-
1 lodes
жилижилыобитали -
2 veins
жилижилыобитали -
3 lodes
жилижилыобитали -
4 veins
жилижилыобитали -
5 veiny
{'veini}
1. с жилки
2. жилест, с издути жили* * *{'veini} а 1. с жилки; 2. жилест, с издути жили.* * *жилест;* * *1. жилест, с издути жили 2. с жилки* * * -
6 housing
Ⅰhousing [ˊhaυzɪŋ]2. n1) собир. жили́ща, дома́, жильё2) снабже́ние жили́щем; жили́щный вопро́с3) жили́щное строи́тельство4) укры́тие, убе́жище5) ни́ша; вы́емка; гнездо́; паз6) тех. ко́рпус, стани́на; кожу́х, футля́р7) стр. тепля́к8) attr.:a housing list спи́сок кандида́тов на пра́во получе́ния кварти́р в муниципа́льных дома́х
;housing estate жило́й масси́в
Ⅱhousing [ˊhaυzɪŋ] nпопо́на; вальтра́п ( часть сбруи) -
7 stinging
{'stiŋiŋ}
1. който жили/пари/смъди/причинява силна болка
2. прен. язвителен, злъчен, хаплив* * *{'stinin} а 1. който жили/пари/смъди/причинява силна болка;* * *хаплив; язвителен; жлъчен;* * *1. който жили/пари/смъди/причинява силна болка 2. прен. язвителен, злъчен, хаплив* * * -
8 veined
{'veind}
a (покрит) с жили/жилки, набразден (като) с жилки* * *{'veind} а (покрит) с жили/жилки; набразден (като) с жилки.* * *a (покрит) с жили/жилки, набразден (като) с жилки* * * -
9 striated
{'straieitid}
1. a анат., зоол., бот. на ивици/резки, набразден
2. геол. с/образуващ жили
3. арх. с вертикални жлебове/канелюри* * *{'straieitid} а анат., зоол., бот. на ивици/ резки; набразде* * *a набразден;striated; а анат., зоол., бот. на ивици/ резки; набразден; 2. геол. с/образуващ жили;* * *1. a анат., зоол., бот. на ивици/резки, набразден 2. арх. с вертикални жлебове/канелюри 3. геол. с/образуващ жили* * * -
10 Yuma
I 1.1) юмаИндейское племя, населявшее земли в районе рек Колорадо [ Colorado River] и Хила [ Gila River] и на юго-западе Аризоны, в Калифорнии, а также в Мексике; в конце XVIII в. насчитывало 3 тыс. человек. Индейцы племени отличались храбростью и физической красотой, жили кланами, которые назывались именами животных. Традиционно занимались сельским хозяйством; зимой жили в "земляных домах" [ earth lodge]. Господствовал патриархат. Вождь в основном играл роль духовного наставника, в войне не участвовал. Воевали с племенами пима [ Pima] и марикопа [ Maricopa]. Первые контакты с европейцами относятся к 1701; попытки обращения в христианство, предпринимавшиеся испанскими миссионерами, не увенчались успехом. После создания американцами в 1850 форта Юма [Fort Yuma, Yuma II] практически прекратили заниматься выращиванием традиционных культур (кукурузы, бобов, тыквы) и передали земли властям. К 1910 численность племени составляла около 850 человек. В 1991 в резервации Форт-Юма [Fort Yuma Reservation], расположенной в штатах Калифорния и Аризона, жили около 3 тыс. индейцев юма2.Относится к юмской ветви [ Yuman]IIГород на крайнем юго-западе штата Аризона, у слияния рек Хила [ Gila River] и Колорадо [ Colorado River] на границе с Калифорнией. 77,5 тыс. жителей (2000). Торговый центр сельскохозяйственного района. Популярный зимний курорт. В пригороде испытательный полигон [Yuma Proving Ground] и авиабаза морской пехоты [Yuma Marine Corps Air Station]. Международный аэропорт [Yuma International Airport]. Первыми поселениями на месте города были две испанские католические миссии, созданные в 1779. Переправа через р. Колорадо [Yuma Crossing] в этом месте сокращала путь в Калифорнию в период "золотой лихорадки" [ Gold Rush] 1848; в 1850 недалеко от миссий был создан американский военный форт Юма [Fort Yuma]. Город основан в 1854 под названием Колорадо-Сити [Colorado City], в 1862 переименован в Аризона-Сити [Arizona City]; современное название с 1873. В 1877 через город прошла ветка железной дороги "Сазерн Пасифик" [Southern Pacific Railroad]. Среди достопримечательностей историческая часть города и старая тюрьма [Old Territorial Jail] (1876). В феврале здесь проводится родео [Silver Spurs Rodeo, rodeo] -
11 Grub-street
ˈɡrʌbstri:t сущ.;
разг.
