-
61 inflict bodily injury
= inflict bodily injury on another person заподіювати тілесні ушкодження (іншій особі), завдавати тілесних ушкоджень (іншій особі) -
62 inflict by omission
завдавати (заподіювати) ( шкоди) бездією -
63 inflict forcibly
-
64 injure oneself
вчиняти (скоювати) самопокалічення, заподіювати собі тілесне ушкодження, завдавати собі тілесного ушкодження -
65 interfere
заважати, перешкоджати, слугувати перешкодою, чинити перешкоди, втручатися; шкодити, заподіювати шкоду, зашкоджувати; оспорювати права на отримання патенту ( або на патент); евф. ґвалтувати- interfere with healthinterfere with deliberations and voting — втручатися в розгляд ( справи) і голосування
- interfere with trade -
66 maim
-
67 perpetrate
вчиняти, скоювати ( злочин тощо); порушувати кримінальний закон; заподіювати ( шкоду), завдавати ( шкоди); чинити ( беззаконня тощо)- perpetrate a fraud
- perpetrate a murder
- perpetrate barbarities
- perpetrate harm
- perpetrate lawlessness -
68 punish
карати (в т. ч. в кримінальному порядку); накладати стягнення; брутально поводитися ( з кимсь); заподіювати ушкодження- punish administratively
- punish an aggressor
- punish by death
- punish capitally
- punish for political views
- punish summarily
- punish the culpable
- punish the infraction of law
- punish the violation of law -
69 wrong
1) правопорушення; шкода; неправомірність; несправедливість; неправда; образа; неправильність2) зашкоджувати, заподіювати шкоду; ображати3) помилковий, хибний; неправий- wrong-doer
- wrongdoing
- wrong-doing•wrong offence that endangers the security of the state — = wrong offense that endangers the security of the state злочин, що ставить під загрозу безпеку держави
- wrong against an individualwrong offense that endangers the security of the state — = wrong offence that endangers the security of the state
- wrong against the public
- wrong belief
- wrong construction
- wrong intent
- wrong interpretation
- wrong verdict -
70 agonize
v1) агонізувати; бути в агонії, дуже мучитися; конати2) мучити; заподіювати страждання3) відчайдушно боротися (з чимсь), докладати відчайдушних зусиль* * *v1) зазнавати сильних мук, бути в агонії, агонізувати; мучити; піддавати стражданням2) (over, after) мучитися над чим-небудь, битися над чим-небудь, бути в нерішучості -
71 attack
1. n1) напад; наступ, наступальний бій; атакаto make an attack on — наступати на, атакувати (когось)
to repel (to repulse) an attack — відбити атаку
2) нападки, ворожа критика3) приступ (хвороби)attack bomber — ав. бомбардувальник-штурмовик
2. v1) нападати, учиняти напад; атакувати2) критикувати, піддавати критиці3) енергійно братися (за щось); заходитися4) уражати (про хворобу)5) руйнувати6) тех. роз'їдати (метали)7) завдавати шкоди (посівам)8) хім. вступати в реакцію* * *I n1) напад; наступ, наступальний бій; атака2) нападки, недоброзичлива критика3) мeд. напад, приступ, спалах ( хвороби); припадок; криз, атака4) мyз. атака5) корозія, агресивна дія середовища6) збірн., cпopт. нападники, нападII v1) нападати; атакувати2) нападати, критикувати3) енергійно братися за роботу; приступати, підступитися, накидатися4) вражати ( про хворобу)5) руйнувати; вражати, заподіювати збиток; тex. роз'їдати, кородувати; метал. травити; xiм. вступати в реакцію -
72 cause
1. n2) справа; діло3) юр. судова справа, процесto plead a cause — захищати справу в суді, вести процес
cause celebre — фр. скандальний судовий процес
4):5) заст. хвороба2. v1) бути причиною; спричиняти; завдавати, викликати2) примушувати, змушувати; спонукати* * *I діал., див. Because II n1) причина, підстава2) (for, of) мотив, привід, причина3) справа; спільна справа4) юp. судова справа, процесto plead a cause — вести процес, захищати справу в суді
5) юp. мотиви або міркування, які висловлюються стороною ( на процесі)III [koːz] v1) бути причиною, бути приводом; викликати, спричиняти; заподіювати2) змушувати; спонукувати; домагатися -
73 curse
1. n1) проклін, прокляття2) відлучення від церкви3) лайка4) бич, лихоI don't care a curse! — (мені) наплювати!
