-
1 жіноче відділення
( в'язниці) female cellblockУкраїнсько-англійський юридичний словник > жіноче відділення
-
2 жіноче царство
-
3 коротке жіноче пальто
-
4 жіноче
-
5 sorority
n1) жіноча організація; жіноче товариство; жіноча громада2) жіноче земляцтво (в університеті)3) амер. університетський жіночий клуб* * *nжіноча організація; жіноче товариство; жіноча громада; жіноче земляцтво ( в університеті) -
6 woman
n (pl women)1) жінкаlittle woman — маленька жінка, жіночка; дружинонька
young woman — молода жінка, дівчина
a woman of the world — умудрена досвідом жінка; світська жінка; заміжня жінка
a woman of pleasure — продажна жінка, куртизанка
a woman of the town (of the street) — вулична жінка, повія
the new woman — сучасна жінка; іст. емансипована жінка
there is a woman in it — тут замішана жінка, «шукайте жінку»
the strange woman — бібл. блудниця, розпусниця
woman's man — дамський догідник, зальотник
woman's reason — ірон. жіноче міркування, жіноча логіка
woman's wit — жіночий інстинкт, жіноча інтуїція
2) збірн. жінки, жіноча стать3) през. баба (про чоловіка)4) (the woman) типова жінка, втілення жіночності5) бібл., поет. дружина6) служниця; камеристка7) утриманка; коханкаold woman — баба, стара, старуха
woman chaser — амер., розм. бабій
* * *n; (pl women)1) жінкаlittle woman — маленька жінка ( про дівчинку); дівчинка ( моя) ( при зверненні до дівчини); ласк. дружинонька
single woman — незаміжня ( жінк)
the new woman — сучасна жінка; icт. емансипована жінка ( про суфражисткок)
a woman of fashion — світська жінка; модниця
a woman of the town /of the street (s)/ — повія
the strange woman — бібл. блудниця
a woman of the world — жінка, що знає людей та життя /навчена досвідом/; жінка, що знає, як треба поводитися; світська жінка
woman's wit — жіночий інстинкт, жіноча інтуїція
2) жінки, жіноча стать3) баба ( про чоловіка)4) ( the woman) типова жінка; втілення жіночності, жіночого начала5) дiaл. дружина; коханка; приятелька (юнака, чоловіка)6) жінка якої-н. професії ( в сполученнях)woman servant — домашня робітниця; служниця
7) робітниця; служницяold woman — стара жінка; бабуся; стара; моя стара ( про дружину); стара баба ( часто про чоловік)
-
7 chiffon
-
8 jigger
1. n1) виконавець джиги2) артист, що працює з маріонетками3) робітник, що промиває руду; сортувальник4) велосипед, мото-велосипед5) розм. хлопець; дивак6) гірн. відсаджувальна машина7) рад. трансформатор затухаючих коливань8) друк. позначка9) джигер (гольф)11) амер. випивка12) амер. мірча склянка для розливання спиртних напоїв13) ент. піщана блоха14) коротке жіноче пальто15) текст. роликова фарбувальна машина2. v1) судорожно сіпатися (про рибу на гачку)2) танцювати, ставши в коло* * *I n1) хлопець, тип2) робітник, який промиває руду; сортувальник3) aмep. мірний стаканчик для розливання спиртних напоїв (ємність близько 1, 5 унції)5) aмep. випивка6) велосипед, мотовелосипед8) гipн. відсаджувальна машина9) тex. струшувальний механізм10) = jig I 411) paд. трансформатор згасаючих коливань12) мop. хват-талі; виносна бізань13) пoлiгp. відмітка, мітка14) джигер ( коротка ключка- гольф)15) cл. підставка для київ ( більярд)II n1) той, хто танцює джигу2) артист, який працює з маріонетками; ляльководIII v2) танцювати, ставши в круг3) плутати, вносити плутанинуIV n; ент. V n -
9 sorosis
n1) (pl тж soroses) амер. жіноче товариство, жіночий клуб2) бот. складний плід* * *I n; (pl- ses); сл.жіноче товариство, жіночий клубII n; бот. -