1) журнальные компиляторы, писаки (по названию улицы в Лондоне, где в XVII-XVIII вв. жили бедные литераторы)
2) дешевка, литературная халтура (тж. Grub-street writings)(историческое) Граб-стрит (улица в Лондоне) журнальные компиляторы, писаки;
литературная богема - * hack писака, литературный поденщик;
бумагомаратель, щелкопер дешевые компиляции - * work халтураGrub-street разг. дешевые компиляции (тж. Grub-street writings) ~ разг. журнальные компиляторы, писаки (от названия улицы в Лондоне, где в XVII - XVIII вв. жили бедные литераторы)Большой англо-русский и русско-английский словарь > Grub-street
-
12 cart
kɑ:t
1. сущ.
1) телега;
повозка;
подвода to draw/pull a cart ≈ тянуть, тащить повозку to push a cart ≈ толкать повозку a cart creaks and lumbers ≈ повозка скрипит и громыхает Cars are prohibited, so transportation is by electric cart or horse and buggy. ≈ Телегам тут ездить запрещено, так что приходится пользоваться другим транспортом. Syn: waggon, telega
2) рессорный экипаж (для быстрой езды на запряженной лошади) Syn: spring-cart
3) амер. (ручная) тележка;
тачка shopping cart ≈ хозяйственная сумка на колесиках ∙ to put the cart before the horse ≈ начинать не с того конца (дословно: ставить телегу впереди лошади)
2. гл.
1) ехать на телеге;
везти в телеге
2) перен. уносить;
уводить;
забирать (тж. to cart off, to cart away) (обычно бесцеремонно или силой) they carted him off to jail ≈ они забрали его в тюрьму After both their parents died, one of their father's relatives carted off the entire contents of the house. ≈ После смерти их родителей один из родственников отца вывез все содержимое дома. Syn: take away, remove
3) сл. "кинуть", обмануть, бросить на произвол судьбы They had lived in camp according to the promised scale of pay, with the result that they lived beyond their means. To use an Army expression 'They were properly carted'. ≈ Они жили в лагере в соответствии с обещанным размером выплат, но на деле оказалось, что они жили не по средствам. Используя армейское выражение,"их просто кинули". телега;
попозка;
двуколка тележка;
тачка (устаревшее) экипаж;
колесница;
- Phoebus' C. колесница Феба карт, гоночный микроавтомобиль > in the * в затруднительном положении;
> to put the * before the horse делать или понимать шиворот-навыворот;
принимать причину за следствие;
впрягать телегу перед лошадью ехать в телеге везти в телеге (историческое) возить в тачке cart ехать, везти в телеге ~ телега;
повозка;
подвода;
тележка;
двуколка;
Whitechapel cart легкая рессорная двуколка ~ attr.: ~ house экипажный сарай;
to put the cart before the horse начинать не с того конца;
делать (что-л.) шиворот-навыворот;
принимать следствие за причину ~ attr.: ~ house экипажный сарай;
to put the cart before the horse начинать не с того конца;
делать (что-л.) шиворот-навыворот;
принимать следствие за причину in the ~ разг. в затруднительном положении ~ attr.: ~ house экипажный сарай;
to put the cart before the horse начинать не с того конца;
делать (что-л.) шиворот-навыворот;
принимать следствие за причину ~ телега;
повозка;
подвода;
тележка;
двуколка;
Whitechapel cart легкая рессорная двуколка -
13 house
house1. n [haυs, pl ˊhaυzɪz]1) дом; жили́ще; зда́ние2) религио́зное бра́тство; монасты́рь3) ко́лле́дж университе́та; пансио́н при шко́ле4) семья́, род; дом, дина́стия5) дом; семья́; хозя́йство;to keep house вести́ хозя́йство
;to keep the house сиде́ть до́ма
6) (торго́вая) фи́рма7) (the H.) разг. (ло́ндонская) би́ржаa parliament of two houses двухпала́тный парла́мент
