-
61 принадлежность
1) (кому) належність, приналежність (-ности) кому; (к чему) належність, приналежність до чого. [Належність до партії. Національна приналежність. Приналежність особи до того чи иншого (соціяльного) стану (Доман.)]. По -жности - куди (кому) належить(ся). [Віддати куди належить(ся)];2) власність (-ности); см. Собственность, Достояние. Эта земля составляет -ность города - ця земля є власність міста;3) (свойство) властивість (-вости) кого, чого. Тепло есть -ность огня - тепло є властивість вогню;4) (снасти, орудия, прибор) прилад (-ду), пристрій (-рою), приряд (-ду), знадіб (- добу), причандалля (-лля), (хозяйственная) надібок (-бка). -сти - приладдя, причандали (- лів), причандалля, справилля, знадіб'я, знадоби, надоби (-бів), приряддя, (обычно для ремесла) справа, припас (-су), майстерія, примусія, (хозяйственные) знадібок, надібок (- бку). [Знадіб до шиття (Л. Укр.). Уся шевська справа (майстерія). Гукни, щоб писар узяв каламар і всю свою справу. Пристрої ковальські люди рознесли (Кон.). Зараз цього не полагодю, бо припасу не маю: ні пилки, ні сокири (Звин.). Фотографічні причандали. Увесь надібок до печи вже маю, нічого не позичаю. Швацьке приладдя (приряддя). Усякі приряди малярські (Л. Укр.)]. Письменные -сти - приладдя до письма (до писання), писемне приладдя. Канцелярские -сти - канцелярське приладдя. Чайные -сти - приладдя (приряд, знадіб'я) до чаю. -сти куренья - курецьке знадіб'я. Типографские -сти - друкарська справа. Дорожные -сти - дорожня справа. Дом со всеми -тями - будинок з усім до його належитим;5) (атрибут власти, достоинства) клейнод (-да), приналежність (-ности). [Булава - клейнод гетьманський или приналежність влади гетьманської]. -сти власти - клейноди (- дів). [Возьміть мої отаманські клейноди (Шевч.)].* * *1) (кому-чему, к чему) нале́жність, -ності, принале́жність (кому-чому, до чого)по принадле́жности — за нале́жністю (за принале́жністю), куди́ ( куда) нале́жить, кому́ ( кому) нале́жить
2) ( о предмете) річ, род. п. ре́чі; ( для работы) прила́ддя; диал. зна́діб, -доба; ( припас) припа́с, -упринадле́жности — мн. ре́чі, род. п. рече́й; прила́ддя; зна́доби, -бів; припа́си, -сів
посте́льные принадле́жности — пості́льні ре́чі, по́стіль, -те́лі, посте́ля
принадле́жности костю́ма — убра́ння и убрання́
3) (неотъемлемое свойство, признак) [невід'є́мна] озна́ка4) (собственность, достояние) вла́сність, -ності, надба́ння, набу́ток, -тку -
62 продолжать
продолжить1) (в пространстве) продовжувати, продовжити, про(с)тягати, про(с)тяг(ну)ти. [Продовжити просту лінію до перетину її з колом];2) (во времени) продовжувати, продовжити, провадити (далі), вести далі, правити далі, (описат.) виводити далі нитку чого; см. Продлить. [Продовжувати раління (Звин.). Кращі умови життя продовжили його вік. Почав свою літературну кар'єру оповіданнями в реальних тонах, провадив її далі натуралістичною повістю (Єфр.). Виводить далі нитку кращих традицій українського письменства (Єфр.)]. -жать говорить, петь, читать, итти и т. д. - далі казати, далі співати, далі читати, далі йти и т. д. [Стиснув кулак і гірко казав далі (Крим.). Співали собі далі (Крим.)]. -жать работу - провадити далі роботу (працю), працювати далі. -жать разговор - провадити, вести далі розмову, розмовляти далі. -жать говорить, -жать речь - провадити (правити), вести далі, казати далі. [«Входжу я до хати», - провадив далі Свирид (Коцюб.). Рустем вів далі (Коцюб.). Спокійно править далі (Л. Укр.)]. -жать путь - іти далі, продовжувати дорогу. -жать войну - провадити далі війну. -жать своё - провадити (правити) своє. [Хоч що хоч йому, а він таки своє провадить (Київщина)]. -жить век - продовжити, протягти віку кому (см. Продлить). -жить срок - продовжити, протягти термін, речінець (см. Продлить). Продолженный - продовжений, про(с)тягнений и про(с)тягнутий; проведений далі, прокладений далі.* * *несов.; сов. - прод`олжитьпродо́вжувати, продо́вжити -
63 прохлаждаться