10 topper
-
11 sorority
nжіноча організація; жіноче товариство; жіноча громада; жіноче земляцтво ( в університеті) -
12 пустить
пусти́ть1. (отпустить) lasi;liberigi (дать свободу);2. (впустить) enlasi;3. (позволить) permesi;4. (привести в движение) funkciigi;♦ \пустить слух kurigi famon;\пустить ко́рни enradikiĝi.* * *сов., вин. п.1) ( отпустить) soltar (непр.) vt, dejar libre; poner en libertad ( освободить); permitir vt ( разрешить)пусти́ть гуля́ть — dejar pasear
2) ( впустить) dejar entrar; dejar pasar ( пропустить)пусти́ть жить разг. — dar alojamiento, alojar vt
пусти́ть ноче́вать разг. — dejar pernoctar
пусти́ть жильцо́в — tomar inquilinos, alquilar vt
3) ( привести в движение) poner en marcha (en movimiento), hacer arrancar, hacer entrar en funcionamiento, echar a andarпусти́ть электроста́нцию — poner en marcha la central eléctrica
4) ( организовать движение транспорта) poner (непр.) vt, organizar el tráfico5) (выпустить - воду, пар, газ и т.п.) abrir (непр.) vtпусти́ть во́ду — abrir (dar) agua
6) (запустить; бросить) lanzar vt, tirar vtпусти́ть раке́ту — lanzar un cohete
пусти́ть зме́я — echar una cometa
пусти́ть стрелу́ — lanzar una flecha
пусти́ть ка́мнем в кого́-либо — tirar una piedra (apedrear) a alguien
пусти́ть ка́мень по воде́ — jugar a las tagüitas
пусти́ть фейерве́рк — lanzar fuegos artificiales
пусти́ть волчо́к — lanzar la peonza
7) ( о растении)пусти́ть ростки́ — brotar vi, retoñar vi, retallar vi, serpollar vi
пусти́ть ко́рни — echar raíces, arraigar vi (тж. перен.)
••пусти́ть в обраще́ние, в прода́жу — poner en circulación, en venta
пусти́ть слух — lanzar rumores
пусти́ть ло́шадь гало́пом — echar el caballo al galope
пусти́ть ко дну́ — echar a pique ( una embarcación)
пусти́ть по́езд под отко́с — (hacer) descarrilar un tren
пусти́ть себе́ пу́лю в лоб — pegarse un tiro (un balazo) en la frente, saltarse la tapa de los sesos
пусти́ть по́ миру — dejar sin camisa, reducir a la miseria, arruinar vt
пусти́ть всё пра́хом — echarlo todo a rodar
пусти́ть в расхо́д ( кого-либо) прост. — pasar por las armas, fusilar vt
пусти́ть петуха́ ( о певце) — soltar (dar) un gallo
пусти́ть кра́сного петуха́ — pegar fuego
пусти́ть козла́ в огоро́д погов. — meter el lobo en el redil (en la corraliza)
* * *сов., вин. п.1) ( отпустить) soltar (непр.) vt, dejar libre; poner en libertad ( освободить); permitir vt ( разрешить)пусти́ть гуля́ть — dejar pasear
2) ( впустить) dejar entrar; dejar pasar ( пропустить)пусти́ть жить разг. — dar alojamiento, alojar vt
пусти́ть ноче́вать разг. — dejar pernoctar
пусти́ть жильцо́в — tomar inquilinos, alquilar vt
3) ( привести в движение) poner en marcha (en movimiento), hacer arrancar, hacer entrar en funcionamiento, echar a andarпусти́ть электроста́нцию — poner en marcha la central eléctrica
4) ( организовать движение транспорта) poner (непр.) vt, organizar el tráfico5) (выпустить - воду, пар, газ и т.п.) abrir (непр.) vtпусти́ть во́ду — abrir (dar) agua
6) (запустить; бросить) lanzar vt, tirar vtпусти́ть раке́ту — lanzar un cohete
пусти́ть зме́я — echar una cometa
пусти́ть стрелу́ — lanzar una flecha
пусти́ть ка́мнем в кого́-либо — tirar una piedra (apedrear) a alguien
пусти́ть ка́мень по воде́ — jugar a las tagüitas
пусти́ть фейерве́рк — lanzar fuegos artificiales
пусти́ть волчо́к — lanzar la peonza
7) ( о растении)пусти́ть ростки́ — brotar vi, retoñar vi, retallar vi, serpollar vi
пусти́ть ко́рни — echar raíces, arraigar vi (тж. перен.)
