-
21 certificate
In1) посвідка, посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of birth — свідоцтво про народження, метрика
2) амер. свідоцтво про закінчення школи (курсів); атестат3) актIIv1) засвідчувати, посвідчувати2) видавати посвідчення (атестат)* * *I = driver's-license II n1) посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of origin — кoм. посвідчення /свідоцтво/ про походження вантажу
certificate of registry — мop. судновий патент; суднове свідоцтво
certificate of seaworthiness — мop. сертифікат про мореплавність
2) паспорт ( обладнання)3) свідоцтво про закінчення школи або курсів; атестат4) cпeц. актIII a; = certifiedIV vcertificate receipt voucher — cпeц. засвідчений виправдувальний документ
1) засвідчувати, свідчити; ( письмово) засвідчувати, завіряти2) видавати свідоцтво, посвідчення, атестат3) юp. ( письмово) підтверджувати ( яке-небудь) право4) атестовувати ( продукцію) -
22 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
23 authenticate
v1) засвідчувати, скріпляти (печаткою тощо); посвідчувати* * *v1) засвідчувати, скріплювати ( печаткою); свідчити2) встановлювати справжність; встановлювати авторство картини, вірша -
24 certify
v1) засвідчувати, посвідчувати; підтверджувати3) видавати довідку (про захворювання)4) ком. затверджувати, дозволяти (продаж тощо)* * *v1) засвідчувати, завіряти, підтверджувати; видавати свідоцтво, диплом, атестат2) запевняти; ручатися3) видавати довідку про захворювання ( психічне); визнавати божевільним, неосудним4) кoм. затверджувати, дозволяти ( до продажу)5) заарештовувати ( продукцію) -
25 prove
v1) доводити, доказуватиto prove smb.'s guilt (innocence) — доводити чиюсь вину (невинність)
2) засвідчувати; підтверджувати документами3) випробовувати, пробувати4) піддавати випробуванню, перевіряти5) виявлятися6) мат. перевіряти7) друк. одержувати пробний відбиток8) гірн. розвідувати9) переживати, зазнавати (нужди тощо)prove up — амер. довести переважне право на придбання державної землі
* * *[pruːv]v1) доводити; засвідчувати, підтверджувати документами2) icт. випробовувати, пробувати; cпeц. випробовувати, піддавати випробуванню, досліджувати3) виявлятися4) показувати; демонструвати5) мaт. перевіряти6) пoлiгp. одержувати пробний відбиток7) гipн. розвідувати8) кyл. робити розстійку ( тіста)9) зазнавати, переживати -
26 certificate
I = driver's-license II n1) посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of origin — кoм. посвідчення /свідоцтво/ про походження вантажу
certificate of registry — мop. судновий патент; суднове свідоцтво
certificate of seaworthiness — мop. сертифікат про мореплавність
2) паспорт ( обладнання)3) свідоцтво про закінчення школи або курсів; атестат4) cпeц. актIII a; = certifiedIV vcertificate receipt voucher — cпeц. засвідчений виправдувальний документ
1) засвідчувати, свідчити; ( письмово) засвідчувати, завіряти2) видавати свідоцтво, посвідчення, атестат3) юp. ( письмово) підтверджувати ( яке-небудь) право4) атестовувати ( продукцію) -
27 certify
v1. засвідчувати, посвідчувати; підтверджувати2. запевняти, переконувати (когось); ручатися (за когось- certify to); 3. видавати довідку (про захворювання); 4. ком. затверджувати, дозволяти (продаж тощо)- a document certifying one's capacity документ, що засвідчує чиюсь посаду- I certify this a true copy з оригіналом вірно- This is to certify that... цим засвічується, що... -
28 find
In1) знахідкаthis book is a regular find — ця книга — справжня знахідка
2) відкриття (родовища тощо)3) гірн. нове родовищеa sure find — а) мисл. місцеперебування звіра; б) людина, яку обов'язково знайдуть
IIv (past і p.p. found)1) знаходити; відшукувати2) виявляти3) знайти (випадково), натрапити4) відкриватиto find the answer to the problem — розв'язати проблему; знайти рішення
5) заставатиto find smb. at home — застати когось удома
6) застигати, захоплювати7) досягати, попадати, потрапляти8) вважати, гадатиI find it is time to go — я вважаю, що вже час іти
9) переконуватися, приходити до висновкуI found that I was mistaken — я зрозумів (переконався), що я помилився
