-
81 посвятить
пасвяціць; пасьвяціць; прысвяціць; прысьвяціць* * *совер.азнаёміць, пазнаёміць (каго-што з чым)— падзяліцца сваімі планамі, адкрыць свае планы, азнаёміць са сваімі планамі, паінфармаваць аб сваіх планах, расказаць аб сваіх планах— расказаць аб сваіх інтарэсах, увесці ў свае інтарэсы -
82 посвящать
-
83 пострадавший
які (што) панёс страту, які (што) папсаваўся, які (што) сапсаваўсясм. пострадать -
84 потребляющий
1) прич. які (што) спажывае, які (што) есць, які (што) з'ядаеякі (што) расходуе, які (што) выдаткоўваесм. потреблять2) прил. спажывальны, спажываючы, спажывецкі -
85 пощадить
злітавацца; зьлітавацца; пашкадаваць* * *совер.— злітуйся нада мной, пашкадуй мяне2) (поберечь) паберагчы, паашчаджаць(отнестись бережно, заботливо) пашанаваць— пашануй сваё здароўе, пашкадуй свайго здароўя— захаваць чыё-небудзь жыццё, дараваць каму-небудзь жыццё -
86 претерпеть
зьведаць; перацярпець* * *совер.— зазнаць (зведаць, спазнаць, перанесці) голад і холад, нацярпецца голаду і холадувсё он видел, всё претерпел
— усё ён бачыў, усё перанёс (усяго нацярпеўся)2) (подвергнуться, измениться) змяніцца -
87 прилегающий
* * *см. прилегать -
88 прилежащий
см. прилегать -
89 располагающий
I які (што) размяшчае, які (што) расстаўляесм. располагать IIII 1) прич. які (што) схіляе, які (што) выклікае прыхільнасцьсм. располагать III -
90 скользящий
-
91 скорбящий
* * *см. скорбеть -
92 угодно
* * *часто переводиться личными формами глаг. хацець, жадацьзахацець, пажадаць, зажадацьпереводится также безличными глаг. хацецца, захацеццапри выражении вежливости, иронии, неудовольствия и т.п. переводится оборотами мець ласку, зрабіць ласку— што вам трэба?, чаго вы хочаце?видно, так ему было угодно
— відаць, так яму было пажадана (так яму хацелася)— як (вы сабе) хочаце, як ваша лаская сделаю всё, что вам будет угодно
— я зраблю ўсё, што вы захочаце (пажадаеце)— хто хочаш, хто хочаце, (всё равно кто) абы-хто— што хочаш, што хочаце, (всё равно что) абы-што— як хочаш, як хочаце, (всё равно как) абы-як— куды хочаш, куды хочаце, (всё равно куда) абы-куды— колькі хочаш, колькі хочаце, (всё равно сколько) абы-колькі— ці не маеце (не будзеце мець) ласку, ці не жадаеце -
93 угоревший
1) які (што) учадзеў, учадзелы2) які (што) ашалеў, які (што) звар'яцеўякі (што) з'ехаў з глузду, які (што) здурнеўашалелы, шалёны, апантанысм. угореть I -
94 удручающий
1) прич. які (што) гняце, які (што) прыгнятае, які (што) прыгнечваеякі (што) засмучае, які (што) засмучваесм. удручать(тягостный, гнетущий) цяжкі, гнятлівы -
95 ум
глузд; разумнасць; разумнасьць; розум* * *муж.(грамадская) свядомасць, грамадская думка— кірунак (грамадскай) свядомасці, грамадскай думкі— настрой грамадскай думкі (грамадства, людзей)без ума (быть) от кого-либо, чего-либо
— у захапленні (быць), траціць розум (вар'яцець) ад каго-небудзь, чаго-небудзь— выжыць з розуму, здурнець— трымаць у галаве, помніць— з розуму сышло, з галавы вылецела— давесці да розуму, вывесці на правільную дарогу— наўме, у думках, у галаве— і наўме (і ў думках, і ў галаве) не было— у яго іншае наўме (у думках, у галаве)у него что на уме, то и на языке
— у яго што наўме (у галаве), тое і на языку, ён што думае, тое і гаворыцьне его (моего, твоего) ума дело
— не з яго (з маім, з тваім) розумам (рабіць што-небудзь, разважаць пра што-небудзь), не яго (мая, твая) справав уме (считать, прикинуть)
— у галаве— ненармальны, вар'ят— звар'яцець, страціць розум, з глузду з'ехаць— ён (яна) хітры (хітрая), яго (яе) не ашукаешсколько голов, столько умов
— што галава, то і розумум хорошо, а два лучше
— адна галава добра, а дзве яшчэ лепш— розуму недаступна, розум не можа знесці, незразумела -
96 употребляемый
1) прич. які (што) скарыстоўваецца, які (што) выкарыстоўваецца, які (што) спатрабляеццасм. употреблять -
97 успокаивающий
-
98 хрустящий
храбусткі; хрумсткі; хрусткі* * *1) прич. які (што) хрусціць, які (што) храбусціцьякі (што) храбустае, які (што) хрустае, які (што) хрумстаесм. хрустеть 12) прил. хрусткі, храбусткі -
99 щемящий
* * *см. щемить -
100 больше
болей; больш; ладнейшы* * *1) нареч. сравнит. ст. больш, болей— больш (болей) за каго (за што, як хто-што)— больш за ўсё, найбольш2) нареч. (далее, впредь) больш, болей
См. также в других словарях:
што́порить — штопорить, штопорю, штопоришь; пов. штопори … Русское словесное ударение
што́льня — штольня, и; р. мн. штолен … Русское словесное ударение
што́кверк — штокверк … Русское словесное ударение
што́кро́за — штокроза … Русское словесное ударение
што́пор — штопор … Русское словесное ударение
ШТО — шнур телефонный в общей оплетке связь … Словарь сокращений и аббревиатур
што́пор — а, м. 1. Винтообразный стержень для откупоривания бутылок; пробочник. [Кельнер] исчез на минутку и тотчас же воротился с двумя бутылками пива, штопором и салфеткой под мышкой. Куприн, Прапорщик армейский. 2. Авиа. Одна из фигур высшего пилотажа,… … Малый академический словарь
што́фный — 1) ая, ое. устар. 1. Вместимостью в один штоф1. Штофная бутыль. 2. Питейный. Штофная лавка. || в знач. сущ. штофная, ой, ж. Питейная лавка. Заезжая прислуга показывается чаще и чаще в распивочных, штофных и трактирах. Григорович, Проселочные… … Малый академический словарь
што — займ. чого, чому, чым, на чім, Гж. Що. Што в умі, то й на язиці … Словник лемківскої говірки
што ани — вигук присл. Ол. Що аж. Кричит, што ани! … Словник лемківскої говірки
Што́ккингера окра́ска — (Z. Stockinger, современный австрийский гистолог) окраска мазков крови метиленовым синим, выявляющая ядрышки в зрелых лимфоцитах … Медицинская энциклопедия