Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

заставлять

  • 1 заставлять

    заставить силувати, присилувати, усиловувати, усилувати, примушувати, примусити, змушувати, змусити, неволити, приневолювати, приневолити, заставляти, заставити кого, (провинц.) присутяжувати, присутяжити; см. Принуждать. [Шкода мене вмовляти, а силувати - тож не знаю, хто мене присилує (М. Вовч.). Її всилували за його йти заміж. Мільйони людей можу вбить, загубить, та чи змушу кого мене вірно любить (Франко). Заставила мене мати тонку пряжу прясти (Лавр.). Подали до суду, може в суді присутяжать його заплатити (Звиног.)]. -вить замолчать - примусити кого змовкнути; зацитькати кого. -вить о себе говорить - примусити говорити за себе, (образно: входить в славу) в мову входити. [Антосьо все в мову входив і між товариством, і в городі (Свидн.)]. - лять чрезмерно работать - примушувати працювати над міру, морити роботою, (образно) нажилювати кого. [Було лучче за старих панів… а молоді як стали нажилювать (Основа)]. -вить кого сильно почувствовать - добре дати комусь відчути щось, дошкулити кого и кому; датися кому в знаки, в тямку. [Мучте їх так, щоб дошкулити, щоб почули, що вмирають (Куліш)]. Не -вит долго просить себя - не дасть себе довго просити (Круш.).
    * * *
    I несов.; сов. - заст`авить
    ( занимать пространство) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш
    II несов.; сов. - заст`авить
    ( принуждать) приму́шувати, приму́сити, -му́шу, -му́сиш, зму́шувати, зму́сити; си́лувати, -лую, -луєш, приси́лувати, принево́лювати, -люю, -люєш, принево́лити

    Русско-украинский словарь > заставлять

  • 2 загораживать

    загородить
    1) городити, загороджувати, загородити, обгороджувати, обгородити, (о мног.) погородити, позагороджувати, пообгороджувати що; (плетнем) обтинити що;
    2) -вать путь - (сов.) загородити, перегородити дорогу, заставляти, заставити, заступати, заступити, переступати, переступити дорогу кому. [Не переступай дороги]. -вать, -дить свет - застувати кому, заступати, заступити світло кому. [Уступіться, не застуйте!]. Загороженный - загороджений.
    * * *
    несов.; сов. - загород`ить
    1) ( обносить оградой) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати
    2) (закрывать путь, проход) загоро́джувати, загороди́ти, заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегороди́ти и мног. поперегоро́джувати; (создавать преграду, повесив, прибив что-л.) перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти; ( заслонять) заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти, затуля́ти, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати; (заставлять чем-л.) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти

    \загораживатьть путь (доро́гу) кому́ — перен. става́ти, ста́ти на доро́зі (поперек доро́ги) кому́, заступа́ти, заступи́ти доро́гу, закрива́ти, закрити доро́гу кому́

    3) ( загромождать) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш, зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти

    Русско-украинский словарь > загораживать

  • 3 заставить

    1) см. Заставливать;
    2) см. Заставлять.
    * * *

    Русско-украинский словарь > заставить

  • 4 Заставливать

    и Заставлять заставить
    1) (загромождать что чем) заставляти, заставити, застановляти, застановити, захаращувати, захарастити, захарастрювати, захарастрити, (редко) закастрити, (о мн.) позаставляти, позастановляти, позахаращувати що чим. [Заставлено весь стіл мисками. Увесь тік застановлено стіжками. Захарастрено у хаті (Сл. Гр.). Сіни там невеликі, та ще так закастрено, що й повернуться ніде, - наставлено всього (Сл. Гр.)];
    2) заставляти, заставити, затуляти, затулити що чим; см. Загораживать, Заслонять. [Вони заставлять двері меблями і будуть захищатись до краю (Коцюб.). Затули піч заслінкою]. Заставленный - заставлений, застановлений, захаращений, захарастрений, (редко) закастрений; заставлений, затулений.