прохладиться1) прохолоджуватися, бути прохолодженим, охолоджуватися, бути охолодженим, вихолоджуватися, бути вихолодженим;2) прохолоджатися и прохолоджуватися, прохолодитися, охолоджатися и охолоджуватися, охолодитися;3) -ждаться (жить в неге) - розкошувати, гулі справляти, вигулюватися, відпочивати.* * *несов.; сов. - прохлад`иться1) ( охлаждаться) прохоло́джуватися и прохолоджа́тися, прохолоди́тися2) (несов.: медленно, неторопливо делать что-л.) бари́тися, га́ятися, не ква́питися; ( с прохладцей) роби́ти спрокво́ла́ (спрокво́лу, не ква́плячись, з холодко́м)3) (несов.: жить в довольстве) розко́шувати; ( бездельничать) байдикува́ти, би́ти ба́йдики (баглаї́), дармува́ти -
64 растревоживать
несов.; сов. - растрев`ожить1) розтриво́жувати, -жую, -жуєш, розтриво́жити; (сов.: встревожить) стриво́жити; ( беспокоить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, стурбува́ти, розтурбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, розтурбува́ти; ( тормошить) розбу́ркувати, -кую, -куєш, розбу́ркати\растревоживать жить мураве́йник — розворуши́ти мура́шник
\растревоживать жить се́рдце — розтриво́жити се́рце
2) ( рану) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); см. растравлять 1) -
65 согласие
1) зго́да; (лад, миролюбие) зла́года, лад, -у, ла́года, диал. зла́да; ( единодушие) односта́йність, -ності; (соглашение, взаимная договорённость) порозумі́нняв знак \согласие сия — см. знак 1)
в слу́чае ва́шего \согласие сия — у ра́зі ва́шої зго́ди, якщо́ ви бу́дете зго́дні, якщо́ ва́ша зго́да
в \согласие сии с чем — згі́дно з чим
жить в \согласие сии с кем — см. жить 1)
изъявля́ть, изъяви́ть \согласие сие — дава́ти, да́ти зго́ду, пого́джуватися, пого́дитися
молча́ние — -знак
\согласие сия — мовча́ння - знак зго́ди
по о́бщему сию — за спі́льною (зага́льною) зго́дою
прийти́ к \согласие сию — дійти́ зго́ди, прийти́ до зго́ди
с ва́шего \согласие сия — за ва́шою зго́дою
\согласие сие с мне́нием — зго́да (згі́дність) з ду́мкою (з поглядом)
2) ( гармония) гармоні́йність, гармоні́чність; (звуков) суголо́сся, суголо́сність -
66 средство
1) за́сіб, -собу; ( способ) спо́сіб; диал. ярмі́с, -увсе́ми \средство вами — уся́ким спо́собом, уся́кими (всіля́кими, всіма́) спо́собами, всіма́ за́собами; изы́скивать
\средство ва — добира́ти (прибира́ти) спо́собу (спо́собів)
пусти́ть в ход все \средство ва — ужи́ти всіх за́собів (за́ходів)
2)\средство ва — (мн.: предметы, приспособления) за́соби, -бів
\средство ва произво́дства — за́соби виробни́цтва
\средство ва передвиже́ния — за́соби пересува́ння
3)\средство ва — (мн.: ресурсы - денежные) ко́шти, -тів, кошт, -у; (деньги, материальные ценности) спромо́жність, -ності, спромо́га; ( состояние) доста́ток, -тку, доста́тки, -ків; ( к жизни) за́соби
жить на свои́ \средство ва — жи́ти на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, на свій кошт)
жить не по \средство вам — жи́ти невідпові́дно до свої́х доста́тків
собра́ться со \средство вами — спромогти́ся
\средство ва существова́ния — за́соби [до] існува́ння
челове́к со \средство вами — люди́на з доста́тком
-
67 Набегом
нрч. набігом, наскоком, (урывкой) уривками. [Такий дощ, що набігом іде - де набіжить, де перестане, де узнов набіжить (Переясл.)]. -
68 Немочься
безл. гл.1) нездужатися. Ему -тся - він нездужає, йому нездужається. Ему тогда -моглось - він тоді нездужав, йому тоді нездужалося;2) не можна, не сила, не вільно; срв. Нельзя. И хочется, да -тся - і хочеться (кортить), та не можна (не вільно). Неправдою жить не хочется, правдою жить -тся - неправдою жити не охота, а правдою - незмога (нема змоги); до неправди неохота, а до правди немогота. -
69 Подлагать
подложить1) підкладати, під(і)класти (о мн. попідкладати), підкидати, підкинути (о мн. попідкидати). [Підкладати подушки під боки. Підкинули дитину]. -жить свинью - візка підвезти, стільця підставити;2) (прибавлять) докладати, докласти и доложити, підкидати, підкинути, докидати, докинути. [Підкинь вугілля до печи];3) -жить чем-н. - підбивати, підбити, викладати, викласти. [Підбили чумарку баранцями. Низ брусами виклали, а тоді підлогу вистелили]. Подложенный -1) підкладений; підкинутий. - нный ребёнок - підкинута дитина, підкидько;2) докинутий, докиданий;3) підбитий, викладений. См. Подкладывать. -
