-
1 concuss
спонукати, примушувати ( шляхом залякування або насильства) -
2 induce
спонукати, намовляти; примушувати; схиляти ( до злочину); залучати; викликати- induce breach of contract
- induce madness
- induce to a crime -
3 urge
спонукати, намовляти, наполягати, закликати -
4 bestir
vпробуджувати; спонукати до дії* * *vпробуджувати, спонукати до дії -
5 energize
v1) збуджувати (пробуджувати) енергію; спонукати до дії2) проявляти енергію3) тех. живити енергією4) ел. ставити під напругу* * *v1) збуджувати, пробуджувати енергію; спонукати до дії3) тex. живити енергією4) eл. (по) ставити під напругу -
6 move
1. n1) рух; зміна місцяon the move — у русі; на марші; на ходу
to make a move towards smb., smth. — рушити (кинутися) до когось, чогось
2) хід (у грі)3) військ. перекидання, пересування4) вчинок; крок; акція5) переїзд (на іншу квартиру)6) пропозиція2. v1) рухати, пересувати, переміщати2) рухатися, пересуватися, перемішатися3) ворушити; рухати4) ворушитисяdon't move! — стій!, ні з місця!
5) робити хід, ходити (у грі)6) діяти, вживати заходів; приводити в рух7) маніпулювати; управляти8) розвиватися (про події)9) іти, просуватися11) хвилювати, зворушуватиto move smb. deeply — глибоко схвилювати когось
12) бути спонукуваним13) спонукати, примушуватиto move smb. to do smth. — спонукати когось робити щось
14) доводити (до певного стану)to move smb. to anger — розсердити когось
15) вносити (пропозицію); робити заяву16) клопотатися, прохати17) примушувати діяти18) продавати19) продаватися, мати попитmove about — а) переходити, переїжджати з місця на місце; б) переносити, перевозити, переставляти з місця на місце
move aside — а) відсуватися, відходити вбік; відхилятися; б) відсувати
move away — а) від'їжджати; б) відсуватися; в) відсувати
move back — а) відходити, відсуватися, подаватися назад; б) відсувати, переставляти назад
move down — а) опускатися, спускатися; б) опускати, спускати
move forward — рухатися (просуватися) уперед
move in — а) в'їжджати (у квартиру); б) входити, заходити (у зал); в) всувати
move off — а) іти геть; відходити; від'їжджати
the train is moving off — поїзд відходить; б) відсувати
move on — іти далі, продовжувати рух
move on! — проходьте!, не затримуйтеся!
move over — відсунутися, відсторонитися
move round — а) обертатися, повертатися назад; б) обертатися (навколо себе); в) крутити, обертати
move up — а) підсунутися; б) підсунути; в) просунути
to move heaven and earth — зробити все можливе, докласти усіх зусиль
* * *I [muːv] n1) рух; зміна положення, місця; вiйcьк. перекидання; пересування; перевезення, транспортування ( продукції в межах підприємств)3) переїзд (на іншу квартиру, в інше місце)4) вчинок; крок; акція5) рідко пропозиціяII [muːv] v1) рухати, пересувати, переміщати; рухатися; пересуватися, переміщатися2) ворушити3) робити хід, ходити ( у грі)5) тex. маніпулювати, управляти ( важелями)6) переїжджати, переселятися ( на нову квартиру); перевозити, переселяти7) діяти, вживати заходів8) розвиватися ( про події); іти, посуватися ( про справи)9) бувати, обертатися (у певному колі, товаристві)10) зачіпати, хвилювати11) бути спонукуваним, відчувати внутрішнє спонукання; спонукувати, змушувати12) доводити ( до якого-небудь стану)13) вносити (пропозицію, резолюцію); робити заяву; (звич. for) клопотатися14) мeд. змусити діяти ( кишечник); фiзioл. діяти ( про кишечник)15) кoм. продавати; продаватися, мати попит -
7 rouse
1. n1) сильне потрясіння2) військ. підйом; побудка3) келих, чарка (вина)4) гульня, пиятика2. v1) полохати дичину2) будити, піднімати (тж rouse up)3) прокидатися, пробуджуватися4) спонукати, підбурюватиto rouse to action — спонукати до дії, примушувати діяти
5) збуджувати, викликати (почуття)6) роздратовувати, злити, сердити7) мішати, розмішувати8) втрачати витримку; шаленіти9) солити (оселедці тощо)* * *I [rauz] n2) вiйcьк. підйом, побудкаII [rauz] v1) полохати, піднімати ( дичину)2) ( rouse up) будити, піднімати3) спонукувати, підбурювати5) дратувати, злити, сердити6) мішати, розмішувати (особл. пиво під час варіння)7) aвcтpaл. втрачати витримку; шаленіти8) мop. сильно тягти, вибиратиIII [rauz] napx. гулянка, пиятикаIV [rauz] v -
8 spur