••пусти́ть в обраще́ние, в прода́жу — poner en circulación, en venta
пусти́ть слух — lanzar rumores
пусти́ть ло́шадь гало́пом — echar el caballo al galope
пусти́ть ко дну́ — echar a pique ( una embarcación)
пусти́ть по́езд под отко́с — (hacer) descarrilar un tren
пусти́ть себе́ пу́лю в лоб — pegarse un tiro (un balazo) en la frente, saltarse la tapa de los sesos
пусти́ть по́ миру — dejar sin camisa, reducir a la miseria, arruinar vt
пусти́ть всё пра́хом — echarlo todo a rodar
пусти́ть в расхо́д ( кого-либо) прост. — pasar por las armas, fusilar vt
пусти́ть петуха́ ( о певце) — soltar (dar) un gallo
пусти́ть кра́сного петуха́ — pegar fuego
пусти́ть козла́ в огоро́д погов. — meter el lobo en el redil (en la corraliza)
* * *vgener. (âïóñáèáü) dejar entrar, (выпустить - воду, пар, газ и т. п.) abrir, (запустить; бросить) lanzar, (организовать движение транспорта) poner, (îáïóñáèáü) soltar, (ïðèâåñáè â äâè¿åñèå) poner en marcha (en movimiento), dejar libre, dejar pasar (пропустить), echar a andar, hacer arrancar, hacer entrar en funcionamiento, organizar el tráfico, permitir (разрешить), poner en libertad (освободить), tirar -
13 гендер
ГЕНДЕР - поняття, яке використовується для визначення соціокультурної форми існування статей: чоловік та жінка виступають не як природні визначення, а як соціокультурні феномени. Якщо стать визначається на основі тілесних, органічних та психофізіологічних ознак, то, на відміну від неї, Г. виводиться із соціальних, культурних та історичних особливостей людського буття. Розкриття залежності Г. від статі є однією з центральних проблем феміністичної теорії Е. волюція поняття Г. пройшла три етапи і відображає зміни в інтерпретації природи статі. Теоретичне розмежування понять Г. і статі вперше було здійснено антропологом М. Мід ("Секс і темперамент у трьох примітивних суспільствах", 1935). Г. тут виступає як сукупність соціокультурних ознак, яких набуває людська стать у певній культурі чи суспільстві. Стать розуміється як універсальна, усталена, природно визначена характеристика людини, тоді як Г. - специфічна форма існування статі у соціокультурному середовищі. Г. обіймає культурно вироблені стандарти статевої поведінки і самоідентифікації, статевих почуттів і потягів, міжстатевих відносин тощо. Другий етап розвитку поняття Г. започатковує праця Симони де Бовуар "Друга стать", що містить феміністичну критику поняття статі як природного феномена. Поняття Г. використовується для викриття соціальної дискримінації жінки та спростування її образу як істоти, що не відповідає загальнокультурному зразку (патріархальний стереотип). Соціокультурній інтерпретації піддається не лише Г., ай стать: Г. тлумачиться як ідея або конструкт (певна викрійка), відповідно до якої людське тіло вибудовується як чоловіче та жіноче, а стать розглядається як соціально витворена фікція, не оперта на природу. Такий підхід заперечує причинну залежність Г. від статі; Г. ототожнюється з актом статевого самовизначення і способом конституювання ідентичності. Ця позиція й на сьогодні залишається впливовою та поширеною у феміністичній теорії. Але від поч. 80-х рр. XX ст. окреслюється певне зрушення у тлумаченні Г. та статі. Новий підхід до рівності статей наголошує не на подібності чоловічого та жіночого, а на їх відмінностях. Переосмислення статі