтоб в бледноизабелловый и золотистый <цвет> составлять краску из малой доли року <так>… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Руку и сердце предложить — (иноск.) предложить себя и любовь свою (сдѣлать предложеніе, жениться). Ср. Свѣтская поэзія (ухаживанія) не переходила для нея въ желанное прозаическое предложеніе «руки и сердца». Маркевичъ. Княжна Тата. См. Поэзия!. См. Проза …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Руку на себя наложить — (иноск.) лишить себя жизни самоубійствомъ. Ср. Одинъ я въ избѣ то, ни привѣта, ни отвѣта, просто хоть руки на себя наложить!... Гл. Успенскій. Черезъ пень колоду. Перестала. 2. Ср. Вдругъ вѣдь это поднялось тогда, ревизіи разныя... Гляжу, онъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Руку (и сердце) предложить — РУКА, и, вин. руку, мн. руки, рук, рукам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»