1. n1) шпора2) вершина; відріг (гори)3) відросток (на крилі, лапі); півняча шпора4) стимул, спонука5) гострий наконечник, шип, зуб6) металевий наконечник7) бот. шпорка8) підкіс; контрфорс9) геол. відгалуження (жили)10) зал. тупик; під'їзна лінія (тж spur track)11) ріжки (хвороба рослин)on the spur of the occasion (of the moment) — експромтом, відразу, вмить
to be on the spur — квапитися, не баритися
to dish up the spurs — дати зрозуміти гостям, що час іти (розходитися)
to need the spur — бути млявим; потребувати підганяння
to win one's spurs — іст. заслужити (одержати) звання лицаря; перен. домогтися визнання
spur gear — тех. циліндрична шестірня
2. v1) пришпорювати2) бити шпорами (про півня)3) спонукати, підбурюватиto spur smb. to do smth. — спонукати когось зробити щось; підбурювати когось до певної дії
4) припасовувати шпори5) надівати шпори6) мчати щодуху; поспішати7) підпирати, ставити підпіркуspur forward, spur on — гнати, мчати
to spur a willing horse — підганяти сумлінного працівника (без усякої потреби); бути надмірно настирливим
* * *I n1) шпора; пришпорювання, підганяння2) pl; icт. шпори як символ лицарського достоїнства; визнання, нагорода; слава; ( добре) ім'я3) стимул, спонукання4) відросток (на крилі або лапі птахів; spur shoot); півняча шпора5) гострий наконечник, шип, зуб (на альпіністському ціпку, взутті)6) металевий наконечник, що надягається на шпору бійцівського півня7) бoт. шпорка9) бyд.10) підкіс, контрфорс; буна11) гeoл. відгалуження ( жили)12) зaл. тупик, гілка ( spur track)13) ріжки ( хвороба рослин)II von the spur of the moment — миттєво, відразу; експромтом
1) пришпорювати2) бити шпорами ( про птаха)3) спонукувати, підбурювати ( часто spur on)4) прилаштовувати шпори, оснащувати шпорами; надягати шпори5) мчати щодуху, поспішати ( spur on)6) ставити підпірку, підпирати -
9 tickle
1. n1) лоскотання; лоскітto give smb. a tickle — полоскотати когось
2) приємне відчуттяthe dinner was a tickle of the palate — обід був такий смачний, що пальчики оближеш
2. adj1) ненадійний, примхливий2) нестійкий, неміцний, хиткий; який легко рухається3) складний, делікатний4) тонкий, чутливий5) вибагливий, перебірливий, вередливий6) полохливий (про тварину)7) ризикований3. v1) лоскотати; роздратовуватиto tickle smb. with a straw — лоскотати когось соломинкою
2) чухатися, викликати роздратування3) забавляти, тішити, розважати, веселитиto tickle smb. to death — уморити когось сміхом
4) догоджати, давати задоволенняto tickle the ear — лестити (комусь); задобрювати (когось)
to tickle smb.'s palm — давати комусь хабара
5) злегка торкатися (чогось)6) ловити руками (форель)7) спонукати лоскотанням (до чогось — out of, into)she tickled the cat out of the corner — вона лоскотала кота, доки він не вийшов з кутка
to tickle smb. into the grave — перен. звести когось із світу, загнати когось на той світ
* * *I n1) лоскотання; лоскотливий дотикto give smb; a tickle — полоскотати когось; cпopт., легкий дотик биткою до м'яча, "лоскотання" ( у крикеті)
II a; діал.the dinner was a tickle of the palate — обід був такий, що пальчики оближеш
1) ненадійний, примхливий2) нестійкий, неміцний, хибкий; приводить легко в рух; важкий, лоскітливий; тонкий, чутливий3) педантичний; вибагливий, розбірливий4) полохливий ( про тварин)III v1) лоскотати; дратуватиto tickle smb with a straw — (по)лоскотати когось соломинкою; чесатися; викликати роздратування
2) забавляти; розважати, веселитиto tickle smb to death — вморити когось зі сміху (див.; тж. 3)
3) робити приємність; догоджатиto tickle the ear — лестити ( комусь), підлещувати ( когось)
to tickle smb 's palm — дати комусь хабар, підмазати когось
to tickle smb to death — догодити комусь як не можна краще [див.; тж. 2]
to tickle smb with a satirical poem — полоскотати комусь нерви сатиричним віршем
it tickled his vanity — це лестило йому /його марнославству/
4) легко торкатися ( чогось)5) ловити ( форель) руками ( особливий прийом лову)6) (out of, into) спонукати до якоїсь дії лоскотомto tickle smb into the grave — залоскотати когось до смерті
to tickle smb with the birch — дати комусь скуштувати різок
to be tickled pink — бути в захваті, безумно радуватися
-
10 urge