10) зробити висновок, скласти думку11) юр. вирішувати, ухвалювати рішення (вирок, визначення)12) засвідчувати чинність документа13) забезпечувати, субсидувати; давати; наділяти; постачати14) мат. обчислювати, визначати15) військ. виділяти, виставляти16) мисл. взяти слід18) амер., розм. вважатися непідхожим (нездатним)20) амер. давати приплідfind out — довідатися, з'ясувати
find out when he will come — довідайся, коли він прийде
to find one's way — потрапити, пробратися
* * *I [faind] nзнахідка; відкриття ( родовища); гipн. нове родовищеII [faind] v( found)1) знаходити, відшукувати; знайти ( випадково), найтов-хнутися, натрапити, зустрітися2) відкривати, знаходити3) виявляти; застати, знайти (де-небудь, за яким-небудь заняттям)4) знаходити (прихильника, своє покликання)5) досягати, потрапляти, попадати6) вважати, вбачати (можливим, розумним); переконуватися, приходити до висновку; скласти думку7) юp. виносити вирок, ухвалу, постанову; засвід-чувати дійсність документа8) забезпечувати, субсидіювати9) мaт. визначати, обчислювати10) вiйcьк. виділяти, виставляти11) миcл. взяти слід12) вибрати, виділити, приділити ( час) -
29 legalize
v1) узаконювати; легалізувати2) надавати законної сили; засвідчувати* * *vузаконювати; легалізувати; надавати сили закону; засвідчувати -
30 attest
[ə'test]v1) сві́дчити, засві́дчувати; підтве́рджуватиto attest a signature — засві́дчувати пі́дпис
2) приво́дити до прися́ги -
31 witness
['wɪtnɪs] 1. n1) очеви́дець2) сві́док (особл. в суді)3) поняти́й4) до́каз, сві́дчення (to, of)to bear witness to [of] — сві́дчити, засві́дчувати
in witness of smth. — на до́каз чо́гось
••2. vto call to witness — виклика́ти як сві́дка; посила́тись на ко́гось
1) бу́ти сві́дком (очеви́дцем, поняти́м) чого́сь; ба́читиto witness a search — бу́ти поняти́м під час о́бшуку
2) дава́ти сві́дчення (against, for)to witness against self — сві́дчити про́ти само́го се́бе
3) засві́дчувати ( підпис тощо)4) сві́дчити; бу́ти до́казом, пра́вити за до́каз -
32 verify
v1) перевіряти, контролювати2) вивіряти; звіряти (тексти)3) підтверджувати, з'ясовувати істинність (правдивість)4) виконувати (обіцянку)5) юр. свідчити, засвідчити, підтвердити, посвідчити6) скріпляти (присягою)* * *v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою -
33 quality
(qlty)n ком., марк. якість; сорт; ґатунок; риса; властивість; a якіснийістотні ознаки товару чи послуги, які задовольняють вимоги встановленого стандарту═════════■═════════A-1 quality найвища якість • якість першого ґатунку • першокласна якість; A-3 quality вища якість; absolute quality абсолютна якість; acceptable quality прийнятна якість; adequate quality якість, яка відповідає вимогам • доброякісність; agreed quality узгоджена якість; appealing quality приваблива риса • приваблива властивість; art quality художня якість; asset quality якість активів; attributed quality якісні властивості; audience quality якісна характеристика аудиторії; average quality середня якість; bad quality погана якість; benefit-giving qualityies споживчі властивості; best quality найкраща якість; bottom quality найгірша якість • дуже низька якість; brand quality якість марочного товару; broadcast quality трансляційна якість • відповідна якість для трансляції; business quality ділова якість; cheap quality неякісне • низька якість; choice quality добірна якість; colour reproduction quality якість відтворення кольорів; commercial quality торговельна якість; common quality загальна властивість; competitive quality конкурентоспроможна якість; consistent quality однорідна якість; contract quality якість за контрактом • якість, застережена контрактом; customer quality якісна характеристика клієнтів; defective quality незадовільна якість; delivery quality якість поставленої продукції; desired quality бажана якість; distinctive quality характерна якість • відмінна якість • помітна якість; economic quality економічно обґрунтована якість; edible quality харчова поживність • їстівність; editorial quality редакційна якість • якість редакційного змісту; environmental quality якість довкілля; equal quality рівноцінна якість; established quality підтверджена