-
1 serve
служити; служити в армії; обслуговувати; відбувати (покарання, ув'язнення); вручати ( судовий документ); викликати (повісткою); виконувати постанову суду; визнавати спадкоємцем в судовому порядку; задовольняти, бути придатним- serve a life sentence
- serve a notice
- serve a part of the sentence
- serve a pleading
- serve a previous sentence
- serve a process
- serve a sentence
- serve a subpoena
- serve a term
- serve a term of imprisonment
- serve a third of the sentence
- serve a warrant
- serve a writ
- serve a writ
- serve an appeal
- serve an attachment
- serve an execution
- serve as a chief witness
- serve as a main witness
- serve as a judge
- serve as a witness
- serve as one's own counsel
- serve by publication
- serve in a jail
- serve in a penitentiary
- serve in a prison
- serve in the army
- serve on a jury
- serve on a person
- serve on the court
- serve out
- serve out a conviction
- serve out the remaining time
- serve parole
- serve probation
- serve public interest
- serve summons
- serve the cause of justice
- serve time
- serve time in prison
- serve upon each of the parties
- serve with the writ -
2 serve
1. n спорт.подача (м'яча)2. v1) слугувати, бути слугою2) служити, працювати, бути на службі, бути службовцем3) служити в армії; бути військовим4) обслуговуватиI am waiting to be served — я чекаю, щоб мене обслужили
to serve at table — подавати, обслуговувати (в ресторані)
9) бути корисним, допомагати, сприяти10) бути достатнім; задовольнятиit will serve — цього досить, це годиться
11) відбувати строк (служби тощо)to serve smb. generously — поводитися з кимсь великодушно
13) церк. правити службу14) подавати м'яч (теніс, волейбол)15) юр. доставляти, вручати (повістку тощо)16) с.г. злучати, спаровуватиserve out — а) роздавати, розподіляти; б) розм. відплатити (комусь за щось)
serve round — обносити по колу, пригощати (гостей)
* * *I n II v1) служити, бути слугою2) працювати, знаходитися на службі, бути службовцем ( serve out)3) служити в армії, бути військовим4) обслуговувати; постачати, забезпечувати; займатися клієнтами, покупцями, обслуговувати5) (часто serve out, serve up) подавати ( на стіл), розносити (їжу, напої); обслуговувати; годувати (нaпp., старими фільмами, байками)6) бути призначеним; служити ( для чого-небудь); використовуватися, застосовуватися7) бути корисним, надавати допомогу; сприяти; сприяти (про погоду, час)8) задовольняти, годитися, бути достатнім9) відбувати термін, строк (служби, повноважень, покарання)10) поводитися, обійтися ( з ким-небудь)11) цepк. правити службу12) подавати м'яч (теніс, волейбол)13) юp. доставляти, вручати ( повістку)14) c-г. злучати, спаровувати15) мop. клітнювати -
3 suffer
v2) дозволяти, допускатиto suffer smb. to come — дозволити комусь прийти
3) терпіти, витерплювати, зносити4) бути покараним, зазнавати покарання; відбувати покарання5) заст. бути страченим* * *v1) страждати; зазнаватиto suffer death — умерти; ( from) страждати на який-небудь недолік; постраждати; зазнавати, відчувати ( дію чого-небудь); піддаватися ( чому-небудь)
to suffer losses — зазнавати збитків; зазнавати втрат
2) бути покараним; постраждати ( за що-небудь); відбувати покарання ( to suffer a punishment)3) терпіти, виносити; піддаватися; зазнавати4) дозволяти, допускати -
4 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
5 complete
1) завершений; повний; комплектний2) доводити до кінця, завершувати; заповняти ( лист опитування тощо); укомплектувати; відбувати ( покарання)•complete withdrawal from occupied lands — = complete withdrawal from occupied territories повний вихід з окупованих територій
- complete a formcomplete withdrawal from occupied territories — = complete withdrawal from occupied lands
- complete an appeal
- complete an investigation
- complete agreement
- complete assignment
- complete audit
- complete crime