;lower house ни́жняя пала́та
;upper house ве́рхняя пала́та
;H. of Commons пала́та о́бщин
;H. of Lords пала́та ло́рдов
;H. of Representatives пала́та представи́телей, ни́жняя пала́та конгре́сса США
;third house амер. разг. кулуа́ры конгре́сса
;to enter the H. стать чле́ном парла́мента
;to divide the house парл. провести́ поимённое голосова́ние
9) теа́тр; пу́блика, зри́тели;appreciative house отзы́вчивая пу́блика, аудито́рия
;to bring down the (whole) house вы́звать гром аплодисме́нтов
;full house аншла́г
10) представле́ние; сеа́нс;the first house starts at five o'clock пе́рвый сеа́нс начина́ется в пять часо́в
11) гости́ница, постоя́лый двор12) амер. борде́ль13) (the H.) ист. разг. рабо́тный дом14) мор. ру́бка15) attr. дома́шний, ко́мнатный◊house and home дом, дома́шний ую́т
;on the house за счёт предприя́тия, беспла́тно
;a drink on the house беспла́тная вы́пивка
;to set ( или to put) one's house in order привести́ в поря́док свои́ дела́
;а) бы́стро и легко́;б) успе́шно, прекра́сно2. v [haυz]1) предоставля́ть жили́ще; обеспе́чивать жильём2) посели́ть, приюти́ть3) воен. расквартиро́вывать4) жить ( в доме)7) вмеща́ть(ся), помеща́ть(ся) -
14 indigenous peoples
первобытные люди; люди, которые живут или жили в обществах, не имеющих государственных образований.* * *первобытные люди; люди, которые живут или жили в обществах, не имеющих государственных образований. -
15 native peoples
коренные (экосистемные) народы; народы, которые на определенной территории жили в тесном взаимодействии с природной средой, до того как они были лишены своих характерных социокультурных качеств в результате колонизации.* * *коренные (экосистемные) народы; народы, которые на определенной территории жили в тесном взаимодействии с природной средой, до того как они были лишены своих характерных социокультурных качеств в результате колонизации. -
16 basset
1. n1) такса (порода собак)2) геол. вихід на поверхню пласта (жили)2. v геол.виходити на поверхню (про пласт, жилу)* * *I n II n; геол. III v; геол. -
17 bulge
1. n1) випуклість, опуклістьbulge of a curve — опуклість (горб) кривої
2) мор. протимінне пристосування3) перевага4) розм. підвищення курсу на біржі; роздування цін5) тимчасове збільшення обсягу (кількості)6) збільшення народжуваності7) військ. виступ, клин8) гірн. роздув (жили);!, v1) випинатися, виступати; випирати2) деформуватися3) роздуватися, бути натоптаним вщерть (про лантух тощо)to bulge for the door — амер. кинутися до дверей
bulge in — амер. удертися
bulge out — амер. дременути, накивати п'ятами
* * *I n1) опуклість2) = bilge I 1, 33) cл. перевага4) підвищення курсу на біржі; здуття цін5) тимчасове збільшення обсягу або кількості; збільшення народжуваності ( у певний період)6) вiйcьк. виступ, клин7) гipн. спучування, роздув ( пласта або жили)8) мop. протимінна наробка, протимінне стовщенняII v1) випинатися, видаватися; випирати; випинати3) роздуватися, бути набитим до краю (про мішок, гаманець) -
18 jump
1. n1) стрибокhigh (long, pole) jump — стрибок у висоту (у довжину, з жердиною)
standing (running) jump — стрибок з місця (з розбігу)
2) різке підвищення3) здригання; сіпання; дрижання4) мед. хорея, віттова хвороба5) розм. біла гарячка6) раптове підвищення води7) геол. дислокація жили8) ав., розм. переліт9) амер., друк. продовження, перенесення на іншу сторінку10) різкий перехід, розрив11) розм. перевага12) спорт. наскок; зіскок (із снаряда)◊ to have (to get) the jump in smth. (on smb.) — мати перевагу в чомусь (перед кимсь)
◊ from the (very) first jump — з самого початку