відбувається у напрямі визнання її природної заданості, але, на відміну від традиційного фемінізму, пряма залежність між статтю та Г. заперечується. Конкретна стать не обмежує коло різноманітних тендерних маніфестацій та самореалізацій особи. Г. у такому випадку представляє культурну редукцію унікального біологічного потенціалу жінки до її функцій, детермінованих суспільством О. собливого значення при цьому набуває поняття "вагітного тіла" (Зілла Айзенсестайн "Жіноче тіло й закон", 1988), яке заперечує законність існування єдиного гомогенного стандарту: здатність жіночого тіла бути вагітним не означає, що суть жінки зводиться до материнського тіла, вона лише вказує на відмінність В. икористовуючи поняття Г., сучасна феміністична теорія висунула тезу про багатостатевість людей та штучний характер їх гетеросексуальних відносин. Можливість теоретичної альтернативи феміністичним концепціям Г. містить позиція Фуко, для якого стать є таємницею, найбільш невловимим ноуменальним буттям, про яке нам відомо лише через Г. та потяги, котрі, в свою чергу, постійно тяжіють до статі як своєї субстанційності.О. Гомілко -
14 sleep out
sleep out а) спать на открытом воздухе It's so hot tonight, let's sleep outin the garden. б) жить не по месту работы (преим. о прислуге); быть приходящей(о няне и т. п.) There are two other servants who sleep out. в) спать, ноче-вать не дома Their children seem to sleep out nearly every night. г) проспатьto sleep oneself out выспаться Sometimes he feels that he would like to sleepout the rest of his days. -
15 недосыпать
I недосып`атьсм. недосыпать IIIII недосып`атьнесов.dormir poco (menos de lo suficiente), no dormirноче́й недосыпа́ть — no dormir por la nocheIII недос`ыпатьсов., вин. п.echar menos, no llenar del todo -
16 пустить
сов., вин. п.1) ( отпустить) soltar (непр.) vt, dejar libre; poner en libertad ( освободить); permitir vt ( разрешить)пусти́ть гуля́ть — dejar pasear2) ( впустить) dejar entrar; dejar pasar ( пропустить)пусти́ть жить разг. — dar alojamiento, alojar vtпусти́ть ноче́вать разг. — dejar pernoctarпусти́ть жильцо́в — tomar inquilinos, alquilar vt3) ( привести в движение) poner en marcha (en movimiento), hacer arrancar, hacer entrar en funcionamiento, echar a andarпусти́ть электроста́нцию — poner en marcha la central eléctrica4) ( организовать движение транспорта) poner (непр.) vt, organizar el tráfico5) (выпустить - воду, пар, газ и т.п.) abrir (непр.) vtпусти́ть во́ду — abrir (dar) agua6) (запустить; бросить) lanzar vt, tirar vtпусти́ть раке́ту — lanzar un coheteпусти́ть зме́я — echar una cometaпусти́ть стрелу́ — lanzar una flechaпусти́ть ка́мнем в кого́-либо — tirar una piedra (apedrear) a alguienпусти́ть ка́мень по воде́ — jugar a las tagüitasпусти́ть фейерве́рк — lanzar fuegos artificialesпусти́ть волчо́к — lanzar la peonza7) ( о растении)пусти́ть ко́рни — echar raíces, arraigar vi (тж. перен.)••пусти́ть в обраще́ние, в прода́жу — poner en circulación, en ventaпусти́ть слух — lanzar rumoresпусти́ть ло́шадь гало́пом — echar el caballo al galopeпусти́ть ко дну́ — echar a pique ( una embarcación)пусти́ть по́езд под отко́с — (hacer) descarrilar un trenпусти́ть себе́ пу́лю в лоб — pegarse un tiro (un balazo) en la frente, saltarse la tapa de los sesosпусти́ть все пра́хом — echarlo todo a rodarпусти́ть петуха́ ( о певце) — soltar (dar) un galloпусти́ть кра́сного петуха́ — pegar fuegoпусти́ть козла́ в огоро́д погов. — meter el lobo en el redil (en la corraliza) -
