занимать

занять у кого

I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.

2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].

II. Занимать, занять -

1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;

2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];

3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];

4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];

5) -мать скот - займати (переймати) товар;

6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];

7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.

* * *

1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш

2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)

3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти

4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

-ся см. I,

II. Занимать, -ся.

* * *

см. занимать I

поместиться міститися (міщуся, містишся), поміститися, з[у]міщатися, з[у]міститися в чому, в що, на чому, приміщатися, приміститися, потовпитися де, (жить где-л.) міститися де, в кого. [То-б не змістилися на землі люди, якби не вмирали. Таке й у голові не зміщається (Свидн.). Межи ними помістилась дівчинонька мила (Руд.). У першому томі містилися поезії, а в другому - оповідання (Грінч.). В театрі містилося чоловіка з шістсот (Грінч.). Школа міститься в колишньому панському будинкові. У пекарні-ж містився і сторож (Кон.). Родина наша була велика, не вміщалася за столом (Вас.). Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку? На всіх улицях люди так і снують, аж не потовпляться (М. В.)]. -ться на квартире у кого - ставати, стати на кватиру (на станцію) в кого. -ться у кого, где - приміститися в кого, де. [Я примістився в готелі]. Как-нибудь -стимся - умістимось якось. Книги в один шкаф не -тся - книги в одну шафу не з[у]містяться (не влізуть). Это не -стится в вашем кармане - де не влізе у вашу кешеню.

* * *

несов.; сов. - помест`иться

1) ( умещаться) уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися

2) (несов.: находиться) місти́тися

3) (занимать место; поселяться) поміща́тися, помісти́тися; ( располагаться) розташо́вуватися, розташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, розмісти́тися; ( занимать место) займа́ти мі́сце, зайня́ти мі́сце; ( садиться) сіда́ти, сі́сти; ( становиться) става́ти, ста́ти

4) страд. (несов.) приміща́тися, поміща́тися; розташо́вуватися, розміща́тися, розмі́щуватися; ста́витися; кла́стися; уміща́тися, умі́щуватися; віддава́тися; улашто́вуватися

головний, а теснее - чільний, найстарший, оснівний, генеральний. [Генеральний суд. Генеральний писар]. Занимать главное место - см. Главенствовать, (описательно) - сидіти на покуті. Главным образом - головним чином, головним побутом, (преимущественно) переважно, найбільш. Срв. Главное.

* * *

посада, (только административная) уряд. [Посада земського лікаря. Його звільнено з посади. Був попереду старостою кременецьким, а в 1507 р. перейшов звідти на вищий уряд - воєводи київського (Ор. Левиц.)]. Должность атамана - отаманська посада, отаманування. [Сами отамани запорозькі, зложивши з себе отаманування, знов були тими-ж братчиками, що й перше (Куліш)]. -ность сотника - сотникування, сотенство. [Від отця до сина так сотенство й переходило]. -ность ректора - ректорування, ректорство. -ность профессора - професорування, професура. -ность учителя - учителювання. Состоять в должности - бути (перебувати) на посаді. Занимать должность - обіймати (обійняти) посаду, (администр.) держати уряд. [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Заместить -ность - обсадити посаду. Поступить на должность, пристроиться на -ности - одержати посаду. Вступить в -ность - стати на посаду, стати до урядування. Исправляют чью -ность - заступати кого на посаді, заступати чию посаду. Исправляющий -ность - заступник, наказний. [Наказний гетьман, отаман; наказний професор; заступник голови].

* * *

1) поса́да

2) (обязанность, долг) обо́в'язок, -зку

займанщина, займань (-ни), заїмка, займанка, займище, займа. Занимать -ку - займати (за(й)няти) займанщину. [Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! - Та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля (Куліш)].

* * *

ист., диал.

1) (чем - несов. и сов.: заимствовать) запозича́ти, запози́чити, перейма́ти, перейня́ти, -рейму́, -ре́ймеш (що); ( занимать) позича́ти, пози́чити (що)

2) страд. несов. запозича́тися; перейма́тися

залечь

1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];

2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];

3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];

4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];

5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;

6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];

7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;

8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).