70 заутюживать
техн., несов. заутю́живать, сов. заутю́житьзапрасо́вувати, запрасува́ти -
71 обнаруживать
-
72 отакелаживать
техн., несов. отакела́живать, сов. отакела́житьотакела́жувати, отакела́жити -
73 отволаживать
-
74 отутюживать
техн., несов. отутю́живать, сов. отутю́житьвідпрасо́вувати, відпрасува́ти -
75 перемножать
матем., несов. перемножа́ть, сов. перемно́житьмно́жити, помно́жити, перемножа́ти, перемно́жити -
76 переутюживать
-
77 подутюживать
техн., несов. подутю́живать, сов. подутю́житьпідпрасо́вувати, підпрасува́ти -
78 приутюживать
техн., несов. приутю́живать, сов. приутю́житьпригла́джувати, пригла́дити; ( утюгом - ещё) припрасо́вувати, припрасува́ти -
79 размножать
матем., техн., физ., несов. размножа́ть, сов. размно́житьрозмно́жувати, розмно́жити -
80 разутюживать
техн., несов. разутю́живать, сов. разутю́житьрозпрасо́вувати, розпрасува́ти; ( разглаживать) розгла́джувати, розгла́дити
См. также в других словарях:
житьё — житьё, я … Русский орфографический словарь
ЖИТЬ — ЖИТЬ, живать, о предмете одушевленном, существовать, быть, быть живым или в живых; ·противоп. умереть, быть мертвым. Человек живет телом на земле, духом на небесах. О растении: расти, не вянуть, не усыхать. | О человеке пребывать где, обитать,… … Толковый словарь Даля
жить — глаг., нсв., ??? Морфология: я живу, ты живёшь, он/она/оно живёт, мы живём, вы живёте, они живут, живи, живите, жил, жила, жило, жили, живущий, живший, живя 1. Жить означает существовать, быть живым. Жить долго. | Он жил сто лет. | Рыбы не могут… … Толковый словарь Дмитриева
ЖИТЬ — ЖИТЬ, живу, живёшь, прош. вр. жил, жила, жило, с отриц.: не жил, не жила, не жило, несовер. 1. без доп. О человеке и животном: Находиться в процессе жизни, существовать. Ему недолго остается жить. Пушкин жил около 38 лет. || О растении: расти, не … Толковый словарь Ушакова
жить — Проживать, пребывать, жительствовать, обитать, населять, ютиться, гнездиться, квартировать, зимовать; век вековать (коротать), прозябать, коснеть; благоденствовать, долгоденствовать; здравствовать, существовать, быть в живых (прот. : );… … Словарь синонимов
ЖИТЬЁ — ЖИТЬЁ, я, ср. (разг.). 1. То же, что жизнь (в 3 знач.). Привольное ж. Не ж. тебе здесь! (не сможешь, не будешь жить). 2. кому. Хорошая, приятная жизнь. Ж. нам будет в деревне! 3. Нахождение, пребывание где н., проживание. Место, удобное для житья … Толковый словарь Ожегова
житьё — и житие. В знач. «условия существования, жизненный уклад» житьё, род. житья. Деревенское житьё. Привольное житьё. Не житьё а мука. В знач. «жизнеописание какого либо святого, подвижника; их жизнь и деяния» житие, род. жития, твор. житием, предл.… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Жить — фильм Акиры Куросавы 1952 года. Жить фильм Чжана Имоу 1994 года. Жить фильм 2010 года. Жить фильм Василия Сигарева 2012 года … Википедия
жить — живу, живёшь; жил, ла, жило (с отриц.: не жил, не жила, не жило, не жили и не жил, не жило, не жили); живя; нсв. 1. Существовать, быть живым. Ж. долго. Жил сто лет. Рыбы не могут ж. без воды. Цветы не могут ж. в темноте. После операции он жил… … Энциклопедический словарь
ЖИТЬЁ — ЖИТЬЁ, житья, мн. нет, ср. (разг.). 1. То же, что жизнь в 7 знач. Житье его плохое. 2. Действие по гл. жить в 3 знач. Надоело вечное житье на чужой счет. 3. Обитание, проживание. Дом, вполне готовый для житья. ❖ Житья нет от кого чего (разг.)… … Толковый словарь Ушакова
ЖИТЬ — ЖИТЬ, живу, живёшь; жил, жила, жило; с отрицанием: не жил и не жил, не жила, не жило и не жило, не жили и не жили; несовер. 1. Существовать, находиться в процессе жизни, бытия. Жил сорок лет. Цветок не может ж. без солнца. Ж. поживать (жить, не… … Толковый словарь Ожегова