    Русско-украинский словарь > Заставливать

  • 5 растворять

    I несов. растворя́ть, сов. раствори́ть, техн., физ.
    ( заставлять раствориться) розчиня́ти, розчини́ти
    II несов. растворя́ть, сов. раствори́ть, матем., техн.
    ( раздвигать по оси) розхиля́ти, розхили́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > растворять

  • 6 растворять

    I несов. растворя́ть, сов. раствори́ть, техн., физ.
    ( заставлять раствориться) розчиня́ти, розчини́ти
    II несов. растворя́ть, сов. раствори́ть, матем., техн.
    ( раздвигать по оси) розхиля́ти, розхили́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > растворять

  • 7 розчиняти

    техн. заква́шивать ( тесто), разводи́ть ( растворять), растворя́ть ( заставлять раствориться), твори́ть ( известь)

    Українсько-російський політехнічний словник > розчиняти

  • 8 беспокоиться

    о ком о чём турбуватися, непокоїтися, клопотатися ким, про кого; тривожитися, побиватися, журитися ким, за кого, дбати за (про) кого, що. Он совсем не -ится - йому ні гадки; він і байдуже; він і гадки не має; йому й клопоту нема. Заставлять - иться - завдавати думки.
    * * *
    1) триво́житися, турбува́тися, непоко́їтися, побива́тися, жури́тися; ( волноваться) хвилюва́тися
    2) (утруждать себя чём-л., заботиться о чём-л.) турбува́тися, клопота́тися, непоко́їтися, піклува́тися, дба́ти

    Русско-украинский словарь > беспокоиться

  • 9 валить

    валивать
    1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];
    2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;
    3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);
    4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];
    5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].
    * * *
    I
    1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати

    \валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс

    2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти
    3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́ти
    II
    ( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хати

    вали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте

    Русско-украинский словарь > валить

  • 10 взыскивать

    взыскать
    1) (долг) правити (довг), виправити, доправлятися (довгу) з кого, справляти, справити (довг) з кого, шукати (довг) на кому; (подать, недоимку) (в бесспорном порядке) стягати, (вульг) грабувати, пограбувати, вибивати (недоїмки);
    2) (за вину) карати, покарати, накарати (за провину). Не взыщите - не осудіть, вибачте. Взыскать своими милостями - дарувати свою ласку, обдарувати своєю ласкою.
    * * *
    I несов.; сов. - взыск`ать
    1) ( заставлять уплатить) стяга́ти и стя́гувати, стягти́ и стягну́ти и мног. постя́гувати и постяга́ти, пра́вити и справля́ти, спра́вити, виправля́ти, ви́правити
    2) ( с кого-чего - привлекать к ответственности) стяга́ти и стя́гувати, стягти́ и стягну́ти (з кого-чого); ( наказывать) кара́ти, покара́ти и скарати (кого)
    II несов.; сов. - взыск`ать
    удосто́ювати, удосто́їти; ( выдвигать) висува́ти и висо́вувати, ви́сунути

    Русско-украинский словарь > взыскивать

  • 11 возвращать

    возвратить
    1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];
    2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].
    * * *
    несов.; сов. - возврат`ить
    поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти

    Русско-украинский словарь > возвращать

  • 12 всучивать

    -ся, всучить, -ся
    1) (о нитке) всукувати, всукати;
    2) (назойливо навязывать) впирати, вперти, втискати, втиснути, (вульгарнее) втелющувати, -ся, втелющити, -ся, втереблювати, впихати, увіпхнути. [Силувався вперти йому квитка на концерт. Вони нічого не хтіли брати, але я втиснув їм два карбованці]. Всученный - впертий, втелющений, втереблений.
    * * *
    несов.; сов. - всуч`ить
    1) усу́кувати, усука́ти
    2) ( заставлять брать) усу́кувати, усучи́ти, упиха́ти, упхну́ти и упха́ти и увіпха́ти, утиска́ти и ути́скувати, ути́снути, сов. утелю́щити; ( навязывать) накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский словарь > всучивать

  • 13 жать

    (жму жмут)
    I. 1) тиснути, тискати, стискати, душити, давити. [З усіх боків тиснуть (давлять, душать) мене - ніяк не вийду з юрби. Міцно (щиро) стискаю вашу руку. Самого наче хто за серце тисне]; (об обуви, платье и т. д.: трудить) муляти, мулити, трудити, гризти. [Чобіт муляє (мулить) ногу. Подушка мулить в голову. Посторонки муляли (коням) по голій чорній шкурі. Мені трудить ногу. Комір душить (давить) (в) шию]; (выжимать, выдавливать) чавити, душити, віддушувати, давити, бити, прасувати. [Чавити (душити) сік з винограду. Бити олію. Прасувати (віддушувати) сир]. Жать масло (школьн. игра) - бити масло, олію. Жатый - душений, давлений, чавлений, прасований. [Душена цитрина. Чавлені сливи. Прасований (віддушений) сир]; (прижимать) тиснути, тулити, горнути, пригортати кого, що до чого. [До серденька пригортає (тулить)];
    2) кого-либо (теснить, принуждать к отступлению) - тиснути кого. [Чи не той-то козак Нечай, що ляшеньків тисне?];
    3) жать кого-либо (притеснять) - давити кого, душити, тиснути, (угнетать) гнобити (-блю, -биш). [Давила нас недоля. Ляхи та недоляшки душили Україну (Кул.)].
    II. Жать (жну, жнут) - жати (жну, жнеш) що. [Пора, мати, жито жати - колос похилився]. Начинать жать, приступать к жатве (род обряда) - зажинати, сов. зажати. См. Жатва I. Жать за долг - віджинати, сов., віджати. [Ваші двацять копійок я вам відіжну]. Жать, получая плату натурою, известное колич. снопов - жати за сніп (за восьмий, за десятий сніп). Жатый - жатий.
    * * *
    I
    1) (сдавливать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, -кую, -куєш, жа́ти (жму, жмеш); (об обуви, одежде) му́ляти, му́лити, диал. труди́ти, -дить