- complete defence
- complete defense
- complete equality
- complete failure
- complete injury
- complete inquiry
- complete investigation
- complete isolation
- complete legalization
- complete offence
- complete offense
- complete one's term
- complete ownership
- complete punishment
- complete self-government
- complete sovereignty
- complete specification -
6 complete one's term
-
7 complete punishment
-
8 do time
відбувати термін покарання (ув'язнення), відсиджувати строк ( за вироком) -
9 do time in prison
-
10 endurancee punishment
-
11 finish
закінчувати, завершувати; відбувати ( термін покарання); покінчити ( з чимсь); прикінчувати ( когось)- finish off -
12 finish a term
-
13 fulfil
виконувати (зобов'язання, наказ тощо); відповідати ( вимогам); відбувати ( покарання)- fulfil a commitmentfulfil the financial obligation that comes with marriage — виконувати фінансові зобов'язання, що випливають із шлюбу
- fulfil a condition
- fulfil a directive
- fulfil a mandate
- fulfil a promise
- fulfil a requirement
- fulfil a sentence
- fulfil an agreement
- fulfil an obligation
- fulfil an order
- fulfil conditions
- fulfil conditions of statehood
- fulfil contract obligations
- fulfil duties
- fulfil election promises
- fulfil legal obligations
- fulfil one's commitments
- fulfil one's obligations
- fulfil the electors' mandate
- fulfil the office
- fulfil treaty obligations -
14 fulfil a sentence
-
15 incur punishment
зазнавати покарання, (по)нести ( або відбувати) покарання -
16 liability for military service
English-Ukrainian law dictionary > liability for military service
-
17 liability to carry arms
-
18 serve a federal sentence
-
19 serve a life sentence
-
20 serve a part of the sentence
English-Ukrainian law dictionary > serve a part of the sentence
См. также в других словарях:
відбувати — а/ю, а/єш, недок., відбу/ти, бу/ду, бу/деш; мин. ч. відбу/в, була/, було/; мн. відбули/; док. 1) перех. Виконувати протягом певного строку яку небудь роботу, повинність, обов язок. || Переносити кару, страждання; терпіти. || Проходити курс чого… … Український тлумачний словник
відбувати — 1) = відбути (перебувати в місцях ув язнення тощо), відсиджувати, відсидіти 2) див. виконувати I … Словник синонімів української мови
відбувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
покутувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Відбувати покарання за вчинений злочин, провину і т. ін. 2) іст. Відбувати покуту (в 3 знач.) … Український тлумачний словник
покутувати — Відбувати покуту; відбувати призначене священнослужителем сповідником покарання за здійсненні гріхи … Словник церковно-обрядової термінології
відбування — я, с. Дія за знач. відбувати 1) і відбуватися 2) … Український тлумачний словник
відбути — див. відбувати … Український тлумачний словник
відсиджувати — ую, уєш, недок., відси/діти, джу, диш, док. 1) тільки док., перех. Довго сидячи в незручному положенні, викликати оніміння ніг тощо. 2) перех. і неперех. Перебувати в одному місці певний час, нічого не роблячи. 3) перех. і неперех. Відбувати в… … Український тлумачний словник
відслужувати — ую, уєш, недок., відслужи/ти, ужу/, у/жиш, док. 1) перех. і неперех. Наймаючись, працювати, служити протягом певного часу. || Відбувати строк військової служби. 2) тільки док., неперех. Закінчити служити. 3) тільки док., перех. і неперех. Стати… … Український тлумачний словник
повинність — ності, ж. 1) іст.Обов язок селян безплатно виконувати примусові роботи на поміщиків та органи державного управління. 2) Обов язок, що його повинні виконувати всі громадяни для задоволення державних або місцевих громадських потреб. || розм. Те, що … Український тлумачний словник
призиватися — а/юся, а/єшся, недок., призва/тися, зову/ся, зове/шся, док., розм. Іти на військову службу. || тільки недок. Відбувати військову повинність … Український тлумачний словник