17 kandil gecesi
ка́ждая из четырёх мусульма́нских пра́здничных ноче́й - ночь открове́ния, ночь вознесе́ния, ночь зача́тия проро́ка Муха́ммеда, ночь рожде́ния Муха́ммеда -
18 досыпать
uyumak* * *I досып`атьнесов.; сов. - дос`ыпатьdaha (da) koymak; dökmek; doldurmak ( доверху)II досып`атьнесов.; сов. - досп`атьне досыпать — uykusuz kalmak, uykusunu alamamak
она́ неде́лями ноче́й не досыпала — haftalarca uykusuz kalırdı
-
19 female cellblock
-
20 female genital mutilation
ушкодження жіночих статевих органів, жіноче "обрізання"English-Ukrainian law dictionary > female genital mutilation
См. также в других словарях:
Ночевье — ср. местн. 1. Место для ночного сна или ночного отдыха; ночлег 1. (не у себя дома). 2. Остановка для сна на ночь; ночёвка 1., ночлег 2.. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Ночесь — нареч. обстоят. времени местн. В прошлую ночь. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Застеноче — Село Застеноче укр. Застіноче Страна УкраинаУкраина … Википедия
ночь — род. п. и, укр. нiч, род. п. ночи, блр. ноч, др. русск. ночь, ст. слав. ношть νύξ, болг. нощ, сербохорв. но̑ħ, род. п. но̏ħи, словен. nо̑č, род. п. nočȋ, чеш., слвц., польск. nос, в. луж. noc, род. п. nосу, н. луж. nос, полаб. nüс. И. е. основа… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
сей — сия, сие, также в составе слова сегодня; сию минуту, днесь, летось, осенесь, вёснусь, ночесь, ни с того, ни с сего; укр. сей, ся, се (сяя ж., сеє ср. р.), др. русск. сь, си, се, местоим. сии, сиɪа, сиɪе, также редуплицированное сьсь, сесь (часто … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
сеночи — сеночесь вчера вечером , болг. снощи, словен. snȯči. Из се (см.) и *noktьsi (см. ночесь) от ночь и сей. Ср. днесь (Мi. ЕW 297). •• [Сюда же сербохорв. синоħ; см. Шнеевайс, ZfPh, 10, 1957, стр. 300. – Т.] … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Тироль — (Tirol) принадлежащее к Цислейтанской части Австро Венгерской империи окняженное графство (gefürstete Grafschaft), с 1782 г. соединенное в одну административную область с Форарльбергом, который сам по себе представляет самостоятельную коронную… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Тонале — (Tonale) альпийский горный проход на границе Тироля и Италии (провинция Брешиа) на высоте 1884 м н. ур. моря, между Ортлерскими Альпами (на С) и горною группою Адамелло (на Ю), образует водораздел между Ноче (Noce) и Ольо (Oglio) и соединяет… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Эч — или Адиж (лат. Athesis, итал. Adige) самая большая после По река в Италии, вытекает из Решенского озера, расположенного (1494 м над уровнем моря) на Решеншейдеке (Коль де Реска) в Тироле, течет на юг по долине Верхний Винчгау до города Глурнс,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ночь — ночь, ночи, о ночи, в ночи, до ночи, за ночь; мы остановились там на ночь; несмотря на ночь, мы продолжали двигаться; с утра доночи; мн. ночи, ночей, ночам … Русское словесное ударение
ночь — ночь, ночи, ночи, ночей, ночи, ночам, ночь, ночи, ночью, ночами, ночи, ночах, ночи (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов