-
1 заставати
= застатиto find, to catchзаставати зненацька — to catch unawares, to take by surprise, to catch napping
-
2 заставати
( когось) catch, find -
3 заставати
застава́ть, заста́ть; (видеть в каком-нибудь состоянии; встречать кого, что где-нибудь) находи́ть, найти́; (застигать, успевать увидеть) захва́тывать, захвати́ть -
4 заставати
дасягацьдасягнуць -
5 заставати
1. bulmaq, tapmaq (знайти)2. üstüne kelip çıqmaq -
6 zastawać
заставати -
7 catch
1) здобич; улов; (с)піймання, захоплення ( когось); викриття2) спіймати ( злочинця тощо); захоплювати, заставати ( когось); викривати•- catch an offender
- catch in a deception
- catch in crime
- catch in flagrante
- catch in the act
- catch in the very act
- catch question
- catch quota
- catch red-handed
- catch time charter -
8 find
1) знахідка2) виявляти, знаходити; заставати ( когось); дійти висновку; визнавати; встановлювати фактичні обставини по справі; вирішувати; виносити вирок (рішення); забезпечувати- find a bill of indictment
- find a body
- find a clue
- find a job
- find a lawyer
- find a middle course
- find a peaceful solution
- find a presentment
- find a surety
- find a true bill
- find a verdict
- find a witness
- find against
- find an arsenal guns
- find an arsenal guns weapons
- find an indictment
- find an information
- find an issue
- find charges proved
- find constitutional
- find dead
- find employment
- find fault
- find fingerprints
- find for
- find for the accused
- find for the plaintiff
- find guilt
- find guilty
- find guilty on all counts
- find innocence
- find insane
- find no bill
- find no guilt
- find not guilty
- find oneself behind bars
- find oneself in the dock
- find out
- find out the truth
- find sane
- find something suspicious
- find sureties
- find the bill true
- find the case proven
- find the remains
- find traces
- find unconstitutional -
9 застати
док. див. заставати -
10 find
In1) знахідкаthis book is a regular find — ця книга — справжня знахідка
2) відкриття (родовища тощо)3) гірн. нове родовищеa sure find — а) мисл. місцеперебування звіра; б) людина, яку обов'язково знайдуть
IIv (past і p.p. found)1) знаходити; відшукувати2) виявляти3) знайти (випадково), натрапити4) відкриватиto find the answer to the problem — розв'язати проблему; знайти рішення
5) заставатиto find smb. at home — застати когось удома
6) застигати, захоплювати7) досягати, попадати, потрапляти8) вважати, гадатиI find it is time to go — я вважаю, що вже час іти
9) переконуватися, приходити до висновкуI found that I was mistaken — я зрозумів (переконався), що я помилився
10) зробити висновок, скласти думку11) юр. вирішувати, ухвалювати рішення (вирок, визначення)12) засвідчувати чинність документа13) забезпечувати, субсидувати; давати; наділяти; постачати14) мат. обчислювати, визначати15) військ. виділяти, виставляти16) мисл. взяти слід18) амер., розм. вважатися непідхожим (нездатним)20) амер. давати приплідfind out — довідатися, з'ясувати
find out when he will come — довідайся, коли він прийде
to find one's way — потрапити, пробратися
* * *I [faind] nзнахідка; відкриття ( родовища); гipн. нове родовищеII [faind] v( found)1) знаходити, відшукувати; знайти ( випадково), найтов-хнутися, натрапити, зустрітися2) відкривати, знаходити3) виявляти; застати, знайти (де-небудь, за яким-небудь заняттям)4) знаходити (прихильника, своє покликання)5) досягати, потрапляти, попадати6) вважати, вбачати (можливим, розумним); переконуватися, приходити до висновку; скласти думку7) юp. виносити вирок, ухвалу, постанову; засвід-чувати дійсність документа8) забезпечувати, субсидіювати9) мaт. визначати, обчислювати10) вiйcьк. виділяти, виставляти11) миcл. взяти слід12) вибрати, виділити, приділити ( час) -
11 surprise
1. n1) здивування, полив2) несподіванка, сюрпризto spring a surprise on smb. — піднести комусь сюрприз, несподівано здивувати когось
3) несподіваний вчинокto take smb. by surprise — захопити когось зненацька
to capitalize on surprise — військ. використати переваги раптовості
surprise attack — раптова атака, раптовий напад
2. v1) дивувати, вражатиI shouldn't be surprised if... — мене аж ніяк не здивувало б, якби...