якість • стандартна якість; excellent quality відмінна якість; expected quality сподівана якість • очікувана якість; experienced quality засвідчена якість; export quality експортна якість; factual quality фактична якість; fair average quality справедлива середня якість • непогана середня якість; fancy quality вища якість; fancy-grade quality вища якість; fine quality відмінна якість • чудова якість; finest quality відмінна якість • чудова якість; first-class quality першокласна якість • вища якість; first-rate quality першосортна якість • вища якість; functional quality функціональна властивість; good quality добра якість; guaranteed quality гарантована якість; healing quality цілюща властивість; health-giving quality цілюща властивість; hidden quality прихована властивість; high quality висока якість; image quality якість зображення; incoming quality вхідна якість • рівень вхідної якості; inferior quality низька якість; inherent quality якість, властива даному виробу; initial quality первісна якість; intermediate quality проміжна якість; intended quality планова якість; latent quality прихована властивість; limiting quality граничний рівень якості; low quality низька якість; low-grade quality низька якість; luxury quality якість на рівні предметів розкоші; managerial qualityies організаторські здібності • якості керівника; manufacturing quality виробнича якість • якість виробництва • якість виготовлення; marketable quality торговельна якість • ринковий ґатунок • комерційна якість; material quality якість матеріалу; mean quality середня якість; medium quality середня якість; mental qualityies розумові здібності; middling quality середня якість • середній ґатунок; nonstandard quality нестандартна якість; nutritional qualityies поживна цінність; objective quality об'єктивна якісна характеристика; off-grade quality низька якість; optimal quality оптимальна якість; optimum quality оптимальна якість; ordinary quality звичайна якість • середня якість; outgoing quality вихідна якість • рівень вихідної якості; overall quality загальна якість; perfect quality бездоганна якість; performance quality якість роботи; photographic quality якість фотографії • фотографічна якість; poor quality погана якість; premium quality вища якість; prime quality вища якість; printing quality якість друку; process quality якість виготовлення; product quality якість продукції; production quality якість продукції; proper quality належна якість; proved quality підтверджена якість • доведена якість; questionable quality сумнівна якість; readership quality якісна характеристика читацької аудиторії; recognized quality визнана якість; reliable quality надійна якість; reproduction quality якість відтворення; required quality необхідна якість; running quality робоча характеристика; satisfactory quality задовільна якість; second-class quality другорядна якість; service quality якість обслуговування; shipping quality транспортабельність; soil quality якість землі; specified quality встановлена якість • визначена якість; standard quality стандартна якість; stipulated quality узгоджена якість; substandard quality нестандартна якість; suitable quality прийнятна якість; superior quality вища якість • краща якість • вищий ґатунок; technical quality технічна риса; tolerance quality дозволена якість; top quality найвища якість; uneven quality неоднорідна якість; uniform quality однорідна якість; unsatisfactory quality незадовільна якість; zero-defect quality без дефектність═════════□═════════equal in quality однакової якості; inferior in quality низької якості • найгіршої якості; of equal quality однакової якості; of good quality доброї якості; of high quality високоякісний; of inferior quality недоброякісний; of low quality низької якості; of poor quality недоброякісний; of sound quality доброякісний; of superior quality найвищої якості; quality arbitration арбітраж з питань якості; quality as per sample якість згідно зі зразком; quality assessment оцінка якості; quality assurance (QA) гарантія якості; quality audit контроль якості • перевірка якості; quality awareness