    \жатьть ру́ку — ( приветствовать) ти́снути (стиска́ти, сти́скувати) ру́ку

    2) ( выжимать) чави́ти, -влю, -виш, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати, -люю, -люеш, виду́шувати, -шую, -шуєш

    \жатьть сок из лимо́на — чави́ти (вича́влювати) сік із лимо́на

    3) (заставлять отступать; теснить) ти́снути, жа́ти
    4) спорт. підійма́ти

    \жатьть ги́рю — (підніма́ти) ги́рю

    5) (усиленно, с азартом делать что-л.) жа́ти
    II с.-х.
    жати (жну, жнеш); жнивува́ти (жниву́ю, жниву́єш)

    \жатьть от снопа́ — жа́ти за сніп

    Русско-украинский словарь > жать

  • 14 загромождать

    см. Загромазживать.
    * * *
    несов.; сов. - загромозд`ить
    захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш; ( заваливать) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

    Русско-украинский словарь > загромождать

  • 15 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 16 замолчать

    1) см. Замалчивать (что), Умалчивать (о чём);
    2) (умолкнуть) замовкнути и замовкти, змовкнути, умовкнути, заніміти, замкнути уста (рота), (утихнуть) з(а)нишкнути, затихнути, ущухнути, (шутл.) укуситися за язик, (грубо) стулити губу (писок), заткнути каглу (писок). -лчи - цить! (грубо) замкни (стули) губу и т. д. -чишь ли ты? - чи ти замовкнеш? (грубо) чи тобі заціпить? Заставлять заставить -чать кого - замикати, замкнути кому уста, (грубо) губу, (окриками) зацитькувати, зацитькати кого. [Якби вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > замолчать

  • 17 исторгать

    исторгнуть
    1) видирати, видерти, виривати, вирвати, (выдёргивать) висмикувати и висмикати, сов. висмикати, висмикнути кого, що звідки; срвн. Вырывать. [Його я вирвала з мойого серця (Грінч.)]. -гать слёзы - викликати, викликати, добувати, видобути сльози в кого. -гнуть слово у кого - видобути, вирвати слово в кого;
    2) (из рабства, беды) визволяти и визволювати, визволити, вирятовувати, вирятувати кого з чого (з неволі, з біди). Исторгнутый - видертий, вирваний, висмикнутий; визволений, вирятуваний; (о слезах) викликаний, видобутий. -ться -
    1) видиратися, видертися, вириватися, вирватися;
    2) визволятися, визволитися, вирятовуватися, вирятуватися з чого.
    * * *
    несов.; сов. - ист`оргнуть
    1) ( выбрасывать) викида́ти, ви́кинути; ( извергать) виверга́ти, ви́вергнути и ви́вергати; ( изгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш)
    2) ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти, видира́ти, ви́дерти и ви́драти и мног. повидира́ти, висми́кувати и висмика́ти, ви́смикати и ви́смикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити и мног. повихо́плювати, вихва́чувати, ви́хватити, -хвачу, -хватиш; ( освобождать) визволя́ти, ви́зволити
    3) (перен.: вызывать, заставлять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш

    Русско-украинский словарь > исторгать

  • 18 источать

    источить что
    1) (изливать) виливати, вилити що, випускати, випустити джерелом, дзюрком (цюрком) (журчащей струёй) що. Горы -чают целебные ключи - гори випускають цілющі джерела. -чать на кого свои милости - виливати, зливати на кого ласку свою, (одаривать) обдаровувати кого ласкою своєю, уласкавлювати кого; см. Изливать;
    2) см. Расточать. Источённый - вилитий. -ться - виливатися, вилитися, (струёй) дзюрити, (сплывать) спливати, сплисти. [Святочний настрій спливав з богів (икон) (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - источ`ить
    1) (заставлять течь, проливать), вилива́ти, ви́лити и ви́лляти; (несов.: лить) ли́ти и лля́ти; ( точить) точити и сто́чувати, сточи́ти; ( разливать) розлива́ти, розли́ти и розілля́ти, розто́чувати, розточи́ти