1. nспонука, спонукальний мотив; поштовх2. v1) примушувати, гнати, підганяти (тж urge on)2) спонукати, змушувати3) переконувати, наполягати; настійно прохати4) наполегливо радити, наводити (докази тощо)5) доводити до відомаlet me urge upon you the importance of this argument — дозвольте мені звернути вашу увагу на важливість цього аргументу
6) набридати, надокучати7) тех. форсувати* * *I n; singспонукання, мотивcreative urge — творчий порив, творчий настрій
II vurge to travel — прагнення /тяга/ до подорожей
1) спонукати, гнати, підганяти ( часто urge on)with whip and spur the rider urged his horse onward — хлистом, шпорами вершник погоняв свого коня
2) змушуватиthree general purposes have urge d me to the task — три головні мети змусили мене зайнятися цим питанням; підбурювати, нацьковувати
3) переконувати, наполягати; наполегливо проситиwe urged him to take steps — ми наполягали на тому, щоб він прийняв заходи
I urged him to take more care — я благав його бути більш уважним; вмовляти; нав'язувати (що-н.)
4) висувати; відстоювати; просуватиto urge a claim — висунути претензію; відстоювати своє право (на що-н.); доводити до відома
let me urge upon you the importance of this measure — дозвольте мені звернути вашу увагу на важливість цього заходу
5) надоїдати, докучати6) тex. форсувати -
11 alienate
відчужувати; спонукати чоловіка (дружину) до припинення подружніх стосунків- alienate rights -
12 determine
визначати, детермінувати; робити вибір; зумовлювати, обумовлювати; спонукати; закінчуватися, припинятися; встановлювати (покарання, норму тощо); вирішувати ( спор)determine individual speech characteristics — = determine individual speech voice characteristics визначати індивідуальні характеристики голосу (мовлення)
determine individual speech voice characteristics — = determine individual speech characteristics
determine the cause of a sudden death — = determine the cause of a unexpected death визначати причину раптової смерті
determine the cause of a unexpected death — = determine the cause of a sudden death
determine the cause of an explosion — = determine the cause of an explosion fire визначати причину вибуху (пожежі, загоряння)
determine the cause of an explosion fire — = determine the cause of an explosion
determine the distance from which a weapon was fired — визначати відстань, з якої було зроблено постріл із зброї
- determine a contractdetermine the mental health of an individual — визначати психічне здоров'я особи, визначати психічний стан особи
- determine a controversy
- determine a criminal cause
- determine a dispute
- determine an appeal
- determine conclusively
- determine guilt
- determine innocence
- determine insane
- determine jurisdiction
- determine paternity
- determine punishment
- determine the cause of death
- determine the sex of a body
- determine validity -
13 motive
1) мотив, спонукання, спонука, стимул, привід; чинник2) рушійний; спонукальний3) мотивувати, спонукати; слугувати мотивом (причиною)•- motive force -
14 provoke
провокувати, спровокувати; викликати, спонукати- provoke a controversy
- provoke a disturbance
- provoke a political crisis
- provoke a war
- provoke disturbance
- provoke disturbances
- provoke many rumors
- provoke mass disorder
- provoke mass disorders
- provoke mass riots
- provoke mass riots
- provoke resistance
- provoke street demonstrations
- provoke strong protest
- provoke violence -
15 abet
-
16 actuate
v1) приводити в рух (в дію)2) спонукати3) ел. збуджувати* * *v1) надавати руху; включати, пускати в хід ( устаткування)2) часто pass спонукувати; стимулювати; схиляти3) eл. збуджувати; спрацьовувати ( про реле); живити енергією -
17 cause
1. n2) справа; діло3) юр. судова справа, процесto plead a cause — захищати справу в суді, вести процес
cause celebre — фр. скандальний судовий процес
4):5) заст. хвороба2. v1) бути причиною; спричиняти; завдавати, викликати2) примушувати, змушувати; спонукати* * *I діал., див. Because II n1) причина, підстава2) (for, of) мотив, привід, причина3) справа; спільна справа4) юp. судова справа, процесto plead a cause — вести процес, захищати справу в суді
5) юp. мотиви або міркування, які висловлюються стороною ( на процесі)III [koːz] v1) бути причиною, бути приводом; викликати, спричиняти; заподіювати2) змушувати; спонукувати; домагатися -
18 decide
