Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

крутить

  • 1 крутить

    Кручивать
    1) (скручивать, сучить) крутити, вити (в'ю, в'єш), звивати, сукати що. [Перевесла дівчата в полі крутили (М. Вовч.). Синові дав волоки вити (Основа). Чоловік крутить, а бог розкручує (Номис). Крути, та не перекручуй (Приказка)];
    2) (вилять) крутити, вертіти, (хвостом ещё) меляти (хвостом). [Вертить хвостом (Номис). Моє теля хвостом меля (Сл. Гр.)]. -тя, вертя свет пройдёшь, да назад не воротишься - брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся (Приказка);
    3) (кем) крутити, вертіти, верховодити, орудувати ким. [До бога далеко, а пани вертять як хотять (Номис). Невістка нами орудувала (Г. Барв.)];
    4) -ть снег (о ветре, мятели) - крутити, хурделити сніг, снігом, (воду: о водовороте) нуртувати, вирувати, крутити воду. [В віконце поглядає, чи крутить завірюха (М. Вовч.). Він (нечистий) збирає багато снігу і сипле й крутить їм, - того й завірюха (Грінч.). Вітер хурделить (Сл. Гр.). Вир як воду крутить! (Грінч.)];
    5) (кости) крутити кістки, у кістках; см. Ломать;
    6) см. Коловращать, Кружить что;
    7) (спешить, понукать) поспішатися; підгонити кого. Не -ти, успеется - не підгонь - поспіємо.
    * * *
    1) крути́ти; ( вращать) оберта́ти; (о вьюге, метели) хурде́лити, кушпе́лити
    2) (вертя, изготовлять) крути́ти; ( сучить) сука́ти (сука́ю, сука́єш и сучу́, су́чиш) и сучи́ти; ( свёртывать) скру́чувати; ( свивать) звива́ти

    Русско-украинский словарь > крутить

  • 2 крутить

    техн.
    (вертя, изготовлять) крути́ти; ( скручивать - ещё) скру́чувати; ( сучить) сука́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > крутить

  • 3 крутить

    техн.
    (вертя, изготовлять) крути́ти; ( скручивать - ещё) скру́чувати; ( сучить) сука́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > крутить

  • 4 крутить

    крути/ти

    Русско-украинский металлургический словарь > крутить

  • 5 кружить

    (что, чем) крутити що, чим. [Вир його скажений крутить (Грінч.). Обвязав каменючку мотузком і крутив нею в повітрі (Харківщ.). Вітер крутить снігом (М. Грінч.)]. - жить вокруг кого, чего - кружляти, колувати навколо кого, чого; (о птице) кружляти, круженяти. [Кружляє скрізь там галич над ланами (Л. Укр.). Коршак літає, літає, - чого він так круженяє? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирувати, нуртувати. [Отам, де вода вирує, там яма (М. Грінч.). Літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Л. Укр.)]. -жить кого в танце - крутити кого в танку (танцюючи). Ветер -жит пыль, песок - вітер вихорить, вітер крутить порох, пісок; (снег) вітер вихорить, хурделить; вітер крутить снігом. -жить в пути - см. Колесить. -жить голову кому - крутити, морочити голову кому, (пренебр.: путать) дурити кому голову. [Що ти мою голову дуриш?! (Звин.)].
    * * *
    1) (вращать, вертеть) крути́ти, кружи́ти, кружля́ти

    \кружить го́лову — ( вызывать головокружение) па́морочити (кружи́ти) го́лову; (перен.: увлекать) крути́ти (заверта́ти, запа́морочувати, баламу́тити) го́лову

    2) см. кружиться 2)
    3) (двигаться, меняя направление) крутити; кружи́ти; (извиваться - о дороге, следе) крути́тися; (блуждать, плутать) колува́ти, колеси́ти, колесува́ти
    4) ( мести - о метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