2) наскочити (напасти) несподівано; застати зненацькаto surprise smb. into a confession — примусити когось зізнатися, заставши його зненацька
* * *I n1) подив, здивування2) несподіванка, сюрприз3) несподівана дія ( напад)II v1) дивувати, вражати2) наскочити зненацька; нападати зненацька; заставати зненацька -
12 surprise
I n1) подив, здивування2) несподіванка, сюрприз3) несподівана дія ( напад)II v1) дивувати, вражати2) наскочити зненацька; нападати зненацька; заставати зненацька -
13 дасягаць
дійтидомогтисядосягатидосягнітьдосягнутидосягтизаставатизастатипростягатисяпротягатипротягнутипротягуватисягатисягнути -
14 дасягнуць
дійтидомогтисядосягатидосягнітьдосягнутидосягтизаставатизастатипростягатисяпротягатипротягнутипротягуватисягатисягнути -
15 заставать
застать заставати, застати кого. [Як зараз підемо, то ще його вдома застанемо]. -ть врасплох - застукувати, застукати. [На гарячому вчинку його застукано (Київщ.)].* * *несов.; сов. - заст`атьзастава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти -
16 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
17 дасягаць
дійтидомогтисядосягатидосягнітьдосягнутидосягтизаставатизастатипростягатисяпротягатипротягнутипротягуватисягатисягнути -
18 дасягнуць
дійтидомогтисядосягатидосягнітьдосягнутидосягтизаставатизастатипростягатисяпротягатипротягнутипротягуватисягатисягнути -
19 җет-
досягати, доходити, наздоганяти, встигати, діставатися, вистачати, заставати; җетмей им онуң? чи в нього не вистачає? П; ардына җет- наздоганяти Б, К; җеттилер артына вони їх наздогнали ВН; нефесим җетмей / җетмий / җетамай я задихаюся, мені бракує повітря НМ, Б; рызын җетсе якщо твоя совість дозволяє Б; мендэн т'еткенчек, ана җеткенчек поки від мене піде й до нього дійде СБА; йетишме дэ җетме щоб ти нічого не добився ВН; пор. йет-, чат-. -
20 catch
( in the act)v. zastavati · заставати vi., zastati · застати vp.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
заставати — таю/, тає/ш, недок., заста/ти, а/ну, а/неш, док., перех. 1) Встигати знайти, побачити, зустріти кого небудь десь. || З являючись куди небудь, знаходити, бачити когось за якимсь заняттям, в якому небудь стані, положенні і т. ін. || Прибуваючи куди … Український тлумачний словник
заставати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заставати — ставам, ваш, Ол. Зупиняти, перепиняти, перешкоджати у русі, заслоняти собою. Не заставай, не заставай по дорозі никому. (нар. п.) … Словник лемківскої говірки
знаходити — джу, диш, недок., знайти/, знайду/, зна/йдеш і рідко ізнайти/, найду/, на/йдеш; мин. ч. знайшо/в і рідко ізнайшо/в, шла/, шло/; док., перех. 1) Шукаючи, виявляти кого , що небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок,… … Український тлумачний словник
застати — див. заставати … Український тлумачний словник
застигати — I а/ю, а/єш, недок., засти/гнути і засти/гти, гну, гнеш; мин. ч. засти/г, ла, ло і рідко засти/гнув, нула, нуло; док. 1) тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. || Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). || безос. 2)… … Український тлумачний словник
засягати — а/ю, а/єш, недок., засягну/ти і засягти/, сягну/, ся/гнеш; мин. ч. засягну/в, ну/ла, ну/ло і зася/г, ла/, ло/; док. 1) неперех., за що. Захоплювати, схоплювати руками те, що перебуває на відстані. 2) перех. і без додатка, перен. Захоплювати,… … Український тлумачний словник
захвачувати — і рідко захва/тувати, ую, уєш, недок., захвати/ти, хвачу/, хва/тиш, док., перех. 1) Ідучи кудись, брати з собою кого , що небудь. 2) розм. Забирати силою, захоплювати. || Привласнювати що небудь, належне іншому. 3) Поширюючись, охоплювати що… … Український тлумачний словник
нападати — I нап адати ає, док. Падаючи, збиратися в якій небудь кількості. II напад ати а/ю, а/єш, недок., напа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) Накидатися на кого , що небудь, щоб захопити, пограбувати, знищити і т. ін. || Накидатися у великій кількості на кого … Український тлумачний словник
настигати — а/ю, а/єш, недок., насти/гнути і насти/гти, гну, гнеш; мин. ч. насти/г, ла, ло; док. 1) перех. Наздоганяти кого , що небудь під час руху; переслідуючи, доганяти. || Заставати, захоплювати зненацька кого небудь. 2) неперех. Приходити, прибувати… … Український тлумачний словник
прихоплювати — юю, юєш, недок., прихопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. прихо/плять; док., перех., розм. 1) Ідучи, брати, захоплювати кого , що небудь із собою. || Брати кого небудь на якусь роботу, службу. 2) Діставати або купувати що небудь. 3) Скріплювати або… … Український тлумачний словник