v1) вирішувати; приймати рішення2) робити вибір* * *v1) вирішуватиto decide by toss — кидати жереб; вирішуватися; робити вибір
2) покласти кінець сумнівам, ваганням; змушувати, спонукувати ( кого-небудь) прийняти рішення -
19 determine
v1) визначати2) вимірювати, обчислювати3) обумовлювати, детермінувати4) спонукати; примушувати; стимулювати5) вирішувати, розв'язуватиto determine the case — вирішити справу, ухвалити рішення у справі
6) приймати рішення, зважуватися, робити вибір7) закінчувати8) юр. закінчуватися, завершуватися9) робити висновок, виводити10) зумовлювати, прирікати* * *v1) визначати, встановлювати; вимірювати, обчислювати2) обумовлювати, детермінувати3) спонукувати, змушувати; штовхати, підштовхувати4) розв'язувати, вирішувати; вирішуватися, приймати рішення; робити вибір5) закінчувати; юp. минати, закінчуватися ( про термін дії)6) обмежувати ( поняття) -
20 engage
v1) наймати2) замовляти (кімнату в готелі)3) займатися (in, on, with)to engage in teaching — займатися викладанням, викладати
4) бути зайнятимsay I am engaged — скажіть, що я зайнятий
5) привертати, займатиto engage smb.'s attention — привернути чиюсь увагу
6) обручитися, заручитися7) зобов'язуватися8) pass. запросити, ангажувати9) спонукати, переконувати, схиляти10) уплутувати; заплутувати11) заставляти, віддавати в заставу12) вступати в бій, зав'язувати бій; відкривати вогонь13) тех. вмикати, з'єднуватиto engage for — ручатися, гарантувати
* * *v1) наймати, приймати на роботу; замовляти ( квиток)2) (in, on, with) займатися (спортом, наукою); брати участь4) обіцяти; гарантувати; refl зобов'язуватися, брати на себе зобов'язання, обіцяти; накладати зобов'язання5) pass заручитися ( з ким-небудь)6) пepeв.; pass запросити, ангажувати7) спонукувати, переконувати, схиляти8) вiйcьк. зав'язувати бій, вступати в бій; вводити в бій; відкривати вогонь9) тex. знаходитися в зачепленні (про зубчасті колеса); включати; з'єднувати10) з'єднувати, схрещувати ( фехтування)
См. также в других словарях:
спонукати — I спон укати див. спонукати. II спонук ати а/ю, а/єш і спону/кувати, ую, уєш, недок., спону/кати, аю, аєш і рідко спонукну/ти, ну/, не/ш, док., перех., до чого, на що, з інфін. і без додатка. Викликати у кого небудь бажання робити що небудь;… … Український тлумачний словник
спонукати — (викликати у кого н. бажання робити щось), спонукувати, спонукати, схиляти, схилити, підштовхувати, підштовхнути, штовхати, штовхнути, підбивати, підбити, піднімати, підіймати, під(ій)няти; підкручувати, підкрутити, підхльоскувати, підхльостувати … Словник синонімів української мови
спонукати — дієслово доконаного виду спонукати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
нудити — спонукати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
квапити — (спонукати когось до швидкого виконання чого н., до пришвидчення якоїсь дії), покваплювати, поквапити; підганяти, підігнати, приганяти, пригнати, підстьобувати, підстьобнути, стібнути, підхльостувати, підхльоснути … Словник синонімів української мови
силувати — (спонукати силою, змушувати когось робити щось), примушувати, примусити, приневолювати, приневолити, неволити … Словник синонімів української мови
приводити — джу, диш, недок., привести/, еду/, еде/ш; мин. ч. приві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди небудь. || Приходити куди небудь, з являтися десь на чолі загону, війська… … Український тлумачний словник
заохочувати — заохотити (спонукати кого н. до якоїсь дії певними засобами переконанням, похвалою, нагородою тощо), приохочувати, приохотити, прихиляти, прихилити; підохочувати, підохотити (трохи, злегка); стимулювати, підштовхувати (спонукати до прискорення,… … Словник синонімів української мови
залучати — а/ю, а/єш, недок., залучи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) до чого. Заохочувати, спонукати кого небудь брати участь у чомусь, включати в якусь роботу і т. ін. || до чого і в що. Притягати до якоїсь організації, робити членом чого небудь. ||… … Український тлумачний словник
натравити — авлю/, а/виш, док., перех. 1) Спонукати до нападу, переслідування (собаку, собак). 2) розм. Спонукати, підбурити до ворожих, агресивних дій проти когось … Український тлумачний словник
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