2. v1) проклинати; клясти2) лаятися3) відлучати від церкви4) хулити бога, блюзнити5) звич. pass. завдавати страждання (зла)* * *I n1) прокляття; відлучення від церкви; накладення анафеми2) лайка3) бич, лихо, нещастя4) eвф. ( the curse) менструаціяII v1) проклинати; відлучати від церкви2) лаятися3) блюзнити, богохулити -
74 damnify
v1) юр. завдавати шкоди (збитків, втрат)2) ображати* * *v; юр.заподіювати, шкоду, завдавати збитків; завдати образи -
75 deal
I1. n1) деяка кількість, частка2) велика кількість, купа3) роздача, акт видачі4) карт. здача5) ділянка6) угодаfair deal — а) чесна угода; б) чесний вчинок
7) амер. політичний курс; економічна політика2. adj1) сосновий, смерековий2) зроблений із соснової (смерекової) деревиниIIv (past і p.p. dealt)1) розподіляти, роздавати; видавати, відпускати; постачати; наділяти (звич. deal out)2) завдавати (удару)3) займатися (чимсь — in, with)4) бути клієнтом, купувати (у когось — with, at)5) мати справу, спілкуватися (з — with)8) поводитися (по відношенню до когось — with)9) братися до роботи, починати діяти* * *I [diːl] n1) деяка кількість, частина; велика кількість, купа, сила2) роздача, акт видачі; кapт. здаванняII [diːl] vmy deal — моя черга здавати; карти, карта ( в окремого гравця)
( dealt)1) розподіляти, роздавати; відпускати, видавати, постачати (звич. deal out); кapт. здавати2) наносити, завдавати ( удару); заподіювати ( страждання)3) (in, with) займатися ( чим-небудь); торгувати ( чим-небудь); займатися торгівлею4) (with, at) бути клієнтом, купувати ( у певному магазині)5) ( with) мати справу ( з чим-небудь); відати ( чим-небудь); розглядати, трактувати, обговорювати ( що-небудь)to deal with a case — юp. вести процес /справу/
6) стикатися ( з чим-небудь); боротися ( з чим-небудь)7) ( with) мати справу ( з ким-небудь), займатися ( ким-небудь), справлятися, домовлятися8) (with, towards, by) обходитися, поводитися ( стосовно кого-небудь)III [diːl] n1) угодаcash deal — угода з розрахунком готівкою; угода
2) aмep. політичний курс; економічна політикаIV [diːl] n1) pl ялинові або соснові дошки, дильсиV [diːl] aсосновий; ялиновий; зроблений із соснової або ялинової деревини -
76 detriment
1. n1) втрата, шкода2) pl внески2. vзавдавати шкоди* * *I n1) збиток, шкода2) pl; cпeц. внески, збори ( в університетах)II vзаподіювати або завдавати шкоди -
77 disadvantage
1. v1) невигода, невигідне становище, несприятливі умови2) недолік3) шкода, збиток4) перешкода, завада5) шах. втрата2. v1) ставити в невигідне становище2) завдавати шкоди (збитків)* * *I n1) невигідне, несприятливе становище; недолік, вада2) шкода, збиток3) шax. втратаII v1) ставити в невигідне, скрутне становище2) заподіювати шкоду, збиток -
78 distress
1. n1) горе, біда, лихо, стражданняdistress signal — сигнал біди (небезпеки, катастрофи)
2) злидні, нужда3) бідування, нещастя4) нездужання, втома; виснаження5) тиск, стискання, здавлювання; примус, натиск2. v1) завдавати горя (страждання); мучити, тривожитиto distress oneself — непокоїтися, мучитися
2) доводити до виснаження, підривати сили, виснажувати3) доводити до злиднів4) розгромити (в битві)* * *I n1) горе, лихо; страждання; сильне нездужання; біль; причина страждань; нещастя2) убогість, злидні, нестаток3) лихо, лихоліття, біда, нещастяdistress call /signal/ — сигнал небезпеки
4) мeд. негативний стрес, дистрес5) юp.; = distrainmentdistress sale — юp. продаж описаного майна; майно, узяте на забезпечення виконання зобов'язання
6) дiaл. тиск, здавлювання; напруга, натяг; тиск, примус7) аварія; пошкодження; поломкаII v1) заподіювати горе, страждання; мучити, тривожити2) завдавати болю; знесилювати, підривати сили4) = distrain -
79 do