* * *

несов.; сов. - зал`ечь

заменить (кого, что) заміняти, замінити, переміняти, перемінити, заступати, заступити кого, що, ставати, стати за кого, замість кого; (служить чем) відбувати за що, за кого. [Це слово треба замінити иншим. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів (Чуб. II). А на господарстві заступити мене нікому (Мова). У залі містечкового клубу, що заступала театр, було повно народу (М. Левиц.). Вона мені замість матери стала. Та воно не піч, а тільки за піч тут одбува (М. Вовч.)]. -нить чем - замінити, об[д]мінити що на що. [Досить тільки одмінити деякі старі слова на наші теперішні (Єфр.)]. -нить тюремное заключение денежным штрафом - замінити ув'язнення на грошову пеню. Одна мысль быстро -няет другую - думка думку побиває. Не могу уйти из дому, некому меня -нить - не можу піти з хати (з дому), бо нема кому заступити мене; ні від кого мені піти з дому, бо сама-одна. Он -нён новым лицом - його замінила (заступила) нова людина. Заменённый - замінений, перемінений (на кого, на що), заступлений.

* * *

несов.; сов. - замен`ить

заместить

1) (заменять) заступати, заступити кого. [Як я поїду, то мене помічник заступатиме. А на господарстві заступити мене нікому (Мова)]. Приглашённый (на время) -тить кого-либо - запроханий на заступника, (неоффиц.) проханий. [Я титар не справжній, а проханий (Харківщ.)]. -щён кто кем - заступив хто кого;

2) -ть (должность) - обсаджувати, обсадити, заміщати, замістити посаду, (о мн.) пообсаджувати, позаміщати (посади). [Там усі посади обсаджують (заміщають) своїми родичами та приятелями]. Все должности -щены - усі посади обсаджено, заміщено. Замещённый - заступлений; обсаджений, заміщений.

* * *

несов.; сов. - замест`ить

1) заміща́ти, замісти́ти, -міщу́, -мі́стиш

2) ( заменять собой) заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-л.) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

3) (несов.: временно исполнять чьи-л. обязанности) заступа́ти, заміща́ти

1) (о человеке) заклопотаний, (отвлекшийся) забавлений, (сущ.) працівник. [Він жив, заклопотаний власною думкою (Коцюб.) Владика, забавлений розмовою з князем- воєводою, не ввернув уваги на його ущипливість (Ор. Левиц.)]. Этой работой -то пять человек - на цій роботі стоять п'ятеро люду. Люди -тые на военном производстве - працівники в військовому виробництві (що стоять на військовому виробництві). -тые сельским хозяйством - працівники в сільському господарстві (що стоять на сільському господарстві). Быть -няту работой в хозяйстве - працювати в господарстві, поратися коло хазяйства (на господарстві). Все одним -няты - всі про одно думають; всі про одно клопочуться (дбають). -тый (о помещении и т. п.) - замешканий, залюднений, заселений. Быть не -тому - (о земле, помещении) гуляти, вакувати, галювати. [Чого в тебе город галює, - хіба нема чого посадити?]. -тый чем (предмет) - запорожнений чим, непорожній, в роботі. [Мішок запорожнений житом. Висип у миску. - Не можна: не порожня. А де друга миска? - Так само в роботі (Звин.). У мене руки непорожні - не можу більше взяти];

2) см. под I,

I. Занимать.

* * *

1) прич. за́йнятий; захо́плений; за́браний; за́йнятий; заціка́влений, за́йнятий; захо́плений; запо́внений; заполо́нений; за́йнятий; розва́жений