    Русско-украинский словарь > кружить

  • 6 ломить

    1) ломити, ламати; Срв. Ломать 1. [Вітер віє, гілля ломить (Грінч. III)];
    2) (о ломоте в костях, безл.) ломити, крутити, (корчить) судомити що, в чому, ломотіти в чому. [Спину мені ломить (Київщ.). На негоду у кістках мені крутить (Київщ.). У матері судомить руку (Н.-Лев.). Ломотить у костях (Верхр.)];
    3) -мить цену - ломити, гнути, загинати, гилити, загилювати (запрашивать) правити, заправляти ціну. [Куме! кажіть менше - ломіть менше (Мирн.). Таку ціну загинає, що ніхто такої не дасть (Брацлавщ.). А скільки він з нас гилить? Хіба не сто карбованців? (Звин.)];
    4) (налегать) налягати, (напирать) напирати, натискати и натискувати; (натуживаться) натужуватися. Ветер так и -мит - вітер так (з ніг) і валить;
    5) перти (пру, преш), пертися, пхатися, лізти, сунути(ся); срв. Ломиться 2. Он -мит прямо в комнату - він преться, пхається, лізе прямо (просто) до кімнати (до хати), в кімнату (в хату).
    * * *
    1) ломи́ти, лама́ти
    2) ( лезть напролом) су́нути; ( стремительно двигаться вперёд) посува́тися, вульг. пе́рти, пе́ртися
    3) (безл.: о болезненном ощущении) ломи́ти, лама́ти; ( крутить) крути́ти (кру́тить)
    4) ( запрашивать непомерную цену) ломи́ти, загина́ти

    Русско-украинский словарь > ломить

  • 7 выкручивать

    техн., несов. выкру́чивать, сов. вы́крутить
    викру́чувати, ви́крутити; ( верёвку) зсу́кувати, зсука́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > выкручивать

  • 8 выкручивать

    техн., несов. выкру́чивать, сов. вы́крутить
    викру́чувати, ви́крутити; ( верёвку) зсу́кувати, зсука́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > выкручивать

  • 9 вздыхатель

    -ница зідхач, -чка (напр. за старим режимом); (влюблённый) закоханий, -на, (закохана) зідхай-душа; (насмешл.) уздихальник, зідхайло. [Наша панночка має коло себе двох зідхайлів, та й крутить ними, як хоче]. См. Воздыхатель.
    * * *
    закоханий, -ого, зако́ха́нець, -нця, зітха́ч, -а; ( поклонник) шанува́льник

    Русско-украинский словарь > вздыхатель

  • 10 вихрь

    вихор (р. вихора), віхор, вир, ігрець (р. ігреця), буревій, (сильный) бурун. [Крутить, як вихор]. Вихрем - як вихор. Носиться вихрем - вихрувати, льотом літати.
    * * *
    ви́хор, -хору и -хру

    сне́жный \вихрь — снігови́й ви́хор

    \вихрь мы́слей — перен. ви́хор думо́к

    Русско-украинский словарь > вихрь

  • 11 вращающий

    прилаг.) повертальний. [Повертальна сила]. Срв. Вращательный.
    * * *
    1) прич. який (що) оберта́є, оберта́ючий; який (що) ве́ртить (крутить)
    2) в знач. прил. оберта́ючий, оберта́льний

    Русско-украинский словарь > вращающий

  • 12 закручивать

    закрутить
    1) (с[за]вёртывать) закручувати, закрутити, заве[і]рчувати, завертіти, з(а)гортати, з(а)горнути що, (о мн.) позакручувати, позаве[і]рчувати, поз(а)гортати що; (завёртку) закручувати, закрутити, завертати, завернути, (о мн.) позакручувати, позавертати; (верёвку) скручувати, скрутити, (о мн.) поскручувати (мотузи). -тить ус - закрутити, напрутити, завертіти вус, (о мн.) позакручувати вуса[и]. [Закрутивши чорні уса (Шевч.). Так ті вуса прездорові вгору й завертіли (Руданськ.)];
    2) см. Наматывать;
    3) (завёртывать голову кому чем) завертати, завернути, завертіти кого чим, у що. [Тебе, дівко, завертять в намітку]; (руки, связывая) закручувати, закрутити;
    4) (закутить) закрутити, закурити, загуляти, (пров.) закубрячити. [Ото раз узяв він у хазяїна плату, та як закрутив (Мнж.)];
    5) (завертеть, закружить кого, что, чем) закручувати, закрутити кого, що, чим. [Вітер закрутив сухим листям. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав (Номис). Козак сього не злюбив, тільки усом закрутив (Метл.)];
    6) (о вьюге) закрутити, замести; (безл.) закурило, закрутило, замело. -тил мороз - потис мороз. Закрученный - закручений, заверчений; завернутий и завернений.
    * * *
    несов.; сов. - закрут`ить
    1) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати

    \закручивать тить го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́

    2) (сов.: начать крутить) закрути́ти

    Русско-украинский словарь > закручивать

  • 13 кость

    1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);
    2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).
    * * *
    кі́стка, кість, род. п. кості

    до косте́й [промо́кнуть, измо́кнуть, промёрзнуть] — до кісто́к [промо́кнути, змо́кнути, проме́рзнути], до рубця́ (до ру́бчика, до ни́тки) промо́кнути (змо́кнути)

    Русско-украинский словарь > кость

  • 14 кутить

    кутнуть
    1) гуляти, гульнути, пити-гуляти, пиячити, курити, курнути, гайнувати, (грубо) кубрячити, купряжити. [Гуляв чумак на ріночку та пив чумак горілочку (Пісня). Хотілося таки на святий празник гульнути (Сторож.). А кум з кумою в корчмі гайнує (Чуб.) Як усунулися вони у шинок, як посіли за стіл та як почали кубрячити (Яворн.)]. -тить во всю - гуляти на всі заставки;
    2) (о ветре) крутити, вихрити, вихрувати, гуляти.
    * * *
    несов.; сов. - кутн`уть
    гуля́ти, гульну́ти; (несов.: пьянствовать) пи́ти-гуля́ти (п'ю-гуля́ю, п'єш-гуля́єш), пия́чити

    \кутить ти́ть и (да) мути́ть — (вносить раздор, смуту) баламу́тити, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти; (кружить, крутить - о вьюге, метели) диал. крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

    Русско-украинский словарь > кутить

  • 15 метель

    завірюха, метелиця, завія, сніговійниця, сніговиця, сніжниця, (вьюга) хуртовина, хвища, хвижа, х[ф]уґа, віхола, кушпела, хуртеча, хурделиця, хурта, хвирса, (о)хиза, (небольшая) кура, курява, курявиця. [Аж гульк - зима впала, свище полем завірюха (Шевч.). Сипле сніг як з рукава, крутить завірюха (Боров.). Метелиця засипала, як піском, землю снігом (Н.-Лев.). В сніговійниці студеній (Франко). Ой, пустилася сніжниця - і світу не видно (Переясл.). Довгої зимової ночи гуде надворі хуртовина (М. Левиц.). От де хвища! цієї зими ще й не було такої (Козелеч.). За хвижею і людей не видно (Основа 1861). І не лякає нас страшенна хуґа (Самійл.). Ґави сідають купами, - буде віхола (Манж.). Була тоді кушпела велика (Новомоск.). Надворі мете хуртеча (Щогол.). Не велика курява та багато людей губить (Номис)]. -тель верхняя - завірюха верхова. -тель нижняя - завірюха низова (піша), (за)метіль (-тели), заметь (-ти). [Заметіль позамітала шляхи (Н.-Лев.). Ой, на брата та метіль мете (Пісня)]. Поднялась -тель - знялась (піднялась, пустилась) завірюха, метелиця и т. д., завіхолилось, закушпелило, захурделило, закурило. [Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)].
    * * *
    завірю́ха, заметіль, -лі, мете́лиця, ( вьюга) снігові́й, -ві́ю, снігови́ця, снігові́йниця, сніжни́ця, ві́хола, хуртови́на, ху́га, хугові́й, -ві́ю, заві́я, хурде́лиця, хурди́га, хурте́ча; диал. меті́ль, хви́жа, замета