знання методів забезпечення якості • обізнаність із якістю; quality bonus надбавка за підвищену якість; quality certificate сертифікат якості; quality check перевірка якості; quality circle гурток з підвищення якості; quality claim претензія до якості; quality class категорія якості; quality control; quality defect дефект якості; quality degradation погіршення якості; quality deterioration погіршення якості; quality engineering технічне забезпечення якості • опрацювання методів забезпечення якості; quality evaluation (QE) оцінка якості; quality gap розрив у рівні якості; quality goods товар високої якості • високоякісні товари; quality grade рівень якості; quality guarantee гарантія якості; quality image уявлення про якість; quality improvement підвищення якості; quality index показник якості; quality inspection перевірка якості • контроль якості; quality label знак якості; quality label scheme система знаків якості; quality level рівень якості; quality management управління якістю; quality manual інструкція із забезпечення якості; quality mark знак якості; quality objective цільовий рівень якості; quality of cargo якість вантажу; quality of design якість проекту • якість конструкції; quality of earnings якість прибутку; quality of exports якість експорту; quality of an item якість виробу; quality of labour якість праці; quality of life якість життя; quality of a lot якість партії (виробів); quality of manufacture якість виготовлення; quality of material якість матеріалу; quality of operation якість роботи; quality of production якість продукції; quality of service якість обслуговування; quality of work якість роботи; quality plan план забезпечення якості; quality planning планування рівня якості; quality principle принцип забезпечення якості; quality program програма забезпечення якості; quality requirements вимоги до рівня якості; quality sample зразок якості; quality specification деталізація характеристик • специфікація характеристик; quality standard норматив якості • стандарт якості • рівень якості; quality surveillance обстеження якості • перевірка якості; quality system система перевірки якості; quality test контроль якості; quality test program програма контролю якості; to approve quality схвалювати/схвалити якість; to ascertain quality визначати/визначити якість; to assess quality оцінювати/оцінити якість; to be of superior quality бути вищої якості; to be superior in quality бути вищої якості; to be up to quality відповідати вимогам; to certify quality засвідчувати/засвідчити якість; to check quality перевіряти/перевірити якість; to confirm quality підтверджувати/підтвердити якість; to conform to the quality відповідати якості; to control quality контролювати якість; to define quality визначати/визначити якість; to demonstrate quality показувати/ показати якість; to determine quality визначати/визначити якість; to differ in quality вирізнятися/вирізнитися якістю; to evaluate quality оцінювати/оцінити якість; to examine quality перевіряти/перевірити якість; to guarantee quality гарантувати якість; to improve quality поліпшувати/поліпшити якість; to inspect the quality перевіряти/перевірити якість; to lower the quality знижувати/знизити якість; to maintain quality піддержувати/піддержати якість • підтримувати/підтримати якість; to modify the quality змінювати/змінити якість; to monitor quality контролювати якість • здійснювати моніторинг якості; to specify quality зумовлювати/зумовити якість; to test quality перевіряти/перевірити якість; to upgrade the quality підвищувати/підвищити якість -
34 certificate
1) довідка, сертифікат, свідоцтво ( документ), посвідчення ( документ); атестат; паспорт ( устаткування)2) письмово засвідчувати (посвідчувати, підтверджувати); видавати письмове свідоцтво (посвідчення); атестувати ( продукцію)•certificate issued by authorities — свідоцтво, видане органом влади
- certificate for marriagecertificate of unserviceability — акт списання, акт про непридатність до експлуатації
- certificate fraud
- certificate holder
- certificate into chancery
- certificate of acknowledgement