    \источать ча́ть слёзы — вилива́ти (ли́ти, точи́ти) сльо́зи

    \источать ча́ть на кого́ свои́ ми́лости — вилива́ти (злива́ти) на ко́го свою́ ла́ску; ( одаривать) обдаро́вувати кого́ своєю ла́скою, уласка́влювати кого́

    2) (несов.: выделять из себя, испускать) розлива́ти, розто́чувати; ( запах) випуска́ти, видиха́ти

    \источать ча́ть арома́т — розлива́ти (ли́ти, видиха́ти) арома́т

    Русско-украинский словарь > источать

  • 19 каштан

    бот. Castanea каштан (-на), (плод) каштан, горіх каштановий. [І сипався з каштанів білий цвіт (Л. Укр.)]. Заставлять кого-либо вытаскивать -ны из огня - загрібати жар чужими руками (Приказка).
    * * *
    кашта́н

    Русско-украинский словарь > каштан

  • 20 мебель

    мебель (-блю, м. ж.) и (чаще) меблі (-лів, мн.) [У нас і хати погані і меблю немає (Мова). Заставлять двері меблями і будуть захищатись до краю (Коцюб.)].
    * * *
    ме́блі, -лів, ме́бля, -лі

    Русско-украинский словарь > мебель

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • заставлять — Принуждать, вынуждать, понуждать, приневоливать, обязывать, насиловать, оказывать (производить) давление на кого; наступать кому на горло, приставать с ножом к горлу. Работать из под палки. Я был вынужден оказался вынужденным, поставлен в… …   Словарь синонимов

  • ЗАСТАВЛЯТЬ — 1. ЗАСТАВЛЯТЬ1, заставляю, заставляешь. несовер. к заставить1. Заставлять стол посудой. 2. ЗАСТАВЛЯТЬ2, заставляю, заставляешь. несовер. к заставить2. «Заставлял их вздрагивать порой унылый свист играющей метели.» Лермонтов. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАСТАВЛЯТЬ — 1. ЗАСТАВЛЯТЬ1, заставляю, заставляешь. несовер. к заставить1. Заставлять стол посудой. 2. ЗАСТАВЛЯТЬ2, заставляю, заставляешь. несовер. к заставить2. «Заставлял их вздрагивать порой унылый свист играющей метели.» Лермонтов. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ушакова

  • заставлять —     ЗАСТАВЛЯТЬ/ЗАСТАВИТЬ     ЗАСТАВЛЯТЬ/ЗАСТАВИТЬ, вынуждать/вынудить, понуждать/понудить, принуждать/ принудить, разг. неволить/приневолить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • заставлять — ЗАСТАВИТЬ 1, влю, вишь; вленный; сов., что чем. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • заставлять — 1. ЗАСТАВЛЯТЬ см. 1. Заставить. 2. ЗАСТАВЛЯТЬ см. 2. Заставить …   Энциклопедический словарь

  • заставлять — • заставлять, вынуждать, принуждать, понуждать Стр. 0369 Стр. 0370 Стр. 0371 Стр. 0372 Стр. 0373 Стр. 0374 Стр. 0375 Стр. 0376 Стр. 0377 Стр. 0378 Стр. 0379 Стр. 0380 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • заставлять — вынуждать — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия Синонимы вынуждать EN compel …   Справочник технического переводчика

  • заставлять — ▲ вызывать (что) ↑ вынуждаться заставлять вызывать вынужденность (обстоятельства заставляют нас. это заставило нас поторопиться). диктовать (это диктует необходимость). толкать на что. подталкивать к чему. ▼ сбить, бросок, убеждать, принуждать …   Идеографический словарь русского языка

  • заставлять — ЗАСТАВЛЯТЬ, несов. (сов. заставить), кого что и с инф. Принуждать (принудить) кого л. сделать что л., поступить каким л. образом вопреки желаниям, возможностям и т.п.; Син.: вынуждать, понуждать, принуждать [impf. to compel, force, make somebody… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • заставлять замолчать — замазывать глотку, зажимать рот, затыкать глотку, зажимать глотку, укорачивать язык, затыкать рот, замазывать рот Словарь русских синонимов. заставлять замолчать затыкать (или замазывать, зажимать) рот (или глотку) кому, укорачивать язык кому… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»