◊ on (upon) the jump — дуже зайнятий; в русі, на ногах; меткий
◊ jump jet — джаміджет (літак з вертикальним зльотом)
2. adj1) що збігається; збіжний2) рівний3) точний4) швидкий (про музику)◊ jump ball — спірний м'яч (баскетбол)
◊ jump bid — карт. більша від потрібної ставка, щоб збільшити ставку партнера
3. v1) стрибати, скакати; плигати2) скочити, зірватися (на ноги)3) здригатися4) перестрибувати, перескакувати, пропускати (тж jump over)5) примусити (спонукати) стрибати6) трясти7) підніматися, підскакувати (про ціну, температуру)8) підвищувати, піднімати (ціни)9) сіпати, нити (про зуб)10) збігатися, узгоджуватися11) розм. накидатися; обвинувачувати; лаяти13) тікати; рятуватися втечею14) кін. зміщатися, викривлятися (про зображення на екрані)15) тех. зварювати впритул16) гірн. бурити вручну17) амер., друк. продовжувати на наступній сторінці (про оповідання)◊ to jump at an offer — ухопитися за пропозицію
◊ to jump at conclusions — робити передчасні висновки
◊ to jump on (upon) smb. — несподівано накидатися на когось; обвинувачувати, лаяти когось
□ jump about — підстрибувати, підскакувати; метушитися
□ jump at — накидатися на; обіймати (когось); перен. ухопитися за (пропозицію)
□ jump down — зіскочити, сплигнути; допомогти зстрибнути
□ jump in — ускочити
□ jump off — зіскочити; військ. починати атаку
□ jump on — несподівано накинутися на (когось)
□ jump up — підскочити; скочити, зірватися з місця
◊ to jump a claim — незаконно захопити чужу власність
◊ to jump at the bait — попастися на гачок
◊ to jump over the broomstick — одружитися без шлюбного обряду
◊ to jump over the moon — бути у збудженому стані
◊ to jump out of one's skin — бути у нестямі
◊ to jump the gun — розм. розпочати до сигналу (до належного часу) (перегони тощо)
◊ to jump the queue — пройти (дістати) без черги
◊ to jump to it — вживати рішучих заходів; поспішати
◊ to jump the track — амер. опинитися на хибному шляху
◊ to be jumped into smth. — бути утягнутим у щось оманою
* * *I n1) стрибокhigh [long, pole] jump — стрибок у висоту [у довжину, з жердиною]
closed jump — "закритий" стрибок піруетом ( фігурне катання)
jump airplane — стрибок в "лібелу" ( фігурне катання)
diving jump — стрибок перекидним способом ( легка атлетика); раптовий підйом
jump in prices — різке підвищення цін; cпopт. зіскок; наскок ( на снаряд)
jump dismount — зіскок зі снаряда ( гімнастика); стрибок з парашутом (тж. parachute jump)
2) здригання3) pl ( the jumps) тремтіння; посмикування; нервове збудження; хвилювання, страх5) aмep. ( вихідна) перевага6) cл. вечірка з танцями7) cл. музика свінг9) гeoл. дислокація жили; гipн. скидання10) aв.; жapг. переліт11) вiйcьк. кут вильоту12) aмep.; пoлiгp. продовження, перенесення на іншу сторінку13) обч. передача управління15) неприст. статевий актII a; муз.швидкий ( про музику); у стилі свінгуIII v1) стрибати, скакати; стрибати з екардиною2) підхоплюватися (тж. to jump up); здригатися3) перестрибувати (тж. jump over); проскакувати, робити пропуски ( про друкарську машинку)5) змусити стрибати; трясти6) підскакувати (про ціну.); підвищувати ( ціни); кapт. підвищувати гру, оголошену партнером, ( бридж)7) смикати, нити ( про зуб)8) збігатися, узгоджуватися9) брати (шашку, шахову фігуру)10) cл. накидатися; лаяти, обвинувачувати ( кого-небудь)11) cл. бігти, рятуватися втечею12) порушувати; діяти на порушення закону, правила e т. п.to jump the queue — дістати ( що-небудь) або пройти ( куди-небудь) без черги