    Русско-украинский словарь > метель

  • 16 мозжить

    1) міжчити, товкти (доки не розтовчеться), (дробить) дробити, кришити, (плющить) плющити, плескати, чавити що; (колотить кого) товкмачити, мотлошити кого. [Можчили голови і спини (Котл.). Міжчив мене (Звягельщ.)]. -жить голову кому, перен. - гризти (міжчити) голову кому, золити кого, дозоляти кому. -жить кого (просьбами о чём) - канючити в кого чого, жебрати в кого що и чого, циганити;
    2) (безл.: ломить) ломити, крутити що, ломотіти в чому, (корчить) судомити що в кого и кому. [На негоду кості в мене крутить (Київ)]. У меня голову -жит - мені голову ломить, у мене голова тріщить.
    * * *
    1) (ныть, ломить) ни́ти, ломи́ти
    2) (кого) перен. золи́ти (кого), дозоля́ти (кому), гризти (кого)

    Русско-украинский словарь > мозжить

  • 17 мозолистый

    1) мозолистий, мозолястий; (о руках, ногах) мозолявий, мозоляний, мозолястий, (намозоленный: о руках) мозоля[е]ний, мозольований. [Мозолявими руками працювали (Куліш). Праця мозолених рук (Г. Барв.). Мозольованими пальцями крутить цигарку (Черкас.)]. -тая кожа - мозоли[я]ста шкура (зап. шкіра);
    2) см. Мозолеватый.
    * * *
    мозоли́стий, мозоля́стий; мозо́лений, мозо́ляний

    Русско-украинский словарь > мозолистый

  • 18 молоть

    малывать
    1) молоти (мелю, мелеш, мелють) що. [Вода скрутить, вода змеле, вода зшеретує (Рудан.). Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи (Номис)]. -лоть рожь ячмень, пшеницу - молоти жито, ячмінь, пшеницю. -лоть кофе - молоти (терти) каву;
    2) (махать) махати, крутити. -лоть руками - махати (меляти) руками. Собака -лет хвостом - собака меле (махає, меляє, крутить) хвостом;
    3) (вздор, языком) молоти, плескати, верзти, верзякати, варнякати, лепетати, бовтати, калатати язиком, курзюкати, блягузкати, балдикати; срв. Болтать и Вздор. [Казна-що меле, аби не мовчати (Сл. Гр.). Випила лишню чарку, та й плеще не знати що (Проскурівна). Верзете казна-що (Крим.). Спиніть його! хай не верзяка! Цить! (Грінч.). Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Васильч.). Лепечете чорт-зна-що, аж слухати не хочеться (Звин.). Не помислиш уперед, що маєш казати, а так бовтаєш, як той бовтом бовтає (Франко). Ет, калатаєте язиком чорт-батька-зна- що (Липовеч.)]. Молотый - мелений, молотий. -тый кофе - мелена (терта) кава. -тая соль - терта сіль (р. соли). -ться - молотися, бути меленим. [Нехай твоє мелеться, не вибирай (Номис)].
    * * *
    1) моло́ти
    2) (пустословить, болтать) молоти, верзти́, верзякати, варня́кати, плескати, теліпа́ти

    \молоть языко́м — тріпати язиком

    Русско-украинский словарь > молоть

  • 19 накручивать

    накрутить
    1) что на что - накручувати, накрутити, навірчувати, навертіти, (навивать) навивати, нави(ну)ти, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понакручувати, понавірчувати, понавивати, понамотувати що на що;
    2) чего - накручувати, накрутити, (насукивать) насукувати, насукати, (о мног.) понакручувати, понасукувати чого;
    3) -тить - а) (чем) накрутити, навертіти (хвостом ещё) намеляти, намелькати (хвостом); б) (кем) накрутити, навертіти, наверховодити, наорудувати ким; в) (о ветре, снеге, метели) накрутити, нахурделити (снігом); (воду: о водовороте) нануртувати, навирувати, накрутити (воду); г) (кости) накрутити (кістки, у кістках); ґ) см. Накружить. Накрученный -
    1) накручений, наверчений, нави(ну)тий, намотаний, понакручуваний, понавірчуваний, понавиваний, понамотуваний;
    2) накручений, насуканий, понакручуваний, понасукуваний;
    3) накручений, наверчений; нануртований, навирований. -ться -
    1) накручуватися, накрутитися, понакручуватися; бути накручуваним, накрученим, понакручуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) накрутитися, навитися; навертітися; навируватися; навихоритися и т. п.; срв. Крутить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - накрут`ить
    1) накру́чувати, накрути́ти, -кручу́, -кру́тиш и мног. понакру́чувати