n ж. ім'я* * *I [duː] n; (pl dos, do's [duːz])1) обман, шахрайство, ошуканство2) розвага, веселощі; вечірка3) угода; участь, частка, доля4) aвcтpaл. талан, щастя, удача, успіхII v1 (did, done; 3-я oc.; oдн. теп. ч. does)1) робити, здійснювати дію; робитися, здійснюватися, відбуватися, діятися; чинити, робити, поводитися; займатися ( чим-небудь); працювати; обслуговувати2) здійснювати, виконувати; робити, проводити ( роботу); творити ( чудеса), робити; коїти, накоїти ( справ)3) ( часто з for) годитися, підходити, влаштовувати; бути достатнім, вистачити; (with, without) задовольнятися, обходитися4) обманювати, ошукувати; ( out of) обманом відбирати; виживати, підсиджувати5) приносити ( користь); заподіювати ( збиток), робити ( послугу); віддавати ( належне); оцінювати по заслугах; робити ( честь)6) займатися ( якою-небудь діяльністю); виконувати функції; виступати ( ким-небудь); брати на себе; намагатися бути або виглядати, виявляти завзяття в ( якій-небудь) ролі; вивчати ( яку-небудь дисципліну); писати ( статті); писати ( портрет); вирішувати, розв'язувати ( проблему)7) робити (вправу, фігуру); грати, виконувати ( роль або музичний твір)8) прибирати ( приміщення); мити ( посуд); давати лад ( волоссю), застібати ( ґудзик)10) оглядати ( визначні пам'ятки)11) проїжджати, проходити, покривати ( певну відстань)12) відбувати ( термін покарання)13) кoм. продавати, поставляти ( за певною ціною); погасити ( вексель); оплатити ( чек)14) to do /to be doing/ well, процвітати, досягати успіхів; поправлятися, видужувати; почуватися добре; успішно справлятися ( з чим-небудь); добре проявляти себе15) to do /to be doing/ badly = справи йдуть кепсько16) to do smb well добре приймати, пригощати, обслуговувати кого-небудь17) to do somehow by smb поводитися /опікуватися/ як-небудь з ким-небудь, ставитися як-небудь до кого-небудь18) to be /to have/ done ( with) кінчати, закінчувати, завершувати19) to have done ( with) smb покінчити, розрахуватися з ким-небудь; перемогти кого-небудь20) to do for smb; smth, часто p. p., губити; позбуватися ( конкурента); псувати, виводити з ладу21) to do for smb піклуватися, дбати про кого-небудь; доглядати кого-небудь; вести чиє-небудь господарство23) can /could/ do with smth не завадило б, не зашкодило б, хотілося б; cannot /could not/ do with smth не терпіти, не миритися, не переносити (кого-небудь, що-небудь)24) у сполученні з деякими іменниками позначає дії, названі іменником: to do a bust увірватися ( куди-небудь)25) викор. для посилення при дієслові: 1 do believe you! я вам дійсно вірю!26) викор. щоб уникнути повторення дієслова: who took that? - 1 did. хто взяв це? - Я ( взяв)III муз.до ( у сольмізації)IV [duː] скор. від ditto I 1 -
80 gar
См. также в других словарях:
заподіювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заподіювати — юю, юєш, недок., заподі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. Завдавати чогось, робити кому небудь щось неприємне, тяжке, болюче. || Викликати щось, спричинятися до чого небудь (зазвичай неприємного). •• Заподі/яти собі/ смерть кінчити життя самогубством … Український тлумачний словник
заподіюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до заподіювати … Український тлумачний словник
заподіювання — я, с. Дія за знач. заподіювати … Український тлумачний словник
заподіяти — див. заподіювати … Український тлумачний словник
ранити — (заподіювати комусь рану, рани; перев. рослини пошкоджувати), зранювати, зранити, у[в]ражати, у[в]разити; різати, розрізувати, розрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти, сікти, підсікати,… … Словник синонімів української мови
надавлювати — юю, юєш, недок., надави/ти, давлю/, да/виш; мн. нада/влять; док. 1) перех. і неперех.Натискувати на що небудь. || Стискаючи руками або налягаючи тілом, заподіювати фізичну незручність, біль. || перех. Торкаючись чого небудь, заподіювати біль;… … Український тлумачний словник
загроза — и, ж. 1) Груба, зухвала обіцянка заподіяти яке небудь зло, неприємність; погрожування, нахваляння. || жарт., рідко. Обіцянка зробити що небудь незвичайне, на диво комусь. 2) чого. Можливість або неминучість виникнення чогось небезпечного,… … Український тлумачний словник
завдавати — завдати (чинити кому н. щось неприємне), спричиняти, спричинити, заподіювати, заподіяти … Словник синонімів української мови
спричиняти — спричинити (що бути причиною появи чого н.), спричинювати, породжувати, породити, викликати, викликати, зумовлювати, зумовити, давати, дати, приносити, принести, нести, сіяти; приводити, привести (до чого доводити до яких н. наслідків, зазв.… … Словник синонімів української мови
причиняти — чиням, няш, Ол. 1. Заподіювати, заподіяти, чинити, спричи[ни]ти. 2. Додавати, додати. Причинте мі пару грушок до того, што м купила … Словник лемківскої говірки