2) (в знач. прил.: несвободный) за́йнятий

заставить силувати, присилувати, усиловувати, усилувати, примушувати, примусити, змушувати, змусити, неволити, приневолювати, приневолити, заставляти, заставити кого, (провинц.) присутяжувати, присутяжити; см. Принуждать. [Шкода мене вмовляти, а силувати - тож не знаю, хто мене присилує (М. Вовч.). Її всилували за його йти заміж. Мільйони людей можу вбить, загубить, та чи змушу кого мене вірно любить (Франко). Заставила мене мати тонку пряжу прясти (Лавр.). Подали до суду, може в суді присутяжать його заплатити (Звиног.)]. -вить замолчать - примусити кого змовкнути; зацитькати кого. -вить о себе говорить - примусити говорити за себе, (образно: входить в славу) в мову входити. [Антосьо все в мову входив і між товариством, і в городі (Свидн.)]. - лять чрезмерно работать - примушувати працювати над міру, морити роботою, (образно) нажилювати кого. [Було лучче за старих панів… а молоді як стали нажилювать (Основа)]. -вить кого сильно почувствовать - добре дати комусь відчути щось, дошкулити кого и кому; датися кому в знаки, в тямку. [Мучте їх так, щоб дошкулити, щоб почули, що вмирають (Куліш)]. Не -вит долго просить себя - не дасть себе довго просити (Круш.).

* * *

обнять (об'ять)

1) обій[ні]мати, обійняти, обняти, (о мног.) пообіймати, пригортати, пригорнути кого, що, (о мног.) попригортати;

2) (охватывать) о(б)гортати, о(б)горнути, (о)повивати, (о)повити що чим, обій[ні]мати, обійняти, обняти, о(б)хоплювати, о(б)хопити що чим. [Надія на щастя усе повиває (Грінч.). Принципом краси не можна охопити всіх потреб людського духу (Єфр.)];

3) (умом, мыслями) - см. Постигать;

4) (о поре) - см. Заставать;

5) (о пространстве) - см. Занимать. Обнять друга - об(ій)няти приятеля. Мрак -нял землю - морок о(б)горнув (оповив) землю. Философия -мает все науки - філософія охоплює усі науки. Меня об'ял ужас - жах охопив мене. Этого дерева в три обхвата не обоймёшь - цього дерева не охопиш у три обійми(ща). Об'ять необ'ятное - осягти неосяжне. Обнятый -

1) об(ій)нятий, пригорнутий;

2) о(б)горнутий, (о)повитий, об(ій)нятий, охоплений.

* * *

несов.; сов. - обн`ять

1) ( заключать в объятия) обійма́ти, обійня́ти и пообійма́ти, обніма́ти, обня́ти и пообніма́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти

2) ( охватывать собой) охо́плювати, охопи́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти; (окутывать, обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти

3) (перен.: постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́

4) ( захватывать - о чувствах) обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, охо́плювати, охопи́ти, повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, перейма́ти, перейня́ти, пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

віддавання, віддання. -ча пушки - відбій (-бою) гармати. -ча долга - повертання позики, боргу. -ча в наём - наймання. Занимать без -чи - на вічне віддання позичати.

* * *

1) ( действие) відда́ння и віддання́, віддава́ння; відбиття́, відбива́ння; відда́ння́, віддава́ння; попуска́ння

2) (огнестрельного оружия) відбі́й, -бо́ю, відда́ча

3) спорт. відда́ча

4) ( коэффициент полезного действия) техн. вида́тність, -ності, відда́ча, ви́хід, -ходу

пересесть

1) пересідати, пересісти, (о мног.) попересідати з чого на що, в що, до чого. [Пересідати з стільця на канапу, з вагона у вагон (до вагону)];

2) см. Лопнуть, Треснуть.

* * *

несов.; сов. - перес`есть

порука, зарука, запорука, поруки (р. порук), (письменное) рукоємство. В - ство (представлять, давать что) - на заруку, на (за)поруку (по)давати, (по)дати що. Под чьё -ство (занимать деньги) - за чиєю порукою. [Жид дає, але не инакше, як за порукою (Тобіл.)].

* * *

I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).

II. Пост -

1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;

2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.

* * *

почесний, поважний. -ный гражданин - почесний громадянин. -ный член, председатель - почесний член, голова. -ный титул, -ное звание - почесний титул, (мн.) гонори (-рів). -ная должность - почесний уряд. -ные знаки - відзнаки. -ная стража - почесна варта. -ное место - почесне місце, чільне місце. -ное место новобрачных на свадьбе - посад (-ду). Занимать -тное место - займати почесне, чільне місце, сидіти на почесному, на чільному місці, (образно) сидіти на покуті (собств. в красном углу). -ная свита - гоноровий почет. -ные гости - почесні, поважні гості.

* * *