13) кiнo зміщатися, спотворюватися ( про зображення на екрані)14) тex. зварювати впритул15) тex. розковувати, осаджувати метал16) гipн. бурити вручну17) aмep.; пoлiгp. продовжувати на іншій сторінці18) icт., пoeт. ризикувати19) to jump at smth охоче приймати що-небудь; ухопитися за що-небудь20) to jump at smb кинутися до кого-небудь; обіймати кого-небудь21) to jump (up) on smb лаяти, звинувачувати кого-небудь; зненацька накидатися на кого-небудьto jump to it — квапити; вживати рішучих заходів
-
19 kink
1. n1) тех. петля, вузол; перекручення, загин, перегин, згин2) заскок; звихнення; дивацтво, чудацтво; примха3) гірн. відхилення жили4) розм. новацтво, удосконалення5) судома, судорога6) pl розм. дефекти, неполадки (у механізмі тощо)7) приступ кашлю (сміху)2. v1) утворювати петлю3) чудити, дуріти; дивачити4) задихатися (від кашлю тощо)* * *I n1) тex. петля, вузол; загин, перегин ( дроту або кабелю); перекручування2) кучерявість ( волосся); завиток, завитки ( волосся)3) заскок, вивих; виверт, примха, чудність, дивність; cл. збоченість4) нововведення, удосконалення5) pl неполадки, дефекти (у конструкції, механізмі)6) мeд. розтягнення м'язів; кривошия7) гipн. відхилення жилиII v2) загинати, скручувати, закручувати, перекручувати; загинатися, вигинатися, скручуватися, кучерявитися ( про волосся)3) дуріти, чудити -
20 random
1. n1) поспіх, квапливість; гонкаat random — навмання, наздогад
to speak at random — говорити, що спаде на думку
2) геол. напрям січної жили2. adjзроблений (сказаний, вибраний) навмання (наздогад); випадковий; непродуманийrandom bullet — сліпа (випадкова) куля
random reading — безладне читання; читання усього, що потрапить під руку
* * *I n2) гeoл. напрямок січної жилиII a1) зроблений або сказаний навмання; випадковий; непродуманий; безладний; довільний; обраний навмання2) тeкcт. неорієнтований ( про волокно)
См. также в других словарях:
жили́ца — жилица … Русское словесное ударение
Жили — название населённых пунктов: Белоруссия Жили деревня в Ивьевском районе Гродненской области. Россия Жили деревня в Батецком районе Новгородской области … Википедия
Жили-были старик со старухой (фильм) — Жили были старик со старухой Жили были Жанр драма Режиссёр Григорий Чухрай Автор сценария Юлий Дунский … Википедия
Жили-были старик со старухой — Жили были старик со старухой … Википедия
Жили три холостяка (фильм) — Жили три холостяка Жанр комедия Режиссёр Михаил Григорьев В главных ролях Борис Чирков Михаил Поляк Владимир Носик Всеволод Абдулов … Википедия
Жили были… первооткрыватели — Жили были... первооткрыватели Il était une fois... les Découvreurs Тип анимация Жанр Научно познавательный, исторический Режиссёр Альбер Барийе … Википедия
Жили, жили, да и жилы порвали. — Жили, жили, да и жилы порвали. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Жили три холостяка — Жанр Комедия Режиссёр Михаил Григорьев В главных ролях Кинокомпания Мосфильм Страна СССР … Википедия
жили́чка — жиличка, и; р. мн. чек … Русское словесное ударение
ЖИЛИ ТРИ ХОЛОСТЯКА — «ЖИЛИ ТРИ ХОЛОСТЯКА», СССР, МОСФИЛЬМ, 1973, цв., 133 мин. Музыкальная комедия. По мотивам водевиля Владимира Дыховичного «Свадебное путешествие». Аспиранты океанологи, пытаясь спасти друг друга от брачных союзов, клянутся во имя науки остаться… … Энциклопедия кино
ЖИЛИ-БЫЛИ СТАРИК СО СТАРУХОЙ — «ЖИЛИ БЫЛИ СТАРИК СО СТАРУХОЙ», СССР, МОСФИЛЬМ, 1964, ч/б, 139 мин. Деревенская киноповесть. Случился в деревне пожар и старики лишились на склоне лет крова. Новый дом строить нет ни сил, ни желания. И тогда решили они поехать в заполярную Ужму,… … Энциклопедия кино