    \накручиватьть хвост (хвоста́) кому́ — перен. накру́чувати, накрути́ти хвоста́ (хвіст) кому

    2) ( кручением изготовлять) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; ( насучивать) насу́кувати, насука́ти, -сука́ю, -сука́єш и -сучу́, -су́чиш; ( навивать) навива́ти, нави́ти, -в'ю́, -в'є́ш и нави́нути

    Русско-украинский словарь > накручивать

  • 20 покрутить

    покрутити. [Вітер покрутив молоді деревця]. См. Крутить.
    * * *
    1) покрути́ти; (о вьюге, метели) похурде́лити
    2) (изготовляя что-л.) покрути́ти; ( посучить) посука́ти

    Русско-украинский словарь > покрутить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • КРУТИТЬ — КРУТИТЬ, кручу, крутишь, несовер. 1. что. Плотно и туго свивать (спец.). Крутить веревку. Крутить нитки. Крутить шелк. || Вертя пальцами, завивать. Крутить усы. «Он (гусар) стал крутить свой длинный ус.» Пушкин. || Вертя в пальцах, придавать… …   Толковый словарь Ушакова

  • крутить — скручивать, верховодить, свивать, сожительствовать, сплетать, флиртовать, хитрить, финтить, хозяйствовать, хозяйничать, лукавить, прокручивать, поворачивать, показывать, петлять, стягивать, крутить хвостом, штукарить, помыкать, мудрить,… …   Словарь синонимов

  • КРУТИТЬ — КРУТИТЬ, крутнуть, кручивать что, вертеть, вить, завертывать, завивать, оборачивать вокруг, коловращать, кружить что; тростить, сучить. У нас веревки крутят вручную. Вихрем пыль крутит. Метель крутит. Крутни разок кружилку, вертушку. Крути круче …   Толковый словарь Даля

  • крутить — КРУТИТЬ, учу, утишь; несов., что и без доп. Делать что л. активно, быстро. Ну, инструкцию получил крути. крутить яйца (или мозги, уши и т. п.) кому обманывать, запутывать кого л. Крути педали, пока не дали спасайся, убегай, пока есть возможность …   Словарь русского арго

  • КРУТИТЬ — КРУТИТЬ, кручу, крутишь; крученный; несовер. 1. кого (что). Вертеть, вращать кругообразно. К. кран. К. руль. К. усы (поглаживать, завивая). К. фильм, кино (демонстрировать; прост.). Весь день крутит метель (перен.). 2. что. Вертя, изготовлять,… …   Толковый словарь Ожегова

  • крутить — крутить, кручу, крутит и устарелое крутит; прич. крутящий …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • крутить — наматывать обматывать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы наматыватьобматывать EN wind …   Справочник технического переводчика

  • крутить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я кручу, ты крутишь, он/она/оно крутит, мы крутим, вы крутите, они крутят, крути, крутите, крутил, крутила, крутило, крутили, крутящий, крутимый, крутивший, крученный, крутя; св. прокрутить, скрутить …   Толковый словарь Дмитриева

  • крутить — что и чем. 1. что (приводить в круговое движение). Двое мальчишек... сидели уже около него [велосипеда] на корточках: один звонил в звонок, другой крутил колесо (Соболев). Щуплый человечек... по видимому экономист, с сосредоточенным видом крутил… …   Словарь управления

  • крутить — • бешено крутить …   Словарь русской идиоматики

  • крутить — кручу/, кру/тишь; кру/ченный; чен, а, о; нсв. см. тж. крутиться, крутануть, крутнуть, крутка, кручение 1) а) кого что или чем …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»