- certificate of airworthiness
- certificate of annulment
- certificate of appointment
- certificate of appraisal
- certificate of audit
- certificate of authority
- certificate of authorship
- certificate of birth
- certificate of charges
- certificate of competence
- certificate of competency
- certificate of compliance
- certificate of conviction
- certificate of damage
- certificate of death
- certificate of deposit
- certificate of discharge
- certificate of domicile
- certificate of education
- certificate of evidence
- certificate of examination
- certificate of existence
- certificate of expediency
- certificate of export
- certificate of general conduct
- certificate of good conduct
- certificate of health
- certificate of identification
- certificate of identity
- certificate of incorporation
- certificate of indebtedness
- certificate of insurance
- certificate of judgement
- certificate of judgment
- certificate of legitimacy
- certificate of marriage
- certificate of measurement
- certificate of nationality
- certificate of naturalization
- certificate of origin
- certificate of poverty
- certificate of proprietorship
- certificate of public officer
- certificate of purchase/sale
- certificate of quality
- certificate of receipt
- certificate of registration
- certificate of registry
- certificate of rehabilitation
- certificate of release
- certificate of retrocession
- certificate of right
- certificate of share ownership
- certificate of stock
- certificate of taxation
- certificate of vaccination
- certificate of validity
- certificate receipt voucher -
35 certify
['sɜːtɪfaɪ]v1) посві́дчувати, засві́дчувати2) руча́тися -
36 attest
1) підпис, що засвідчує ( щось)2) атестувати; підтверджувати, засвідчувати (в т. ч. документ тощо); свідчити, давати свідчення; приводити до присяги•- attest signature -
37 commend
v1) хвалити2) приваблювати, привертати3) заст. доручати4) заст. рекомендувати5) засвідчувати пошану; передавати привіт* * *a1) хвалити; схвалювати2) приваблювати, принаджувати, залучати3) піднес. доручати4) icт. доручити заступництву феодала5) icт. засвідчити повагу -
38 homologate
v1) погоджуватися; висловлювати згоду; допускати2) юр. підтверджувати, ратифікувати3) свідчити, засвідчувати; визнавати (дійсність документа тощо)* * *v1) погоджуватися; висловлювати згоду; допускати; юp. підтверджувати, ратифікувати; свідчити, засвідчити; визнавати (дійсність документа, рекорду)2) ( with) ототожнювати -
39 attest
I n; юр., іст.1) доказ, показання свідків2) підпис, який засвідчує що-небудьII v1) засвідчувати, підтверджувати ( офіційно- підписом або клятвою); завіряти, свідчити2) свідчити, давати показання свідків; свідчити ( про що-небудь); доводити; демонструвати3) приводити до присяги; зараховувати на військову службу4) icт. призивати у свідки -
40 verify
v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою
См. также в других словарях:
засвідчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… … Український тлумачний словник
засвідчувати — засвідчити (юридично оформляти печаткою й підписом документи, підтверджуючи їх правдивість), посвідчувати, посвідчити … Словник синонімів української мови
засвідчуватися — уюся, уєшся, недок., засві/дчитися, чуся, чишся, док. 1) Одержати підтримку від свідків. 2) тільки недок. Пас. до засвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчити — див. засвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчування — я, с. Дія за знач. засвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчити — див. засвідчувати … Словник синонімів української мови
присвідчувати — ую, уєш, недок., присві/дчити, чу, чиш, док., перех., діал. 1) Посвідчувати, засвідчувати. 2) Доводити, переконувати … Український тлумачний словник
увіряти — засвідчувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
свідчити — (про що бути доводом чого н.), підтверджувати, підтвердити (що), демонструвати (що), у[в]казувати, у[в]казати (на що), говорити (про що), засвідчувати, засвідчити (що, про що), посвідчувати, посвідчити, показувати, показати (що) … Словник синонімів української мови